Урок Булгаков М.О. Українські сторінки життя й творчості письменника. Повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби

Тема. Булгаков М.О.  Українські сторінки життя й творчості письменника. Повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби

 

Мета: формувати предметні компетентності: знати  і  розуміти витоки провідних мотивів творчості М. А. Булгакова в контексті життєвого шляху письменника;  визначати актуальні проблеми й теми в прочитаному творі, їхній зв’язок із проблемами суспільства;

характеризувати образи головних героїв, розкриваючи   мотиви та наслідки   їхніх  вчинків;

повторити   літературознавчі  терміни:  сатира, памфлет,  алегорія,  гротеск,  гіпербола,  метафора;

формувати ключові компетентності: обґрунтувати вплив культурного, соціального, економічного чинників на розвиток людства; (НЛ-1); розуміти відповідальність за духовне й фізичне здоров’я, прогнозувати ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів (НЛ-3);

розвивати вміння і навики роботи з текстом  та  навички  самоосвіти, виховувати любов до читання; обстоювати власну точку зору;

сприяти вихованню високоморальної особистості, здатної відповідати за свої вчинки.

Обладнання:  мультимедійна презентація «Булгаков М.О.  Українські сторінки життя й творчості письменника. Повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби»

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Епіграф

 

Зробила його сатириком сама епоха. 

За природою свого обдарування він був ліриком. 

В. Боборикін  «Михайло Булгаков»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перебіг уроку

І. Організаційний  момент.         Мотивація навчальної діяльності

Слайд 1

 Урок  Зарубіжної  літератури  9 клас

Доброго  дня,  шановні  телеглядачі,  любі  дев’ятикласники.  Вітаю  вас  на  уроці  Зарубіжної  літератури.  І  розпочати  його  хочу  словами  відомого  письменника  Льва Толстого:

Слайд 2

 «По суті, коли ми читаємо або споглядаємо художній твір нового автора, основне запитання, що виникає в нашій душі, завжди таке: «Що ти за людина? І чим відрізняєшся від інших людей, яких я знаю, і що можеш мені сказати нового про те, як треба дивитися на наше життя?» Що б не зображував художник: святих, розбійників, царів, лакеїв — ми шукаємо й бачимо тільки душу самого художника». 

 

Цей інтерес до душі митця, що виникає під час читання його творів, спонукає нас досліджувати біографію, добу, обставини, що формували основні вектори таланту письменника.

Саме  цим  ми  і  займемося  на  сьогоднішньому  уроці.

 

ІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку

Слайд  3

Тема нашого  уроку: «Українські сторінки життя й творчості письменника  Михайла  Опанасовича  Булгакова  та  його  повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби»

 

Слайд   4

Ми  з  вами   дізнаємося  і  спробуємо  зрозуміти  витоки  провідних  мотивів  творчості  М.О.Булгакова  в  контексті  його  життєвого  шляху;

Проаналізуємо,  сподіваюсь,  уже  прочитану  вами  повість  «Собаче  серце». 

Визначимо  актуальні   проблеми  та  розглянемо  їхній  зв’язок  із проблемами   тогочасного  суспільства;

Охарактеризуємо  образи головних героїв, розкриваючи   мотиви та наслідки   їхніх  вчинків;

Повторимо літературознавчі  терміни:  сатира, памфлет,  алегорія,  гротеск,  гіпербола,  метафора;

Спробуємо  обґрунтувати вплив культурного, соціального  та  економічного чинників  на  розвиток людства.

А  також  спрогнозувати ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів.

Отож,  почнімо.

Слайд   5

Епіграфом  до  сьогоднішнього уроку  я  взяла  слова  українського дослідника  творчості  Булгакова  В. Боборикіна.   А  саме:

Зробила його сатириком сама епоха. 

За природою свого обдарування він був ліриком. 

ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок 

Доля   Михайла  Булгакова напрочуд драматична, де чітко проступає  кілька векторів, що визначають напрями   його  творчого  шляху:  Булгакова - прозаїка, Булгакова - драматурга, Булгакова - сатирика, Булгакова -гуманіста.

 

Що  таке  вектор? 

З  уроків  математики  ви  пам’ятаєте, що

Слайд 6

 Вектор — це відрізок прямої з певним числовим значенням і напрямом у просторі.

 

Ви, мабуть, здивувались, для  чого  на  уроці  зарубіжної  літератури  пригадувати  математичні  терміни?  Але  це  не  випадково, бо  життя  людини  можна  розглядати  як  послідовний  упорядкований  процес.

 

Отож,  на  сьогоднішньому  уроці  певні  тематичні  вектори  допоможуть  нам  розкрити  становлення  М.О.Булгакова,  на  мою  думку,  як талановитої та неординарної особистості,  життя  і  творчість  якої  дуже  тісно  пов’язана  з  Україною.

 

Сьогодні  на  уроці  ви,  любі  глядачі, отримаєте  значний  об’єм інформації.  А   щоб  краще її  запам’ятати  рекомендую  вам  коротко  записувати   ключові  слова та  фрази  за  векторами, оформивши  їх  як  флеш карти.

Все,  про що  ми  з  вами  будемо говорити  схематично  можна  відобразити  ось  так:

Слайд  7

Отже,

Вектор  І 

Київ, дружна родина →

Слайд   8

Михайло Опанасович Булгаков народився 15 травня 1891 р. у Києві на вулиці Воздвиженській, у будинку №10.

18 травня 1891 р. хлопчика охрестили в Києво-Подільській Хрестовоздвиженській церкві. Ім'я  - Михайло дали на честь діда по материнській лінії, а також на честь покровителя Києва, архангела Михаїла.

Слайд  9

Батько  письменника, Опанас  Іванович, викладав  у  Київській  духовній  академії  курс  історії  західних  віросповідань,  був  професором  духовної  семінарії, людиною  високоосвіченою  і  запам’ятався  синові  невтомним  трудівником,  завжди  заглибленим  у  книжки.

Слайд  10

Мати  -  Варвара  Михайлівна  -  донька  соборного  протоієрея  з  Орловщини,  до  заміжжя  працювала  вчителькою,  а  після  одруження  присвятила  себе  вихованню  сімох  дітей.

СЛАЙД  11

Після  смерті  батька,  саме  Михайло,  якому  на  той  час  виповнилося 15,  став  її  першим  помічником.

Слайд  12

Дитинство  та  юність  Булгакова  пройшли  в  Києві.  Він  захоплювався  класичною   літературою  й  архітектурою,  музикою  і  драматургією.  Вивчав  давні  малюнки  і  написи  в  церквах,  відвідував  відомий  театр  Соловцова. 

В  його  серці  завжди  панувала  любов  до  рідних  джерел,  бАтьківщини,  що  знайшла  своє  відображення  в  рукОписах.

 

 Слайд  13

На  Андріївському  узвозі  була  квартира  Булгакових,  яка стала  прообразом  будинку  Турбіних  у  його  творах:  романі  «Біла  гвардія»  (1925-1927),  п’єсі  «Дні  Турбіних» (1926)

Саме  у  цих  творах,  а ще  у нарисі  «Київ-місто» (1922)  Булгаков  віддав  данину  любові  до  матері, батька,  рідного  дому,  Києва,  яким  він  на  все  життя  був зачарований. 

Зараз  у  цьому  будинку  -  меморіальний  музей  письменника.

 

Звернімось  до  ваших  флеш  карток.  Щоб  ви  записали?

Слайд 14

Вектор  І

Київ, дружна родина → відчуття родини, захоплення мистецтвом, працелюбність, повага до батьків  та  рідного  дому,  любов  до  рідного  міста.

 

Рухаємося  далі

Слайд  15

Вектор ІІ 

Освіта →

До  осені  1900  року  Михайло  навчався  дома,  потім  вступив  у  перший  клас  Олександрівської   гімназії (однієї  з  найкращих  у  Києві).  Уже  в гімназії  він  виявляв  свої  найкращі здібності:  писав  вірші, малював  карикатури,  грав  на  роялі,  співав  і  займався  письменництвом (До  речі,  перше   своє  творіння з назвою «Пригоди Світлани» написав  у  7 років). 

Також  він  писав  драматичні  сценки  для  домашнього театру,  залюбки  грав  у  домашніх  виставах,  відвідував  оперу ( «Аїду»  Джузеппе Верді,  за  спогадами,  слухав  близько  40-а  разів)  і  навіть  деякий  час  мріяв  стати  оперним  співаком. 

Після  закінчення  гімназії вступив  на  медичний  факультет  Київського  університету. Не  зважаючи  на  те,  що  більшість  його  родичів  займалися  медициною, вибір  професії  для  Булгакова  був  цілком  самостійним.

 Навчання  проходило  в  умовах  розпочатої  тоді  війни  1914-1918 р.р.

Слайд 16

Склавши  випускні  екзамени  екстерном  та  отримавши  диплом  із  відзнакою,  Михайло  почав  працювати  лікарем  -  в  Чернівцях,  Кам’янці-Подільському,  Смоленьку.   Перші  враження  від лікарської  практики  знайшли  відбиток  у    «Нотатках  юного  лікаря»(1925-1926).

До  Києва М.Булгаков  повернувся  1918 року. Намагаючись  триматися  осторонь  політичної  боротьби,  що  трясла  рідне  місто,  він  відкрив  приватний  лікарський  кабінет,  а  вільні  від  прийому  пацієнтів  години  використовував для  літературної  творчості.

 

Давайте  звіримо,   що  ви  записали!

Слайд  17

Вектор ІІ

Освіта → навчання  вдома,  Олександріївська  гімназія,  медичний факультет  Київського  університету,   досвід  у  прифронтових  шпиталях, бажання стояти осторонь політичної боротьби,  літературна  творчість.

 

Вектор  ІІІ

Жінки  у  житті  письменника →

Слайд  18

У  роки  навчання  прийшло  перше  кохання,  коли  Михайло  зустрівся  з  дівчиною,   яка приїхала до  Києва  на  канікули.  Це  була  Тетяна  Миколаївна  Лаппа.  Рік  листування допоміг зрозуміти, що жити одне без одного вони не можуть.

У квітні 1913 року вони  повінчалися.  І довгі роки його улюблена Тася, як він її називав, була незмінно поруч.

Але  Перша  світова  війна, революції, громадянська  війна  навіки  розлучили  їх  у  1924  році. 

Слайд  19

Другою   дружиною   Михайла   Опанасовича в  1925  році  стала   Любов  Євгенівна  Білозерська.  Жінка  захоплювалася  літературою  і  театром,   була  вельми  начитана, володіла гарною  літературною  мовою  і  художнім  смаком.  Походила  з  старовинного  дворянського  роду. Батько  її  був  дипломатом.  Мати  мала  музичну  освіту.  Білозерська  швидко  зблизилася  зі  старомосковською «пречистенською» інтелігенцією  і  допомогла  увійти  в  це  коло  і  Михайлу  Опанасовичу.

Разом  вони  прожили  до  1932 р.

 

Слайд  20

А  третьою й останньою дружиною Булгакова з  1932  року  стала  Олена Сергіївна  Шиловська  -  берегиня літературної спадщини письменника, основний прототип Маргарити в романі «Майстер і Маргарита».

Їй Михайло Опанасович присвятив свій роман   «Тайному  другу»  

Коли вони зустрілися, він сказав їй чудові слова: «Проти мене був цілий світ – і я один. Тепер ми вдвох, і мені нічого не страшно».

Олена Сергіївна стала його останнім коханням, розділивши горе і радість, натхнення і розчарування. Це їй на смертному одрі він шепотів: «Королева моя, моя цариця, зірка моя, сіявшая мені завжди в моєму земному житті»

Три  дружини,  три  кохання,  але,  на  жаль,  жоден  шлюб  не  залишив  нащадків   великого  митця.

Узагальнимо!

Слайд  21

Вектор  ІІІ

Жінки  у  житті  письменника →  загострене почуття незалежності, самостійності,  три  дружини,  друзі і  порадники,   світ  інтелігенції, останнє кохання -  берегиня  літературної  спадщини. 

 

Слайд 22

Вектор  ІV

Літературні  традиції →

Ще  в  дитинстві  найулюбленішими  письменниками  Михайла  Булгакова  були    Джеймс  Фенімор  Купер, Жуль  Верн, Даніель  Дефо.

Михайло мав виняткову пам’ять, багато чого з прочитаного   запам’ятовував.  У  8 років прочитав «Собор Паризької Богоматері»  В.Гюго, а у  9   - роман М.Гоголя  «Мертві  душі».  Це  було  перше  його  знайомство  з  письменником,  якого  згодом   називатиме  своїм  учителем.

 

Слайд 23

«Чому  ж  я  спізнився  народитися!  Чому  я  не  народився  сто  років  тому?»  -  шкодував  Булгаков 1917 року,  коли  головні  випробування  долі  й розчарування  в  сучасній  епосі  ще  попереду.  Ці  слова,  сказані  до  початку  справжньої  літературної  кар’єри,  виражають  важливе  для  розуміння  творчості  цього  письменника  почуття  його  глибокого  зв’язку  з  культурною  традицією минулого.

Справді, булгаковська  творчість  виростала  та  опиралася  на  досягнення  відомих  класиків  літератури ХІХ  ст.: М.Достоєвського, А.Чехова,  Л.Толстого,  Й.В. Гете, Е.Т.А. Гофмана.

Орієнтація  на  літературну  традицію була зумовлена  притаманною  М.Булгакову  манерою  осмислювати  часове,  плинне, сьогоденне  крізь  призму  вічного,  неминущого.

Щоб  Я  записала  до  своєї флеш  карти?

Слайд  24

Вектор  ІV

Літературні  традиції → традиції   класиків  літератури романтизму й реалізму, філософське осмислення вічних проблем, фантастика, містика.

 

Вектор  V

На  шляху  до  визнання →

Перехід Булгакова від медицини до літератури був багато в чому зумовлений небажанням брати участь у Громадянській війні.  1920  року  у  складі  білої  армії  він опиняється  у  Владикавказі,  де залишається  майже  на  рік  із-за хвороби  на  тиф. 

Слайд  25

А  наприкінці  вересня  1921  року  переїжджає  до  Москви і оселяється  в б.№ 10  на  Великій  Садовій,  де проживав  до 1924 року. Сьогодні в бувшій комунальній квартирі №50 розташований музей М.О. Булгакова. Саме тут проживатимуть герої його роману «Майстер і Маргарита».

Так сталося, що Булгаков  жив в одні з найбільш буремних часів   історії

Лютнева  революція  ознаменувала падіння Російської  імперії.  І  він, як очевидець подій 1918—1919 рр.  у Києві, показав  у своїх творах (романі «Біла гвардія» і п’єсі «Дні Турбіних») те піднесення, яке опанувало українським суспільством  під  час  здобуття  незалежності  та  становлення  Української Народної Республіки.

Свій роман, поштовхом для написання якого стала втрата матері, Булгаков   вперше  прочитав  на засіданні літературного гуртка «Зелена лампа».

Слайд  26

У  1924 році  виходять його сатиричні повісті «Дияволіада», «Фатальні яйця».

У 1925 році Булгаков написав повість «Собаче серце», публікація  якої відбулася  у 1987 році. (лише  через  62  роки)!

Наступні  роки  (1925-1929) називають «театральним  п’ятиліттям» Булгакова. Він співпрацює з МХАТом, театром Вахтангова, де з успіхом ідуть його п’єси.

 

Отож, узагальнимо!

Слайд  27

Вектор  V

На  шляху  до  визнання → перехід  від  медицини  до  літератури,  переїзд  до  Москви,  усвідомлення цінності людського життя, сатиричне зображення дійсності, звернення до вічних питань людського буття, проблем духовної деградації суспільства в культурно-історичному контексті.

 

Вектор  VІ

Влада і митець →

Слайд  28

У 1926 році органи ОДПУ вилучили у Михайла Булгакова щоденник, який він красномовно назвав «Під  п’ятою»  та рукопис повісті «Собаче серце»,  яка, до  речі спочатку  мала  назву  «Собаче  щастя  Жахлива  історія»

У 1929 році нападки критиків на нього досягають апогею: всі раніше поставлені п'єси забороняються.

 

Булгаков – феноменальне явище радянських часів. Він   ненАвидів  писати на «соціальне замовлення», в той час як у країні кон’юктурщина і страх губили таланти і видатні уми.

Сам Михайло Опанасович був твердо впевнений, що ніколи не стане «заляканим служницЕм».

Ця  неймовірна сміливість була, очевидно, викликана тим, що Булгаков  ніколи не відступався  від своїх творчих позицій, ідей і залишався самим  собою в найважчі  моменти  життя.

Проблема  «митець  і  влада»  стає  головною у  творах  30-их років. 

 

Отож,  у  флеш карті  можемо  зазначити

Слайд  29

Вектор  VІ

Влада і митець → «внутрішня еміграція» письменника, загострене почуття власної гідності, сміливе викриття вад державної системи, протест проти абсурдного соціального устрою, проти насильства.

 

Слайд  30

Вічний спокій Михайло Опанасович Булгаков знайшов на Новодівочому цвинтарі. До початку 1950-х років на могилі Булгакова не було ані хреста, ані пам’ятника. Шиловська  ніяк не могла знайти потрібний матеріал, аби замовити надгробну плиту. Якось вона помітила серед уламків мармуру величезний чорний камінь.

Робітники сказали, що це “Голгофа”, камінь, який колись стояв на могилі Миколи Гоголя, аж доки до ювілею не встановили новий пам’ятник.

Не роздумуючи, Олена Сергіївна купила камінь. Так гоголівська «Голгофа» стала надгробним пам’ятником Михайла Булгакова. 

 

Слайд  31

Україна  завжди  посідала    значне місце в  житті і творчості  Булгакова.  Щоб не писав Михайло Опанасович, він обов’язково згадував Київ, його вулиці, будинки, сади, Володимирську Гірку над Дніпром. Майже всі булгаківські герої, де б вони не жили, так чи інакше тягнуться до України, сумують за нею.

 

Учні!  Для  переходу  до  2 частини  нашого  уроку  я  пропоную узагальнити  усе  почуте,  виконавши  Дидактичну вправу   «Портрет митця»

Я  розпочну, а  ви  самостійно  доповніть

 

Слайд  32

«Михайло Булгаков — це… гідність, неординарність, незалежність думки, вільнодумство, критичний погляд, шляхетність, загострені відчуття…».

Ви  можете  доповнити  Портрет  самостійно.

 

ІV. Актуалізація  опорних  знань

Отож,  продовжимо.

Але  для  того  щоб  рухатися далі  нам  необхідне  ключове слово.  Отримати  його  ми   зможемо, пригадавши    певні  літературознавчі,  історичні терміни  та  розгадавши  невеличкий  кросворд.

 

Слайд  33

1.               Вам  потрібно  вписати  в  горизонтальні  клітинки  терміни,  тлумачення  яких  я  вам  повідомлю. А  у  вертикальному  стовпчику  отримаєте  ключове слово 

 

 

 

Отже,

1.  Злободенний,  гострий, зазвичай  невеликий  твір  (Памфлет)

2.  Явне  й навмисне  перебільшення  для  посилення  виразності  й  підкреслення  думки  (Гіпербола)

3.  Художній  прийом  у  літературі  та  мистецтві, оснований  на  надмірному  перебільшенні  або  применшенні  зображуваного,  на  поєднанні  різких  контрастів,  сполученні  реального  з  фантастичним,  трагічного  з  комічним  ( Гротеск)

4. Різке  висміювання  суспільних  вад  (Сатира)

5. Жанр  літератури,  а  також  твори, що  описують  явища,  події  нереальні,  що  не  існують  насправді  ( Фантастика)

6. Форма  розвитку, що  полягає  в  безперервній,  поступовій  кількісній  зміні,  яка  підготовляє  якісну  зміну  (Еволюція)

7.  Докорінний  переворот  у  житті суспільства,  що  призводить  до  ліквідації  старого суспільного  ладу  й  утвердження  нового

                                                                                  ( Революція)

8.  Інакомовлення,  вираження  чого-небудь  абстрактного,  якої-небудь думки,  ідеї  в  конкретному образі        (Алегорія)

 

Якщо ви дали  вірні  визначення, то  отримали 

 

Ключове слово:   Метафора —   це  перенесення властивостей одного предмета на інший предмет за принципом певної подібності.

 

Сподіваюсь,  ви  помітили,  що  саме  цей  термін  зазначений  у темі  нашого  уроку. Метафора  є ключовим  для  подальшого  аналізу  змісту  повісті.

Слово вчителя

Ідея перетворення світу давня та благородна, її підтримували й розвивали кращі люди в історії, але важливо розрізняти поняття «перетворення» і «руйнація»,  революція та еволюція.

Історія розвитку суспільства – це історія проб та помилок, соціальних потрясінь та геніальних відкриттів.  Розум людини, як і його фантазія не мають кордонів. Але  людина не може претендувати на роль Бога. Порушення  законів  природи  часто  має  трагічні   наслідки.

Слайд  34

Повість М.Булгакова «Собаче серце» має в собі авторський погляд на все, що відбувалося в 20-х роках  ХХ ст.  Він  ставився  досить  скептично  до спроб  створення  нового, досконалого суспільства  революційними методами,  до  виховання  тими ж методами нової людини.  І  цей  процес   вважав  втручанням у  природний  хід речей, наслідки якого могли виявитися   жахливими  для всіх, зокрема й для самих експериментаторів, що згодом історія й підтвердила.

І  ми з вами, знайомлячись  із  цією  повістю ,  в основі сюжету якої  лежить  протиприродний фантастичний експеримент відомого вченого, повинні  зрозуміти  моральну сутність  цього експерименту та його наслідки.

 

Слайд  35

Що  таке  Експеримент ?  ЦЕ– сукупність дослідів, об’єднаних в систему для перевірки гіпотези (наукового припущення).

Головний герой повісті — професор Преображенський — задумав своєрідне змагання з самою Природою, але його експеримент має трагікомічні результати.

 

Давайте  коротко  пригадаємо  сюжет

У житті собаки Шарика відбувається щаслива випадковість — він опиняється в розкішній професорській квартирі. Проте пес потрібен професорові не для забави. Над ним задуманий фантастичний експеримент — перетворити його на людину, що згодом вдається професору  зробити.

Так безпритульний пес Шарик стає Поліграфом Поліграфовичем Шариковим, і починає все більше і більше нагадувати свого донора — злодія й п’яницю Клима Чугункіна.

Шариков руйнує затишний світ квартири професора Преображенського, і лікар змушений повернути пацієнта до його первісного стану — собаки.  Преображенський мав гарні наміри, але результат виявляється прямо протилежний, і він змушений боротися з наслідками свого експерименту. Поліграф Шариков зник, ніби його й не існувало зовсім.

 

Пригадали?

Мозковий штурм

А  тепер  давайте  прослідкуємо  ланцюжок дій професора Преображенського в контексті   подібності  цих   дій  до  історичних  змін,  які  відбулися  в  Росії  в   20-х роках   XX ст.

Слайд  36

Наміри професора →  перетворити  тварину   на   людину

         Операція →  фізичні дії

Наслідки → бездуховна  особа (Шариков) руйнує світ спокою, тепла, любові в квартирі Преображенського 

Наміри  більшовиків → створити нові відносини в державі, виховати нових людей, побудувати суспільство соціальної справедливості,

Революція (від  латин.слова)→ перетворення  чи  зміна; раптовий  перехід  від  однієї  стадії   розвитку  до  іншої

Наслідки → руйнація економічних, соціальних, морально-етичних, духовних засад  тогочасного  суспільства,

Отже,  чи  бачимо  ми  подібність  цих  дій?  Авжеж!

 

Тобто  в   особі   Шарікова Булгаков втілив картину суспільного укладу 20-х років.  А  за  допомогою  Алегорії  показав,  що  не  можна,  та   й  потреби немає з собаки робити людину, як і не слід із неосвіченого пролетаріату робити «господаря життя», бо результат як генетичного експерименту, так і соціального призводить до розрухи.

 

Слайд  37

2.               Робота з текстом твору

А  щоб  ще  краще  зрозуміти  задум  автора,  я  пропоную  проілюструвати  сатиричне  зображення М. Булгаковим наслідків тогочасних  історичних  змін,  переглянувши  уривки  з  екранізації   повісті  режисера  Володимира  Бортка.  Та  визначити  художні  засоби  виразності, використані  автором  у  тексті.

Хочу  зазначити,  що  фільм  знятий  у  1988  році мовою  оригіналу. 

 

Але  спочатку  пригадаймо,  від чиєї особи ведеться розповідь у перших розділах? 

Так.   Пролог, події перших розділів повісті  ми бачимо очима собаки.

Такий прийом відсторонення дає змогу автору «заховати» своє ставлення до подій і водночас найбільш повно розкрити характер спостерігача через його сприйняття подій та їх оцінку.

 

Отже

Слайд  38

І.  Опис  Москви   післяреволюційної    доби.

Зверніть  увагу  на  який  настрій  налаштовує  автор,  зображуючи  тогочасне  зимнє  місто. Морок, холод підсилюють відчуття незахищеності головного персонажа — безпритульного пса.

А  через  внутрішній  монолог,  використовуючи  епітети,  розмовну  лексику, риторичні  вигуки  та  запитання  письменник  показує відношення  собаки  до  дійсності.

Слайд  39  (відео)

 

Слайд  40

ІІ.  Сатиричне зображення господарів нового життя (наприклад, візити домкому на чолі зі Швондером у квартиру професора)  передано  через  діалоги  з агресивною  інтонацією,  формалізмом  мови.  Через  антитези.

 

Слайд 41  (відео)

 

Слайд  42

ІІІ.   Монологи професора Преображенського про «нову владу» і «нове життя»  -  це  монологи інтелігентної людини, з  використанням  риторичних вигуків  та  запитань,    алегорії

Слайд  43 (відео)

Разруха .. в головах-  завершив  професор  Преображенський

 

Слайд   44

ІV.   Сатирично-алегоричний  образ  головного  персонажа - Шарикова.

Спочатку ми  спостерігаємо  за метаморфозними  перетвореннями  пса  в людину  через  записи  ( у деякій  мірі  іронічні,  а  іноді  і фантастичні)  в  щоденнику  спостережень  Борменталя.

Наприклад,

«В моём и Зины присутствии пёс (если псом, конечно, можно назвать) обругал проф. Преображенского».

«Закладывание рук в карманы штанов. Отучаем от ругани. Свистал «ой, яблочко». Поддерживает разговор».

 

Потім -  через  опис  зовнішності

«У портьеры  стоял человек маленького роста и несимпатичной наружности. Волосы у него на голове росли жёсткие, а лицо покрывал небритый пух.

Пиджак, прорванный под левой мышкой, был усеян соломой, полосатые брючки на правой коленке продраны, а на левой выпачканы лиловой краской.

На шее - был повязан ядовито-небесного цвета галстук с фальшивой рубиновой булавкой»

 

Слайд  45  (відео)

 

Слайд  46

- Еволюція?

- Зовсім  ні!

І  видатний хірург,  професор  зі світовим ім'ям, зазнавши повного фіаско в своєму експерименті,   змушений повернути пацієнта до його первісного стану — собаки.

 

V. Підбиття підсумків уроку

Слово вчителя

Шановні  дев’ятикласники, ми  з  вами,  познайомилися  з  життєвим і творчим  шляхом  М.О.Булгакова, повторили  та узагальнили  на  прикладах  літературознавчі  терміни.

Проаналізували  повість  «Собаче  серце»,  яка  поєднує  в  собі  3  жанрово-художні  форми: фантастику,  соціальну антиутопію  і  сатиричний  памфлет  на  події, що  відбувалися  у  складний  суперечливий  післяреволюційний  час  20-30  років  ХХ  ст.

 

Який же висновок  ми  можемо зробити із проаналізованого  нами  матеріалу?

 

Я  б  зробила  ось  який:

Слайд  47

 Прогрес, позбавлений моральності, несе людству загибель.

 Людина має  прогнозувати  ризики  непродуманих  наукових  та  суспільних  експериментів.

- Нести  відповідальність за духовне  й фізичне  здоров’я  оточуючих

 

Адже  Михайло Булгаков, розповідаючи про експеримент професора Преображенського та його наслідки,   веде  читача  до  того,  що  все  залежить  від  звичайної  людини: від  її морально-етичних  якостей,  вибору,  та  від  того, яке  в  неї  серце.

 

Сьогодні  ми  з  вами  згадували,  що  перша  назва  цього  твору  була  «Собаче  щастя.  Жахлива  історія».

 

Слайд  48

Пропоную  вам  подумати  та  дати  відповідь: 

Яка,  на  вашу  думку,  назва  краще підходить  для  цієї  повісті. (відповідь  аргументуйте )

А  для  тих  хто,  ще  й  любить  працювати  творчо  та  креативно,  пропоную  створити  власний  буктрейлер  за прочитаним  вами  твором  М.Булгакова  «Собаче  серце».

Нагадаю, що  буктрейлер  -  це короткий відеоролик за мотивами книги, кліп,  метою  якого  є  спонукання до прочитання книги.

Це  і  буде вашим  домашнім  завданням.

 

Слайд  49

На  цьому  наш  урок  завершено. Сподіваюсь,  вам  було  цікаво. На  все добре!  І  будьте  здорові!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд  39

І. Опис  Москви   післяреволюційної    доби.

-   «Ведьма сухая метель загремела воротами и помелом съездила по уху барышню… задушила слова и замела пса».

-   «По всей Пречистенке сняли фонари»

 

-  «Дворники  из  всех пролетариев — самая гнусная мразь». «Что они там вытворяют  в Нормальном  питании — уму собачьему непостижимо. Ведь они же, мерзавцы, из вонючей солонины щи варят, а те, бедняги, ничего и не знают. Бегут, жрут, лакают».

 

- «Боже мой… Какая погода… Ух… И живот болит. Это солонина! И когда же это всё кончится?»

-  «Вот проснусь… и ничего нет. Ни лампы в шелку, ни тепла, ни сытости. Опять начинается подворотня, безумная стужа, оледеневший асфальт, голод, злые люди… Столовая, снег… Боже, как тяжело мне будет!..»

 

Слайд  41

ІІ.  Сатиричне зображення господарів нового життя (наприклад, візити домкому на чолі зі Швондером у квартиру професора)  передано  через  діалоги  з агресивною  інтонацією,  формалізмом  мови.  Через  антитези.

 «Мы, управление дома, — с ненавистью заговорил Швондер, — пришли к вам после общего собрания жильцов нашего дома, на котором стоял вопрос об уплотнении квартир дома…

— Кто на ком стоял? — крикнул Филипп Филиппович, — потрудитесь излагать ваши мысли яснее.

— Вопрос стоял об уплотнении.

— Я один живу и работаю в семи комнатах, — ответил Филипп Филиппович, — и желал бы иметь восьмую. Она мне необходима под библиотеку.

Четверо онемели».

 

Слайд 43

ІІІ.   Монологи професора Преображенського про «нову владу» і «нове життя»  -  це  монологи інтелігентної людини, з  використанням  риторичних вигуків  та  запитань:

«Но я спрашиваю: почему, когда началась вся эта история, все стали ходить в грязных калошах и валенках по мраморной лестнице? Почему пролетарий не может оставить свои калоши внизу, а пачкает мрамор?»

 

  «Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стёкла, потушила все лампы? Да её вовсе и не существует. Что вы подразумеваете под этим словом? — Разруха ….   в головах»

 

 

 

 

 

Слайд  45

ІV.   Сатирично-алегоричний  образ  головного  персонажа - Шарикова.

Спочатку ми  спостерігаємо  за метаморфозними  перетвореннями  пса  в людину  через  записи  ( у деякій  мірі  іронічні,  а  іноді  і фантастичні)  в  щоденнику  спостережень  Борменталя.

Наприклад,

«В моём и Зины присутствии пёс (если псом, конечно, можно назвать) обругал проф. Преображенского».

«Закладывание рук в карманы штанов. Отучаем от ругани. Свистал «ой, яблочко». Поддерживает разговор».

 

Потім -  через  опис  зовнішності

«У портьеры  стоял человек маленького роста и несимпатичной наружности. Волосы у него на голове росли жёсткие, а лицо покрывал небритый пух.

Пиджак, прорванный под левой мышкой, был усеян соломой, полосатые брючки на правой коленке продраны, а на левой выпачканы лиловой краской.

На шее - был повязан ядовито-небесного цвета галстук с фальшивой рубиновой булавкой»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані  джерела:

1.               Біографія  М.Булгакова

https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/author.php?id=13

 

2.               Текст  повісті

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8397

 

3.               Вікіпедія  Собаче  серце

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5

 

4.               Літературознавчий словник. Засоби сатири

http://shron1.chtyvo.org.ua/Hromiak_Roman/Literaturoznavchyi_slovnyk-dovidnyk.pdf

 

5.               Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. О. Ісаєва - Оріон 2017

ДО ВИВЧЕННЯ ПОВІСТІ СОБАЧЕ СЕРЦЕ - МИХАЙЛО ОПАНАСОВИЧ БУЛГАКОВ (1891-1940) - НА ЗАХИСТІ ВІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

https://zarlit.com/textbook/9klas_4/60.html