Урок "Чорнобиль – зморшка на чолі землі"

Чорнобиль – зморшка на чолі землі

Мета. Розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС;

виховувати любов до рідного краю, природи; людяність, доброту та згуртованість.

Обладнання. Плакат з епіграфом, виставка дитячих малюнків про Чорнобиль, презентація

Епіграф:

Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,
Страждань та гірко виплаканих сліз.

Харченко Валентина
 

Не винен я, що все це сталось,
Що розкололась неба твердь,
Що в золотом покриту галузь
Ми атомну впустили смерть!
Д.Павличко
Чи знаєш ти, світе,
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить!
Б. Олійник

                                             Хід заняття
Учитель:  Дорогі діти! Минуть роки й десятиліття, а чорний день  - 26 квітня  - день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей, - і тих, кого  він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від скривдженої землі. Страждання  Чорнобиля – це біль України.

Учень

Чорнобиль – ми пам’ятаємо цю дату
І застигає в жилах кров.
Чорнобиль –  помирає у дитини мати
І не віддасть їй вже свою любов.
Учень

Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,
Страждань та гірко виплаканих сліз.
Ця радіація впадає в Чорне море, 
Вона таїться в ніжних стовбурах беріз.
Учень

Чорнобиль – доки будемо терпіти
Таку халатність та тяжкий урок?
Чорнобиль – помирають наші діти, яким
В житті вже не зробити перший крок.

Ведуча. Чорнобиль….Спочатку так  іменувалося стародавнє поселення, потім місто, а за ним і сучасна атомна електростанція.  Саме в ту ніч, із 25 на 26 квітня час став уже далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на години, хвилини, секунди. О другій годині, коли люди мирно спали – у різних приміщеннях блоку  пролунали  послідовно три вибухи. Щоб оцінити масштаби радіоактивного виділення, нагадаємо, що атомна бомба, скинута на Хіросіму, важила 4,5 т. Реактор четвертого енергоблоку  Чорнобильської АЕС викинув в атмосферу 50 тонн випаруваного палива  (тобто 10 хіросімських бомб, а на додаток 70 тонн палива і близько 700 тонн радіоактивного графіту, що осів в районі аварії).

6 чоловік  пожежних караулів згоріли одразу.

Учень.

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою.

Як наші батьки на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Пам'ятник вознести

їм треба у кожному серці.

Ведуча. Трагічним було прощання  людей, яких евакуйовували  з зони, з домашніми тваринами, бо їх не можна було із собою брати – їхня шерсть накопичила радіоактивні частинки. 

Місто Прип’ять залишилося покинутим, законсервованим радіацією на кілька десятків років. Місто-привид.  Об’єднані в зграї собаки з’їли більшу частину  радіоактивних кішок, почали загрожувати життю людей. Протягом трьох днів мисливці  відстрілювали вівчарок , догів, спанієлів, пуделів, болонок… 29 квітня покинуті вулиці були засіяні трупами різномастих собак. 
Учитель. Немає, мабуть, в Україні такого місця, яке б не було пов’язане з горем Чорнобиля. Комусь довелося стати в ряди тих, хто ліквідував наслідки аварії, комусь – рятувати життя і здоров’я потерпілих, інші допомагали і матеріально, і морально.
     Полтавщина, Закарпаття і Крим одними з перших відгукнулися на лихо, що спіткало людей, які працювали на Чорнобильській АЕС або жили в зоні з підвищеним радіоактивним забрудненням.

Учениця.

Ліси хриплять застуджено, як бронхи.
У Зоні тиша. Тиша гробова.
Лиш мілітарним привидом епохи 
«Чорнобиль-2» над лісом проплива.

Ведуча. Не меншим лихом для народу було байдуже ставлення до людського життя тодішніх чиновників. Через політику нерозголошення населення країни не знало про масштаби чорнобильської трагедії, а по містах і селах проходили першотравневі демонстрації.

Учитель. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з населенням 7,1 млн осіб, із них 3 млн дітей.

— Діти, а ви знаєте, що означає слово «радіація»? Слово «радіація» походить від латинського слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається у просторі як промінь світла.

Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.

Учитель. Ця трагедія увійшла у нашу кров, випила життєві соки з людського існування. Молоді юнаки-ліквідатори не повернулися додому. Батьки досі чекають не чудо, бо не бачили або не впізнали в останках свою плоть і кров. Матері тих, що повернулися, бачили як на очах згасають їхні діти. Скільки діточок народилося нездатних до звичайного життя. Якби звірі могли говорити, вони теж би «подякували» прогресу за атомний вік.

Учениця

Це ти, Маріє...

Не впізнаю - ні зблизька, ні здаля.
Це ти, Маріє, знов ідеш за гробом?
Тепер тут зона, а була земля...
Тут був чорнозем, а тепер - Чорнобиль.
Тут все - було. Який минулий час!
З яких похмурих неземних граматик?
Чи тут вже апокаліпсис почавсь?
Чи знов пройшли тут гунни і сармати?
Все хоче народитися і жить.
І розцвісти. І збутись. І любити.
І вільний кінь вздовж берега біжить,
Не знаючи, що він уже убитий. (Пахльовська О.)

Ведуча. Усі люди відгукнулися на біду, прийшли багатьом чорнобильцям на допомогу: збирали кошти у фонд Чорнобиля; діти – чорнобильці відпочивали й оздоровлювались в санаторіях, будинках відпочинку; надходила гуманітарна допомога з усіх кінців світу для сімей, які прибули із зони відчуження. Деякі країни, зокрема Куба, приймали дітей на реабілітацію за власний рахунок.