5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Урок "Цілувала Доля мої руки...". Творчість Ольги Ліщук

Про матеріал
Урок літератури Запорізького краю за творчістю Ольги Ліщук. Мета уроку познайомити учнів із життям і творчістю запорізької письменниці, поетеси, композитора, спонукати вихованців до активного мислення; формувати комунікативну, життєву і творчу компетентності; розвивати образну уяву; естетичні смаки дітей, виховувати любов до природи, рідного краю.
Перегляд файлу

1

 

Клас : 8

Тема.«Цілувала Доля мої руки…». Творчість Ольги Ліщук

Мета:  познайомити учнів із життям і творчістю запорізької письменниці, поетеси, композитора, спонукати вихованців до активного мислення;

формувати комунікативну, життєву і творчу компетентності;

розвивати образну уяву; естетичні смаки дітей,

виховувати любов до природи, рідного краю.

Ключові компетентності:спілкування державною мовою, соціальна та громадянська компетентність, екологічна грамотність

Предметні компетентності: розуміння змісту прочитаного, з´ясування змісту прочитаного, висловлювання власної позиції стосовно прочитаного, сприйняття художнього твору як чинника формування життєвого досвіду

Наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров´я й безпека»

Тип уроку:урок засвоєння нових знань, умінь і навичок

Форма проведення: літературна світлиця

Обладнання: портрети письменниці, кетяги калини, тексти казки, комп’ютер, інтерактивна дошка, ілюстрації до твору, кольорові квіточки, таблиця із прислів’ями, карта Запорізької області

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Привітання один одного посмішкою, привітайтеся із гостями

На календарі 28 лютого, а у класі тепло й затишно. І це все сприяє гарному настрою. (записують учні дату в зошити)

2. Визначення кольорової настроєвості

Кожен із вас має свій улюблений колір. Науковці говорять, що кожен колір впливає на людину, пояснює її стан, передає настрій, почуття. Перед кожним із вас лежать різнокольорові квіточки, виберіть ту, яка вам найбільше подобається. А я спробую відгадати ваш настрій на сьогоднішньому уроці.

Вправа «Символіка кольорів»

Білий – світло, щастя

Червоний –  любов, переживання

Жовтий – радість, веселощі

Синій – печаль, задума

Зелений – спокій, умиротворення

 

Як я вже зрозуміла, настрій у вас веселковий. То ж послухайте пісню, можливо ви знаєте, хто її виконує?

 

Звучить пісня у виконанні О.Ліщук «Пісенька для донечки»

https://drive.google.com/drive/folders/1Is9vajpOqx45jOTZsYYBD7wUuel226NS

Бесіда

  • Як ви вважаєте, хто виконує пісню?

Слово вчителя.

Так, і ви не помиляєтеся. Це Ольга Ліщук,

 славна донька Запорізького краю. Велична  запорізька земля  ( з’являється слайд ,показуємо карту Запорізької області)… Степи, випалені сонцем, поля в соняшниковім цвіті – це наша земля. Рідний край починається із сонного очерету над замріяною вранішньою річкою, з вербиці, що купає свої віти у світанковому тумані, зі співу перепілки над золотим морем пшениці, з берегів нашого дитинства, і нас із вами. Одного разу ви поглянете на дорогу, що пролягла біля вашого двору, ніби іншими очима. І, вона, звична, посмугована тінями від дерев, здасться  вам напрочуд гарною і рідною. Ви може й не збагнете, що цей ранок, у цій світанковій тиші народжує у вас святе почуття любові до рідного краю.

Багата на таланти наша запорізька  земля. Вона дала світові відомих майстрів, народних умільців, музикантів, вчених, винахідників, художників. Особливе місце посідають наші письменники:  (учні називають прізвища) Петро Ребро, Анатолій Левада, Василь Діденко, Григорій Лютий, Любов Геньба, Іван Кушніренко, Наталя Квітка та ін. Серед них є постать  мало  кому відомої Ольги Ліщук, яка є прикладом активного життям. А її творчість заслуговує на  вивчення нами .

 Що ви хочете дізнатися на сьогоднішньому  уроці?

ІІІ.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учні  висловлюють свої очікування від уроку, вчитель фіксує думки, і вони разом формулюють тему та мету уроку (розгортаємо  лепбук).

Темою уроку візьмемо цитату самої письменниці: «Цілувала Доля мої руки..». Творчість Ольги Ліщук

Мета нашого уроку:  познайомитися  із життям і творчістю запорізької письменниці, поетеси, композитора, спонукати до активного мислення;

формувати комунікативну, життєву і творчу компетентності;

розвивати образну уяву; естетичні смаки,

виховувати любов до життя, природи, рідного краю.

 

Слово вчителя

  • До сьогоднішнього уроку ви готували випереджувальні завдання за групами:

1 група «Дотик до постатей» 

2 група «Народні цілителі»

3 група «Літературні критики»

4 група «Художники»

Всі учні – ознайомитися зі змістом казки Ольги Ліщук «Калина»

 

ІУ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Презентація роботи 1 групи «Дотик до постатей»

Матеріал для вчителя

 

 

 

 

 

 

 

Ольга Миколаївна Ліщук народилася 1 липня 1966 року на півночі Казахстану. Родина часто переїжджала, тому школа почалася для неї в Росії, продовжилася в Україні - в Одеській області, де закінчила Комінтернівську ДМШ з класу баяну, а атестат (з золотою медаллю) отримала на Запоріжжі. У шість років на день народження отримала лялькове піаніно, з якого і почалося її знайомство з музикою.

      У школі завжди брала активну участь у художній самодіяльності, а за проханнями мами-вчительки складала "тематичні" пісеньки для її класів. Закінчила фармацевтичний факультет Запорізького медичного інституту. Як "аптечний лікар" працювала в госпіталях Північної Африки та Близького Сходу. "Спалах" творчості прийшовся на 2015 рік, коли вийшли в світ її поетична збірка "Чудеса по заказу" та фантастична повість "Стрибок", а вірші було надруковано в журналі "Хортиця". Авторська пісня "Танго на городі" перемогла в одній з номінацій на Першому Шевченківському фестивалі у Запоріжжі, і - головне для неї – у 2015 році вона стала членом Запорізької міської організації композиторів. До свого п’ятдесятиріччя вона підготувала пісенник "Пісня моя", в який ввійшли п'ятдесят авторських пісень на власні вірші та на вірші інших авторів.

      На даний момент - автор семи книжок (три поетичні збірки, два пісенники по п'ятдесят пісень та дві фантастичні повісті); член Національної спілки письменників України, міської організації композиторів Запоріжжя та Всеукраїнської асоціації "Весела Січ" ім. П.Ребра. Працює в аптечній мережі НВПП "Олєкс".

 2. Слово вчителя. Презентація роботи 2 групи

Як ви вже зрозуміли, Ольга Ліщук не лише зцілює людські душі, вона ще й лікує тіла. Тому не випадково зараз ми звернемося до наших «Народних цілителів». (Перегляд відеороликів про лікувальні властивості калини – 2 група)

https://www.youtube.com/watch?v=TW4cC_j2nkI

 Слово вчителя

  • Ви вже ознайомилися із життям Ольги Ліщук, переглянули відеоролики про лікувальні властивості калини. Як пов’язати ці знання із уроком української літератури? (припущення учнів)

 («Калина»)

 Які асоціації  у вас виникають?

4. Вправа «Асоціативний кущ» Скласти асоціативний кущ.

КАЛИНА

        корисна     чарівна     червона     палаюча     ніжна     солодка     красуня

символ  України  пишна   здоров’я  любов   плодюча     пам’ять

Слово вчителя

Кожна людина один і той самий художній твір сприймає по-різному. І хто може краще, ніж сам автор , передати емоції і почуття. Тож послухайте казку у виконання Ольги Ліщук, щоб віднайти відтінки слів, зрозуміти їхню сутність та передати це за допомогою фарб.

5.        Робота з текстом казки «Калина»

Виразне читання тексту казки автором

https://www.youtube.com/watch?v=3y6x97ehS8k

(на столах в учнів є роздрукований текст казки)

КАЛИНА

(Казка)

День задався хороший. Випроставши різне зелене листячко, поважна Калина спостерігала, як на небі весняне Сонечко свариться з Хмаркою. Вітерець-жартівник, який легко міг би це припинити, заховався у вже зміцнілій траві і звідти пирхав зо сміху, примушуючи заклопотану своїм цвітінням Кульбабу незадоволено хитатися. Калина зверхньо поглянула на квітку – куди поспішає? Аби зголоднілим бджолам догодити? От вона особисто чекатиме ще з місяць – поки бруньки з тендітними квіточками не вигріються як слід. Що там Сонечко – перемогло? Ні, поступилося – перші веселі краплі квітневого дощику заходилися напувати степ і… знайшли Вітерець у його схованці! Удавано зітхнувши, Вітер вилетів з трави та взявся допомагати Хмарці, штовхаючи її небом – щоб добре дощила!

За годину Калина, як порядна господиня, задоволено оглядала свої володіння, що й досі виблискували крапельками під Сонечком, яке сьогодні вже ні з ким не збиралося ділити небо. Он – ледь видно село. Від нього біжить у степ дорога, але повертає вчасно – далеко звідси, то ж машини, що іноді проїжджають по ній, не заважають. З інших боків підступається ріденький лісочок, з якого взимку прилітають пташки, щоб ласувати червоними ягідками. Майже з-під коріння вибивається ввічливий Струмочок. А ось, зовсім поряд – найбільша радість і втіха – ледь помітна тоненька гілочка з двома листочками. Це донечка, що проросла з позаминулорічної ягідки. Живи й радій! Але…

Вже й не пригадаєш, коли це почалося...Час від часу спочатку здалеку, а потім все ближче й ближче лунав грім, але поганий – не з хмар. Іноді прилітали бджоли, та не з вуликів, а бездушні, безжальні, що боляче обривали листя. А минулого літа дуже налякали великі неживі птахи, від яких мало не загорівся степ. Кожного разу Калина благала, щоб то було востаннє!.. Може, й справді – скінчилося?.. День – такий чудовий!..

Раптом перелякано загомоніли пташки у лісочку, відволікаючи від роздумів. Що таке? Хто це з’явився з-за невисоких дерев? Люди? Так, троє. Та нехай собі… Але куди вони йдуть? До неї?!? Для чого? Вірніше, йдуть двоє, а третього, зовсім молодого хлопця у закривавленій порваній одежині, тягнуть за собою, неголосно перемовляючись. Мови людей Калина не знала, але ті двоє так випромінювали ненависть, що аж листя почало скручуватися

Та що ж вони роблять?!? Для чого майже кинули до стовбура того бідолаху? Щось запитали сердито, з презирством... Хлопець не погодився… Тоді один з тих двох підняв чорну палицю, і Калина відчула, що зараз має статися щось жахливе!.. Біля неї!.. Хто-небудь – допоможіть!!! Чорна палиця пахне страшними бджолами! Допоможіть!!!

Сонечко з Вітерцем перезирнулися – чого зазвичай спокійний кущ репетує? Що йому до людей? Чи й справді допомогти? Вже як так просить… Сонце блиснуло променем в очі чоловіка з палицею, Вітер дмухнув щосили... Страшна бджола вилетіла, врізалася у груди хлопця, і він упав. Чомусь незадоволений вбивця протер очі і знову підняв палицю, але в цю мить пролунав поганий грім, другий чоловік щось прокричав, і вони обоє побігли до лісу.

…Калина й досі не могла отямитися від жаху. Але вона відчувала, що людина біля неї – жива. Ще – жива… Якщо нічого не робити, то…

– Струмочку, – тремтячим голосом звернулася вона, – подивись, як він?

– Погано, – почулося у відповідь. – Непритомний. А кров витікає…

– То похлюпай на нього водою! Я не хочу, щоб він тут помер!!!

– Добре. Зараз покличу Жабу…

Калина спостерігала, як біля юнака вовтузилися мешканці Струмочка, як незабаром хлопець відкрив очі, деякий час розгублено роздивлявся навколо, а потім слабкими руками намагався закрити травою рану. Кров зупинилася, але й сили людини скінчилися.

– Він знов знепритомнів, – сумно сказав Струмок.

– Бачу…

Що ж робити?.. Калині була гидкою сама думка про те, що біля її коріння лежатиме небіжчик. Вона дивилася на бліде обличчя спочатку з відразою, а потім – з сумом: зовсім молодий, чиясь дитина… Дитина… Блискавкою спалахнуло у розумі – ДИТИНА!!! Догідлива уява вмить намалювала її крихітку з двома листочками, висмикнуту з землі… НІ!!! Врятувати!!!

Як?.. Потрібні люди. Інші люди – хороші… Вперше Калина пожалкувала, що росте так далеко від дороги. Але вона має покликати на допомогу! І знову те безпорадне – як?..

…Калина знайшла вихід – єдино можливий, і прийняла рішення. Аби встигнути!.. Сонечко з Вітерцем намагалися відговорити. Звідкись прилетіла Хмарка – вмовляла і навіть трохи поплакала дощем. Струмочок розумів, що всі ці балачки зайві, тому лише дзюрчав зажурено. А Калина, не звертаючи уваги ні на кого, до пізнього вечора спілкувалася з донечкою – вчила її рости. Потім проспівала колискову, благословила на життя… Вночі почала готуватися – рішуче і впевнено. Зорі позбиралися всі над степом – співчували, Місяць сварився на неї, та все – марно…

А на ранок під зойк Сонечка Калина розцвіла… Безжально тягнучі стовбуром та витрачаючи свою життєву силу, вона передчасно розкривала бруньки. Сонні квіточки здивовано блимали очками й позіхали, коріння стогнало… А вона вже за годину урочисто стояла у повному сніжно-білому вбранні, гарна, як ніколи, відкривши свою душу, віддавшись у руки Долі…

– Тату, дивись – калина цвіте! – здивовано сказала дівчина, поглянувши у вікно автівки.

– Не може бути, доню,– відповів чоловік. – До травня ще далеко.

– Ні, цвіте!

– Все в світі перевернулося… – і собі поглянув у вікно.

– Тату, я хочу подивитися!

– Доню, не маємо часу! Що тобі до неї?

– Таточку, зупини машину! Прошу!

Калина трималася, все ще у піднесеному жертовному стані. Та могутній сплеск енергії ось-ось мав змінитися повним знесиленням. Невже дарма?.. Розкаяння не прийшло, лише – сум… Востаннє розправивши гілки з квітами, що зовсім скоро почнуть в’янути, вона… побачила дівчину, що бігла степом. Посміхнулася – не дарма… Немов уві сні, Калина дивилася, як та дівчина, скрикнувши, помітила хлопця, як поспішав чоловік, як вони вдвох несли юнака до машини… Не дарма…

 

…Коли влітку від великого неживого птаха почав горіти ліс, Калина була зовсім хвора. Вона не могла навіть втримати листя, і воно безпорадно опадало у зажурений Струмочок. Вогонь не вщухав, загрожуючи степу. Калина не хвилювалася за себе, бо вже вкоротила собі віку, але думки про донечку рвали серце. Якщо те полум’я не вщухне, то… Як же боляче!..

Калина прикрила очі, тому не відразу помітила вже знайому машину. Що таке? Не може бути!.. Юнак – так, той, врятований! – і дівчина швидко йдуть до неї… З лопатою… Чому з лопатою?.. Наблизилися… Поки дівчина з жалем роздивлялася кволі гілочки, хлопець заходився обкопувати стовбур. Калина здогадалася, що її намагаються врятувати від вогню. Посміхнулася – дякую… Але ж… донечка!!! Не можна там копати!!! Гілка так затрусилася в руках дівчини, що вона відсахнулася і… зрозуміла!

– Обережно, любий! Краще я спершу подивлюся!

Вони знайшли маленький паросток з кількома листочками… Спочатку Калинятко злякалося, але мама тихо-тихо сказала йому: «Так…», і дитина-рослинка довірливо далася людям викопати її та загорнути в хустину… Вони ще постояли, ніби прощаючись, і пішли до машини… А Калина закрила очі. Вона попросила в свого коріння останні сили, бо воліла… зазирнути у майбутнє. Коріння здалося: «На, отримуй…» – і вона… побачила!.. Її донечка – доросла вправна рослина – біля чепурної хатини, вкритої снігом; отой хлопець – уже сивий чоловік у дебелій темній курточці – тримає на руках онуку, вдягнену у веселу жовту шубку та таку ж пухнасту шапку, і дитина поважно зриває та кладе до ротика налиту соком червону ягідку; он стоять вулики, в них сплять добрі працьовиті бджоли, і тільки вони літатимуть у садку, а ті – страшні, смертоносні – щезли назавжди!..

…Сили закінчувалися, і видіння почало танути. Гілок торкнувся жар від полум’я, але Калина його не відчула. Невимовно щаслива, вона знов полинула думками до тієї хатини і… заснула навіки.

6.   Бесіда за змістом прочитаного

 Дати відповіді на запитання

 Чи сподобалася вам казка? Що сподобалось найбільше?

 Чому вчить нас казка?

 Чи помітили ви, що настрій, внутрішній стан, поведінка калини змінювалися? Наведіть цитати з тексту.

          Що можна сказати за зовнішність калини, чи змінювалася вона?

 Чим відплатили люди за жертовність калині?

           Чи завжди жертовність корисна? (жертовність  не  повинна бути самоціллю, політичним лозунгом, вона повинна супроводжуватися любов’ю  до людей)

 

7.      Презентація роботи 3 групи «Літературні критики»

Заповнення паспорта твору

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ

Назва твору:

«Калина»

Автор:

Ольга Ліщук

Літературний рід:

проза

Жанр:

казка

Тема:

Зображення життєвого вибору Калини як носія найвищих духовних цінностей.

Ідея:

Возвеличення всеперемагаючої материнської любові, гармонійності життя людини і природи, збереження роду;

засудження ненависті, зла як краху всього живого.

Основна думка:

Життя – найвища цінність, і ніхто не має права його забирати.

Проблематика твору:

  • Взаємозв’язок у природі між системами;
  • Зв'язок людини і природи;
  • Продовження роду, передача досвіду наступним поколінням;
  • Любові й ненависті, добра і зла;
  • Життя як найвищої цінності;
  • Проблема вибору і прийняття рішення в трудну хвилину;
  • Проблема жертовності;
  • Відчуття красивого і потворного.

Образи твору:

Калина – символ матері, Вітчизни, жертовності;

вітер, хмарки – життєві негаразди, перешкоди,

сонце і дощик – символ життєдайної сили,

калина-донечка – продовження роду,

грім, бездушні бджоли, неживі птахи, чорна палиця – нещастя, лихо, зло, небезпека;

маленька дівчинка – символ відчуття прекрасного,

юнак – символ вдячності, продовження роду;

працьовиті бджоли, чепурна хатина – достаток.

 

8. Слово вчителя

А які ілюстрації до казки створили «Художники»?

Прокоментуйте, чому ви намалювали саме так .

9. Презентація роботи 4 групи «Художники»

V.Закріплення виучуваного матеріалу

І Ольга Ліщук, і ми з вами часточка народу. Тож без його мудрості нам не обійтися. Я пропоную вправу

1. Вправа «Народ скаже, як завяже»

У вас на партах є прислів’я про калину. Вам  необхідно поєднати частини прислів’їв і вибрати те, яке, на вашу думку, найбільше виражає ідею твору.

 

Любуйтеся калиною, коли цвіте

а восени – червоним.

Який кущ, така й калина,

неначе мати з діточками.

Весною калина білим цвітом квітує,

нема в світі ріднішого, як мати дитині.

У лузі калина з квіточками,

яка мати, така й дитина.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині,

дитиною – коли росте.

І, звичайно, наш урок не може обійтися без творчості. Спробуйте себе в ролі письменників і складіть сенкан. Праворуч від мене  - слово донька, ліворуч – калина.

2.        Складання  сенкану до слів Донька, КАЛИНА.

V. Підсумок уроку

1. Прослуховування пісніПодяка» у виконанні Ольги Ліщук

https://drive.google.com/drive/folders/1Is9vajpOqx45jOTZsYYBD7wUuel226NS

https://olgalishchuk.blogspot.com

Так,  життя Ольга Миколаївна є прикладом справжнього патріота, люблячої доньки, а її твори заслуговують на оплески, на життя.

2. Слово вчителя

 - Чи змінився ваш настрій? Якщо так, то поясніть чому.

- Чи здійснилися ваші сподівання від уроку?

3. «Мікрофон»

Закінчити речення « Найбільше мене вразило, запам’яталося …»

«Я переконана (переконаний)…»

«Я сьогодні зміг (змогла)…»

VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці

 

Заповніть листки самооцінювання

 

VІІ. Домашнє завдання (на вибір учнів) слайд

1. Дібрати твори українських письменників про калину.

2. Посадити калину у своєму садку.

3. Популяризувати творчість Ольги Ліщук серед своїх знайомих, рідних (написати замітку до шкільної газети).

 

 

docx
Додав(-ла)
Деркач Іванна
Додано
17 березня
Переглядів
261
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку