Урок читання "Не втрачай віри в свої сили”

 

 

 

 

 

 

 

”Не втрачай віри в свої сили”

 

                                                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             

 

                                                             

Тема: В.Сухомлинський ”Як Павлик списав у Зіни задачу”, ”Найкраща

лінійка”.

 

Мета: розширити знання дітей про життя і твор­чість В.Сухомлинського, тематику його творів для дітей; учити виразно, правильно читати; розвивати вміння висловлювати оцінні судження, визначати го­ловну думку твору; виховувати віру в свої сили, по­чуття товариськості.

 

Обладнання: портрет В.Сухомлинського, збірки його творів, картки-блискавки, картки зі словами, перфокарти, таблиці, па­перові сердечка.

 

ХІД  УРОКУ

I. Організація учнів до уроку

 Продзвенів уже дзвінок,             

 Починається урок.

 Він незвичайний і цікавий,

 Гостей багато завітало.

 Повернемось обличчям до гостей

 І  лагідно промовим: «Добрий день».

Ми посміхаємось до вас, любі гості, 

І зичимо всім вам добра.

— Наш урок — це урок творчості, натхнення, добра і радості.

 

ДАВАЙТЕ НАЛАШТУЄМО СЕБЕ НА РОБОТУ НА УРОЦІ. ХАЙ ЦІ СЛОВА СТАНУТЬ НАПУТНІМИ СЛОВАМИ ВПЕВНЕНОСТІ:

•          Я – УЧЕНЬ
•          Я – ОСОБИСТІСТЬ ТВОРЧА
•          Я – ДУМАЮ, АНАЛІЗУЮ
•          Я − ХОЧУ ДУЖЕ-ДУЖЕ БАГАТО ЗНАТИ
•          Я – СЬОГОДНІ ОТРИМАЮ НОВІ ЗНАННЯ
•          Я – ОТРИМАЮ НАЙКРАЩУ ОЦІНКУ

П. Визначення теми і завдань уроку.

 Вправа «Очікування»

— Діти, сьогодні ми продовжимо вивчення  розді­лу «Світ дитинства».

  Чого ви очікуєте від уроку?

— А я очікую від вас плідної праці. Сподіваюся, ви будете активними, дружними,  будете виразно чи­тати, фантазувати, творчо працювати.

Прочитаймо завдання уроку (метод «Мої споді­вання»):

виразно читати твір;

орієнтуватися в структурі тексту;

визначати головну думку.

Цей урок мене навчить: ( схема)

визначати своє ставлення до героїв твору;

працювати в групах;

визначити моральні правила;

аналізувати розвиток подій у творі.

III. Актуалізація опорних знань. Підготовчі вправи.

 1.  Тест «Обсяг пам’яті».  На стрічці надруковано слова: школа, Павлик, задача, Зіна, помилка, почервонів. Учні прочитують слова один раз, а потім записують із пам’яті у довільному порядку.

 2.  Розвиток пізнавальних інтересів. Прочитати речення «Земля вкрилась білим снігом» із різним настроєм: радості, здивування, суму, зневаги, злості, щастя.

IV. Перевірка домашнього завдання.

•      Яку тему ми вивчаємо?    
•      А дружити треба вміти! Що означають слова дружба, дружити, злагода?

У давнину наш народ називали чудовим сло­вом «добричі». Це тому, що дуже добрі й чуйні були наші предки: ні на кого не нападали, ні в кого нічо­го не відбирали, а навпаки, останнє віддавали. Були то справжні українці, творили тільки добро, жили в мирі й злагоді. Недарма кажуть: «Добре там жити, де вміють дружити».

Читання вірша «Словник Славка» («ланцюжком»).

 Гра «Так чи Ні».

•          Я говоритиму твердження, а ви відповідайте — так чи ні.
•          У Славка словник звичайний? (Ні.)
•          З дитинства вивчив 10 слів? (Так.)
•          Принесе відро води? (Ні.)
•          Друга виручить з біди? (Ні.)
•          Ну його! Пусте! Дарма! — в нього інших слів нема? (Так.)
•          Славі буде важко з нами? (Так.)
•          Знайомі й друзі люблять Славу? (Ні.)
•          Він залишиться один? (Ні і так.)

Гра «Мікрофон».

•       Що побажаєте Славкові? (Виявляти повагу до друзів, вживати чарівні слова, бути толерантним...)

 

Звернемося до джерел народної мудрості.

 Робота в групах. Скласти прислів’я з деформованого тексту.

Справжній друг пізнається в біді.

Дружби  дружбою шукають.

Дружба – найдорожчий скарб.

Друга шукай, а знайдеш – тримай.

 

Хвилинка поезії.

Діти читають вірші про дружбу, дитинство.

 

V. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Вікторина «З якого це твору?»

 1.  Учитель, Віталик, Петрик, вогнегривий кінь. («Кінь утік».)

 2.  Старий майстер, хлопчик, відбиток ніжки, слід. («Який слід повинна залишити людина на землі».)

 3.  Горобчик, Горобчиха, Сонце, Вогонь. («Гороб­чик і Вогонь».)

 4.  Хто автор усіх цих творів? (В.Сухомлинський.)

Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми здійснимо подорож до читацької скарбнички Василя Олександровича Сухомлинського, видатного педагога і письменника, ознайомимось і попрацюємо над цінними його розповідями, збагатимо свої знання новими творами.

У нашому сучасному житті все більше місця займає автоматизація та комп’ютеризація. Без цих новітніх технологій нам вже інколи буває важко обійтись. І на сьогоднішньому уроці ми, крім книжок, будемо використовувати комп’ютер: побачимо фотографії з фотоальбому В.Сухомлинського.

 

Виступ творчої групи.( слайди – перегляд фотографій)

1-й учень. Василь Олександрович Сухомлинський народився у 1918 ро­ці в селі Василівка на Кіровоградщині у селянській родині. Батько був столяром, працював по найму. Після революції став працювати вчителем  трудовим навчанням у школі.

 Мати працювала у колгоспі, займалася домашнім господарством. У сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія.

 

2-й учень. У сім'ї Сухомлинських дітям прищеплювали любов до кни­ги. Особливо багато читав Василько­ві його дідусь. Помираючи, він пере­дав свою бібліотеку онукові.

 

3-й учень. Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малюва­ти. Василь був одним із кращих учнів школи. Після закінчення навчання у школі став студентом Кременчуць­кого педагогічного інституту. А зго­дом — учителем української мови.

 

4-й учень. В.О.Сухомлинський з дружиною і дочкою.

                  Донька Ольга вивчала, як і батько, іноземні мови.

                  Син   Сергій   інженер-конструктор.

 

5-й учень. У 1948 році Василь Олександрович став директором Павлиської школи на Кіровоградщині і 23 роки там пропрацював. Написав 1 500 казок для дітей, близько 50 книг та багато статей.

 

6-й учень. В.О.Сухомлинський не уявляв свого життя без дітей. Він із колективом учителів створив «Школу радості», в якій вчили  дітей любити людей, природу і творити добро. Помер Сухомлинський  2 вересня 1970 року. Похований недалеко від школи, якій віддав усе своє життя.

Слово вчителя.

Людина, — стверджував видатний педагог, на­роджується на світ не для того, щоб зникнути безвіс­ною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити на землі слід вічний. Дійсно, вічний слід лишив по собі Василь Олександрович Сухомлинський.

 В. О. Сухомлинський писав книги не тільки для дітей, а й для  вчителів. (Ознайомлення з виставкою  книг.) Чого вчать оповідання В. О. Сухомлинського дітей? (Відповіді учнів: бути добрими, справедливими, спостережливими, чуйними.)

 

—  Сьогодні ми ознайомимося з новими твора­ми В.Сухомлинського, в яких він описує ситуації зі шкільного життя.

VI. Опрацювання оповідання «Як Павлик списав у Зіни задачу».

—  Переходимо до роботи над творами. Продовжуємо працювати в групах.

Робота над заголовком. «Річка нових знань».

•          Прочитайте назву оповідання. Чи можете ви пе­редбачити, про кого в ньому йтиметься?
•          Чому могла трапитися така ситуація, що Пав­лик списав задачу?

Виразне читання оповідання вчителем і підготовленим учнем.

— Де відбулися описані події?

То чому Павлик списав задачу в Зіни?

Словникова робота.

    П’ять – найвища оцінка.

•          До слова стурбований доберіть синоніми. (Схви­льований, збентежений, знервований.)
•          Доберіть фразеологізми-синоніми до слова по­червоніти. (Горіти, як мак; пекти раків.)

Творча робота в групах «Гай творчих завдань».

 1 група — поставити запитання до тексту.

•          Чому Павлик прийшов до школи стурбова­ний?
•          Чому Павлик не розв'язав задачі?
•          З яким проханням хлопчик звернувся до Зіни?
•          Що він помітив у зошиті дівчинки?
•          Чи сказав він про помилку Зіні? Поміркуйте, чому він так вчинив.

2 група — поміркувати, як далі можуть склас­тися стосунки Зіни і Павлика

                    (гра «Фантастичні гі­потези»).

3 група — прочитати діалог, увійти в роль геро­їв,  зробити висновок.

Робота з ілюстрацією до оповідання.

Розгляньте малюнок до твору, знайдіть і зачи­тайте уривок, який зобразив художник.

Фізкультхвилинка

Вже стомились ми сидіти

Треба трохи відпочити.

Вийдем, дітки, із-за парт

Станемо рівненько

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда  подивись.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу все гаразд.

 

VII. Опрацювання оповідання « Найкраща  лінійка».

•     Як ви гадаєте, про що цей твір? 
  Підготовка  до самостійного читання. Читання  карток..

  Письмові праці.

  Найкращі лінійка.

  Ручної          роботи.

       Кострубата      оцінки.

•     Що спільного в словах кожної колонки?(прикметники, іменники)                   - Утворіть словосполучення , з’єднавши слова двох стовпчиків.
•     Який іменник поєднався з двома прикметниками? Поясніть значення слова  кострубата. (З нерівною поверхнею, шорстка)
  Самостійне напівголосне читання твору з наступ­ним тестуванням. Метод «Бджілка» (читають усі)

Тест «Що з  двох правильне?»

1. Цей твір є:

       а) казкою;

       б) оповіданням.

2. Микола і Роман були:

       а) однокласниками;

       б) сусідами.

3. За письмові роботи найкращі оцінки у:

      а) Романа;

      б) Миколи.

4. Після уроку мови діти пішли...

      а) у майстерню;

      б) додому.

5. Найкраща лінійка вийшла у...

      а) Миколи;

     б) Романа.

6. Навіщо Роман взяв свою лінійку до класу?

      а) йому було шкода залишати її в майстерні;

      б) хотів показати, що й він може зробити щось
найкраще.

 

Гра «Знайди антоніми з тексту до слів».

Працюють усі учні.

Ледарювати — ... (працювати).

Гірше — ... (краще).

Найнижча — ... (найвища).

Погано — ... (добре).

Запитує — ... (відповідає).

Попереднього — ... (наступного).

Завдання «Встанови послідовність подій».

Один учень від групи  біля дошки.

Творча робота в групах.

1 група — дискусія «Чия доля краща — Мико­ли чи Романа?».

2 група — лист-звертання.

«Пишуть вам Микола і Роман. Допоможіть нам розібратись, які риси характеру гарні, а які погані. Розподіліть їх, будь ласка, у два конверти».

Картки зі словами:

- доброта, справедливість, мудрість, співчуття, чесність, вірність, взаємоповага, рішучість, щиро­сердність (гарні);

-  лінь, ненависть, неправда, злість, улесливість, жадібність (погані).

3 група — гра «Співавтор».

Придумати продовження оповідання.

Визначення головної думки оповідання. Метод «ПРЕС»

Групи працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання висловити своє ставлення до подій, вчинків, персонажів, обґрунтуйте свої міркування.

 - Поміркуйте, що автор схвалює, а що – засуджує у своїх творах.

 - Від чого автор намагається застерегти читача? До чого заохочує?

 

«Вершина моральних настанов».

    Гра «Квітка-семицвітка»

Утворіть квітку, враховуючи відомі вам правила товаришування, співжиття в колективі. ( ДРУЖБА)

 

 VIII. Підсумок уроку.

•     Які  почуття викликав урок?

Тримайте свою душу завжди відкритою для добра, щастя, любові, і тоді ви відчуєте, яке прекрасне життя.

А зараз візьміть сердечка і запишіть якості справжнього друга! Обміняйтеся сердечками .

Отже, справжній друг завжди поруч. Він допоможе, порадить, виручить, підтримає словом і ділом, поділиться всім, розділить радість і смуток.

•     Діти, а чи справдились ваші очікування від уроку?

Мені дуже сподобалося, як ви працювали – старанно, активно.

Я впевнена, що кожна людина прагне до кращого життя, але завжди слід пам’ятати, що своє життя ми створюємо самі. Якщо за своє життя ти надбав гарні риси характеру, то і життя твоє буде гарним. У злої, жорстокої, заздрісної людини життя не може бути гарним. Отже, майбутнє кожної людини закладається ще в дитинстві. І допомагають нам у цьому батьки, вчителі, гарні книги.

 

 IX. Домашнє завдання.

 (за вибором  груп - метод «жеребкування»)

Кожна група вдома має прочитати, опрацювати ці оповідання і презентувати їх.

(читання в особах, інсценізація оповідання, малюнок до твору.)