Урок "Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Числівник: значення, морфологічні ознаки,  синтаксична роль.

Мета уроку:

• Навчальна – поглибити знання учнів про числівник як частину мови, поділ на групи за значенням і будовою, його синтаксичну роль у реченні; сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак числівників; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити числівники в текстах, визначати їх роль у реченнях;
• Розвивальна – розвивати творчі вміння використовувати числівники у власних висловлюваннях; розвивати усне та писемне мовлення учнів, вміння виділяти головне, збагачувати словниковий запас учнів; узагальнювати та систематизувати  вивчений матеріал;
• Виховна – сприяти вихованню культури мовлення, виховувати інтерес до рідної мови.
• Корекційна - усвідомити загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль числівника, уміти знаходити числівники в тексті, розвивати вміння використовувати числівники для позначення дат, часу (годин) у власному мовленні та під час виконання завдань.

Обладнання:

• індивідуальні картки;
• підручник.

  Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  Бесіда.

- Які частини мови ми вивчили?

- Що ви знаєте про ці частини мови?

 - Чому їх відносимо до самостійних?

- А що вам відомо про числівник?

- Що означають числівники? Яка різниця між числівниками шість і шостий?

- Коли ми вживаємо числівники? Який навчальний предмет у школі безпосередньо пов'язаний з числівником?

- Чи  відчували ви труднощі у вимові і написанні числівників?

ІІІ. Ознайомлення учнів із темою, цілями та завданнями уроку

- Дорогі діти! Сьогодні ми з вами помандруємо до ще однієї частини мови – числівника. Я не обіцяю легкого шляху: числівник – досить складна частина мови для вивчення. Але якщо  усвідомлювати його значимість у мовленні, то ви, безперечно, навчитеся знаходити числівник серед інших частин мови, визначати його граматичні ознаки, правильно писати, вживати у  мовленні.

Запис в зошит числа та теми уроку.

IV. Сприймання та усвідомлення школярами навчального матеріалу

1. Читання учнями  правила у підручнику, с. 164.

2. Прочитати уривок із повісті В. Нестайка. Пригадати, з якого він твору. Про що розповідається в тексті? Визначити тему й основну думку.

Шостий «Б» готувався до президентських виборів. Кандидатів було дев’ять. Але семеро з них були нещасні самовисуванці, які жодних шансів не мали. Ми їх навіть не називатимемо. Реальних претиндентів було двоє — Вовочка Таратута і Боря Бородавко. Вовочка був білявий, кирпатий, веснянкуватий з щербатим зубом. І дуже симпатичний. Усі в класі його любили. Особливо за те, що він увесь час розповідав анекдоти про Вовочку і підсміювався сам із себе, наче то він був героєм тих анекдотів. Але у Вовочки був один серйозний недолік — Вовочка був ледар. Замість того щоб виконувати домашні завдання, він дивився телевізор. А контролювати його було нікому — батьки цілий день працювали. Тому у Вовоччиному щоденнику раз у раз проскакували то двійки, а то й одиниці… (В. Нестайко).

Дібрати заголовок до тексту. Пояснити свій вибір.

Знайти числівники. На що вони вказують? Яку синтаксичну роль виконують у реченні?

Визначити, до якої частини мови належать виділені в тексті слова. Відповідь прокоментуйте.

V. Осмислення взаємозв'язків між його елементами

1.  Вибірково-розподільний диктант – записати у дві колонки кількісні та порядкові числівники.

Ліпше десять приятелів, ніж один ворог. Де двоє б’ються, третій перемагає. Одна бджола мало меду наносить. Обіцяного три роки ждуть. П’ять днів нічого не робимо, а на шостий відпочиваємо. Гість першого дня – золото, другого дня – срібло, третього – мідь, бери шапку й додому їдь.

2. Прочитати вголос прислів’я та образні народні порівняння своєму однокласникові. Запитати його про зміст кожного з них і висловити власну думку.

1) Говорить так, як 3 дні хліба не їв.

2) Працює до 7 поту.

3) Грати 1 скрипку.

4) 7 1 не чекають.

5) У 3 дуги зігнути.

6) Робить 5 через 10.

7) Знаю, як свої 5 пальців.

8) 7 мішків гречаної вовни.

9) До 1 грому земля не розмерзається.

10) 7 літ мак не родив, і голоду не було.

3. Робота з картками (індивідуально).

4. Вправа 433, с.166.

5. Коментар учителя.

Числівники півтора, півтори, півтораста, мало, немало, чимало – невідмінювані.

     Зверніть увагу, що числівники тисяча, мільйон, мільярд мають рід, але не змінюються за родами.

     Числівники можуть використовуватися у формі множини, коли вони пов’язані з іменником: одні ножиці, одні граблі, або іменником, що означає парний предмет: одні черевики, одні шкарпетки.

     Числівники несуть повну інформацію лише у поєднанні з іменником. Без них втрачається конкретне значення: (шість і шість хлопців).

     Слова десяток, сотня, половина, чверть — не числівники, вони належать до іменників: мають рід, змінюються за числами, належать до певної відміни і групи.

6.  « Літературний турнір».

  Учні мають сказати якнайбільше назв художніх творів, які містять у собі числівники.

Наприклад, «Мені тринадцятий минало», «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», «Білосніжка та семеро гномів», «Вовк та семеро козенят», «Тисяча і одна ніч», «Троє поросят».

7.  Фізкультхвилинка

 Проведемо розминку, але граматичну. Якщо я називаю числівник, то ви піднімаєте руку вгору, якщо прикметник – розводите вбік, якщо іменник – витягуєте вперед.

           Стотисячний (вгору), п’ятиденка (вперед), семидесятий (вгору), столітній (вбік), шостий (вгору), дев’ятирічка (вперед), шестирічний (вбік), трійка (вперед), три (вгору).

  8.  « Хто швидше».

Хто швидше і вправніше вимовить скоромовки.

1). Хитру сороку спіймала морока.

     А на сорок сорок сорок морок.

2). Сорок сорок з’їли сирок.

     Ішли сорок мишей, несли сорок грошей.

9. Розгадати слова.

Пі2л, ві3ло, мі100, пер6, При5, по3вожити, 100рона.

10. Вправа 434, с.166

11.  Цікаво знати!

— Скільки нот у нотному стані

— Скільки є чудес світу?

— Скільки кольорів має райдуга?

— Скільки днів має тиждень?

—Який числівник сховався за цими запитаннями? (Числівник сім.)

      Поговоримо про число 7, яке славиться магічною силою. Згідно з легендами, всі великі міста стояли на 7 пагорбах. Число 7 зустрічається у прислів’ях і приказках.

- Поясніть фразеологізми. Складіть з ними речення.

12. Гра «Знайди зайве»

Підкресліть зайве в рядку слово. Свій вибір обгрунтуйте.

1. П'ять, один, сімка, шостий.

2. Висять, шість, співають, малюють.

3. Сьомий, веселий, семиденний, здоровий.

4. Два, двійня, двійка, дворіччя.

13. Вибірковий диктант. Виписати числівники (1 варіант – кількісні, 2 варіант – порядкові).

Раз, два, три, чотири, п’ять! Вийшов зайчик погулять.

А за ним зайчата вийшли погуляти

Перший зайчик білий, другий зайчик сірий,

Третій зайчик чорний, четвертий – проворний.

Ну а п’ятий знає, знає,знає та мовчить,

Бо не вміє ще лічить. А я вмію, а я знаю:

Чорним зайчик не буває! (Г. Чубач)

1 група – два, три, чотири, п’ять. 2 група – перший, другий, третій, четвертий, п’ятий.                                                                                                                  

VІ. Узагальнення і систематизація знань.

Робота на дошці. Записати речення, виконати синтаксичний розбір. Яку синтаксичну роль можуть виконувати числівники?

1). Вісім і три – одинадцять.

2). До першого грому земля не розмерзається.

3). Десять ділиться на три з остачею.

4). Два хитрих мудрого не переважать (Н. тв.).

. Підведення підсумків уроку.

Відповісти на питання.

- Яка частина мови називається числівником?

- На які дві групи за значенням поділяються числівники?

Які числівники називаються кількісними, а які — порядковими? Навести приклади.

- Як змінюються числівники?

- Яка синтаксична роль числівників?

VІІІ. Повідомлення та пояснення домашнього завдання.

1. Виконати вправу 436, прочитати у підручнику с. 164,165.

Цікаві факти про числівники

Числівник – чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків.

 За своїм походженням числівники тісно пов`язані з іменниками і прикметниками. Однак у процесі історичного розвитку мови вони втратили граматичні ознаки, властиві іменникам і прикметникам, перетворилися на абстрактні найменування числових понять.

У середині ХVІІІ століття Михайло Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і до нашого часу. За частотою вживання серед інших частин мови посідають восьме місце.

Базою для творення числівників є дуже давні за своїм походженням прості числівники першого десятка.

Цікавою є історія виникнення назв деяких чисел. Учені, наприклад, вважають, що числівник «п'ять» походить від іменника «п'ясть» (рука), тобто трактуєть­ся як «п'ять пальців п'ясті».

Чи не найбільшою популярністю користується у людей число сім: сім днів тижня, сім чудес світу, у казках — сім господинь, семеро козенят, сім сестер. У чому ж причина? Виявляється, що число сім відповідає обся­гу короткотривалої пам'яті людини, тобто це та кіль­кість предметів, ознак, яку ми спроможні запам'ятати відразу і на більш-менш тривалий час.

У Вавилоні довершеним вважалося число дванадцять,а наступне — тринадцять — вважалося нещасливим, «чортова дюжина», тобто таке, що нічого доброго не віщує. У 1930 році в Англії декілька тисяч жителів   Лон­дона підписали петицію, у якій висловили прохання до уряду зняти з будинків тринадцяті номери.

Числівник сорок спочатку був іменником, який мав значення «мішок». Це й справді був мішок, у який поміщалося рівно 40 шкірок соболів чи білок, бо саме стільки їх ішло на пошиття однієї шуби. Зшитий і запе­чатаний сорок із зазначеною кількістю шкірок за часів Київської Русі служив грошовою одиницею.

А ось історія виникнення числа мільйон. Коли венецій­ський купець XII ст. Марко Поло повернувся додому після 24-річних мандрів, він багато розповідав про ті місця, де побував. Згадуючи про Китай, купець намагався описати багатства, якими володів монголь­ський хан Хадилай. Із цією метою він до слова «мілле», що означало «тисяча», додав суфікс збільшення -он-е. І вийшло «мілліоне», тобто «величезна тисяча», а через деякий час це слово стало позначати «тисячу тисяч».

Всі складені числівники утворились із давніших складних. Наприклад, числівники від одинадцяти до дев'ятнадцяти включно утворилися від трьох окремих слів: числівника, що означає кількість одиниць, прий­менника на і числівника десять.

Перші цифри з'явилися приблизно тоді ж, коли і перші букви. Слов'яни довгий час числа на письмі позначали буквами кириличного алфавіту.

Римляни запозичили цифри у своїх попередників — етрусків. Від римлян цифри перейшли до інших народів Європи і використовувалися ними, аж поки на зміну їм не прийшли арабські цифри. Але римські цифри не зникли зовсім. І тепер часто ставлять їх на циферблатах годинників, позначають століття, порядкові номери фестивалів, спортивних ігор.

Переписати речення, визначити в них числівники кількісні й порядкові, їх синтаксичну роль.

П’ятеро школярів стало переможцями. Він відчував себе на сьомому небі. Перед тобою сто доріг лежить. Мій брат в роду був третім.

Підкресліть зайве в рядку слово. Свій вибір обгрунтуйте.

1. П'ять, один, сімка, шостий.

2. Висять, шість, співають, малюють.

3. Сьомий, веселий, семиденний, здоровий.

4. Два, двійня, двійка, дворіччя.

Підкресліть зайве в рядку слово. Свій вибір обгрунтуйте.

1. П'ять, один, сімка, шостий.

2. Висять, шість, співають, малюють.

3. Сьомий, веселий, семиденний, здоровий.

4. Два, двійня, двійка, дворіччя.