Урок "Іменник як частина мови"

Українська мова

6 клас

Розділ. Морфологія

Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Програма. Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 №585).

Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їхню роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників у власних висловлюваннях; прищеплювати любов до мови, рідного краю.

Тип уроку: урок повторення з елементами поглиблення.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, роздатковий матеріал,  мультимедійна презентація.

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія, англійська мова.

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Установчо-мотиваційний етап

1 Слайд (зоряне небо, Чумацький Шлях, музика).

Учитель. Уявіть літню ніч, зоряне небо. Мружать очі міріади золотих іскорок. Місяць–пастух гуртує їх по безкраїх небесних просторах.

Що це за хмара? (Чумацький Шлях). Вражає Чумацький Шлях , білою сіллю притрушений. Придивіться пильно, чи не побачите там невтомних зоряних трудівників-чумаків, які везли і везуть на скрипучих  мажарах все, чим багатий наш український народ. А хто ж такі чумаки? На якому уроці ми вели мову про них? Пропоную вам прочитати наукове пояснення цього терміна.

2 Слайд-довідка.

 Чумаки – це категорія населення в Україні, що в XVI – XIX ст. займалася торгово-візницьким промислом.

Чумацтво – це торговельно-транспортна корпорація людей, яка склалась у XVI ст. в Південній Україні з метою постачання солі з північного Криму в Україну, Польщу та інші сусідні країни.

Чумацький (Молочний) шлях  - це відносно яскрава сріблясто-біла смуга на зоряному небі. Чумацький шлях – торгово-візницький шлях, яким чумаки з XVI – XIX ст. возили сіль з чорноморського узбережжя Криму, а з України – хліб та інші сільськогосподарські продукти. Втратив своє значення у 1870 -80-ті роки у зв’язку із розвитком залізниць і річкового транспорту та припиненням чумацького промислу.

Учитель. Сьогодні на уроці ми пройдемо разом з чумаками містом під назвою Іменник. На парту кожному із вас може впасти зірка. За допомогою цих зірочок ми визначимо в кінці уроку найактивнішого учня – найяскравішу зірку. Тож бажаю усім успіхів.  Вирушаймо.

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним

Ніколи не говори: «Я – неук».

Завжди кажи: «Я – зірка».

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель. На уроці ми повторимо та узагальнимо матеріал із теми «Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль». Перед кожним на парті лежить картка, на якій написано, що ви повинні знати, уміти, навчитися під час уроку. Покладіть її у зошит, а в кінці  ми перевіримо, чи досягли поставленої мети. Отже, мета визначена. А щоб її реалізувати, ми  вирушаємо в подорож.

V. Генералізація знань шестикласників (активація мотиваційних резервів)

 Учитель. Подивіться на карту. Перед вами місто Іменник. Чи є для вас щось невідоме на цій карті? Отже, дайте відповіді на запитання.

1. Фронтальне опитування.

 1. Що називається іменником?

 2. У якому розділі науки про мову вивчається іменник?

 3. На які питання відповідає?

 4. Які морфологічні ознаки властиві іменникові?

 5. Яку синтаксичну роль виконує іменник?

Учитель. Знову подивіться на карту. Розпочинаємо екскурсію, крокуючи проспектом Власних назв.

 6. Пригадайте, що називають загальні іменники? Наведіть приклади.

 7. Які іменники називаються власними? Наприклад.

2. Пошуково-дослідницька робота.

Учитель. Учень, який малював карту, погано знав наше місто, а тому забув вулиці, пам’ятки, парк позначити власними назвами.

Ви повинні до об’єктів, зображених на карті, дібрати власні назви, які бачите на дошці, та записати повні назви. Так ми перевіримо, наскільки гарно ви засвоїли тему «Власні назви» і чи знаєте рідне місто.

3 Слайд.

(Учні записують у зошитах, а потім позначають на карті).

Банк                  Дніпро

річка                 Троїцький

храм                  «Аваль»           

вулиця              Трипільської культури

парк                    Ржищівський археологічний

музей                Адмірала Петренка

4 Слайд( фотографії парку, музею, школи).

3. Вибірковий диктант. Вправа «Парк Істот та музей Неістот».

Учитель. А тепер ми попрямуємо далі - відвідаємо парк Істот та музей Неістот. Поки ми з вами пригадаємо, що означають ці поняття, хтось із вас піде до парку і з’ясує, які істоти там знаходяться, а потім цю інформацію передасть нам. Для цього треба прочитати уривок із вірша «Алфавіт», написаний для сина Олександром Олесем, і вибрати назви істот, які можуть бути у цьому парку.

                                   (Один учень працює біля дошки).

Поруч з нашою школою є прекрасний музей.  Якщо ви відгадаєте загадки, то дізнаєтеся, які речі-неістоти є експонатами цього музею.

1. Що воно за штука, що день і ніч стука? (Годинник).

2. Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом поведе, там помітку кладе. (Олівець).

3. Хто завжди правду каже? (Дзеркало).

4. Що дістає зубами потилицю? (Гребінець).

5. Літом служить, зимою зуби сушить. (Плуг).

6. Довго жив, багатьох годував, упав-пропав, ніхто кісток не зібрав. (Глиняний горщик).

Учитель. На які питання відповідають іменники назви істот? Неістот? (Перевірка завдання на дошці).

4. Творче спостереження. Провулок Смішинок.

Учитель. Щоб трохи перепочити, завітаємо до Провулка Смішинок.

(Діти розповідають смішинки).

1. - Лілю, якого роду «парта»?

- Якщо Сергійкова – чоловічого, якщо Алінина – жіночого, а якщо та, де сидять Яна та Іван, то середнього.

2. - Як, на твою думку, Максиме, слово «штани» вжите в однині чи в множині?

- Верхня частина в них однина, а нижня – множина.

3. - Галю, зміни за відмінками іменник «трактор».

- Трактор, тракториця, трактореня.

 Учитель. Які граматичні категорії іменника ви почули в усмішках? (Рід, число, відмінок).

 5 Слайд (фотографії школи).

Учитель. Тепер відвідаємо вулицю Шкільну, завітаємо до іменників, що живуть у цьому будинку.

5. Фронтальне опитування. Вулиця Шкільна.

1. Пригадайте, чи постійною є категорія роду?

2. Скільки родів виділяють в українській мові?

3. Як визначити рід іменника?

4. Кого називають іменники спільного роду?

6. Розподільний перекладний диктант.

Завдання: згрупуйте слова за родами, продиктовані англійською мовою. Іменники яких родів ви записали?  Доповніть таблицю чотирма іменниками середнього роду.

Ч.р.               Ж.р.       С.р.   Сп.р.

портфель     ручка

олівець        карта

пенал           дошка

клас             указка

щоденник    вправа

                     лінійка

(a pen, a bag, a map, a pencil, a form, a blackboard, a pointer, a day-book, an exercize, a ruller).

7. Вибірковий диктант.

Завдання: із прислів’їв запишіть лише іменники спільного роду. Виберіть один з іменників спільного роду, уведіть його до самостійно складених ре-чень так, щоб у першому він означав особу чоловічої статі, а у другому – особу жіночої статі (усне завдання).

 6 Слайд ( прислів’я).

Соня та ледацюга – рідні брати.

Базіка наговорить – і в трубу не збереш.

Гуляка нагуляв: ні чобіт, ні халяв.

Вереда сам себе раз на рік любить.

8. Самостійна робота за II варіантами (на карточках).

Завдання: узгодьте іменники з прикметниками у роді, числі та відмінку. Виділіть закінчення, визначте рід.

I в.                                                     II в.

Нестерпн..  біль                              Далек..  путь

Західн.. Сибір                                 Гірк.. полин

Широк..  степ                                 Десятков..  дріб

Зл..  собака                                     Чорн..  фортепіано

Кмітлив..  шимпанзе                     Гарн..  меню

9. Інтерактивна вправа «Знайди слово».

1. На скільки відмін поділяються іменники?

2. Що потрібно зробити, щоб визначити, до якої відміни належить іменник?

3. Які іменники не належать до жодної відміни?

Завдання:  Випадково іменники попали не у свою відміну, знайдіть їх.

7 Слайд.

I                             II                      III                    IV

Олекса                степ                 любов             дівча

книжка               іскра                вікно              хлоп’я

староста             жито               мир                 молоко

ножиці                ім’я                 ніч                  село

верба                  подвір’я          мати                ягня

10. Розподільний диктант.

1. Пригадайте, що ви знаєте про число іменників?

2. Які назви належать до іменників, що мають лише форму множини? Однини?

Завдання: іменники, що вживаються тільки у формі однини та тільки у формі множини запишіть у 2 колонки.

Карпати, Ржищів, мідь, іменини, двері, хащі, боротьба, сукно, Львів, джунглі, сум, канікули, Київ, молоко, заробітки.

11. Бліц-опитування. Площа Відмінків.

Учитель. А зараз попрямуємо на площу Відмінків.

1. Скільки відмінків в українській мові?

2. Назвіть їх.

3. У яких відмінках іменники завжди вживаються без прийменників?

4. Що ви знаєте про Н. в.?

5. Які іменники не відмінюються?

6. Як називаються такі іменники, які не відмінюються?

12. Робота біля дошки.

Завдання: зробіть синтаксичний розбір речень, усно визначте граматичні категорії іменників.

 Люблю всім серцем і душею я землю прадідів моїх.

 Внизу Дніпро котитиме блакить, а в Ржищеві шумітимуть каштани.

VІ.  Систематизація й узагальнення знань

1. Інтерактивна вправа « Ти – мені, я – тобі».

Завдання: поставте запитання до іншого учня в класі за опрацьованою темою. Якщо однокласник не знає відповіді, відповідає той, хто запитує.

8 Слайд (як складати сенкан).

2. Сенкан «Іменник».

Наприклад:

Іменник.

Цікавий, пізнавальний.

Називає, змінюється, розвиває.

Іменник – це частина мови.

Слово.

VIІ. Підсумок уроку

Учитель. Пригадайте поставлену мету на початку уроку. Чи досягли ми її?

1. Рефлексія. Прийом «Відкритий мікрофон».  9 Слайд.

Учитель. А тепер підрахуйте свої зірочки, щоб визначити найяскравішого, найрозумнішого на уроці,  та прочитайте, що я думаю про вашу роботу.

 10 Слайд (зашифроване слово).

ОРПАМТИТЬБЛМОЛОДЦІЩОГРНЕА

2. Оцінювання.
3. Вправа «Створи зоряне небо». Повернення до слайду №1.

Учитель. Візьміть свої зірочки і підніміть їх угору. Утворимо своє зоряне небо, приєднаємося до зоряного шляху. Подивіться, як вони яскраво палахкотять.  Кажуть люди: кожна падаюча зірка приносить людині щастя. Тож нехай ваше життя буде вічним зорепадом.

VIIІ.  Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної тестової роботи. Повторити параграфи 19 – 22, вправа 294 (Українська мова. О.П. Глазова.

 6 клас. 2014).