Роз'яснення матеріалу "Синтаксична роль фразеологізмів"

Фразеологічні звороти як члени речення

Теорія:

Зверни увагу!

Фразеологізми у словниках реєструються нарівні зі словами, тому під час розбору речення не членуються.

Фразеологізм виступає одним членом речення, скільки б слів до нього не входило:

Приклад:

На хлопця це не справило ніякого враження. Він і бровою не повів. (В. Нестайко).

Бровою не  повів можна замінити на не здивувався: Він і не здивувався.

Отже, фразеологізм також виконує роль присудка: Він і бровою не повів.

Часто фразеологізм виступає підрядною частиною складнопідрядного речення.

У таких випадках при синтаксичному розборі за членами речення він не аналізується, бо до його складу входить і підмет і присудок! 

Приклад:

Цю книжку будеш читати (коли?), коли більше каші з’їси.
І знову тиша така (яка саме?), хоч мак сій.

• Найчастіше дієслівні фразеологізми (дієслово + іменник з прийменником або без нього) виступають простим дієслівним присудком:

Приклад:

Йому вдалося обдерти мене до нитки.

• Якщо дієслово фразеологізму є допоміжним до дієслова у реченні, то фразеологізм є частиною складеного дієслівного присудка:

Приклад:

Вони хотіли затоптати вас у грязь.

• Якщо у фразеологізмі головне слово іменник вживається в орудному відмінку (ким? чим?)  і вживається з дієсловами бути, ставати, залишатися — фразеологізм є частиною складеного іменного присудка:

Приклад:

Мої думки залишились голосом волаючого в пустелі.

• Якщо у фразеологізмі іменник вживається у формі називного відмінку — фразеологізм є частиною складеного іменного присудка:

Приклад:

Марійка  — права рука класного керівника.

Зверни увагу!

У таких випадках фразеологізм приєднується до підмета сполучниками як, мов, наче, немов (які можуть опускатися).

Фразеологізми-підмети:

• вказують на діяча: В ті пущі не заходила ніколи ніодна живадуша(І. Франко).
• дію-процес: Мати впливову руку — велике діло.
• абстрактне поняття: На головах творився сміхігріх.  (П. Загребельний).

Фразеологізми-обставини:

• співзвучні з прислівником часу, образу дії та мети: До нових віників пам’ятатимемо. Фразеологізм до нових віників можна замінити прислівником довго: 
  Довгопам’ятатимемо.
• фразеологізми, виражені дієприслівниковим зворотом: Покрутивши носом, малюк почав їсти кашу.
• становлять собою конструкції з компонентами хоч, як, мов: Вони стояли мовчки, мову рот водинабрали.
• фразеологізми з дієсловом у неозначеній формі: Жінки зібралися біля двору баляндраси правити.

Фразеологізми-додатки:

• фразеологізми, співвідносні з іменними частинами мови: Каракоша переводив лихе око з коня на Лучука й назад (П. Загребельний). Дарина добре знала залізні татові правила
• дієслівний компонент у формі інфінітива: На базарі кожен вміє витрішками торгувати. 

Фразеологічні означення

•  вказують на ознаку предмета, яка надає підсилення: Гострана язик, вона не могла змовчати. Ні жива ні мертва, я стояла біля дошки.
• може виражатися дієслівним фразеологізмом у формі інфінітива: А якщо я забуду свою обіцянку триматиязик за зубами? Рішення накивати п’ятами прийшло миттєво.

Зверни увагу!

Фразеологізм у реченні також може виступати у ролі звертання, вставних слів, вигуків. 
Такі фразеологізми не входять до складу членів речення:

Хомо невірний, зроби завдання і переконайся сам — звертання.

Одним словом, на уроці мені вдалося вискочити на сухе — вставне слово.

 Бог з Вами, що ви таке говорите! — вигук.