Урок "Державні та народні символи України"

                                            Я у світі

  Тема: « Державні та народні  символи  України,

                                                          як дзеркало народної душі »

Мета: Розширити знання дітей про національні та  народні символи  України;  формувати національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до своєї землі.

 

Обладнання. Державний прапор України; Герб, Гімн, вишиті рушники, серветки, гілочки калини, український посуд,карта України,презентація, фонограма.

                                                 Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

                                        Вправа мікрофон:

-  Назвіть природні об’єкти символи України.(Дніпро, Карпати, о.Хортиця)

- Назвіть відомих українців .(Шевченко, Л.Українка, Франко,бр.Кличко... )

- Назвіть унікальні споруди символи країн (Велика Китайська стіна, Колізей, Ейфелева вежа,Бік-Бен )

 

III.Повідомлення теми і мети уроку

• Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про основні символи нашої держави .

Вчитель. Святою для кожної людини є земля, де вона народилася.

• А  де ми з вами живемо, в якій країні ? ( Європа, Україна)
• Чи знаєте ви, що таке Батьківщина?

                 1- й учень

      Що таке Батьківщина?

      Під віконцем калина,

      Тиха казка бабусі,

      Ніжна пісня матусі,

      Дужі руки у тата,

      Під тополями хата,

      Під вербою криниця,

      В чистім полі пшениця,

      Серед лугу лелека

      І діброва далека,

      І веселка над лісом,

      І стрімкий обеліск.

 

2 –й учень.

       У всіх людей одна святиня,

       Куди не глянь, де не спитай,

       Рідніша нам своя святиня,

       Аніж земний в чужині рай.

       Нема без кореня рослини,

       А нас людей без Батьківщини.

 

3 учень.  Моя Батьківщина – велика країна

                Весь всесвіт – для мене вона.

                Найкраща у світі моя Україна.

                У цілому світі одна.

Вчитель. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на  якій ми народилися, де живемо, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. І такою для нас є наша Україна.

Кожна країна, кожна держава має свої символи.

          А що означає слово « символ»?

 

Учень.  Символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу.

 

Вчитель. У статті 20 Конституції України записано: « Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Державний Гімн.»  Символіка – ніби візитна карта  країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування.

 

Вчитель:             З глибини віків дійшла до нас ось така легенда.

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

      Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб.

      Середньому сину мати дала в дорогу блакитно – жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам’ятали його і назвали Прапором.

       А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І  де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди назвали його  Тризуб.

        Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо – жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну.

 

-А що вже ви знаєте про державні символи?

 

 1-й учень. Герб – розпізнавальний знак держави. На Україні це золотий тризуб на блакитному тлі. Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій ( повітря, води й землі), а можливо відображено триєдність життя: батько – мати – дитя, які символізують собою  силу, мудрість, любов.

2 –й учень.  30 серпня 1991 року, після проголошення Акту про незалежність України, був прийнятий Національний Державний герб – золотий тризуб на блакитному тлі.

           

                           Знак країни головний –

                           Це тризубець золотий.

                           Він – як сонце в небі синім,

                           В ньому слава, в ньому сила.

                           В нім священне слово « воля»,

                           Що рятує від неволі.

                           Будь же рідна Україно,

                           Під гербом цим вільна й сильна.

                           Хай про тебе в цілім світі

                           Знають всі: дорослі й діти.

 

Вчитель. Другий символ України – це прапор. Наші пращури обожнювали стяги, освячували їх і вірили, що вони у воєнний час найсвятіші. Великого розквіту набула символіка за часів козацтва. Свої прапори мали полки, курені,  сотні.

     -  А якого кольору наш прапор?

       А чому саме синьо – жовті кольори є основою прапора?

Учень.  Жовтий колір – це колір пшеничного поля, колір  хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір – це ще й колір жовто – гарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб.

Учень Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. А невже без живлющої матері – води визрів би хліб, заколосився б він?  От і ще один блакитний колір – колір води.

 

Вчитель. Сьогодні синьо – жовтий прапор майорить на всіх державних установах України, під ним ходять у моря – океани українські пароплави. Стрімко злітає це знамено і на різних спортивних змаганнях.

      Гордо розвівається синьо – жовте знамено, промовляючи всьому світу: « Є у світі Україна» Державний прапор України був затверджений постановою Верховної Ради від 28 січня 1992 року.

     - А де ми у нашій школі бачимо це знамено?

      А які вірші про прапор ви знаєте?

Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Не забудь ніде й ніколи:

Україна – небо й поле.

А іще запам’ятай:

Україна – рідний край!   Г. Чубач

 

Учитель.  Слово гімн – грецького походження, урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності.

- Діти, а хто автор ? - Слова нашого національного Гімну написав поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький.

     Вірш про гімн:

                     Лине пісня незабутня,

                     Горда, величава.

                     В ній – надія на майбутнє,

                     України слава.

                    Нею сонце зустрічає

                    Нашу Батьківщину,

                    День новий розпочинає –

                    Сильна, неподільна.

                    До нових здобутків кличе

                    Пісня Україну,

                    А зовуть її велично   Державним Гімном. 

Вчитель. Крім державних символів Україна має ще й народні поетичні символи.

    Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, барвінок, верба, чорнобривці – все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами. Вона завжди буде символом добра і надії.

 

Вч. Багато легенд і казок створив український народ. Послухайте одну з них –                                 Легенда про Україну:

 

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші пращури працювали, тому з’явилися пізніше. Вони прийшли до Бога. А Він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Почали чекати. Коли Бог обернувся, то сказав, що вони чемні діти, слухняні. Дізнавшись, чого прийшли до Нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, –– відповіли наші пращури, –– там уже живуть німці, іспанці, французи, італійці».

«Ну, тоді я вам дам землю, яку залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте, якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні –– то ворога».

Пішли наші пращури на ту землю. Оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

 

-А ще багато  приказок та прислів’їв складено про хату.

 -А які знаєте ви?

 

« Люди добрі, хата тепла.»   « Чим хата багата, тим і рада.»

« Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха.»

« Де хата неметена, там дівка не плетена.»

 

Вчит. Українські хати завжди були білі та чисті зовні, а в середині ошатно вбрані вишитими рушниками. Рушник – є одним з народних символів України.

                  Вірш про рушник:

                         Він причаївся

                         На бильці мого ліжка –

                         Вишиваний із країв

                         Пташками та вишнями,

                         Увесь білий, а впоперек –

                         Червона стрічка.

                         Вишивала бабуся його молодою.

                          Тягнула голкою радість і біль,

                         І вплітався рушник цей в щербату долю,

                          А на ньому і хліб і сіль.   ( В’ячеслав Рисцов)

 

1 учень.  Хліб і сіль на рушникові – гостинності ознака. Чудовий український рушник! На щастя він ще з побуту не зник.

2 учень.  Вишитий рушник – неодмінний атрибут  багатьох обрядів:   З рушником виходили в поле,  справляли обжинки; проводжали в далеку дорогу; дівчата подавали рушники на знак згоди при сватанні; молоді ставали на  рушник під час шлюбного обряду.

 

Вчитель.  І хотілося, щоб цей символ завжди прикрашав нашу оселю, був ознакою великої любові і незрадливості.

« хай стелиться вам доля рушниками!» - казали, бажаючи людині щастя.

 

Вчитель. Майже в усіх народів є улюблені рослини – символи. У канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба, тополя, калина.

       Правду каже українське прислів’я « Без верби і калини – нема України». З давніх - давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах.

                                       Легенда про калину.

Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські. Одного разу в одному українському селі було весілля. На нього прийшло дуже багато вродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на село напали татари. Завойовники побачили цих красунь і почали їх ловити, щоб продати в Царгороді.  Дівчата, щоб не потрапити в неволю почали тікати на болото і там  потопились.

      На тому місці, де загинули українські дівчата – зірки, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють з калиною.

-    Калина – це символ дівочої вроди, вірності, чистоти.

 Калина –це пам'ять про матір, найдорожчу людину в світі, про тих хто не повернувся до рідного дому. За традицією, на могилах загиблих садили калину. Калина – це символ про неньку –Україну, свою домівку.

 

                            Вірш про калину:

1-й учень.

              Калину і до столу подавали,

              Весільні короваї прикрашали,

              Як символ долі щастя і краси,

              І чистої дівочої коси.

2-й учень.

               Її вплітали у вінок дівчата,

               Садили кущ калини коло хати;

               Очистить і повітря навесні

               І знадобиться у зимові дні.

3-й учень. 

                Бо чай з калини – ліки від застуди.

                 Шанують цю красуню пишну люди

                І лагідно калинонькою звуть,

                Цілющий чай і сік калини п'ють.

4-й учень.

                             Не ламай калину коло хати,

                             Бо вона заплаче, наче мати,

                             І впадуть на трави на шовкові

                             Серця сльози колискові.

                            Не ламай калину, не ламай калину,

                            Бо вона в житті єдина.

                            Не ламай калину, не ламай калину –

                            Краще їй онуків принеси.

 

 

Вчитель. Крім тих оберегів, які ми сьогодні назвали, в українського народу є й інші – хліб та сіль, жито, барвінок, лелеки.

-А які ви знаєте прислів’я про хліб?

                   Прислів'я

Хліб — усьому голова.

Сила — від хліба, хліб — від землі.

Хліб — батько, вода — мати.

Якщо хліб та вода, не страшна нам зима.

• А вірші про них ?

1 –й  учень.

                     І жито також  символ України.

                     Це знак добробуту і злагоди в сім'ї

                    І довгого життя на цій землі.

2-й учень.

                   Без жита людина не могла б на світі жити.

                   Тож на достаток і на довгий вік

                   Тоді, коли новий надходив рік,

                   Ходили хлопці житом засівати.

                   І наречених також посівати

                   На щастя на добро обряд велів

                   Цим життєдайним символом полів.

3-й учень.

               Барвінок – теж рослина обрядова. Це символ пам'яті і вірності, здоров'я. Краси і вічності, безсмертя, довгих літ. Любові знак – барвінку синій цвіт.

                          Барвінку мій хрещатий

                          Зелений, дрібний.

                          Ой, я ж тебе викохала,

                           Хороший, рясний.

4-й учень.

               Лелека – символ щастя і родини. Любові до своєї  батьківщини, добробуту, продовження життя, надії символ, віри в майбуття.

 

Вчитель. А головним оберегом українського народу завжди  була жінка – мати. Її слово тепле і ласкаве лікувало і повертало сили після хвороб, захищало від злих сил і надавало наснаги. Берегиня-мати  підтримує домашнє вогнище, плекає і зміцнює родину.

      

                Мама! Найдорожче слово в світі,

                       Де б не був ти, щоб ти не робив,

                      Та вона твій шлях завжди освітить

                       Ніжним серцем відданим тобі.

 

•  Отже, ми з упевненістю можемо сказати, що в українців є багато  символів та оберегів. Давайте ще раз їх повторимо.

 

                             Гра « Символи»

• Вам потрібно дані слова розмістити правильно в дві колонки: (1к.Народні символи – пісня, барвінок, мак, лелека, вишиванка, ….
• 2к.Державні – гімн, герб, тризуб, прапор, конституція)

 

                Підбиття підсумків:

 

     Колективна робота ( карта України, стікера-сердечки)

 

У вас на зашиті є сердечки на якому потрібно написати який символ вам найбільше сподобався  і чому. А потім розмістити по кордону нашої країни, як оберег від усього лихого.

 

Висновок.   Бережіть, шануйте, любіть обереги, вивчайте традиції свого народу, адже ми українці – пишаймося цим.

Любіть Україну, любіть українську мову, співайте українську пісню, пишайтесь своїми символами.