1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Урок „ Діалог культур: „Кримські сонети” Адама Міцкевича – „Кримські спогади” Лесі Українки”

Про матеріал

Бінарний інтегрований урок з української та зарубіжної літератури, польської мови з використанням відомостей з географії.

Залучення учнів до вивчення найвищих досягнень європейської літератури, зокрема української та польської, знайомство з невідомими фактами біографії А. Міцкевича та Лесі Українки; розвиток вмінь та навичок компаративного аналізу тексту, аналізу ліричних творів, уміння виразно читати поезію напам'ять ( мовою оригіналу),

Перегляд файлу

Управління освіти і науки

Тернопільської обласної державної адміністрації

Обласний комунальний інститут

післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

 

 

Конспект інтегрованого бінарного уроку

„Діалог культур: „Кримські сонети” Адама Міцкевича – „Кримські спогади” Лесі Українки”

(8 клас, 2005 р.)

 

Підготували:

Вчитель зарубіжної літератури і польської мови  Білінська О. В.,

Вчитель української мови і літератури

Ліщинська Н. М.

 

 

 

Теребовля 2011

Тема: „ Діалог культур: „Кримські сонети” Адама Міцкевича – „Кримські спогади” Лесі Українки”

Мета: залучати учнів до вивчення найвищих досягнень європейської літератури, зокрема української та польської, познайомити з невідомими фактами біографії А. Міцкевича та Лесі Українки; розвивати вміння і навички компаративного аналізу тексту, аналізу ліричних творів, уміння виразно читати поезію напам’ять ( мовою оригіналу), логічне мислення; допомогти дітям усвідомити взаємозв’язки та діалогічність Всесвіту; виховувати пошану до загальнолюдських та національних духовних цінностей.

Засоби навчання: портрети Адама Міцкевича та Лесі Українки, виставка видань творів різних років обох митців, копії фотографій із їх сімейних альбомів, кримські пейзажі, комп’ютер для показу презентації слайдів з місцями Криму, де побували  поети, фотографії пам’ятників Адамові Міцкевичу в Львові та Лесі Українці в Луцьку, стрічки, що символізують прапори України і Польщі.

Тип уроку: бінарний інтегрований урок з української та зарубіжної літератури, польської мови з використанням відомостей з географії.

Форма проведення: урок-літературний салон.

Перебіг уроку[1]

І Організаційна частина

Клас поділено на групи (по 6 учнів у кожній), столи заслано скатерками, прикрашено букетами квітів. На дошці – портрети А. Міцкевича та Лесі Українки, стрічки-символи Польщі й України, вислови видатних людей про обох поетів.

ІІ Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Вчитель української літератури:

Як незвідані путі Господні, так само важко передбачувані й історичні шляхи народів. Ми можемо лише згодом, оглядаючись прочитати пройдену ними дорогу. І так часто-густо бачимо терен в історичній долі будь-якої нації. У великому річищі слов’янських народів була своя гіркота, своє нерозуміння і розпач. Тому так часто великі сини і дочки наших народів мріяли, як наприклад, український поет Тарас Шевченко, „щоб брат з братом обійнялись і проговорили слово тихої любові навіки і віки”, „щоб текли в єдине море слов’янськії ріки”.

Вчитель зарубіжної літератури:

З давніх давен тісно переплітались долі українського і польського народів.

З 30 березня 2004 р. проходить багато аспектна презентація Польщі у політичній, економічній, громадянській і культурній сферах. Рік Польщі в Україні триватиме до кінця березня 2005 року. Поле дії проекту охоплює всю Україну. Співпраця місій побратимів Польщі та України має довголітню традицію. Контакти: Київ – Краків, Одеса – Гданськ, Львів – Люблін, Харків – Познань – це лише частина різнобічної діяльності польських і українських регіонів. Гасло року Польщі в Україні: „Польща й Україна разом в Європі”. Багато спільних польсько-українських проектів є втіленням цього гасла. Палітра пропозицій знайшла органічне відображення в контактах творчих кіл, а також сприяла діяльності численних неурядових організацій в обох країнах.

Наша зустріч – це також маленьке творче коло, що будує невидимий духовний місток між Україною і Польщею.

Сьогодні ми проведемо між літературний діалог культур, що стоїть над часом, бо взаємовплив сусідніх народів не може бути неактуальним, а починається наша зустріч у затишному літературному салоні.

Вчитель української літератури:

Чим є діалог культур у наш час?

Діалог – це специфічний спосіб усвідомлення Всесвіту, мислення й розвитку й реалізації сутності людини. Це вимога часу.  Формування глобальної людської цивілізації, численні міжнаціональні конфлікти, потреби пошуку взаєморозуміння, співробітництва зумовили актуальність саме такої форми спілкування.

Діалог носіїв культур має відбутися з позиції особистості, яка намагається не тільки зрозуміти, але й відчути внутрішній стан образів іншої культури, проникнути у світ письменника. За М. Бахтіним, „чужа культура лише в очах іншої культури розкриває себе повніше, глибше. За діалогічної зустрічі двох культур вони не зливаються і не змішуються, кожна зберігає власну єдність і відкриту цілісність, поте вони взаємно збагачуються”.

ІІІ Повідомлення теми, мети уроку

Вчитель зарубіжної літератури:

Цей урок присвячено поетові, який палко любив свою Батьківщину, снив нею, але змушений був жити і померти вдалині. Його називали першим польським романтиком, він був учителем і другом багатьох поетів. „Для мене життя і поезія єдині”, - зізнавався поет у листах до друзів. А також стверджував: „Щоб вам судити мене, в мені вам треба жити”.

Як жив цей геніальний слов’янин, які стежки виткала йому доля, які пісні лилися зі зболеної душі, ми дізнаємося сьогодні, адже розмова піде про Адама Міцкевича та його цикл „Кримські сонети”.

Вчитель української літератури:

Ми помандруємо і Лесиними стежками, познайомимось ближче з її циклом  „Кримські спогади”, спробуємо дати порівняльну характеристику віршам Лесі Українки й Адама Міцкевича, оцінити творчість української поетеси в контексті світового письменства.

IV Вивчення нового матеріалу

Ведучий: Доброго дня, пані і панове! Ми раді вітати вас у нашому затишному літературному салоні!

Ведуча: Dzień dobry, drodzy państwo! Dziś waszej uwadze będą przedstawieni dwie wielki postaci w literaturze światowej – Adama Mickiewicza i Łesi Ukrainki.

Ведучий: Також ви почуєте їх найкращі вірші у виконанні учасників нашого літературного салону.

Ведуча: Mamy nadzieję, że będziecie zahwycone twórczośćią Adama Mickiewicza i Łesi Ukrainki.

Вчитель зарубіжної літератури:

Стиль життя і ментальність поляків формувалися понад тисячу років. На усталення національної культури мало вплив розташування Польщі на перехресті європейських шляхів і взаємовпливи різних національностей та релігій. Поляки радо приймали у себе різноманітних митців та цікавилися досягненнями інших народів. В ХІХ – ХХ ст. культурна активність змінила для поляків політичну й економічну діяльність. Напевно тому літературна творчість польського народу така різноманітна і сповнена нюансів.

(Звучить колядка „Święta noc”)

Więcej jak 2000 lat temu 24 drudnia Bóg posłał na ziemię Swego Jednorodnego Syna. Starzy ludzie mówią: „Kto się rodzi w Noc Wigilijną, ten jest wybrany Bogiem”.

Учень 1:

24 grudnia 1798 r. na Litwie w Zosiu koło Nowogródka ( teraz to Białoruś ) w rodzinie biednego szlachcica, adwokata Mikołaja Mickiewicza stała się radosna nowina. Urodził się syn Adaś –wybitny przyszły poeta.

Учень 2:

Z dzieciństwa mały Adaś miał możliwość zaprzyjaźnić się z pięknymi wzorami narodnej twórczośći. Bardzo on lubił bajki starej pani Gażyńskiej: „Nasza stara niania znała wiele ciekawych bajek. I o wronie, i o małym wiosennym kwiatku, – przebyśniegu, który przynosi ludziąm wiosnę», – wspominał późnij Adam Mickiewicz.

(Wiersz „Przebyśnieg” A. Mickiewicza)

Учень 3:

Przyroda Nowogródka, ruiny starego zamku, to wszystko bardzo się podobało małemu Adamku i budziło twórczą wyobraźń przyszłego poetę.

 

Учень 4:

W 1815 r. A. Mickiewicz skończył szkołę średnią i zaczął studia w Wileńskim uniwersytecie. Tutaj stał jednym z aktywnych członków i organizatorów towarzystwa studentów „ filomatów ”, które przez kilka lat przewróciło się na towarzystwo „ filaretów ”. Oni walczyły za niepodległość Polski.

Pod czas studia Mickiewicz za pomocą przyjaciel – studentów wydał dwa tomiki „ Poezji ”. Te wierszy odnajmowały początek nowej literatury w Polsce/

( Wiersz „ Oda do młodości ” )

Учень 5:

Звучить уривок із балади  « Świteź ».

Учень 6:

Bardzo  pięknie Mickiewicz w swoich wierszach opіsywał miłość do Maryli

Wereszczak, która była jego pierwszą miłością. Ale rodzice dziewczyny nie

zgodzili się na to, żeby młodzi ludzie pobrali się. Maryla była bardzo piękna, ale nie tylko to się podobało Adamowi , on cenił jej głęboką i cienką duszę, która może tak kochać. Kochanie do Maryli Wereszczak poeta przeniósł przez całe swoje życie.

  1. Mickiewicz pierwszy w literaturze polskiej tak pięknie opisał miłość.

( на фоні музики виконується вірш А. Міцкевича « Niepewność »)

 

Учень 7:

Звучить вірш Лесі Українки  « На мотив з Міцкевича »

 

Вчитель української літератури:

Волинь….. Це густі ліси і чисті плеса озер. Це дзвінкий спів пташки, розбудженої світанковим промінням зі сходу. Це чисті перли роси на травах і запашні теплі вечори, напоєні голосом соловейка.

Саме ця благодатна земля явила світові геніальну поетесу – Ларису Петрівну Косач – Квітку, відому більше як Леся Українка. Вона належить до митців, що пережили свій час і своїми творами збагатили скарбницю духовної культури. Ім’я поетеси овіяне особливою всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Ця фізично слабка жінка стала факелом, що запалив досвітні огні свободи над нашим краєм. Вона намагалась донести Прометеїв вогонь до кожного українського серця, щоб єднав усіх теплом, горів вічно.

 

Учень 8:

Народилася поетеса 25 лютого 1871 р. в м. Новгород – Волинську. В сімї, яка мала давні волелюбні традиції. Пізніше Лесина сестра Оля напише: « Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею…. Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі…. Могли бути дуже поблажливими, але я не можу собі уявити тої людини. Тої справи, взагалі тої сили, що могла б примусити батька чи Лесю однаково, зробити щось, що вони вважали за непорядне, нечесне.»

 

Учень 9:

З дитинства Леся росла особливою дитиною. Ніхто не чув від неї скарги:

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив.

Я собі вставала тихо.

 

« Що болить? » - мене питали,

Але я не признавалась.

Я була малою горда, -

Щоб не плакать, я сміялась.

 

Учень 10:

Сильна вдача – не єдина чеснота Лесі Українки. Вона була наділена неабияким хистом до науки. В 4 роки вже досить добре читала. « А на початку 6 – го року життя вчилася писати навмисне для того, щоб написати першого в житті листа до своїх любих дядька та дядини Драгоманових.»

У 2878 р. Батька Лесі перевели на роботу до Луцька, куди незабаром переїхала вся родина. Оселились вони у будинку над р. Стир неподалік від зруйнованого замку.

 

Учень 11:

Саме в Луцьку сталися сумні  і радісні події, які суттєво вплинули на подальшу долю Лесі. Тут ще дитиною написала вона свій 1 – й вірш « Надія », присвячений тітці Олені, яку заслали в Сибір.

Саме в Луцьку в йорданські морози  Леся застудилася і захворіла на туберкульоз, із яким мужньо вела « тридцятилітню війну ».

             ( Звучить вірш « Надія »)

Учень 12:

Як Лесі було десять з половиною років , сімї переїхала до Києва. Вона почала вчитися з учителями разом з братом

Чого він учився, готуючись вступати до хлоп’ячої гімназії, те вчила й Леся. До того ж вона систематично брала уроки гри на фортепіано, які давала їй тітка Олександра Косач. Дівчинка дуже любила музику, Ала до неї неабиякий хист, навіть створювала власні музичні композиції. На жаль, займатися вона могла тільки одну зиму, бо нестерпний біль в лівій руці не давав грати.

             ( Звучить вірш « До мого фортепіано »)

Учень 13:

Через недугу Леся не була в жодній школі, однак же була освіченою людиною, бо любила науку, досягнула її вершин сама, все життя борючись із хворобою.

             ( Звучить вірш « Давняя весна »)

Учень 14:

З 13 років Леся по – справжньому долучилася до літературної роботи. Як один із керівників літературного гуртка « Плеяда », вона багато зробила у справі перекладів кращих творів світової літератури українською мовою, бо чудово володіла французькою, італійською, англійською, німецькою, польською, болгарською, російською мовами, включаючи грецьку і латинську.

 ( Звучить вірш « Надія »)

Учень 15:

У 1893 р. у Львові за сприяння І. Франка вийшла перша збірка віршів Лесі Українки « На крилах пісень». Вона засвідчила, що її автор уболіває за долю уярмленої України, за поневолений люд, задумується над призначенням художнього слова в житті людини й суспільства. Пізніше вона напише:

« Слово, чому ти не твердая криця….» (виразне читання вірша)

Учень 16:

1896 р. Цей рік знаменувався для родини Косачів  переїздом у Київ на постійне місце проживання.

17. 01. 1907 р. жандарми зробили обшук у будинку Лесі. Вони вилучили 121 брошуру, 11 листів. Через добу Лесю відпустили, а речові докази «злочинної діяльності»  відправили начальнику Київського жандармського управління.

Тим часом, здоров’я письменниці погіршується. Вона їде  на лікування в Грузію, а потім до Єгипту.

             ( Звучить вірш « Прощай,  Волинь… »)

Учень 17:

В червні 1888 р. Леся вперше побачила хвилі Чорного моря в Одесі, шукаючи зцілення в водах Хаджибейського лиману.

Учень 18:

W 1823 r. Adama Mickiewicza jako członka organizacji filomatów było zaaresztowano. Jego wysłali w centrum Rosji, do Petersburga. Poeta opuszcza swój rodzinny kraj, „który bardzo lubił”. On tak o nim mówił:

            ( Звучить « Polonez» Ogińskiego )

Рольова гра:

Учень – Міцкевич:

„ Opowiem ci o Litwie, bom się tam urodził. Są w niej pola rozległe i pagórki. Na pagórkach lasy….dąbrowy….gaje… Poniżej nad rzeką łąki zielone jak ruta. Pola wydają się z dala niby malowane, bo złote od pszenicy, srebrne od żyta, a gdzie gryka kwitnie, to jakby świeży śnieg leżał.

Ludzie? Ludzie cierpliwi, małomówni, tacy jacyś serdeczni…Trzymają się starego obyczaju i ubrania. Och, wrócić tam, w ukochany kraj lat dziecinnych jeszcze raz w życiu, bodaj przez chwilę zobaczyć:

Litwo! Ojczyzno moja! Ty jesteś jak zdrowie

Ile cię trzeba cenić, ten tylko się dowie,

Kto cię stracił. ”

Учень 19:

W Rosji poeta zaprzyjaźnił się z wielu wybitnymi ludźmi, między nimi był A. Puszkin. Razem odwiedzają literaturne salony, czytają tam swoje wiersze, dużo mówią między sobą.

             ( Звучить вірш « Он между нами жил …. »)

Tak później pisał o Adamie A. Puszkin.

Учень 20:

Petersburg, Kijów, Stebliw, Charków, Moskwa – pięć lat więzienia politycznego w głęb chłodnej Rosji.

Tęsknota za swym rodzinnym krajem zawsze była z poetą.

Рольова гра:

Учень – Міцкевич:

W listopadzie 1824 r. przybyłem do Petersburga. Tam zaprzyjaźnił się z przyszłymi dekabrystami – Biestużewym i Relejewym. Za pomocą przyjaciół rosyjskich otrzymał pracę w Odesie. Z lutego po październik 1825 r. mieszkałem w tym mieście tylko jeden miesiąc. Byłem bardzo zachwycony tym krajem, W liście do swego przyjaciela pisałem: „ Widziałem Krym. Wytrzymałem straszną burzę na morzu. Widziałem Wschód w miniaciurze. ”

Вчитель зарубіжної літератури:

Що ж вам відомо про Крим?

Виступ учнів – географів.

Учень 1:

( розповідає і показує все на карті )

Кримський півострів - це велетенський  природний музей просто неба, який розкинувся на площі 27 тис. кв. км, простягнувся із заходу на схід на 324 км, а з півночі на південь – на 207 км, омивається Чорним і Азовським теплими морями і є благодатним краєм для мандрівок і відпочинку. Тут роздолля степових рівнин, які займають 4/5 всієї території, обширне передгір’я та чудові гори, головне пасмо яких з вершинами Роман – Кош і Чатир – Даг піднеслось на півтора км над рівнем моря. У Криму є давно згаслі вулкани й глибокі ущелини, дикі химерні скелі і карстові печери, соляні озера і прозорі гірські водоспади, заповідні ліси та гірські луки, і нарешті, море – головна Окраса цієї благодатної землі. Його золоті пляжі й тихі блакитні бухти.

Учень 2:

А мені відома легенда про виникнення Кримських гір.

Було це дуже давно, бл. 250 млн. років тому. Жив собі Океан Теніс. Він постійно ворогував з материком, насилав на нього урагани, велетенські хвилі. Одного разу материк розгнівався, і вирішив показати, що хоч Океан і великий, а все ж таки лежить на твердій основі. Збунтувались в надрах Землі тектонічні сили, забулькотіла магма, піднялось дно Океану і з’явився на його поверхні Кримський півострів. З трьох сторін стиснув його Океан, хотів проковтнути. Спохмурнів материк, і лягли на його чолі зморшки у вигляді Альпійських, Карпатських, Кавказьких та Гімалайських гір. Довгою та тривалою була боротьба. То опускався Кримський півострів на дно, то знову з’являвся на поверхні. Тільки бл. 1 млн. років тому він набув сучасного вигляду.

Вчитель української літератури:

Саме ця, сповнена  легенд і благодатного сонця земля стала точкою в долях Лесі Українки й Адама  Міцкевича. Вона приїхала сюди на лікування, він – на  заслання. Завдяки цій подорожі, світова література збагатилась двома циклами прекрасних віршів: « Кримські сонети » Адама  Міцкевича і

« Кримські спогади » Лесі Українки.

Цікавим є той факт, що їх автори в різні часи відвідували одні і ті самі місця й описали їх у своїх творах. Твори подібні не лише мотивами, а й формою.

Ведуча.

Зараз ми з вами поведену невеличку гру « Мікрофон ».

  1. Невеликий ліричний вірш про кохання, призначений для вокального виконання. ( романс )
  2. Урочистий хвалебний твір, написаний на честь якоїсь видатної особи чи події. ( ода)
  3. Урочистий музичний твір, на слова символічно – програмного змісту, вживається здебільшого як символ держави ( поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом). ( гімн)
  4. Ліричний вірш, пройнятий сумним настроєм. ( елегія)
  5. Лірична мініатюра в 31 склад із 5 рядків у японській літературі. ( танка)

 Якщо використати перші і останні букви слів, то вийде слово (сонет), пов’язане з темою нашого уроку.

Продовжимо гру.

  1. Що таке сонет? ( Лірична мініатюра з 14 рядків)
  2. Коли виник сонет? ( ХІІІ ст.)
  3. Яку країну вважають батьківщиною сонета, ( Італія)
  4. Які автори писали сонети? ( Петрарка, Шекспір)
  5. Чим відрізняється італійський сонет від шекспірівського? (італійський сонет складається з двох чотиривіршів( катренів) і двох тривіршів

( терцетів). Шекспірівський сонет має три катрени і заключний двовірш).

11. Що таке сонетний цикл? ( низка пов’язаних між собою та об’єднаних задумом автора сонетів, які утворюють певну естетичну цілісність).

Вчитель зарубіжної літератури:

В кінці жовтня 1825 р. з’явилися знамениті « Кримські сонети ».Це друга частина книги « Сонети », І частина – любовної лірики, в якій Міцкевич висловлює палкі почуття до коханої дівчини, залишеної на батьківщині. Основна ж думка « Кримських сонет » - незмінна любов поета – патріота до своєї рідної землі.

Епіграфом до циклу стали слова німецького поета Г. Гайне: « Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні ».

« Кримські сонети » - це поєднання майстерності форми і глибини змісту. Написані чудовою польською мовою. Ці поезії Міцкевича сповнені глибоких почуттів. Про що б не писав поет, завжди відчувається у його віршах затаєний сум за батьківщиною, його роздуми про свою долю – долю вигнанця.

Усі « Кримські сонети » об’єднує єдиний цілісний образ ліричного героя. Сам Міцкевич назвав його мандрівником, пілігримом, бо він здійснює подорож незнаною країною, відкриваючи для себе її красу. Ліричний герой « Кримських сонет » невтомний шукач. На дорогах Криму він шукає себе, своє минуле кохання, рідну серцю країну.

             ( Звучить сонет  « Акерманські степи »)

Вчитель української літератури:

« Кримські спогади » Леся Українка починає « Заспівом », у якому ліричний герой» думкою лине » у « південну землю». Цикл побудований у формі подорожі. Цікаво, що не хронологічна послідовність і не її маршрут стали композиційною основою всього циклу. Вірші поєднує провідна думка, яка підпорядковує собі послідовність розміщення віршів: зберегти на папері своєрідні « віршовані фотографії Криму».

             ( Звучить сонет  « Байдари »)

 

 

Першим після « Заспіву » вміщено вірш « Тиша морська ». Саме цей вірш, на думку дослідників, чи не найбільше вказує на зв'язок циклу віршів Лесі Українки із сонетами Адама Міцкевича..

Існує припущення багатьох літературознавців, що весь цикл Леся писала не тільки під враженням від краси кримської природи. У її віршах відчутний вплив польського письменника. Але ні в якому разі не слід звинувачувати українську поетесу в сліпому наслідуванні його сонетів. Вона інтерпретувала життєвий матеріал по – своєму. Її твори – це, ймовірніше, вдала спроба створити не переклад, а самостійні твори на подібну тематику в своїй рідній літературі.

Учень

Збірка « Кримські сонети » відкривається віршем « Stepy Akiermańskie».Головний герой – пілігрим, тобто мандрівник, вперше знайомиться з природою Криму.

             ( Звучить сонет  «Stepy Akiermańskie»)

Учень

Зустрічі із морем в Криму  Міцкевич присвячує другий вірш з циклу «Cisza morska ».

             ( Звучить сонет «Cisza morska »)

Цей сонет має підзаголовок» На верховині Тарханкутській ». Напевно, знайомство польського поета з Криму почалося з Тарханкутського п – ва, який займає західну частину Криму і врізається в Чорне море. На ньому немає жодної річки, це гола кам’яниста земля, що підіймається на 179 м над рівнем моря .Моряки називають мис Тарханкут « мисом бур ».

У сонеті підкреслено, що морська тиша – це короткий перепочинок після бурі. Про це нагадують вітрила, що дрімають, « неначе прапори, як грізний бій затих », а моряки використовують кожну хвилину , щоб відновити силу після тривожного плавання. Але поета захоплює плавба, широчінь моря , що манить вперед, де він відчуває  себе вільним і окриленим.

Учень

Перші два сонети з циклу об’єднані між собою за настроєм. Міцкевич описує спокій і гармонію, які панують у природі. Природа спить. Скрізь така тиша, що чутно навіть метелика, який тріпоче крилами в нічній млі, і вужа, що таємниче повзе по землі.

Образ тиші набуває символічного значення. Душа ліричного героя теж начебто спокійна. Проте цей спокій удаваний . Тиша в душі має для героя гіркий присмак, оскільки він не чує « голосу з Литви ». Для вигнанця тиша в природі стає не душевним спокоєм, а навпаки нагадуванням про розрив з батьківщиною, самотність і невимовний біль.

             ( Звучить сонет Лесі Українки « Тиша морська»)

Учень

У цьому вірші звучить ідея звільнення, шляху спасіння. Використовуючи ті самі образи вітрил, сплеску хвиль Леся Українка малює картину душевного спокою.

Переважають золотий, білий кольори, що символізують благородство, чистоту душі.

Учень

Гордістю Криму, справжньою перлиною є м. Бахчисарай, якому А. Міцкевич присвятив кілька сонетів: « Бахчисарай », «Бахчисарай вночі », « Могили гарему », « Гробниця Полоцької ».

             ( Звучить сонет  « Bachczysaraj »)

Учень

Бахчисарай з тюрської мови перекладається як « палац в саду ». Це місто розташоване в долині р. Чурук – Су ( « Гнила вода ») . Вузькі вулички, глухі паркани, низенькі будиночки зберігають східний колорит міста. До 1783 р. Бахчисарай був столицею Кримського ханства, куди їхали на поклін посли багатьох держав.

В 1890 р. Бахчисарай відвідала і Леся Українка, вона присвятила цьому прекрасному місту сонет « Бахчисарайський палац ».

             ( Звучить сонет Лесі Українки « Бахчисарай »)

Учень

У сонеті мова іде про нічне місто. Чому ми акцентуємо саме на порі доби? Тому що в А. Міцкевича є сонет, у якому теж описується саме нічний Бахчисарай з однойменною назвою « Bachczysaraj w nocy ».

Тексти цих двох творів дуже близькі, можливо тому поетеса дещо змінила назву.

Ще один твір Лесі Українки  - «Бахчисарайський палац »є близьким за змістом до сонета Міцкевича « Bachczysaraj » про яки ми вже сьогодні згадували. В обох творах йдеться про колишню славу будівлі, яку прикрашає лише фонтан.

Вчитель зарубіжної літератури:

У польському сонеті образ фонтану несе набагато важливішу функцію. Перш за все, слід звернути увагу на те, що А. Міцкевич ввів до сонету пряму мову. Найцікавіше те, що з читачем розмовляє не герой чи героїня, право голосу надається саме фонтанові – мовчазному і вічному свідкові всіх бід і нещасть, що випали на долю Бахчисараю. Завдяки введенню прямої мови, польський поет досягає цікавого ефекту: читач дізнається про всі подіє не опосередковано  ( через розповідь автора ), а безпосередньо, від самих героїв.

Поет оживляє фонтан для того, щоб саме вічність заговорила з читачем, щоб правдиво розповіла всі події, які й не могли бути розказані однією людиною.

Вчитель української літератури:

Леся Українка у своєму сонеті звертає увагу більше на зруйновану будівлю палацу, її ліричний герой висловлює щирий жаль з приводу того, що

 сила зникла, все лежить в руїні, -

неволя й досі править в оцій країні!

У сонеті « Бахчисарайська гробниця » Леся Українка описує напівзруйноване кладовище, поступово перед нами вимальовується образ гробниці, де похована невідома особа. Можливо, авторка мала на увазі гробницю Марії Полоцької, по долю якої говорить легенда.

Учень

А. Міцкевич і Леся Українка у своїх сонетах згадують народну легенду про прекрасну полонянку кримського хана – польку Марію Потоцьку.

( на фоні музики «Love story » звучить легенда)

« Жорстоке серце було у Карім – Гінея, господаря цього палацу, повелителя війська. Нікого не любив він, вирізував усіх новонароджених хлопчиків роду, щоб думки ні в кого не було про владу. Та привезли йому для втіхи полонянку – юну дівчину невимовної краси. Заполонила вона жорстоке серце хана. Зрозумів він, що  ї його серце може боліти, страждати. А Марія марніла в чужині і все не зводила очей з тої  сторони, де була її далека земля. Коли полонянка померла від туги. Хан зрозумів глибину людського горя. Покликав майстра – іранця Омара і сказав: « Зроби так, щоб камінь через віки проніс моє горе, щоб він заплакав так, як я плачу.»

Як зробити? Мовчить камінь. Вирізав майстер на мармурі пелюстки квітки, а всередині – око людське. З нього падає важка чоловіча сльоза з чашечки в чашечку. Стоїть і сьогодні фонтан сліз і плаче і вдень, і вночі.»

Учень

Цей прекрасний витвір усної народної творчості хвилював, хвилює і буде хвилювати душу кожної людини. Схвилював він і душі Лесі Українки І Адама Міцкевича.

             ( Звучить сонет  « Grób Potockiej »)

Учень

Цей сонет побудований за принципом контрасту. Прекрасна природа, розкішні сади, край весни протиставляються смертній печалі. Марія Потоцька як « молода троянда » « зів’яла в гаремі » хана Гінея від туги за Батьківщиною. Аналогічно в’яне серце ліричного героя, який сприймає давню легенду як трагічне пророцтво своєї майбутньої долі. Для нього навіть зірки « до польської обернені землі ». Ця виразна метафора підкреслює відданість героя своєму краю.

Учень

А. Міцкевич і Л. Українка для опису обирають найкращі місця Криму: Байдари – мальовничу долину, Алушту – одне з найпрекрасніших місць Криму, Чатир – Даг – найвищу гору в пасмі Кримських гір на південному березі.

             ( Звучить сонет А. Міцкевича «Bajdary »)

             ( Звучить сонет Л. Українки « Байдари »)

Вчитель зарубіжної літератури:

На попередньому уроці ви отримали завдання: дослідити і проаналізувати деякі сонети з циклу « Кримські сонети  А. Міцкевича » і « Кримські спогади » Лесі Українки.

Результати своїх досліджень ви повинні були оформити у вигляді таблиці:

  1. Подібності
  2. Відмінності

Звіт дослідницьких груп.

Подібності

 

Подібності

Адам  Міцкевич

Леся Українка

Форма

Сонет. Часто слугували основою для пісень, покладались на музику

Форма і образність ліричних віршів збірки

« Кримські спогади » тяжіють до народної пісні

Картини

Екзотичні куточки Криму, але яскравий пейзаж – лише контрастний фон для сумних почуттів ліричного героя

Спостереження за мальовничими куточками Криму лише посилюють душевний неспокій і переживання геря

Ідея

Прагнення збагнути буття

Прагнення зрозуміти всесвіт, мрії про удосконалення світу

Тема

Розкриття духовного життя особистості, туга за батьківщиною

Зображення душевних переживань людини, переживання за долю країни

 

поетика

  • Паралелізм

( «Морська тиша»,

« Аю – Даг »)

  • антитеза, контрасти: краса природи, її гармонія та велич, і особисте відчуття несвободи, туги за батьківщиною (

« Акерманські степи»,

« Пілігрим », « Байдари », « Гробниця Потоцької »)

  • Паралелізм ( « Тиша морська »,

« Безсонна ніч »)

  • антитеза, контрасти: краса рідного краю і йог неволя, неволя його народу

( « Бахчисарайський дворець », « Негода »)

Відмінності

Адам  Міцкевич

Леся Українка

Поетика

Яскравість художніх засобів: застосування розгорнутих метафор, порівнянь, поетичні картини змальовуються широкими мазками художника, більш чітке зображення « неначе прапори, як грізний бій затих, дрімають паруси »( « Морська тиша »)

« ліси колишуться і роняють з верховіть, як з чоток дорогих, рубіни і гранати »

« мов квітки, що дала природа їм літати, знялись метелики веселкою в блакить »( « Алушта вдень »)

« Зів’яла ти в краю, заквітчанім весною, трояндо молода » (« Гробниця Полоцької »)

Образність мови: вкраплювання образних картинок у тканину вірша

« і здається, що з весельця щире золото спадає » ( « Тиша морська »)

« тихе море спокою навчило невгамовне серце моє» ( « На човні »)

« б’ється хвиля, як в лютому горі » ( « Негода »)

« палкого сонця промені ворожі на кладовище сиплються, мов стріли »( « Бахчисарайська гробниця »

Герой

Мандрівник, вигнанець, присутність героя у картинах, що змальовуються

Спостерігач, особиста присутність не завжди відчувається, певна відстороненість героя від згадуваних картин

 

Вчитель української літератури:

Порівняльний аналіз « Кримських сонет »   А. Міцкевича і « Кримських спогадів » Лесі Українки »дає нам змогу виявити при всіх відмінностях індивідуального стилю спорідненість авторів перш за все на духовному, світоглядному рівні. Поезія як визначного польського поета, так і прославленої української поетеси проникнута життєвою філософією європейських народів, у центрі якої знаходиться вільна індивідуальність з величезною силою волі і високо розвинутими почуттями національної честі і особистої гідності, що не дозволяє коритися під ударами долі.

Вчитель зарубіжної літератури:

Сьогодні у нашому літературному салоні ви познайомилися з видатною постаттю польської літератури А. Міцкевичем  і його перлиною « Кримськими сонетами » , а також з геніальною поетесою української літератури і її шедевром « Кримськими спогадами ». Дуже важливо, що їх блиск відкрився і вам.

У віршах А. Міцкевича вам відкрилися багатство багатогранної душі поета, його волелюбний дух, глибока натура, цілеспрямованість і допитливість.

« Кримські сонети »  вражають своєю глибиною і художньою довершеністю. Ця збірка була високо оцінена передовими людьми ХІХ ст., сучасниками поета, принесла йому справжню славу. Відродивши у польській літературі жанр сонета Міцкевич поєднав пейзажну лірику з філософською, з описом душевних переживань героя, що було на той час значним літературним досягненням. Тому книга відразу була перекладена різними європейськими мовами. Українські переклади з’явилися з – під пера Боровиковського Л., М. Зерова, Бориса Тена, М. Рильського.

М. Рильський писав:

Ти не як пам’ятник над нами

У голубій височині –

Ти з нами поруч, наш Адаме,

Ідеш в безсмертні наші дні.

Ти з Олександром, ти з Тарасом

Дивися мудро в даль віків.

Тому не поржавіє з часом

Ваш вічний вайделотський спів.

Ти не лише всесвітній подив.

Не тільки слава ти із слав, -

Це ж ти « Трибуною народів »

Серця народів потрясав!

І в час, коли земної кулі

Одна єднається сім’я,

Лунає у всесвітнім гулі

Твоє , Міцкевичу, ім’я.

« Український Міцкевич – це лише частина того великого світового вогнища, яке палає всюди, де йде боротьба за утвердження найважливіших ідеалів сучасності – гуманізму, добра, миру».

Вчитель української літератури:

Леся Українка ввійшла в літературу як геніальна поетеса – лірик, блискучий перекладач і драматург. ЇЇ вірші, написані прекрасною мовою, повні і радості, і смутку, повчань мудреця, що говорить притчами, замилувань красою світу цього, щирих почуттів закоханого серця….

Цикл поезій « Кримські спогади »- це один крок до тематичного зближення зі світовою літературою. Ліричний герой Лесі , як і в А. Міцкевича,  мандрує і пише свого роду « щоденник мореплавця », де фіксує найкращі моменти подорожі. В них відображено не тільки красу природи, а й стан душі поетеси.

Що ж, « однакові обставини викликають у подібних душ однакові думки», -

писав О. Маковей. Але не слід забувати, що твори кожного з них є оригінальними. Говорити тут про наслідування не доводиться. Сучасне літературознавство дотримується думки, що « Кримські спогади » є дуже вдалою спробою створити самобутні твори на ідентичну Міцкевичеві тематику в своїй рідній літературі. Це ще один доказ зближення її з вершинами світового письменництва.

Леся Українка

Йти назустріч бурям і зливам,

Буть одній – як велика рать,

Жить в нещасті щастям щасливим,

Муку творчості перемагать.

 

Хвора дівчино, бідна Леся!

Де ще хворі такі були,

Щоб літали у піднебесся,

Що його не сягнуть і орли!

 

Справді бідна, і справді хвора, -

А душа – немов океан,

Де камінна душа Командорова

І принадливий Дон Жуан,

Де в віки і простори мандри,

Де Вкраїна – Еллада і Рим,

Де пророча журба Кассандри

Як священний дзвеніла грім.

 

Де слова обертались у крицю,

В кров живу – друкований знак,

Де підносив з мечем правицю

Вождь рабів – безсмертний Спартак.

 

Все ти – трепет, вогонь, ідея,

Все ти – вірна. Єдина, струна,

І хто знає співця Антея –

Той тебе у ньому пізна!

 

Ти себе Українкою звала,

І чи краще знайти ім’я.

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як вітчизна велика твоя!

М. Рильський

Вчитель зарубіжної літератури:

Національне відродження України і відновлення традиційної європейської ролі духовного і політичного лідера світової цивілізації повинні йти поряд, як про те мрів великий німецький філософ – гуманіст Гердер. Ще в 1769 р. він особливо виокремив українців серед європейських народів і пророкував їм велике майбутнє.

« Україна, - писав він, - стане новою Грецією. Прекрасне небо, що простягається над цим народом, його весела вдача, музичність, плодючі ниви колись прокинуться від сну… Виникне цивілізована нація … Дух цей пошириться по всій Європі ». Все це попереду, все це повинно відбутися, - але як, коли, завдяки кому ?

Ці питання є актуальними і в наш час. І можна з упевненістю зазначити, що в цьому життєстверджуючому процесі важлива роль належить діалогу культур.

Ми віримо, що і далі « тектимуть лише в одне море слов’янські ріки »

Ведучий:

Дякуємо всім за увагу, за те що відвідали наш літературний салон, були присутніми на нашому святі, присвяченому двом великим постатям у літературі – А. Міцкевичу і Лесі Українці.

Ведучий:

Drodzy państwo! Mamy nadzieje, że nasze spotkanie zostanie się w waszej pamięci na długo jeszcze nie raz będziecie wspominać piękne wiersze A. Mickiewicza i Łesi Ukrainki.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Mickiewicz na Judahu skale

http://www.um.oswiecim.pl/pl_chemik/06_2002/articles/img/Krym7.jpg
 

Pałac chana

Krym_3

Krym_4

 

Ajudah

 

 

Lesya_Ukrainka_portrait

Леся Українка

 

 

 

Lesya2

lesya%20ukrainka

 

http://lesia.harazd.net/ukrmova/LesiaUkrainka.jpg


[1] Матеріал розраховано на два уроки. На початку другого уроку доцільно зробити підсумок вивченого на першому.

docx
Додано
2 квітня 2018
Переглядів
483
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку