Урок біології за темою "Охорона рослин. Природоохоронні території"

Про матеріал
урок біології у 6 класі, метою якого є формування у школярів поняття про охорону рослин; поглиблення знань про чинники, що впливають на життя рослин, засоби їх збереження та примноження; ознайомлення з природоохоронними територіями України та рідної місцевості, вивчення рідкісних видів рослин свого регіону, що занесені до Червоної книги; розвивати уміння знаходити та аналізувати необхідну інформацію, рорбити висновки.
Перегляд файлу

Урок біології, 6 клас .

 

Тема: Охорона рослин. Природоохоронні території.

 

Мета: навчальна: сформувати у школярів поняття про охорону природи; розширити й поглибити знання учнів з питань охорони рослин; ознайомити учнів

з чинниками, що впливають на життя рослин, засобами їх збереження та охорони; вивчити рідкісні види рослин свого регіону, що занесені до Червоної книги України;

          розвивальна: розвивати память, увагу, логічне мислення учнів, уміння спілкуватися;

          виховна: виховувати любов та бережливе ставлення до природи; навчити дітей бачити красу навколишнього світу; виховувати милосердя, співчуття                      до всього живого, готовність прийти на допомогу; формувати екологічне мислення та свідомість.

Основні поняття і терміни: Червона книга, Зелена книга, природоохоронні території, національні природні парки, заказники, природоохоронне законодавство, заповідники.

Обладнання: плакати, малюнки, схеми, таблиці, Червона і Зелена книги України, карта Харківської області, міста Харкова, глобус, фізична карта України, стенд «Охорона природи – справа мільйонів», «Рідкісні рослини Харківщини», Конституція України; мультимедійний проектор.

На дошці – епіграф до уроку:

                                                                                       Земля не належить нам.

                                                                                       Це ми належимо Землі.

                                        Вождь індіанців Сіу.

Тип уроку: комбінований.

Методи: Інтерактивні технології «Пошук інформації», «Мікрофон», колективна робота, робота в групах.

 

 

 

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

                                                                              Буду палко землю цілувати,

                                                                              Де вітри, і сонце, і блакить…

                                                                              Коли я промовлю тихо: мати,

                                                                              То вона, кохана, не мовчить,

                                                                              Чистою росою враз заб’ється…

                                                                              До грудей колоссям припаде,

                                                                                    Забринить, заквітне, засміється,

                                                                              Рідна і пахуча, як ніде…

                                                                                  С.Будний «Земля»

          Учитель повідомляє тему уроку та ставить проблемне питання «Використовуючи рослини в своїх цілях, людина часто знищує їх, втручаючись                         у взаємозвязки різних компонентів природи. Як ви гадаєте, до яких наслідків                 це може призвести?».

        Учням роздані кольорові папірці – «каталізатори знань», на яких вони записують, що очікують від уроку, і прикріплюють на нижні гілки дерева, намальованого на аркуші.

        Учні класу обєднуються в чотири групи-команди.

І група - «Історики»:

ІІ група – «Екологи»:

ІІІ група – «Законодавці»:

ІV група – «Природоохоронці».

        Кожному учневі роздані картки для самооцінювання за ходом уроку.

Лист самооцінювання

№ з/п

Вид роботи

Кількість балів

1

Природничий диктант.

 

2

Робота в групах «Пошук інформації».

 

3

Розгадування кросворду.

 

4

Визначення правил поведінки в природі.

 

5

Робота над малюнками «Як не можна поводитись в природі».

 

6

Робота в групах «Твій внесок у охорону природи».

 

7

Участь у грі «Мікрофон».

 

Всього:

 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Біологічний диктант.

          Природничий диктант у вигляді «серпантину» (усі питання взаємопов’язані між собою і разом складають закінчену думку). Закінчуємо речення і проводимо взаємоперевірку.

1. Тверда оболонка земної кулі – це … (Літосфера).

2. Межа цієї оболонки в біосфері становить … (2-4 км).

3. Водна оболонка земної кулі – це - … (Гідросфера).

4. Межа цієї оболонки в біосфері становить … (11 км).

5. Повітряна оболонка земної кулі – це - … (Атмосфера).

6. Живі організми населяють атмосферу до … (Озонового екрану).

7. Літосфера, гідросфера, атмосфера разом …  (Утворюють біосферу).

8. У біосфері постійно відбувається … (Обмін речовин, енергії, інформації).

9. Енергію з космосу переносять на Землю … (Зелені рослини).

10.Процес утворення зеленими рослинами органічних речовин із вуглекислого газу і води за допомогою світлової енергії, що поглинається хлорофілом …? (Фотоситез).

11. Необхідність в охороні біосфери виникла з появою … (Людини розумної).

12. Врятувати планету від забруднення можуть лише … (Рослини та людина розумна).

       Правильні відповіді записані на слайді. Учні за годинниковою стрілкою передають «сусідові» свою роботу і, за правильними відповідями на дошці, звіряються відповіді кожного учня. Учні, які перевіряли роботи своїх товаришів, зошити повертають, і кожен записує свої бали в лист оцінювання.

2. Між відповідями на дванадцять питань ми складаємо закінчену думку. Кожна група складає своє речення.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

        Зверніть увагу на екран компютера. (Демонстрування фрагмента відеофільму «Людина і біосфера», «Охорона природи»).

        Ще в далекі часи вождь індіанців Сіу говорив: «Земля не належить нам.                   Це ми належимо Землі». З давніх-давен люди приділяли увагу охороні природи, по-різному ставились до охорони навколишнього середовища.

        І особливе місце в житті людини займали рослини. Вони були їжею            для людей і тварин, лікарськими засобами, сировиною для різних галузей промисловості, складовою кругообігу речовин у природі та брали участь                            в ґрунтоутворенні, зволожували повітря. А з розвитком науки люди дізналися,                 що рослини є джерелом кисню, яким дихають всі живі істоти, та очищують навколишнє середовище від забруднення. А ще рослини є прикрасою нашого життя, приносять радість.

2. Інтерактивна частина – метод «Пошук інформації».

          Кожна з чотирьох груп отримує картки з інформацією. Через 5 хвилин кожна група повідомляє свою інформацію:

І група – «Історики» - «Історія розвитку природоохоронної діяльності                               в Україні».

ІІ група – «Екологи» - «Стан зелених насаджень в Україні та в місті Харкові»;

ІІІ група – «Законодавці» - «Природоохоронні закони»;

ІVгрупа – «Природоохоронці» - «Заходи щодо рослинного світу в Україні                       та на Харківщині».

1) Інформація для групи «Історики»: «Історія розвитку природоохоронної діяльності в Україні».

       У Київській Русі природоохоронні закони видав Ярослав Мудрий, про що свідчить памʼятка права «Руська правда». Там зазначено заборону вирубувати ліси, полювати на бобрів, рідкісних птахів. У XIII ст. у Володимиро-Волинському князівстві спеціальними актами забороняли полювання на всіх диких тварин.

       За царювання Петра І було здійснено ряд природоохоронних заходів загальнодержавного значення. Він видав накази про охорону лісів, тварин, води                   від забруднення в гаванях і на рейдах. Порушників карали смертю. Поміщикам забороняли рубати дубові та соснові ліси, вимагали від них садити ліси в степах, закладати сади.

          В Україні, крім петровських указів, діяли гетьманські універсали з питань охорони земель, лісів і тварин. Але вони мали обмежений і пасивний характер.

          Після смерті Петра І чимало цінних його починань забули. За часів Катерини II припинив своє існування заповідник Біловезька Пуща, почалося нещадне вирубування лісів. Цариця дозволила поміщикам без обмежень користуватися лісовими багатствами. Особливої шкоди в цей час завдано лісовим угіддям України.

          Законодавчі природоохоронні акти, прийняті після 1917 року в колишньому Радянському Союзі, передбачали створення заповідників і заказників. В Україні це ‒ Асканія-Нова, Конча-Заспа, Канівський лісостеповий заповідник, Карпатський, Кримський, Поліський, Чорноморський та інші.

2) Інформація для групи «Екологи»: «Стан зелених насаджень в Україні та в місті Харкові».

       Без рослин життя неможливе. Але сьогодні в Україні відбувається скорочення площі, яку займає рослинність. Так , за останні сто років лісів стало на 75% менше. Але ж ліс – очищує повітря, зберігає ріки, заліковує рани Землі і надає їй нової сили. Зменшуються площі земель з природною рослинністю, що приводить                        до знищення багатьох видів рослин та погіршення стану атмосферного повітря.

       Особливо страждають зелені насадження від недбалого ставлення людини                          у великих промислових містах. Але ж саме тут вони мають величезне значення                  для очищення повітря від вихлопних газів автомобілів та шкідливих викидів підприємств, для збереження здоров’я населення.

         Зокрема в парках і скверах нашого міста ми бачимо багато хворих дерев, поламаних, уражених паразитичними організмами, зрубаних, закиданих промисловим та побутовим сміттям.

         Людина вичерпала далеко не всі можливості застосування рослин. Навіть бур’янисті рослини – постійні супутники людини – можуть виявитися корисними. Наприклад, широко розповсюджений бур’ян пастуша сумка в роки Другої світової війни використовувалася як складова кровоспинного засобу. Багато видів рослин, що використовуються людиною, стають рідкісними і навіть зникаючими.

       Кожна людина відповідає за скарби природи. Буває прикро, коли серед відвідувачів парків і лісів трапляються люди, байдужі до природи. В цей весняний час вони несуть із лісу цілі оберемки перших весняних квітів пролісків та підсніжників, які свідчать про черствість людської душі.

       Рослини можуть протистояти багатьом бідам, але перед діяльністю людини вони найбільш беззахисні. Тому, з урахуванням сучасного стану біосфери,                       їх охорона та примноження стали важливим комплексним міжнародним завданням.

3) Інформація для групи «Законодавці»: «Природоохоронні закони».

       Охорона природи, в тому числі і рослин, неможлива без створення відповідних законів, які регулюють усі питання, повязані з охороною довкілля                                          та природокористування.

       Всі природоохоронні закони розробляються на основі Основного Закону нашої держави – Конституції України. Це такі Закони, як:

- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

- Закон «Про природно-заповідний фонд України»;

- Закон України «Про рослинний світ»;

- Закон України «Про тваринний світ».

          З метою визначення екологічної стратегії сталого розвитку нашого міста була розроблена Програма охорони навколишнього природного середовища міста Харкова, в якій висвітлені питання щодо вирішення проблем охорони довкілля, без якого забезпечення належної якості життя людей та їхнього здоров’я, подальший сталий розвиток міста стає неможливим. Стійкість розвитку означає, що нинішнє покоління не повинно використовувати ресурси навколишнього середовища на шкоду майбутнім поколінням. Необхідно розробляти та здійснювати заходи щодо покращення навколишнього природного середовища, зниження впливу екологічних факторів на здоров’я населення та підвищення якості життя громадян.

 

4) Інформація для групи «Природоохоронці» - «Заходи щодо збереження рослинного світу в Україні та на Харківщині».

‒ Чому людина – дитина природи – мусить у гуркоті й метушні міст мріяти про тишу, чисте повітря? Як же бути?

‒ Як зробити так, щоб не зважаючи на інтенсивну господарську діяльність людини, природа відновлювала і примножувала свої багатства? Чи є такий шлях?

‒ Так є. Це постійна увага до стану навколишнього середовища, глибоке знання законів природи і врахування їх у господарській діяльності, раціональне використання природних багатств та турбота про їхнє відновлення. «Є такий простий відомий усім вислів «квітучий край». Так називають землі, де знання, досвід людей, їх прихильність, їх любов до природи справді творять чудеса.

‒ У сучасній флорі України налічується понад 10 тисяч видів рослин. Проте через значний вплив людини на довкілля під загрозою вимирання опинилися не тільки окремі особини, а й їхні угруповання. Тому з’явилась негайна потреба охороняти рослини, тварини, довкілля, а отже, зберегти життя на Землі. Як саме людина має охороняти рослини?

       По-перше, визначено види, які потребують охорони. Такі види заносять                             до Червоної книги або Червоних списків.

       По-друге, створено різні види природоохоронних територій.

3. Подорож природоохоронними територіями України.

Вчитель. Зараз ми з вами здійснимо подорож природоохоронними територіями України.

Свою мандрівку ми розпочнемо:

1.Зі станції «Червона книга».

       Вчитель ставить проблемне запитання: Навіщо існують Червоні книги?

Виступи учнів.

       Червона книга може бути міжнародною, Європейська Червона книга, Червона книга певної держави.

1) Перші випуски Міжнародної Червоної книги, занесення до них рідкісних                            і зникаючих видів, які повинні охоронятися на території усіх без винятку країн.

2) Червона книга певної держави та Європейський список видів. (Демонстрація слайдів з малюнками рослин: вудія альпійська – сон великий, адіантум Венерин волос, шафран великий та інших).

3) Червона книга України.

          В Україні перше видання Червоної книги здійснене 1980 року. Випуск другого видання Червоної книги України присвячений рідкісним та зникаючим видам тварин, видано в 1994 році, а рослинам і грибам – в 1996 році.

          До Червоної книги України занесені зникаючі або рідкісні види організмів, які постійно чи тимчасово мешкають у природних умовах на території України або в межах її територіальних вод.

          Про кожний вид рослин і грибів, занесений до Червоної книги України                 (їх понад 540), наведені дані про характерні риси зовнішньої будови, поширення, екологічні особливості, чисельність, ужиті або заплановані заходи щодо їхньої охорони. (Демонстрація малюнків рослин: едельвейс альпійський, шафран жовтий, білоцвіт весняний, плаун річний і ін.).

2. Станція «Зелена книга».

1. Охорона рослинних угруповань – створення Зеленої книги України. Крім рідкісних видів рослин, існують і унікальні рослинні угруповання, які також потребують охорони. Вирішення цієї проблеми зумовило необхідність створення Зеленої книги України - списку унікальних та типових рослинних угруповань нашої країни, що потребують охорони. Слід зазначити, що Зелена книга вперше                 у світі створена саме в Україні в 1997 році, що свідчить про величезну увагу,                   яку надають охороні природи в нашій країні.

3. Станція «Природоохоронні території».

       Неможливо здійснювати охорону окремих видів рослин чи інших організмів. Потрібно охороняти всю сукупність організмів, тобто угруповання, що населяють певну площу. Для цього створюють природоохоронні території: заповідники, національні природні парки, ландшафтні парки, заказники, ботанічні сади.

1) Заповідники – установи загальнодержавного значення, які створюють з метою збереження у природному стані типових для даної місцевості або унікальних угруповань. У них заборонені будь-які види господарської діяльності, полювання. Збирання грибів і плодів, туризм. В Україні заповідники створені в усіх природних зонах: мішаних лісів (Поліський, Рівненський), степовій (Чорноморський, Асканія-Нова), у Гірському Криму (Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий), у Карпатах (Карпатський, «Горгани»).

          Особливу категорію становлять біосферні заповідники Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, «Дунайські плавні», які мають міжнародне значення.

2) Національні природні парки  - природоохоронні установи, призначені зберігати цінні природні, історико-культурні комплекси та об’єкти, всі види живих організмів, які там мешкають. На відміну від заповідників, на їх території може здійснюватись організований туризм, різні форми відпочинку в природних умовах. Серед них: Карпатський, Азово-Сивашський, Вінницький національні парки, «Синевір», «Подільські Таври», «Святі гори»).

3) Заказники – природні території, створені з метою збереження і відтворення природних комплексів або окремих видів організмів. На їх території може здійснюватись обмежена господарська діяльність людини. Це Яголицький степ

в Херсонській області, Аджамський заказник в Кропивницькій області, Мис Айя      в Криму та інші.

4. Станція «Ботанічний сад».

         На території Харківського регіону, як і по всій Україні, також знаходиться велика кількість природоохоронних територій міського, обласного та державного призначення. Серед них Краснокутський дендропарк  в Краснокутському районі, Гомільшанські ліси, які охоплюють вісім районів області та багато інших.

           З метою вивчення, збереження та акліматизації рідкісних та типових видів нашої місцевості та світової флори створено Харківський ботанічний сад.                    Але головне призначення цього закладу – виконання освітньо-виховної роботи, виховання в людей дбайливого ставлення до природи.

          Його було засновано у 1804 році. Це найстаріший ботанічний сад України. Історія саду пов’язана з діяльністю відомих вчених – В.М.Черняєва, А.М.Бекетова, В.М.Арнольді, Є.М.Лавренка, Л.А.Шкорбатова. Тут зібрані багатющі колекції деревних і трав’янистих рослин з усього світу природна флора, квітково-декоративні рослини відкритого грунту та тропічних і субтропічних рослин.

          Особливу цінність становлять реліктові види та ендеміки. 15 видів занесено до Європейського Червоного списку, 95 – до Червоної книги України.

          Ботанічний сад бере участь у міжнародному співробітництві з актуальних проблем збереження, використання і розвитку ботанічних садів, в обміні рослинним матеріалом, науковою інформацією, в проведенні наукових конференцій, симпозіумів, спільних експедицій. Ботанічний сад є членом Міжнародної ради ботанічних садів з охорони рослин, має звязки з                                 230 ботанічними установами 40 країн світу.

3. Виступи учнів з кожної команди.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Слово вчителя для узагальнення.

          Ви ознайомились з інформацією, в якій екологічній ситуації знаходяться зелені рослини в нашій країні та в світі, як багато створено природоохоронних законів, організацій та природоохоронних територій для збереження                                          і примноження рослинності в людському суспільстві.

          Для закріплення ваших набутих знань ми розвяжемо кросворд.

Завдання до кросворду:

1) Сади, які створюються з метою збереження, вивчення пристосування, розмноження в спеціальних умовах рідкісних і типових видів місцевої і світлової флори. Ділянка землі вилучається з господарського використання.

(Ботанічні).

2) Установа загальнодержавного значення, яка створюється з метою збереження                    у природному стані типових для певної місцевості або унікальних угруповань. У ній заборонені будь-які види господарської діяльності. (Заповідник).

  1. Основний Закон нашої держави, на основі положень якого розробляють усі інші природоохоронні закони. (Конституція).
  2. Учений, який створив учення про біосферу. (Вернадський).
  3. Джеральд Даррелл писав: «У мене на полиці стоять дві книги. Вони — це перше, що я бачу, коли приходжу на роботу, й останнє, коли йду додому». Про які книги йде мова? (Червоні).
  4. Парки, які створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження її чисельності. Ділянки землі вилучаються з господарського використання. (Зоопарки).
  5. Природна територія, створена з метою збереження і відтворення природних комплексів або окремих видів організмів. На її території дозволено обмежену господарську діяльність. (Заказник).

2. Учні розязують кросворд (накреслений на дошці) та на картках.

3. Слово вчителя.

          Але, щоденно зустрічаючи рослинні насадження, наприклад, біля школи, біля ваших будинків чи у парку, ми спостерігаємо, як недбало ставиться людина до зелених насаджень: кидає сміття, ламає гілля, спилює чи зрубує. Тому вирішення питання охорони рослин залежить від кожного із нас.

          Ви часто з батьками відпочиваєте на природі. Які правила поведінки ви знаєте і що можете порекомендувати своїм батькам?

4. Учні складають правила поведінки в природі та по черзі записують на дошці.

  1. Не пошкоджувати гілки дерев і кущів, не знімати кори, бо через це вони можуть загинути.
  2. Ходити тільки стежинами, щоб не витоптати рослини.

З) Не збирати квітів рослин, бо рослини без квітів не дають плодів і насіння.

4) Розводити вогнища в спеціально відведених місцях, використовувати для цього тільки сухі гілки. Повертаючись додому, вогнище потрібно обовʼязково загасити.

5) Забороняється руйнувати мурашники. Памʼятайте, що мурашники — домівка цілої родини комах.

6) Не ловити і не знищувати мешканців лісу.

7) Не забруднювати сміттям ділянки, бо розкладання різних відходів відбувається повільно.

^

8).Не галасуйте в лісі, прислухайтесь до його голосу.

9) Не можна забруднювати водоймища та прибережну зону

5. Учитель (завдання для груп).

          Придумайте і намалюйте на аркушах паперу умовні знаки, які підкажуть,                             як не можна поводитись у природі. (Демонструє малюнки і коментує їх.)

Будьте вірними таким принципам:

‒ Збережи, не ламай.

‒ Допоможи, не зривай.

‒ Прибери, не пали.

‒ Відремонтуй, не зіпсуй.

‒ Попередь, не сміти.

‒ Сповісти, не вбивай.

‒ Заборони, не кричи.

‒ Покажи, не руйнуй.

          Мені дуже хочеться вірити, що після сьогоднішнього уроку ви назавжди запамʼятаєте, що... (Читає вірш В. Симоненка.)

Земля — не рабиня наша, а рідна мати,

Сонце — не вітчим наш, а рідний батько,

Ліси — наші брати, а ріки — сестри,

Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями,

А ми на своїй планеті — не тимчасові мешканці, а мудрі господарі!

Воскресайте, камінні душі.

Розчиняйте серця і чоло,

Щоб не сказали про вас грядущі:

— Їх на землі не було.

6. Робота у групах (4 групи).

Твій внесок у охорону природи.

7. Гра «Мікрофон».

Що таке Червона книга?

Обґрунтуйте її значення для охорони рiдкiсних, зникаючих рослин і тварин.

Які живі організми можуть бути занесені до Червоної книги?

Які причини змусили Людину охороняти природу?

Які природоохоронні заходи застосовували в Київській Русі?

- Який твій внесок у справу охорони природи?

V. Підбиття підсумків уроку. Домашнє завдання.

1. Рефлексія. Учні підраховують бали на листі самооцінювання і здають вчителю.

2. Домашнє завдання.

ІІ рівень. Підручник, параграф 45-46, повторити, контрольні запитання 1-3, с. 202, 209, усно.

ІІІ рівень. Підручник, параграф 45-46, повторити, контрольні запитання 1-3, с. 202, 209, усно. Завдання «Поміркуйте», с. 202,209.

ІV рівень. Підручник, параграф 64, опрацювати, завдання 1-6, с. 271, усно. Завдання «Поміркуйте», с. 202, 209. Підготувати повідомлення про рослини, занесені до Червоної книги України.

Підручник Костіков І.Ю., Волгін С.О. та ін.  Біологія, 6 клас, Київ, «Освіта», 2014

doc
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
6 лютого 2020
Переглядів
1568
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку