Урок "Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Тема. Числівник: загальне значення, морфологічні

ознаки, синтаксична роль.

Мета: поглибити знання учнів про числівник  як частину  мови,   його морфологічні ознаки та синтаксичну роль у  реченні; формувати загально пізнавальні вміння знаходити

            числівники в текстах; розвивати творчі вміння  використовувати числівники у власних висловлюваннях;  виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування  мовної компетенції)

                                  Хід уроку

I.    Орієнтація.

        З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

       Учитель.

       За вікном яскраво світить сонце, лагідний вітерець ніжно колише гілочки дерев. У вас на обличчях теплі посмішки, бо до них  доторкнулись ніжні промінчики сонця. Який місяць надворі? Перший місяць весни – березень. А яке число місяця сьогодні? Котра зараз година? Коли у вас день народження? Діти, які ми слова використовували, щоб дати  відповіді на ці питання?

II. Актуалізація опорних знань.

1. Мовна казка про частини мови.

    Зібралися якось зранку частини мови за столом. Сіли вони снідати, а Числівника забули розбудити. Всі поспішали, бо запізнювались до школи на уроки. І раптом із спальні з’явися заспаний Числівник:

- Чому ви мене не розбудили. Я теж поспішаю до школи на урок.

 - Подумаєш, він поспішає, - скептично засміявся Іменник . – Без тебе діти на уроці прекрасно обійдуться.

-  Я теж так думаю, - підтримав його Прикметник.

-  Для чого ти учням? – засміялося Дієслово?

 -  Як для чого? – обурився Числівник.

-  Коли не буде мене, то діти не знатимуть о котрій годині йти до школи. Вони не знатимуть, який сьогодні день тижня, який день місяця, який рік. І, найголовніше, вони не знатимуть, скільки грошей треба просити в матері, щоб купити собі морозиво чи шоколадку. Ось так, - промовив Числівник.

      І всі частини мови похнюплено замовкли. А Іменник крадькома глянув на свій годинник, чи бува не зникли з циферблата цифри.

 -  Слава Богу, всі цифри на місці, -  полегшено вимовив Іменник. І всі частини мови схопили свої портфелі і помчали до школи, щоб розказати учням, яке почесне місце у царстві Граматики займає їхній брат Числівник.

2. Бесіда.

  - Пригадати, яка частина мови називається числівником?

  -  Як можна довести, що числівник – самостійна частина мови?

  -  Які дві групи числівників вивчалися у початкових класах?

  -  Яким членом речення може бути числівником?

 III. Оголошення теми уроку.

     1.Етап визначення мети, планування роботи.

         Ділова гра

       Учень у ролі вчителя визначає разом з іншими дітьми мету уроку, форми вивчення матеріалу, планує роботу на уроці.

      2.Отпрацювання теоретичного матеріалу.

     Учитель.

 Числівник – це повнозначна самостійна частина мови, що називає кількість предметів (кількісні числівники) або порядок їх при лічбі (порядкові числівники), відповідає на питання скільки? котрий?: двадцять корів, перший автомобіль.

     Як і інші самостійні частини мови, числівник змінюється за родами, числами, відмінками.

     Кількісні числівники змінюються за відмінками: вісім – восьми, вісьма (вісьмома). Порядкові змінюються за числами, родами, відмінками так само, як прикметники: перший день, перша книга, перше вікно, перші канікули. Такі самі ознаки має й числівник один: один хлопець, одна дівчина.

     Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста, мало, немало, чимало – невідмінювані.

     Зверніть увагу, що числівники тисяча, мільйон, мільярд мають рід, але не змінюються за родами.

     Два числа – однину та множину – мають усі порядкові числівники, а також власне кількісні числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон. Числівники можуть використовуватися у формі множини, коли вони пов’язані з іменником: одні ножиці, одні граблі, або іменником, що означає парний предмет: одні черевики, одні шкарпетки.

     Числівники несуть повну інформацію лише у поєднанні з іменником. Без них втрачається конкретне значення: (шість і шість хлопців).

      Числівник виконує різні синтаксичні функції. Він може виступати в ролі підмета, частини присудка, додатка, означення: 1.Директор нагородив п’ятьох учнів.2. Троє дівчаток стоять біля класу.3.Друзів було троє.

3.Створення образно-асоціативної й теоретичної схеми  

        «Числівник як самостійна частина мови» 

                                                              

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          IV. Застосовування й закріплення знань.

1. Робота з текстом.  Вправа 417.

Прочитайте  текст. Поставте питання до числівників. Яким членом

речення є числівники? Укажіть, за якими ознаками розрізняють числівники.

      Військо Запорозької Січі складалося з тридцяти восьми куренів. На початку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького військо нараховувало вісім тисяч козаків.

      Січове військо часом сплутують із реєстровим козацьким військом, яке польський король створив із найманців. Ця армія мала шість полків  по одній тисячі козаків у кожному.

       На початку війни проти польської шляхти один з полків реєстрового козацтва перейшов на бік Хмельницького. Інші п’ять полків приєдналися до січовиків пізніше.

       Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького розпочалася 1648 року.

2. Гра «Літературний турнір»

   За певний час (5-6 хвилин) кожна група учнів має записати якнайбільше назв  прислів’їв та приказок, які містять у собі числівники.

 

   Одна нога тут, а друга там;

   Один у полі не воїн;

   Семеро одного не ждуть;

   Сім раз відміряй, а один раз відріж;

    Де два сперечаються, там третій не мішається;

   Не май сто кіп у полі, а май друзів  доволі.

 

3. Творче конструювання

 

Завдання побудувати вислови, дібравши початок з лівої, а продовження – з правої колонки. Числівники підкреслити.

 

Де сім господинь,                                                  а один відріж.

Одна голова добре,                                                жодного не спіймаєш.

Сім разів відмір,                                                     там хата не метена.

За двома зайцями поженешся -                             а дві краще.

 

4. Розгадати ребуси.

 

Смор1а                                                                     ВиЗмка

Пі2л                                                                          мі100

100лиця                                                                     ві3на

При5                                                                           40а

Ві7надцять

 

 пі2л, ві3ло, 100янка,ак3са, за3мка, пер6, 100рона, пі100лет, ві2га, 3зуб, по3вожити, у3мання…).

 

     5. Хвилинка-веселинка

• Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?
• Ах, за мною через став аж сто вовків гналось!
• Бог з тобою! Сто вовків! Та село б почуло...
• Та воно так і не сто, а п’ятдесят було.
• Та й п’ятдесят диво в нас... Де б їх стільки взялось?
• Ну, Іванцю! Нехай так, але десять гналось.
• Так і десять не було! Знать, один усього?
• Як один? Аби і вовк! Страшно і одного...
• А може, то і не вовк!
• А що ж то ходило?
• Таке сіре та мале, а хвостик як шило

                                                                    (С. Руданський

 

6. Фразеологічна скарбничка

   Пояснити фразеологізми:

  П’яте колесо до воза, бути на сьомому небі, сім п’ятниць на тиждень, грати першу скрипку, десята вода на киселі.

  

                           7.  Культура мовлення

Неправильно                                              Правильно

У двох словах                                              Двома словами

Другим разом                                            Іншим разом

6 метрів у секунду                                     6 метрів за секунду                                            

Два дуба                                                     два дуби

Більша половина                                      більше половини, значна частина

Пів другого                                              пів на другу

 

8. Робота з підручником

    Вправа 418.

 

V. Підсумок уроку.

VI. Рефлексія

     Бесіда.

• Що вам сподобалося на уроці?
• Які висновки ви зробили?
• Чи почули ви щось нове?
• Що вас здивувало?

 

VII. Домашнє завдання.  Вивчити п. 37, виконати вправу 420, 421.