Урок "Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі"

Урок

Клас. 7

Тема. Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі.

Мета уроку:

освітня: сформувати поняття про прості та складні речовини; ознайомити з поділом простих речовин на метали і неметали; навчити їх розрізняти, а також визначити металічні і неметалічні елементи за їх розміщенням у Періодичній системі; показати відмінність понять «проста речовина» та «хімічний елемент», «складна речовина», пояснити причину багатоманітності речовин; розвивати вміння й навички учнів описувати фізичні властивості речовин і порівнювати їх; виховувати інтерес до вивчення хімії на основі хімічного експерименту.

розвивальна: формувати навички учнів користуватися періодичною системою як джерелом інформації, складати формули сполук;

виховна: формувати стійкий інтерес до вивчення предмета.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, моделі молекул.

Матеріали: зразки простих речовин (сірка, вугілля, залізо, алюміній), зразки складних речовин (вода, натрій хлорид, купрум(ІІ) оксид, цукор), пробірки, пробіркотримач, спиртівка, сірка, залізний порошок, магніт.

Базові поняття та терміни: атоми, молекули, хімічний елемент, прості та складні речовини, суміш, метали і неметали.

Тип уроку: комбінований.

Методи та прийоми: словесні: бесіда, розповідь; наочні: демонстрації; практичні: лабораторний дослід, самостійна робота; репродуктивні;  проблемно-пошукові; логічні; дослідницькі.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Добрий день, дорогі діти! Не поспішайте сідати, бо для цього вам потрібно сказати пароль – слово, яка б охарактеризувало ваш настрій». Учитель бажає учням успіхів і звертається зі словами: «Усміхніться одне одному – і до вас прийде гарний, радісний настрій. А тепер до праці!»

II. Актуалізація опорних знань

1. Інтелектуальна розминка.

Учні самостійно формулюють основні поняття попередньої теми й дають їм визначення, один з учнів записує їх на дошці:

• атом;
•  молекула (електронейтральна частинка речовини, яка складається з кількох атомів і здатна до самостійного існування);
• йони (заряджені одноатомні або багатоатомні частинки);
• хімічний елемент (вид атомів з певним зарядом ядра);
• відносна атомна маса (відношення абсолютної маси  до атомної одиниці маси);
• період (горизонтальний ряд елементів);
• група (вертикальний стовпчик хімічних елементів).

Упродовж уроку на дошці будуть дописуватися ще нові поняття:

• прості речовини;
• складні речовини;
• хімічна формула (умовний запис складу речовин за допомогою хімічних знаків та індексів);
• метали;
• неметали.

2. Гра «Хімічні елементи»

У дітей та вчителя є набір карток із символами хімічних елементів. Учитель промовляє назву елемента, діти піднімають картки (модифікація гри: вчитель показує картку, а діти промовляють назву).

Н, С, O , F, Cu,  Zn,Fe, Cl, S, K, N, P. (12 хімічних елементів). Набір карток.

3. Робота в парах – узаємоопитування.

а) Учні тренують одне одного в назвах і символах хімічних елементів.

б) Знаходять відповідність назв і символів у зошитах і взаємно перевіряють одне одного.

Картка № 1

Установіть відповідність між назвою хімічного елемента та його символом.

а) I      1) Нітроген

б) Au      2) Йод

в) Hg      3) Аргентум

г) Ag      4) Аурум

ґ) Si      5) Меркурій

д) N      6) Силіцій

Картка № 2

Установіть відповідність між назвою хімічного елемента та його символом.

а) Al      1) Калій

б) Na      2) Алюміній

в) Ca      3) Станум

г) Sn      4) Плюмбум

ґ) Pb      5) Натрій

д) K      6) Кальцій

IV. Мотивація навчальної діяльності

Чи замислювалися ви коли-небудь, що вся література, написана українською мовою, складається із слів, що утворені всього із 33 літер; а вся музика, коли-небудь створена композиторами, написана з використанням різноманітних сполучень усього лише 7 нот; а всі числа, які ми записуємо, складаються лише із 10 символів?

А скільки ж хімічних елементів нам відомо? А скільки ж речовин вони можуть утворювати? Тож сьогодні на уроці ми поговоримо про багатоманітність речовин.

Повідомлення теми та мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Багатоманітність речовин.

Речовини можуть складатися як з окремих атомів, так із молекул, або заряджених частинок — йонів.

2. Прості та складні речовини.

Демонстрація.

Учням демонструємо зразки різних речовин, добре їм знайомі, на дошці вчитель записує формули цих речовин: цукор — C₁₂H₂₂O₁₁, кухонна сіль — NaCl, марганцівка — KMnO₄, цинк — Zn, алюміній — Al, сірка — S. Можна згадати, що до складу повітря входять кисень - О₂ і азот — N₂.

Чим відрізняються ці речовини? (за складом).

Даємо поняття «прості» й «складні речовини», складаємо схему і пропонуємо учням самостійно розподілити речовини на прості й складні. Схема заповнюється поступово: спочатку ділимо речовини на прості й складні, а потім доповнюємо поділ простих речовин на метали й неметали.

Прості – речовини, молекули яких складаються з атомів одного хімічного елемента (О₂, N₂, Al, S).

(Індекс унизу праворуч вказує на число атомів у молекулі)

Складні – речовини, молекули яких складаються з атомів двох і більше хімічних елементів (C₁₂H₂₂O₁₁, NaCl, KMnO₄).

Поняття про прості та складні речовини було введене Робертом Бойлем.

Назва простої речовини часто відрізняється від назви хімічного елемента, який її утворює: наприклад, Оксиген утворює просту речовину кисень, молекула якого складається з двох атомів, а Гідроген утворює просту речовину водень. За правилами сучасної української номенклатури назви елементів пишуться з великої літери, а назви речовин – з маленької. Наприклад, речовина алюміній складається з атомів Алюмінію, речовина бром складається з атомів Брому. В клітинках Періодичної системи наведені назви простих речовин, які відрізняються від назв елементів.

Назви складних речовин даються за певними правилами з якими ви познайомитеся пізніше. Вони складаються з двох слів і є похідними від назв елементів, що входять до складу складної речовини. Для складних речовин використовують тривіальні, або побутові назви (сода, крейда, кухонна сіль)

3. Метали й неметали.

Прості речовини поділяються на метали і неметали.

1. Яких елементів у космосі більше — металів чи неметалів? (Неметалів Н, Не).

А тепер подивімося в періодичну систему. Умовна діагональ від Бору до Астату поділяє періодичну систему на дві частини: у нижній частині таблиці ліворуч від діагоналі знаходяться елементи-метали, а у верхній лівій частині знаходяться елементи-неметали (крім елементів побічних груп).

Відомі також елементи, що в сполуках виявляють властивості як металів, так і неметалів. Вони називаються перехідними елементами. До них належать, наприклад, Ре, Gе та інші.

Окрема група елементів — це елементи головної підгрупи VIII групи: Не, Ne, Аг, Кг, Хе, Rn. Їх називають інертними, або благородними, елементами, оскільки вони не виявляють ні властивостей металів, ні властивостей неметалів.

Робота з підручником Попель П.

Учитель пропонує учням провести пошукове читання матеріалу підручника «Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали» (с. 80-81). Вони мають знайти відповідь на запитання:

1. Які фізичні властивості мають метали? (Немолекулярної будови, мають металевий блиск, сірі (крім міді); тверді, проводять електричний струм, ковкі (пластичні) - властивість металів деформуватися без руйнації під впливом певного навантаження, висока електропровідність).
2. Які фізичні властивості мають неметали? (Неметали можуть мати як молекулярну, так і не молекулярну будову, погано проводять електричний струм і теплоту, крихкі).

Отже, кожна речовина має свої фізичні властивості: колір, запах, агрегатний стан, блиск тощо.

VІ. Узагальнення та систематизація знань учнів

Лабораторний дослід № 1. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин. Інструктаж з БЖД.

В учнів на столі зразки:

простих речовин: сірка, залізо, вугілля, алюміній;

складних речовин: вода, натрій хлорид, купрум(ІІ) оксид, цукор.

1. Розгляньте речовини та відзначте:

• агрегатний стан;
• колір;
• відношення до води;
• запах.

2) Зробіть висновок про фізичні властивості простих і складних речовин.

3) Ґрунтуючись на власному досвіді, запропонуйте можливі способи застосування цих речовин.

4) Чи можна за зовнішнім виглядом судити про приналежність речовини до простих чи складних речовин?

Учні записують у зошитах спостереження й оформляють їх у вигляді таблиці, окремо для простих і складних речовин.

1. «Мікрофон».

Учні по черзі передають одне одному уявний мікрофон і дають визначення вивченим поняттям, які дописані по ходу уроку на дошці, доповнюють одне одного.

• Прості речовини;
• складні речовини;
• хімічна формула;
• метали;
• неметали.

VII. Підбиття підсумків уроку

Отже, давайте з’ясуймо:

1.  На які дві групи поділяються хімічні елементи? (Метали і неметали).
2. Чи можна за властивостями розрізнити метали чи неметал?
3. На які дві групи поділяються всі речовини?

VІІІ. Домашнє завдання

§ 13-14 (опрацювати), стор. 89 № 92 (ІІ рівень), № 93 (ІІІ рівень), № 94-95

 (ІV рівень) -  виконати письмово.

Творче завдання. Повідомлення про походження назв хімічних елементів.