Урок «Зате я жив, і жив я не даремно»

«Зате я жив, і жив я не даремно»

«But I have live and I have not lived in vain»

Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824) — англійський поет-романтик,

фундатор течії байронізму.

Цілі: сформувати пізнавальну компетентність школярів з літератури: познайомити учнів з життям і творчістю Байрона, звернувши особливу увагу на майстерність Байрона - художника, на неабияке вміння письменника створювати неповторні образи, володіти мистецтвом деталі, проникати в таємниці англійської мови;

навчити вмінню бачити зв'язок між мовою і тим, як люди сприймають світ і себе в ньому;

формувати вміння виразного читання віршованого тексту російською, українською та англійською мовами з елементами інсценування.

розвивати комунікативну компетентність: формувати й удосконалювати комунікативні вміння і навички, підвищити мовну активність, інтерес учнів до оволодіння мовними нормами і нормами спілкування;

сформувати полікультурну компетентність засобами поезії і музики, розвивати творчі навички, допомогти учням відкрити свій унікально-неповторний особистісний образ в культурі;

стимулювати творчу та евристичну діяльність учнів (використання імітаційної гри, театралізації). сприяти активізації всіх сфер психіки учнів, в тому числі розумової та емоційної;

сформувати соціальну компетентність: виховувати толерантність, повагу до історії інших народів, сприяти перетворенню загальнолюдських цінностей в духовний досвід учнів; формувати вміння працювати в групі;

сформувати особистісну компетентність: розвивати індивідуальні здібності та таланти учнів, здатність до рефлексії.

Тип уроку: інтегрованій урок вивчення нового матеріалу

Міжпредметні зв'язки: англійська мова, ІКТ, історія, психологія, музика, живопис

Обладнання: портрети Байрона; ілюстрації та малюнки до його творів; виставка книг Байрона; DVD-фільм; фонограма Шопена "Етюд до мінор", «Кельтська арфа»; атрибути для театралізації; комп'ютер; мультимедійний проектор; екран; звукові колонки, плакати з висловлюваннями: "Байрон - геній: володар наших дум, звук нової чудової ліри» (О. Пушкін), «Джорж Гордон Байрон - людина безмірного поетичного таланту, незвичайної творчої щедрості, глибокого філософського розуму» (Володимир Бурбан)

Програмні засоби: Power Point (презентація)

Методи: репродуктивний, словесний, наочний, практичний, робота в групах  (Методика інтерактивного навчання).

Умови проведення уроку: учні класу попередньо розділені на групи: біографи, психологи, літературознавці, історики, читці, мистецтвознавці, театрально-творча група

Хід уроку

І. Організація класу

Слайд 1 Прослуховування аудіозапісу одного з творів композиторів-романтиків - Фредеріка Шопена "Етюд до мінор", неспокійна, бурхливих музика якого яскраво передає  настрій всієї епохи.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Слайд 2 1. Продовжити речення

«Романтизм - це ...»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. В історії людства є імена, які не перестають хвилювати уми і серця нових і нових поколінь. Інтерес до них буває такий глибокий, що часом навіть забувається, як давно вони жили і творили.

1. На екрані проектуються репродукції картин І.К. Айвазовського. Звучать вірші.

Слайд 3.    (репродукція  І.К. Айвазовського «Неаполітанська  затока в місячну ніч»)

Погасло дневное светило;

На море синее вечерний пал туман.

Шуми, шуми, послушное ветрило,

Волнуйся подо мной, угрюмый океан.  А.С.Пушкин

Слайд 4.  (репродукція І.К. Айвазовського «Туманний ранок в Італії»)

Белеет парус одинокий

В тумане моря голубом!

Что ищет он в стране далекой?

Что кинул он в краю родном?   М.Ю. Лермонтов

Слайд 5.  (репродукція І.К. Айвазовського «Хвиля»)

Вітрила зірвано, ревіння, шум завії,
Тривожні голоси і помп зловісний рик,
Із рук матросових останок линви зник,
Згасає сонця диск - і гаснуть з ним надії.
В тріумфі бурянім, серед шумливих стін,
Що вгору зносяться в безумній круговерті,
Ступив на корабель жорстокий геній смерті,
Як воїн, що іде на приступ між руїн.  А.Міцкевич

     Які знайомі, близькі серцю рядки. У них живе гордий дух вигнанця, шукача гроз і штормів. Але ж ці вірші - відгуки та відгомони на творчість великого генія туманного Альбіону Джорджа Гордона Байрона. Під знаком Байрона розвивалися література, живопис, музика епохи романтизму, складалися переконання, образ думок, манера поведінки. Як поет і як борець за свободу, він був кумиром свого часу і, за висловом Пушкіна, "володарем дум". Його героїв відрізняли міць і сила пристрастей, горда воля, які поєднувалися з індивідуалізмом і розчаруванням.

ІV. Робота над темою уроку

Слайд 6 7 8 Саме про Байрона піде мова на нашому сьогоднішньому незвичайному уроці – сприйняття особистості поета через рідну для нього мову.

Слайд 9 Епіграф

Завітаємо на файф-о-клок до одного з лондонських салонів

1. Діалог. Світські плітки

Pupil -1: What a pretty boy this little Byron is. So upset, that he has such feet.

Pupil 2: Why is he lame? Why does he limp? Why can he stand only on   tip - toes.

Pupil 3: Byron is ashamed to ask about it.

Pupil 2: He is very smart and responsive, but hot-tempered. What does he see

 around     him? His father is light-headed Captain Byron, he belongs to an

ancient clan, but he wasted all his wife’s money. He is very cynical and insults her.

Pupil 3: Soon his father died and they say he killed himself.  but from his nurse he  heard that in the North in an old castle old ugly ord Byron lives alone, the  head of their family which belongs to an old clan.

Слайд 10  переклад діалогу

     «Людина змінюється, і, щоб уявити собі логіку вчинків людей минулого, треба знати, як вони жили, який світ їх оточував, чому вони поступали так, а не інакше», - писав історик Лотман

2. Коментар дослідників

Слайд 12  Біограф . Саме тому ми починаємо свою хроніку з 1540 року, коли король Генріх VIII подарував монастир в Шервудському лісі, поблизу Ноттінгема своєму підданому - серу Джону Байрону. За мужність в громадянській війні один з предків майбутнього поета отримав з рук короля право називатися сером і лордом, а це було дуже почесно. Лорди Байрони були завжди вірні королям, і їх девізом було - «вір Байрону». В роду Байронів було багато шанованих людей, але багатства не було. А коли прийшов час батька Байрона, то, незважаючи на вигідний шлюб, від якого народилася дочка Августа і син Джордж в 1788 р, сім'я була розорена через божевільні вчинкі «скаженого» капітана. Коли хлопчикові виповнилося трохи більше двох років, батько помер.
Слайд 13 Психолог. Нам би хотілося додати, що крім бідності, майбутній лорд отримав від народження кульгавість. Його порівнювали з Аполлоном, він міг би правити за взірець чоловічої досконалості, але скалічена нога занадто часто нагадувала про своє існування .

Вроджене каліцтво рано позначилося на характері Байрона. Він ріс відлюдним. У Джорді не було друзів. Він часто приходив зі школи пом'ятим, подряпаним - значить знову хтось дражнив його і він кинувся на кривдника з кулаками. Серед навколишніх пагорбів вилася швидка холодна річка Ді. Байрон перепливав її по п'ять разів, немов доводячи, що каліцтво не завадить стати йому найспритнішим і сміливим серед однолітків.

Слайд 14 Психолог . У Ньюстеді прийшла до поета любов. Це була Мері Чаворт, що жила в сусідньому маєтку. Байрон почув у відкрите вікно, як Мері сказала покоївці: «Щоб я захопилася цим клишавим хлопчиськом? За кого ти мене приймаєш? »Удар був жорстоким. Випадково підслухана фраза безтурботної Мері виявилася особливо образливою, особливо травмує. Він ще більше замкнувся в собі, і все, що він пережив в це літо, виллється в віршах, надрукованих лише через кілька років.

      Риси характеру: замкнутість, запальність, сміливість, вміння постояти за себе, велика воля, наполегливість в досягненні мети, всебічно розвинена людина, хороший спортсмен.

   Як же складалася доля Байрона, які події сприяли становленню особистості, іменем якої названа ціла епоха - епоха "байронізму"?

3. Повідомлення учнів і доповнення учителя про життєвий та творчий шлях Байрона

   Слайд 15-28   Завдання: паралельно із повідомленнями занотовувати основні події із життя Байрона.

4. Ознайомлення із записами учнів

Учні за бажанням зачитують записи, у яких відтворені найцікавіші відомості про життя та творчість Байрона, пояснюють, чому саме це їх вразило.

Гра «Лови помилку»

1. Батько поета був викладачем університету.

2. Мати Байрона, Катерина Гордон, належала до англійської знаті.
3. Славетний шотландський поет народився 22 січня 1788 року.
4. Початкову освіту здобув у містечку Харроу, а далі продовжив навчання у Бруклінському університеті.
5. Почувався Байрон в університеті серед однокурсників лідером.
6. Після закінчення університетського курсу Бай­рон вирушає в подорож країнами Африки.
7. Повернувшись із подорожі, Байрон розпочинає літературну діяльність.
8. Першою поемою став «Дон Жуан»
9. Байрон брав участь у національно-визвольній боротьбі поляків.

10. Останні роки свого життя Байрон провів у Швей­царії.
11. У квітні 1824 року Байрон помер у 47 років.
12. В останню путь поета проводжали з почестями, на його труну, покриту чорним плащем, було покладено збірки його творів.

5. Робота с портретом Байрона.  Уявлення про особистість Байрона складається у нас не тільки з фактів його біографії, але і за зовнішнім виглядом. Отаким відобразили його художники.

 Слайд 29             Яке враження на вас справив портрет митця? –Яка він людина? Який у нього характер? Опишіть його за допомогою прикметників
 

      -     Brave – сміливий

•  Creative- творчій
• Hard-working -працьовитий   
• Honest -чесний     
• Kind -добрий      
•  Proud -гордий
• Romantic -романтичний
• Sensitive-чуттєвий

Сучасники говорили про поета: «Його очі – це розкрита брама сонця, вони створені зі світла і для світла. У поета був дивовижний голос вражаючої краси, який зачаровував та вабив, як найдивовижніша музика»

    6.Відеоролик вірша 

Вищий сенс поезії Байрона зрозумілий для всіх часів і народів. Але чому тоді Анна Ахматова стверджувала, що ми не сміємо читати вірші такого масштабу і значення в перекладах. Ми маємо навчитися читати в оригіналі.  Одним із романтичних віршів Джорджа Байрона є поезія…

I would I were a careless child,
Still dwelling in my Highland cave,
Or roaming through the dusky wild,
Or bounding o'er the dark blue wave.

Хотів би жити знов у горах
Дитям безжурним, як колись,
Блукать між скель, в морях суворих
Між хвиль розбурханих нестись.
Моя ж душа, мов птах прип'ятий,
Що прагне скель і висоти,
Страждає в Англії пихатій,
В краю лукавства й німоти.
Дай утекти мені, талане,
На лоно урвищ і горбів,
Забудь всі титули й кайдани,
Лакуз вельможних і рабів.
Веди мене на хмурі скелі,
Де стогне грізний океан, —
Верни в дитинства дні веселі,
Дай серцю відпочить од ран.
 

Бесіда за прочитаним

- Настрій вірша (емоційно напружений, сумний)

- Головний герой? (автор, байронічний герой)

- Що можна сказати про його душевний стан? (напружений, він почувається самотнім, зневіреним)

- Чи задовольняє поета дійсність? (втеча «світова скорбота»)

- Проти чого протест? (проти загальноприйнятих норм моралі тогочасної Англії)

- Який прийом використовує автор? (контраст)

Літературознавчий коментар

6. Аналіз поезії « Хотів би жити знов у горах...»

Бунтівного духу сповнена  поезія Байрона  "Хотів би жити знов у горах…” У вірші посилюється тема втечі від дійсності, тема "світової скорботи ". Але крім цієї теми в поезії з’являється ще одна тема – протест Байрона проти загальноприйнятих норм моралі тогочасної Англії, яку поет називає «краєм лукавства і німоти ». Самотність, розчарування відчувається у вірші. Поет був романтиком, тож і вабили його "темні урвища і хребти", "пустка дика й хмура", "небо грозове". Саме дика, незаймана природа, грізна й велична у своїй первозданності, вабить ліричного героя. Він ладен проміняти вищий світ, де людина не може лишатися собою, а вимушена лукавити, брехати, пристосовуватися, на життя наодинці з природою, де виявляються кращі риси людини, відбувається перевірка на міцність

"Душному світу" протиставлене грозове небо, де немає лицемірства. Небо — це природа, а її не можна підкорити, вона — справжня, не фальшива. Гроза — прояв стихії, свобода дій, у грозовому небі вільно дихається. Душа прагне скель і висоти. Там, "вільно дишуть груди", він відчуватиме  свободу. Це край, у якому всі вільні, він позбавлений фальші, лицемірства та обману.

Слайд 22-23   З того часу, коли побачила світ поема «Паломництво Чайльд-Гарольда» у літературі  зявився термін «байронічний герой». Саме він став втіленням духу літературної епохи початку ХІХ століття. Які риси притаманні цьому героєві?

Літературознавець: Для увиразнення тексту автор використовує такі художні засоби:

епітети: душний ( світ ), грозове ( небо ), темні ( урвища та хребти ), дика й похмура ( пустка), «з незлобним серцем », ( похмурий дух )

порівняння: «мов голуб до свого кубла», «..пустку дику й хмуру , Таку ж, як дух похмурий мій»

метафори: «тільки б крила були дані мені, що понесуть голубку до її  гнізда ….»

Байрон за допомогою епітетів і порівнянь зображає душевний стан ліричного героя, його ставлення до того світу, в якому він живе, і до того краю, де він хотів би опинитись. Вірш Байрона «Хотів би жити знов у горах...» завжди актуальний, оскільки в ньому показані складні духовні шукання особистості, осмислюється місце людини у світі й утверджуються волелюбні ідеї. Автор протестує проти ницого, бездуховного суспільства, прагнучи у світ мрії, свободи, високих ідеалів.

Відеоролик She walks in beauty, like the night

Of cloudless climes and starry skies;

And all that’s best of dark and bright

Meet in her aspect and her eyes:

Thus mellow’d to that tender light

Which heaven to gaudy day denies.

Она идет во всей красе
Светла, как ночь её страны.

Вся глубь небес и звезды все

В ее глазах заключены,

Как солнце в утренней росе,

Но только мраком смягчены.

7. Демонстрація плейкастів

Додаток Дмитро Хомич Паламарчук ( 1914- 1998) — український перекладач, поет.  Член Національної спілки письменників України

Народився в селянській сім'ї. Батько Хома Паламарчук самотужки вивчився на агронома, зібрав хорошу бібліотеку. Але 1937 батька розстріляли в Уманській тюрмі як «ворога народу».

1939 закінчив літературний факультет Одеського педагогічного інституту.

Коли розпочалася німецько-радянська війна, Паламарчук служив у танковій частині. Незабаром потрапив у оточення і полон, але йому вдалося втекти. Далі боровся за незалежну Україну в лавах ОУН – УПА. Довелося посидіти і в румунській, і в німецькій тюрмах. З першої його викупили оунівці, а з другої допоміг вирватися німець Еммануїл Гельфріх, з яким Дмитро навчався в Одесі перед війною.

1944 Дмитра Паламарчука схопили радянські солдати. Це була звичайна військова частина, а не емгебісти, які могли розстріляти на місці. Оскільки по справі проходив один, а війна наближалася до кінця – і режимові були потрібні робочі руки, то Дмитро Паламарчук отримав відносно м'який вирок – 10 років. 1948 його привезли в концтабір в Інту. В таборі перебував до 1954. Працював на шахті. В таборі Паламарчук познайомився з Григорієм Кочуром, поетом і перекладачем, людиною енциклопедичних знань, а також з багатьма високоосвіченими людьми. У таборі Паламарчук взявся за перекладами. Французької мови він вчився в колишнього німецького посла в Італії, англійської – в онука Миколи Терещенка, цукрозаводчика і мецената. Уночі в бараці в'язні, заморені тяжкою роботою, спали, а Паламарчук перекладав сонети Шекспіра.

Паламарчук також захоплювався живописом, був непоганим художником.

Напружено працюючи над перекладами, Паламарчук власних віршів майже не писав. Лише, коли Україна проголосила незалежність, знову звернувся до поезії. В його віршах і біль за Україну, за рідний народ, і викриття шовіністів, які зазіхають на Україну, і тих співвітчизників, які хочуть затягти нас в імперське ярмо, і спогади дитинства. Поет відгукувався на найзлободенніші теми.

Від 1958 виступає в царині поетичного й прозового перекладу. Переклав українською мовою:

• усі сонети Вільяма Шекспіра (видано 1966);
• поезії Валерія Брюсова, Максима Танка, Глєбки, Адама Міцкевича, Тувіма, Прешерна, Гейне, Ередіа, Петрарки, Байрона;
• романи Герберта Джорджа Уеллса («Війна світів», «Острів доктора Моро»), Гюстава Флобера («Саламбо»), Анатоля Франса, Моріака, Стендаля.

1990 — премія імені Максима Рильського (за кращий художній переклад творів світової літератури).

Вулицю в Ірпені, на якій жив перекладач і поет Дмитро Паламарчук, названо його іменем.

V.Рефлексія. Підведемо підсумок.

- Що дізналися про відомого англійського поета Дж.Байрона?

- Яке ваше враження про нього як про особистість та поета?

- Як ви розумієте поняття «байронічний герой»? З яким твором пов’язано виникнення цього поняття?

      Сьогодні був незвичайний урок. Ви познайомилися з цінностями, які оспівувалися тоді і будуть вічними цінностями для майбутніх поколінь. Відповіддю, напевно, будуть слова Байрона: «Зате я жив, і жив я не даремно». - А як ви думаєте?

VI. Домашнє завдання    Повторити вивчене за конспектом; читати й аналізувати поезії Байрона; одну з поезій вивчити напам’ять (за вибором учнів) українською мовою;  одну строфу вивчити напам'ять мовою оригіналу