Урок "БАСКЕТБОЛ. Техніка переміщень. Техніка володіння м’ячем. Спеціальна фізична підготовка. "

  БАСКЕТБОЛ. Техніка переміщень. Техніка володіння  м’ячем.

 Спеціальна фізична підготовка.

Мета заняття: ознайомлення з технікою переміщень, оволодіння способами ловлення та передачі м’яча: розвиток фізичних якостей.

1.  Класифікація прийомів техніки  гри в баскетбол

Для послідовного вивчення й аналізу прийомів техніки гри в баскетбол користуються класифікацією. Класифікація – це розподіл прийомів і способів по розділах, групах на підставі визначених схожих ознак.

Техніка гри – це сукупність спеціальних рухів, зумовлених правилами, що дозволяють розв’язувати рухові завдання в конкретних ігрових умовах (ситуаціях).

Техніка баскетболу розподіляється на два великі розділи: техніка нападу та техніка захисту. В обох розділах виокремлюють по дві групи: у нападі – техніку переміщень                           і техніку володіння м’ячем, у захисті – техніку переміщень і техніку оволодіння м’ячем                     та протидії супернику.

Кожна група складається з прийомів і способів їх виконання. Майже кожний спосіб виконання прийому має кілька варіантів, що розкривають окремі деталі єдиної структури.

2. Стійки та переміщення

Стійка –вихідне положення баскетболіста для виконання будь-якого прийому. Ноги розставлені на ширину плечей (одна попереду другої) і трохи зігнуті в колінних суглобах. Маса тіла розподілена рівномірно. Руки дещо зігнуті в ліктьових суглобах. Основна вимога до стійки гравця - утримання “робочої пози”, яка дає змогу бачити інших гравців, швидко включатися в активні дії і своєчасно рухатися в необхідному напрямку.

Переміщення – основа техніки баскетболу. Для переміщення по майданчику гравець використовує ходьбу, біг, стрибки, зупинки, повороти. За допомогою цих прийомів він може правильно вибрати місце, відірватися від суперника, що його опікає         і вийти в потрібному напрямі для подальшої атаки, досягти найбільш зручних, добре збалансованих вихідних положень для виконання прийомів.

Біг - основний спосіб переміщення у різних напрямках (вперед, назад, убік) рівномірно або ривками, з постановкою ніг перекочуванням з п’ятки на носок або                                                                                                                   з носка на п’ятку. Рухи руками повинні бути природними, але узгодженими з іншими рухами тіла (рис. 1).    

Рис.1. Варіант переміщення баскетболіста на майданчику

Стрибок у баскетболі застосовується у поєднанні з іншими прийомами, такими як ловлення, кидок тощо. Стрибок з місця баскетболіст виконує з положення основної стійки. Перед моментом стрибка ноги згинаються дещо більше, ніж звичайно, зігнуті руки знаходяться біля тулуба і відводяться назад. У момент відштовхування від майданчика руки енергійно виносяться вперед і вверх. Стрибки виконуються вверх, вверх-вперед, вверх-назад, вверх-вбік. Усі рухи виконуються синхронно. Приземлення повинно бути м’яким, на зігнуті і розставлені в робочу позу ноги.

 Зупинка застосовується для раптового припинення руху. Цього досягають або двома кроками, або стрибком. Кроки виконують по черзі, поєднуючи їх   з амортизацією дії ніг, щоб погасити інерцію бігу і набути стійкого положення. У другому випадку зупинка здійснюється стрибком на одній нозі з виставленням іншої вперед, щоб забезпечити опору і надалі стійку рівновагу (рис. 2).

                                                                         1                            2

Рис. 2. Зупинка стрибком

 Мета повороту - уникнути протидії суперника і зберегти контроль над м’ячем. Гравець робить поворот вперед чи назад, не відриваючись однією з ніг від поверхні майданчика і тулубом захищаючи м’яч від суперника (рис. 3).

Рис.3. Поворот баскетболіста з утриманням м’яча в рука

 Повороти вперед виконуються зі стійки на зігнутих ногах, опорна нога на носку. Під час кроку другою ногою плечі розвертаються у напрямку повороту. Поворот назад здійснюється кроком, який супроводжується поворотом спиною вперед.

 3. Техніка ловлення та утримання м’яча

 Ловлення – прийом, за допомогою якого баскетболіст оволодіває м’ячем. Можна ловити м’яч, що відскочив від майданчика, або летить у повітрі - назустріч і збоку, низько   і високо. Можна ловити м’яч стоячи і рухаючись, однією і двома руками тощо.

 Ловлення м’яча двома руками. Необхідно ловити м’яч долонями простягнутих уперед рук (рис. 4). у момент дотику до м’яча, його м’яко захоплюють пальцями, руки згинають у ліктях. Це амортизує дію м’яча. Заволодівши ним, не слід змінювати положення пальців. При ловлі м’яча двома руками, що відскочив від поверхні майданчика, пальці рук повинні бути спрямовані вниз, а м’язи рук розслаблені.

Рис.4. Ловлення м’яча двома руками

Ловлення м’яча однією рукою. Якщо м’яч важко спіймати двома руками, коли він летить високо або вбік, то слід ловити його однією рукою. Для цього її простягають                    у напрямі польоту м’яча. З моменту дотику до долоні рука деякий час супроводжує його в польоті, а потім швидко згинається. Згодом кисть повертається від м’яча, який захоплюється вже і другою рукою (рис. 5).

Рис.5. Ловлення м’яча однією рукою

4. Техніка передачі м’яча

        Передача м’яча – прийом, за допомогою якого гравець спрямовує м’яч партнерові для продовження атаки. Усі гравці мають володіти способами швидкої і точної передачі м’яча згідно з класифікацією.

         1. Передача м’яча двома руками:

             - від грудей;

             - зверху;

             - знизу.

         2. Передача м’яча однією рукою:

             - від плеча:

             - від голови:

             - збоку:

             - знизу.

Залежно від умов та ситуації гри, м’яч можна передавати також з місця, у русі,                            у стрибку, за різною траєкторією та  у різних напрямках. Застосовується також                       передача з відскоком м’яча від поверхні майданчика під різним кутом.

Передачі двома руками від грудей. Цей спосіб дає змогу послати м’яч точно                 і швидко на відстань до шести метрів. Це найнадійніший і найпоширеніший спосіб передачі м’яча. Передаючи м’яч від грудей, треба приймати його розставленими пальцями з обох боків і тримати напівзігнутими руками. Ноги при цьому напівзігнуті в колінах, одна з яких вистав­лена на півкроку вперед. Поштовх посилюється за рахунок розгинання ніг, випрямлення рук з додатковим натиском пальців на м’яч і перенесенням маси тіла на поставлену ногу. У разі втрати рівноваги необхідно одночасно з кидком зробити крок другою ногою. Такі передачі застосовують на коротку і середню відстані.

На дальшу відстань м’яч можна посилати за допомогою передачі його однією рукою від плеча. Повернувшись кроком у напрямку передачі, гравець виставляє ту ж ногу вперед, тримає м’яч на кисті зігнутої у ліктьовому суглобі руки, яка знаходиться далі від напрямку передачі. Друга рука підтримує м’яч спереду. Повертаючись                              у напрямку передачі, одночасно розги­наючи руки в плечовому і ліктьовому суглобах, гравець завершує передачу, спрямовуючи рухом кисті.

Під час передачі м’яча збоку його притискають кистю до передпліччя і відводять прямою рукою вбік. Ногу виставляють вперед. Така передача використовується на великі відстані. Кидок здійснюють за допомогою виносу рук вперед з додатковим поштовхом кистями і пальцями. Лінія польоту м’яча і лінія руху руки від замаху до кидка повинні бути паралельні до землі.

Передачу м'яча двома руками зверху найчастіше використовують на середній відстані при щільній опіці суперника. Положення м'яча над головою дає можливість точно перекинути його суперникові через руки захисника.

5. Техніка ведення м’яча

Ведення м’яча – прийом техніки нападу, що дозволяє баскетболістові маневрувати з м’ячем майданчиком з великим діапазоном швидкостей і напрямів руху.

Класифікація ведення м’яча

1. Ведення м'яча з низьким відскоком:

   - із зоровим контролем;

   - без зорового контролю.

2. Ведення м'яча з високим відскоком:

    - із зоровим контролем;

    - без зорового контролю.

3. Обведення суперника:

    - зі зміною висоти відскоку;

    - зі зміною напряму руху;

    - зі зміною швидкості;

    - з поворотом і переводом.

 Ведення здійснюють послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою                          (або по черзі правою і лівою) вниз–вперед, дещо вбік від ступнів. Основні рухи виконують ліктьовий і променезап’ястний суглоби. Ноги необхідно згинати, щоб зберігати положення рівноваги і швидко змінювати напрями руху. Тулуб злегка подають вперед; плече і рука, вільна від м'яча, повинні не допускати суперника до м'яча (але не відштовхувати його).

Рис. 6. Техніка ведення м’яча

Для ведення характерна синхронність чергування кроків та рухів руки. Гравець, переміщуючись таким чином, повинен водночас стежити за розташуванням партнерів, суперників і орієнтуватися на щит. Доцільно періодично переводити зоровий контроль                      з м'яча на поле і навпаки. Баскетболіст повинен при веденні однаково добре володіти обома руками.

6. Завдання

           1. Опрацювати поданий матеріал, перевірити засвоєння запитаннями для самоконтролю.

           2. Опрацювати відеоматеріал за посиланням:

- https://www.youtube.com/watch?v=IO8TIbWI030 

- https://www.youtube.com/watch?v=YZBEPNWrMdU

- https://www.youtube.com/watch?v=TMhp5kIxXiA

           3. Виконувати комплекс спеціальних вправ баскетболіста

(див. посилання https://www.youtube.com/watch?v=S4cgqShqc7k). 

7. Запитання для самоконтролю

          1. Які прийоми використовують для переміщення по майданчику?

          2. Які є варіанти ловлення м’яча?

          3. Назвати способи передачі м'яча двома руками.

          4. Назвати способи передачі м'яча однією рукою.

          5. Класифікація ведення м’яча.

Література

          1. Артюх В. М. Баскетбол. – Л. : Піраміда, 1996. – 142 с.

          2. Баскетбол : правила, гра, навчання [Текст] : навчальний посібник / Ж. Л. Козіна, Н. М. Кондак, С. Г. Защук, Т. В. Москалець. – Харків : Точка, 2012. – 318 с. : іл.

          3. Поплавський Л.Ю. Баскетбол. ─ К.: Олімпійська література, 2004. ─ 447 с.