Урок "Давньогрецький театр"+ Презентація "Давньогрецький театр"

Тема. Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія. Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий».

Мета: ознайомити учнів з особливостями виникнення, облаштування та функціонування давньогрецького театру; систематизувати самостійно отримані учнями знання про театр, ознайомити з особливостями виникнення, облаштування та функціонування давньогрецького театру; розвивати вміння здобувати інформацію, навики зв’язного мовлення, виразного читання, логічного мислення; сприяти вихованню у школярів високих моральних рис, виховувати повагу до театрального мистецтва та античної доби. Обладнання: мультимедійна  презентація  «Давньогрецький театр», текст трагедії  Есхіла «Прометей закутий» , тексти міфів Давньої Греції; олівці кольорові, аркуші чистого паперу, костюми для учнів. 

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: заочна подорож

Випереджальне завдання за творчими групами

І. Історія  виникнення  театру

ІІ. Традиції театру.

ІІІ. Обладнання театру в Давній Греції.

IV. Відвідати памятки Давньої Греції.

Очікувані  результати: учні знають та відтворюють відомості про зародження античного театру, розуміють значення нових слів, висловлюють думки про значення театру для людства, театралізоване дійство .

 

ХІД УРОКУ

Театр - це така кафедра,

з якої можна багато сказати світу.

Гоголь М. В.

І. Організаційний момент.

1. Організація робочого місця.

2. Привітання.

3.Запис дати, класної роботи.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.  Ми продовжуємо знайомство з мистецтвом давньої Греції. Тема сьогоднішнього уроку – театр Давньої Греції.  Театр… Він зачаровує, захоплює, манить, вчить; спонукає задуматись над сенсом людського буття, над вчинками людей; допомагає пізнати людські характери, допомагає пізнати себе. Театр нас збагачує духовно, робить досконалішими. Давайте дізнаємось, як виник театр, яке місце він посідав у житті давніх греків.

Отож, мета нашого уроку…

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ .

1. Актуальність опорних знань.

Слово вчителя . Минули століття, навіть тисячоліття , а ми й досі користуємося здобутками найдивовижнішої доби Античності. «Мозковий штурм».

1.Згадайте імена митців слова  доби Античності.

2. А яка ж тематика була їхніх творів?

3. Які роди літератури ви знаєте? (Епос, лірика, драма).

4. Які особливості драматургії? (Це твори, призначені для постановки на сцені, де всі конфлікти, проблеми, характери розкриваються при допомозі монологів, діалогів та ремарок).

Слово вчителя. Пропоную здійснити віртуальну екскурсію до Греції, в ті давні часи античної епохи ( презентація про Давньогрецький театр). В ролі екскурсовода, з вашого дозволу буду я, правда помічники в мене також будуть. Отже, в добрий час!

2. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу.

Виникнення театру в Давній Греції.

Театр як могутній засіб ідейно-виховного впливу на греків.

     Давня Греція є батьківщиною демократії, проте навіть в IV столітті до нашої ери людям довелося платити гроші для того, щоб вони могли брати участь у виборах.  Давня Греція також є батьківщиною театру. У театрі того часу було два жанри: сатира і драма. Назва «сатира» бере свій початок від сатирів , тобто лісових божеств, життєрадісних істот з цапиними ногами, а також демонів родючості. Сатира в давньогрецькому театрі носила такий же вульгарний характер з сальними жартами. Драматичні ж постановки тривали протягом декількох годин і були воістину трагічними, з великою кількістю смертей і різних страждань. Грали ж в театрі Стародавньої Греції тільки чоловіки. Якщо у актора була роль красивої дівчини, то він одягав на обличчя білу маску. Якщо ж некрасивої — то жовту. Дивитися спектаклі в театрі могли також тільки чоловіки. В театр глядачі приносили з собою пиття і їжу.

    На думку вчених, виникнення театру в Давній Греції пов'язане з культом бога Діоніса — покровителя землеробства та виноградарства. Як відомо, щорічно відбувалися урочисті діонісівські відправи, на яких Діоніс  уславлювався  як визволитель людей від щоденних турбот. З піднесенням виливу демократичних верств населення зростав культ Діонісія. Саме тоді вперше з'явився художній твір для самостійної театральної вистави — драма. Свято Діоніса відзначалось 3 рази на рік: у грудні («Малі Діонісії»), у січні-лютому («Ленеї») та березні-квітні («Великі Діонісії»). Ці свята нагадували західно-європейський карнавал і нашу Масницю. Велика юрба людей ходила з музикою, піснями, прославляючи Діоніса.  На честь Діоніса співали дифірамби – гімни, що складались з партії хору. Очолював хор заспівувач і керівник – корифей. Відтак, виникла трагедія, тобто «пісня цапів». Слово комедія походить від «комос» та «оде», що означає «пісня юрби гульвіс». Таким чином, Діонісії започаткували такі театральні жанри: трагедію  та комедію.  Для давньогрецької драми головною була партія хору, а провідною фігурою - заспівувач, який розповідав про події, висловлював своє ставлення до них. Хор коментував вчинки героїв, часто звертався до глядачів. У виставах використовувалися маски з виразом різних емоцій, підйомні машини для появи на сцені богів. Розквіт давньогрецького театру припадає на VI—V ст. до н. є. Видатними драматургами цього періоду були Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан.

       Починаючи з V ст. до н. є. театр став могутнім засобом ідейно-виховного впливу на греків. Не випадково, виходячи саме з цих функцій театру, Перікл, оскільки вхід був платний, почав у період  Діонісових свят видавати найбіднішим  афінським громадянам невелику грошову суму — теорікон, щоб вони могли бути  присутніми на драматичних змаганнях.

3. Бесіда, робота в зошитах.   Словникова робота. 

Драма (гр. сігата — дія) — один із трьох літературних родів (поряд з епосом і лірикою), який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного дійства.

Коме́дія (дав.-гр. κωμῳδία kōmōidía, від κῶμος kômos ‘веселощі, весела процесія’ та ᾠδή ōidḗ ‘спів’) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності людини чи тварини.

Трагедія (гр. Ігаоесііа, букв. — козлина пісня) — драматичний твір, що ґрун- тується на гострому, непримиренному конфлікті особистості з середовищем, у якому зміст трагедії вона живе. Конфлікт трагедії має глибокий  філософ- ський зміст, є надзвичайно актуальним у політичному, соціальному, духовному планах, відзначається високою напругою психологічних переживань героя і майже завжди закінчується його загибеллю.

    Як проходили театральні вистави ви зараз дізнаєтесь.   (Клас завчасно об’єднаний  в декілька груп для цікаво пізнавальних розповідей про будову театру та театральні дійства).

4. Повідомлення учнів «Обладнання театру в Давній Греції» 

У часи Давньої Греції постійної театральної будівлі не було. В Афінах для вистав використовувалася центральна площа, на якій ставився  розташо- ваний амфітеатром поміст для глядачів. В інших полісах іноді обиралася галявина, оточена схилами пагорбів, де розташовувалися люди. Класичний театр складався з трьох частин: театрону, орхестри і скене.

Театрон  (від слова «теаомай» — «дивлюсь») — місця для глядачів, розташовані на схилі пагорба. Розміщені концентрично, вони вирубувалися прямо в скелі, як наприклад, в афінському театрі Діонісія  (демонстрація репродукції) або прокопувалися в землі й накривалися зверху дерев'яними дошками, а з кінця V ст. до н. є. — кам'яними чи мармуровими плитами. Театр вміщував велику кількість глядачів: у Дельфах - понад 5 тисяч, у Пелопоннесі - понад 40 тисяч, в Епідаврі — до 15 тисяч тощо. Незважаючи на таку кількість глядачів, акустика в театрі була  ідеальною. До того ж звуки посилювалися за допомогою розставлених урн, а також  спеціальних бронзових голосників, які називалися ахеї. Театр працював лише на  свята Діонісія, а потім використовувся для інших цілей: тут робилися оголошення, читали різні постанови, проводилися диспути. Побудова Орхестра (або коністра) — друга частина театру (від слова «орхеомай» —  давньогрецького «танцюю», звідси походить і слово «оркестр»), круглий або підковоподібний театру утрамбований майданчик, що доходив до першого ряду місць глядачів і відділявся  від них невисокою мармуровою балюстрадою. На орхестрі розміщувався трагічний хор, що складався спочатку з 12, а потім — з 15 хоревтів, включаючи заспівувача або корифея (провідника хору). Посередині орхестри знаходився жертовник Діонісія, на якому перед виставами приносили жертву. 

Скене (намет для переодягання акторів, сучасна сцена) — спочатку справді була наметом, а пізніше дерев'яною, потім кам'яною або мармуровою будівлею, що І містилася за заднім, зрізаним боком орхестри. Вона являла собою єдину в театрі І закриту частину, мала вигляд палацу, повернутого фасадом до глядачів, оздобленого І колонами, скульптурами та іншими прикрасами. Фасад також був своєрідним резонатором, що сприяв посиленню звука. Скене мала троє дверей, через які актори виходили під час дії, поверталися до скене, щоб змінити маски (демонструються І репродукції із зображенням масок.) У ній також зберігався акторський реквізит. І Перед скене будувалася колонада, між колонами ставилися розмальовані щити-декорацїї,  що допомагали розкрити зміст п'єси. Ця частина називалася проскенієм. Актори, можливо, грали на майданчику перед проскенієм, а в класичний період  і на орхестрі. Для піднімання в повітря дійових осіб, які зображували богів, служила еорема (або механо), своєрідний підйомний кран, прикріплений до кроков стелі. Спеціальні машини імітували гуркіт грому, шум морських хвиль, свист вітру, ефекти диму, вогню, води тощо.

Театральні вистави мали змагальний характер. До змагань допускалися 3 трагічні поети, 3 – комічні. Кожен трагік мав представити 3 трагедії, одну сатиричну драму. Журі, обране з громадян, визначало переможця, ім’я якого увічнювалось на мармурових табличках. Вистави відбувались просто неба. Грали, співали і танцювали в давньогрецькому театрі самі громадяни (професійні трупи з’явилися згодом). Актори посідали почесне становище у суспільстві. Їх обирали на вищі державні посади, вони брали активну участь у громадському житті полісу. Їм гарантувалися недоторканність і звільнення від податків.

5. Розповідь про  маски акторів.

Усі ролі (і жіночі також) виконували чоловіки. Актори одягали маски, вираз котрих розкривав характер (добрий, злий), душевний стан (відчай, радість). Маски зображали жриця, бога, стать (чоловік, жінка) персонажа. Масштаби давньогрецького театру не давали змоги глядачам з останніх рядів бачити обличчя акторів, якби вони не використовували виразні і великі маски. Маски робилися з дерева або полотна, в останньому випадку полотно натягувалась на каркас, покривалась гіпсом і розфарбовувалась. Актори змінювали маски не тільки під час зміни ролі, а навіть під час виконання однієї ролі, якщо герой знаходився під впливом різних почуттів. Декорацій не було.

6. Слово вчителя. Запитання до класу: Як ви гадаєте, які вимоги до акторів були у театрі? (відповіді учнів).

Відповідь: голос, володіння мистецтвом жестів, витривалість – адже вистава тривала 8-9 годин без перерви.

7. Повідомлення учнів про зображення одягу акторів та котурнів.

Щоб збільшити свій зріст, актори носили котурни – взуття на високій підошві. Одяг трагічних акторів був надзвичайно пишним, прикрашеним різнокольоровими вишивками. Актори комедії були вдягнені звичайно. Короткий плащ акторів називався хламидою.

8. Випереджувальне  завдання учнів. Інсценізація. Театральне дійство за давньогрецькими міфами  та трагедією Есхіла «Прометей закутий» (Звучить музика давньої Греції). Виходить вісник  на середину сцени  і зачитує:

  Увага! Увага! Увага! Пропонуємо вашій увазі театральну виставу, яку ми створили за міфами Давньої Греції. То ж перенесемося з вами у минуле …

По містам ходили вісники і проголошували наступне.

Рішенням сенату в цей день припиняються всі справи!

Суди закриваються!

Боржники звільняються від сплати боргів протягом свята!

Всіх ув’язнених випустити з в’язниць для перегляду вистав!

Незаможним громадянам, слугам, рабам отримати субсидію на придбання квитків!

Одягнути святковий одяг, голови прикрасити вінками!

 Театральне дійство розпочинається…

Гора Олімп. На троні сидить Зевс, біля нього 2 слуги,  по обидва боки сидять боги і богині: з одного - Гера, Аполлон, Артеміда,  Гестія , а  з іншого - Деметра, Афіна-Паллада,  Посейдон , Афродіта.

Автор: Одного прекрасного дня Бог Діоніс вирішив запросити усіх Богів до театру для того, щоб відсвяткувати день збору врожаю. Приносить запрошення слуга Діоніса. Розгортає його і читає.  У цей час слуга Персефони  Касандра  приходить,  ховається так, щоб  була змога  підслухати.

Слуга читає: Зевсе, Бог всіх Богів, я - Діоніс, запрошую вас прийняти участь у святкуванні з нагоди збору врожаю.

Автор: Слуга Діоніса вручає  запрошення іншим Богам , окрім Аїда та його дружини Персефони. (слуга Персефони  виходить ).

Автор: Але ніхто не підозрював, що це все підслухала слуга Персефони - Касандра.

У підземному царстві Аїда.

Касандра прибігає до Аїда.

Касандра: Вибачте,  що потривожила ,шановний  Бог Аїд. Поспішаю вам сповістити, що Бог Діоніс запросив усіх богів на святкування з нагоди збору врожаю.

Аїд: Це чудово. Персефоно, збирайся, будемо святкувати.

Касандра: Вибачте, але Бог Діоніс запросив усіх , окрім вас.

(Аїд піднімається і одночасно грюкає  по столу).

Аїд: Що за неподобство! Я не допущу у своїй сім’ї такого приниження. За це вони повинні відповісти.

Персефона: Мій коханий, будь мудріший за них, будь обережний.

Аїд: Звичайно. У мене навіть з’явився план. Я нашлю на людей помори, самі тяжкі захворювання, тим самим я помщуся за неповагу до своєї сім’ї.

Автор: У цей час у підземному царстві Бог  Аїд,  відкривши скриньку Пандори, яку він вкрав рік тому, нагнав на людей всілякі хвороби.

(Опис сім’ї,  яку зачепило закляття Аїда).

Жінка лежить, кашляє. Дитина в шоці. Лікар відводить чоловіка в сторону.

Лікар: Вибачте, нічим допомогти не можу, хвороба дуже серйозна, невилі- ковна.

Автор: На Олімпі  з’являються смертні.

Смертні встають на коліна перед Зевсом.

І смертний: Шановний Зевсе, спасіть, допоможіть нам.

ІІ смертний:  Зніміть з нас важкі хвороби, закляття.

І смертний: Змилуйтесь над нами, допоможіть, допоможіть.

Зевс: Я вас почув, йдіть з миром.

Автор: Відпустивши смертних, Зевс терміново скликає усіх Богів на нараду, сповістивши їм про злодіяння Аїда.

Зевс: Шановні Боги, виникли питання, які треба негайно вирішити.

Автор: Зевс розповів Богам про смертних людей, які прийшли до нього зі своїми бідами, з великим  проханням  про допомогу.

Зевс: Слухаю ваші пропозиції.

Посейдон: Пропоную затопити підземне царствоАїда.

Гестія: Ти не зможеш затопити підземне царство , тому що разом з Аїдом загинуть смертні люди.

Афродіта: Я пропоную все вирішити мирним шляхом.

Артеміда: А  може залишимо все так як є? Навіщо нам ці проблеми.

Деметра: Я  згодна з Артемідою. Нічого з цим робити не будемо.

Зевс: Хто ж тоді допоможе людям,  як не ми.

Гера: Треба  прийти до єдиного рішення, людям треба допомогти.

Автор: Боги ще довго сперечалися між собою, поки не дійшли до єдиного висновку.

Аполлон: Ніхто часом не задавався питанням, як Аїд нагнав на людей усі ці хвороби ?

Афіна-Паллада: Звісно. Це все можна викликати завдяки скриньці Пандори.

Посейдон: А звідки ця скринька у Аїда?

Гестія: Пам’ятаєте?  Рік тому вона зникла безвісти.

Артеміда: Нам треба її негайно закрити.

Деметра: Але як нам потрапити до підземного царства Аїда?

Гера: Нам треба звернутися за допомогою до Геракла.

Зевс: Так, справді. Як ми одразу не здогадалися?

Автор: Боги відправили посланця, щоб покликати героя  і за мить він був на Олімпі.

Геракл швидко йде по сцені.

Геракл:  Ви мене кликали?

Аполлон: Так, чекали. Допоможи нам потрапити до підземного царства  Аїда.

У підземному царстві Аїда.

По сцені ходить Цербер - триголовий страшний пес.

З’являється  Геракл, між ним і Цербером розпочинається боротьба, в якій Геракл отримує перемогу.

Заходить Зевс, Посейдон, Аполлон.

Геракл: Моя місія завершена.

Зевс: Дякую тобі  за допомогу.

Автор: Зевс і боги пішли закривати скриню  Пандори.

Вони заходять в кімнату , де був Аїд та скриня Пандори.  Посейдон  і Аполлон тримають Аїда, щоб він не міг щось зробити.

Аїд: Як ви посміли прийти в моє царство?

Зевс: Краще здавайся, тобі нас не перемогти.

Аїд: У мене скринька  Пандори.

Зевс: Цим нас не перемогти, як ти думав.

Зевс  закриває скриньку Пандори.

Аїд: Ніііііііііііііііііі.

Олімп. Всі Боги  сидять в кріслах.

Діоніс:  Я висловлюю щиру подяку всім  вам  за те, що розділили зі мною це величне свято збору врожаю. То ж давайте  продовжувати святкування.

Дівчата танцюють сіртакі.

9. Слово вчителя. Молодці! Завдяки вашій спробі відтворити театральне дійство, ми з вами побували в театрі, і гадаю, що всім сподобалося. Надіюсь, ви відчули, як нелегко було в ті часи показати на сцені трагедію чи комедію.  Тепер ви знаєте, хто був першим, завдяки кому на сцену було поставлено драму людського життя. Вірно, ним був Есхіл.

10. Повідомлення підготовлених  учнів  про Есхіла. 

Цікаві факти про Есхіла.

Есхіл (525—456 р. р. до н. е.) жив за часів створення Афінської держави, становлення афінської рабовласницької демократії. Біографія драматурга маловідома. За свідченням античних вчених, він народився у містечку Елевсіні, неподалік від Афін, в аристократичній родині. Є припущення, що Есхіл був обізнаний з таємницями  Елевсінських містерій, тобто входив у коло посвячених. Відомо також, що Есхіл разом зі своїми двома братами став учасником усіх греко-перських війн: під Марафоном був поранений, бився під Саламіном і Платенами. Найважливішим здобутком свого життя вважав не творчість, а участь у Марафонській битві. В епітафії, написаній самому собі і після смерті викарбувати на могильній плиті у далекій Сицилії, він навіть не згадує про свою славу трагічного поета:

Тут Есхіла Афінського, Евферіонова сина,

Геї плодюча земля тіло його прийняла. ..

Як і завжди в античності, з іменем поета пов'язано багато легенд, які виникли значно пізніше. Одна з них, наприклад, оповідала, що поетичний хист з'явився в Есхіла після того, як уві сні бог Діоніс наказав йому писати трагедії. Поетичну діяльність він розпочав після 20 років, але його виступи на драматичних змаганнях спочатку виявилися невдалими. Перемога прийшла лише в 484 році до н. е., а взагалі перші місця він здобував тринадцять разів, поки його не переміг Софокл. Двічі Есхіл залишав Афіни. Вперше у 470 році до н. е., коли його запросив сицилійський тиран Гієрощ,  який полюбляв збирати навколо свого двору видатних письменників і філософів. Незадовго до смерті драматург з невідомих причин вдруге залишив Афіни й переселився до Сицилії. Про смерть Есхіла також існує легенда. Оракулом було сповіщено, що він загине від небесного удару. Боячись, щоб у місті щось не впало йому на голову, поет почав писати свої твори в полі. Одного разу пролітав орел, тримаючи в пазурах черепаху і шукаючи скелю, об яку можна було розбити панцир жертви. Побачивши лису голову поета і прийнявши її за блискучу скелю, орел випустив черепаху... Відомо також, що існувала антична гема із зображенням профілю Есхіла, а над ним — орел з розкинутими крилами і черепахою в пазурах. Але невідомо чи виникла гема як результат легенди, чи, навпаки, легенду складено після появи геми. Учені вважають, що Есхіл написав близько 80 п'єс, однак до наших днів дійшло лише сім із них та деякі уривки. Серед найбільш відомих творів драматурга можна назвати такі трагедії, як «Перси», «Семеро проти Фів», «Благаючі», трилогію «Орестея» («Агамемнон», «Хоефори», «Евменіди») та інші.  Найбільш відомою з усіх творів Есхіла стала його трагедія «Прометей закутий», яка й сьогодні користується великою популярністю .В основі твору лежить давньогрецький міф про Прометея.

IV. Закріплення набутих знань, умінь та навичок.

1.Заключна бесіда

1. Чи може театр вмерти як мистецтво? (відповіді учнів).
2. В театр не можна просто зайти, в театр можна піднятись. Як ви розумієте цей вислів? (відповіді учнів).
3. Хто є основоположником давньогрецького театру? (відповіді учнів).
4. Дайте визначення драми, трагедії.
5.  Що ви дізналися про Есхіла?
6. Що з давньогрецьких міфів вам відомо про Прометея? (Прометей був одним з титанів. Свого часу він допоміг Зевсові перемогти Кроноса , Зевсового батька, й прийти до влади. Але Прометей украв із небесного вівтаря вогонь і приніс його людям. За це Зевс розгнівався на титана й наказав прикувати його до скелі.)
7. Які маски театру вам запам’яталися? (відповіді учнів).
8. Яка класична форма театру? ( відповідь учнів).
9. Який внесок давньогрецького театру в розвиток театрального жанру в цілому? ( відповідь учнів).

2. Узагальнююче слово вчителя.

 За свідченням істориків, у Давній Греції на честь Прометея влаштовувалися свята священного вогню. Найбільш спритні й сильні елліни запалювали смолоскипи в Академії (так називався гай, розташований поблизу Афін, в якому любили розмірковувати філософи) і бігли з ним до Афін, а в місті від того вогню засвічували нові. Можливо, з цим святом і пов'язане виникнення крилатого вислову «Прометеїв вогонь» та терміну «прометеїзм», які є символом невгасимого прагнення до свободи, героїчних діянь на благо людства, до всього нового й нерозгаданого.

В нагороду за гарну роботу на уроці  учні отримують високі бали, а ще пропозицію  більше відвідувати театр.

V.  Домашнє завдання.

Читати трагедію Есхіла «Прометей закутий». Написати твір «Мої роздуми над образом Прометея».  Індивідуальне завдання:  письмова відповідь на запитання: «Чому театр Давньої Греції називають школою для дорослих» . Для тих, хто любить малювати : «Образ Прометея в літературі».

VI. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте , будь-ласка, речення:

• Театр для мене...
•  Я навчився чи навчилася…

 

Використана література:

Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література. – К.: Либідь, 2001.

Словник античної міфології. — Київ, 1985. — 236 с.

Султанов  Ю. І.  У світі античної літератури. – Харків.: Ранок, 2002.

 

 

 

 

 

 

Творчість учнів 8-Б класу  під час проведення уроку зарубіжної літератури

              «Давньогрецький театр»

Відділ освіти

Новоселицької районної державної адміністрації

Новоселицька гімназія

 

 

 

 

Творчість - 2018

Вернісаж педагогічних ідей

«Запрошуємо до театру Давньої Греції»

Зарубіжна література  8 клас

(урок- подорож)

 

 

 

 Розробила:

вчитель зарубіжної літератури

Дідух-Бойчук Тетяна Георгіївна

 

                                 м. Новоселиця, 2018 р.