Церковне життя другої половини XVI ст.
Особливості реформаційного і контреформаційного рухів.
Мета: скласти уявлення про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на українських землях; оцінювати значення діяльності православних братств; визначати особливості становища православної церкви; продовжувати формувати навички використовувати розповідь учителя і матеріал підручника як джерело знань; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.
Тема. Церковне життя другої половини XVI ст.
Особливості реформаційного і контреформаційного рухів.
Мета: скласти уявлення про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на українських землях; оцінювати значення діяльності православних братств; визначати особливості становища православної церкви; продовжувати формувати навички використовувати розповідь учителя і матеріал підручника як джерело знань; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: Реформація, Контрреформація, протестантизм, єзуїти, братства.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Запитання для індивідуального опитування
1) Якими були передумови укладення Люблінської унії?
2) Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської та української сторін щодо об’єднання Польщі та Литви.
3) Коли було укладено Люблінську унію?
4) Яку політику проводили уряди даних держав щодо українського народу?
5) Який новий стан українського суспільства сформувався в даний період?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Становище православної церкви. Реформація
XVI ст. дослідники називають темною епохою в історії української православної церкви. У цей період церковне життя на теренах України розвивалося під іноземною й іновірною польсько-литовською владою. І хоча проголошувалося терпиме ставлення до православ’я, забезпечення прав і привілеїв православної церкви, існували істотні причини, які викликали глибоку кризу церковного життя.
Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів не допускали, на відміну від католицьких, до участі в роботі сенату - верхньої палати сейму. Православне духівництво, на відміну від католицького, повинно було сплачувати податки. Фактично польська влада й католицьке духівництво негативно ставилися до православ’я, убачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на Схід.
У XVI ст. Європу охопила Реформація - церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. Учасники руху виступали за створення незалежних від Риму національних церков, перекладу священних книг і ведення церковних відправ рідною мовою. Вимагали здешевлення й спрощення церковних обрядів.
Цей рух привів до утворення нової течії в християнстві – протестантизму.
Протестантизм - один із найбільших (поряд із католицизмом і православ’ям) напрямків християнства, який виник у період Реформації в XVI ст. Його початковими формами були лютеранство, кальвінізм та англіканство.
У 30-40-х pp. XVI ст. з Європи через Польщу на українські землі стали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких учень був кальвінізм. Кальвіністи заперечували ікони, засуджували війни, уважали, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликали працювати, бути ощадливими й накопичувати багатства.
На теренах України громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів. Громади кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму, лютеранство, на теренах України поширення не набула.
Селяни ж зберігали вірність батьківській, православній церкві, а протистанську називали панською церквою.
Ідеї реформації пробудили православне духовенство. Воно замислилося над необхідністю оновлення своєї церкви.
Запитання:
2.Особливості контрреформаційного руху в Україні.
У 60-х pp. XVI ст. в Україні набуває поширення Контрреформація - рух, розпочатий католицькою церквою для боротьби з Реформацією.
Найдієвишим захисником католицької церкви став - орден єзуїтів («Товариство Ісуса»). Засноване у 1534р. Їхніми головними засобами були написання і друкування книг, переконування у приватних бесідах. Надзвичайно дієвими стали засновані ними школи й колегіуми у яких молодь могла здобути добру освіту.
Уже в 1571 році було відкрито єзуїтську колегію в Ярославі (Галичина), Львові, Камянці, Перемишлі, Вінниці, Києві та ін.
Завдяки наполегливій діяльності єзуїтів, підтримуваних польською владою, їх прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули в католицизм (Радзивілли, Хоткевичі, Сапеги). У 70—80-х pp. XVI ст. на українських землях єзуїти відкривали свої школи, де поєднували досить високий рівень викладання з поширенням католицизму.
Належати до єзуїтського ордену стало престижно. Той рівень освіти, що надавали єзуїтські навчальні заклади, приваблював українських магнатів і шляхтичів як із протистанських так і з православних сімей. Але разом із знаннями педагоги – єзуїти прищеплювали молодим людям зневагу до рідної культури і віри, переконували прийняти католицьку віру, польску культуру і мову.
Водночас діячи Контрреформації активно переконували польських урядовців не допускати некатоликів до державної служби.
Запитання:
3. Православні братства.
Боротьба протестантів із католицькою церквою ставала для православних зразком для оновлення власної церковної організації. Яскравим виявом націанально-визвольного руху стали церковні братства.
Братства - релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV-XVII ст.
Вони існували в Україні з глибокої давнини, але особливо широко розгорнули свою діяльність у XVI ст.
Оскільки брацтва засновувались при церквах, то це відтворилося в їхніх назвах: Львівське Успенське, Віленське Свято-Духівське, Київське Богоявленське…
Перші братства- Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське (1544 р.)- виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії (Ставропігія - автономна православна церковна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо патріархові ) воно безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріархові, а не місцевим православним єпископам.
Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював український першодрукар Іван Федоров. Близько 1585 р. у місті з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася на кошти братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для непрацездатних, спорудило Успенську церкву.
Робота з підручником стор 41-43.
Записати в зошит чим займалися братства.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бліцопитування
Назвіть терміни, які ви сьогодні почули вперше.
У XVI ст. православна церква на українських землях перебувала у кризовому стані.
Поширення реформаційного руху сприяло розвитку релігійного вільнодумства в Україні й виходу частини віруючих із традиційних церков.
Розгортання Контрреформації сприяло тому, що зміцніла католицька церква розгорнула наступ на Схід, одним із наслідків якого стала Берестейська унія.
Діяльність братств допомагала православним міщанам протистояти релігійно-національним утискам, сприяла національному й культурному пробудженню українського суспільства.
Опрацювати § 6 підручника.
Двом учням підготувати реферат:«Острозька акдемія», «Пересопницьке Євангеліє»