Урок читання у 4 класі "Поезія, що стала піснею. Т.Г. Шевченко "Реве та стогне Дніпр широкий". В.Скомаровський "Кобзарі".

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Дихальна гімнастика і мовна гімнастика.

1. Погрійте руки. (Глибокий вдих – повільний видих).
2. Здмухніть сніжинку. (Глибокий вдих – швидкий видих).
3. Прочитайте склади, чистомовку, скоромовку.

ІІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Читання вірша з дошки.

Благословенна хай буде година,

і тая хата, і село,

що Україні принесло

з великих найбільшого сина...

(Б. Лепкий)

• Кого мав на увазі поет?
• Хто ж такий Т. Шевченко?
• Чому його називають народним поетом?

   2. Гра "Що зайве?"

— Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

Тихесенько вітер віє,

степи, лани мріють,

реве та стогне Дніпр широкий,

верби зеленіють.

   ІV. Перевірка домашнього завдання.

Читання вірша Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати» напам’ять.

V. Повідомлення теми та мети уроку.

— Відкриємо "Кобзар". Перші слова:

Реве та стогне Дніпр широкий...

— Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки — Долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб одразу в першому рядку сягнути такої вершини художнього мислення. І це в 23 роки!

  VІ. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий".

1. Слухання аудіозапису пісні "Реве та стогне Дніпр широкий".

•   Які картини малює ваша уява?
•   Як звучала музика?

2. Словникова робота.

- Прочитати кожну колонку слів на одному диханні.

вітер                          синім

півні                          стогне

Дніпр                         додолу

місяць потопав

скрипів виринав

гомонів широкий

- Пояснити правопис слова з великої букви.

3. Повторне читання вірша учнями (мовчки).

- Як зображено  природу у вірші?

4. Осмислення змісту вірша.

— За допомогою яких слів автору вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?

— На скільки уявних картин можна поділити вірш?

— Що поет змальовує у першій картині? Що зобразив у другій? Яка
третя картина?

— Як ви думаєте, поет описав те, що колись бачив, чи свої мрії?
— Які почуття викликав у вас цей вірш?

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання "буксиром" за учнем.

б) Вибіркове читання.

— Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.

— Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором,
а що — відчути слухом

в) Гра "Знайди рими".

Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав (потопав).

6. Виразне читання вірша.

— Як потрібно читати першу строфу, щоб передати інтонацією
і темпом бурю на Дніпрі?

— Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі?
— Яка інтонація і темп підходять Для читання останньої строфи?

7. Розгадування кросворда.

                                              1. Що робив ясен?

   2.Яка   річка   описана у вірші?

   3. Яке ще дерево згадується у творі?

   4. Доповніть рядок: "Серди­тий вітер...".

   5. Де перекликалися сичі?

   6. Із чого виглядав "блідний місяць"?

•   Що прочитали по вертикалі? (Кобзар.)
•   Так Називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу "Кобзар".

8. Етимологічна хвилинка. Довідкове бюро.

Кобза — слово тюркського походження, означає струнно-щипковий музичний інструмент.

Кобзарями українці називали співців, народних поетів, які ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні й думи. Свій спів супроводжували грою на кобзі чи бандурі (кобза — кобзар — Кобзар). Раніше кобзарів було багато. Зараз кобзарство відновлюється: у Стрітівці Київської області відкрито школу.

Т. Г. Шевченка називають Кобзарем, тому що він розповів українському народові про його життя.

IV. Опрацювання вірша В. Скомаровського "Кобзарі".

•   Прочитайте мовчки вірш Вадима Скомаровського "Кобзарі" і скажіть, де відбувається описувана подія.
•   Прочитайте вірш вголос "ланцюжком".
•   Хто були ці кобзарі? Хто слухав пісні кобзарів?
•   Як ви думаєте, про що могли співати кобзарі?
•   Які вирази вжиті в переносному значенні? Що автор хотів ними висловити?
•   На яких словах треба зробити логічні наголоси? З якою силою голосу треба читати? Чому? У якому темпі?
•   Прочитайте вірш виразно.

V. Підсумок уроку.

1. Робота в зошитах (с. 11-12).
2. Розвиток зв'язного мовлення. Творча робота (в групах).

— Складіть твір-мініатюру: міркування "Чому ми любимо твори Т.Г. Шевченка ". Використовуйте слова: ми гадаємо, ми міркуємо, отже, на нашу думку, по-нашому, таким чином, ми переконані.

Почніть свій твір так: "Ми любимо твори Т. Г. Шевченка, тому що він...".

3. Слово вчителя.

— Багатогранна поезія Шевченка. І за кілька уроків ми не можемо охопити всі твори про природу. Олесь Гончар, відомий український письменник, звертаючись до дітей, написав: "Юні друзі, дорожіть Шевчен­ком!.. "Хочеться вірити, що вступаючи в нове тисячоліття, на вашому шляху завжди буде Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово. Пам'ятаймо, діти: поезія Т. Шевченка давно стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Шевченко для нас — це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, з чого черпають сили й надії.

Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйну­ються будівлі, але слово Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.