Урок "Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковим зворотом"

Тема: Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковим зворотом

Мета: дати поняття про дієприкметниковий зворот, навчити учнів визначати дієприкметникові звороти в реченні; формувати вміння правильно інтонувати речення з дієприкметниковими зворотами та вживати у таких реченнях розділові знаки, складати речення з  дієприкметниковими зворотами; удосконалювати орфографічну та пунктуаційну пильність; розвивати спостережливість, логічне мислення, творчі вміння, вміння працювати з підручником; виховувати патріотичні почуття (любов до рідного краю, краси його природи)

Внутрішньопредметні зв’язки:

•                     Культура мовлення і стилістика: побудова речень з дієприкметниковими зворотами, правильне вживання дієприкметникових зворотів у реченнях.
•                    Текст (риторичний аспект): створення текстів з уживанням дієприкметникових зворотів.
•                     Cинтаксис: уживання дієприкметникових зворотів у ролі членів речення.

Міжпредметні зв’язки: географія

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Форма уроку: дистанційний урок із використанням інформаційно-комунікаційних  технологій. 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Доброго дня, діти! Перш за все усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. А на уроці зосередьтеся для того, щоби впоратися з вправами, які вам пропонуватимуться впродовж заняття. Будьте старанними й уважними. Адже на уроці вам потрібно    

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

 Дружно і плідно попрацювати.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдання уроку

Сьогодні ми поєднаємо подорож у цікавий світ морфології з мандрівкою природними дивами України й вивчимо таке явище, як дієприкметниковий зворот. Отже, запишіть тему сьогоднішнього уроку: «Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях із дієприкметниковим зворотом».

ІІІ. Актуалізація опорних знань школярів

Щоб ми могли розпочати нашу подорож, мені необхідно переконатися в тому, що ви добре засвоїли попередню нашу тему. (Групова робота: розподіл учнів за сесійними кімнатами в зумі і слайдами гугл-презентації, учні отримують у чаті зуму посилання на спільну  презентацію. Перевірка, подорож до Мармурової печери)

4.                                                       Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (змістовно- пошуковий етап)

1.Спостереження над мовним матеріалом (Олешківські піски)

-записати словосполучення, визначити головне та залежне слово, дати відповіді на запитання (один з учнів робить це на слайді гугл-презентації, інші в зошитах)

Розпечена земля                     Розпечена сонцем

Засипана яма                          Засипана піском

Проблемне питання:

- Чим відрізняються словосполучення правої та лівої колонок?

Ще раз звернемо увагу на словосполучення правої колонки. Це і є дієприкметникові звороти.

-А тепер спробуйте сформулювати визначення дієприкметникового звороту. Так це чи ні, нам допоможе з'ясувати наш вірний помічник – підручник. Перечитайте правила самостійно та складіть у зошитах за матеріалом підручника карту пам'яті. Сфотографуйте ваші схеми та додайте на 5 слайд презентації

Відповіді на питання:

•      Що таке дієприкметниковий зворот?
•      Що таке означуване слово?
•      Яку синтаксичну роль виконує дієприкметниковий зворот у реченні?
•      Чи вимагають речення з дієприкметниковим зворотом відповідної інтонації у вимові, а на письмі – розділових знаків?

2. Аналіз речень (Канівські гори)

А тепер увага на слайд. Перед вами 3 речення. Відшукаймо в них дієприкметникові звороти й поспостерігаємо, чи залежать розділові знаки в реченні від місця дієприкметникового звороту.

1. Перед нами височіли гори, укриті снігом.
2. Перед нами височіли вкриті снігом гори.
3. Гори, укриті снігом, височіли перед нами.

Зробимо висновок: Розділові знаки залежать від  місця означуваного слова по відношенню до дієприкметникового звороту.

Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи (контрольно-смисловий етап) (Робота на слайді презентації. Учні по черзі підкреслюють в реченнях звороти та виділяють їх комами) Озеро Синевір

Невеличкі біленькі хатки, окутані садками та левадами, розбіглись по пагорбку. (М. Коцюбинський) Скелі, розкидані купами понад берегами під кручами, далеко розсипаються в морі. (І. Нечуй-Левицький) Нечутно йшла полями густа тиша, настояна пахучими травами. Старі липи, посаджені двома рядами, дарують приємний затінок. Біля дороги виднілася криниця з настояною на цілющому корені водою.

А зараз спробуємо закріпити теоретичні знання, виконавши ряд практичних завдань (Буцький каньйон) (робота за рівнями в Learnsngapps,  скріншоти виконаних завдань учні додають на відповідні слайди гугл-презентації)

VI. Kонтрольно-оцінювальний етап

1. Тестові завдання (учні в чаті зуму отримують посилання на гугл-форму для виконання тестових завлдань) Водоспад Шипіт

2. Рефлексія

На початку ми окреслювали цілі, які намагалися досягнути. Чи досягли ми бажаного результату? З’ясувати це допоможе вправа «Незакінчене речення»

Сьогодні на уроці я …

1. дізнався
2. зрозумів …
3. навчився …
4. я не вмів, а тепер умію …
5. найбільші труднощі я відчув …
6. мені найбільше сподобався такий вид роботи…

Бесіда

Якою темою були об’єднані речення, текст? Які почуття виникли, виконуючи завдання?(захоплення красою рідного краю)

Справді,  всі речення та тексти нагадували нам про неповторну красу рідної землі – України. І ми сьогодні долучились до цієї краси, розфарбувавши рідний край дієприкметниковими барвами.

Домашнє завдання

1.   Виписати з творів художньої літератури 6–7 речень про красу рідного краю, щоб у їх складі були дієприкметникові звороти.

2. Cкласти монологічне висловлювання про красу рідного краю,    використовуючи дієприкметникові звороти

Мармурові печери. Це унікальна за красою печера зі складною системою залів і галерей. Величезних розмірів галереї цієї печери натіканнями поділяються на окремі зали. Протяжність розвіданих ходів – 2050 м, глибина – 60 м. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів складає більше 1,5 км. Протяжність усіх розвіданих залів – більше 2 км, а глибина – 60 м. Унікальність Мармурової печери принесла їй світову популярність. За оцінкою відомих спелеологів, вона належить до п’ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети.

Олешківські піски роззташовані в Херсонській області і є найбільшим піщаним масивом у Європі. Складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю… Трапляються тут  піщані бурі, під час яких не видно ані неба, ані сонця.

Канівські гори. На південь від м. Канів на території Канівського державного природного заповідника розташовані Канівські гори, серед яких виділяються гора Чернеча, Княжа гора (221,2 м), Мар’їні гори (224,4 м). На території Канівських гір знаходиться музей та могила Т. Г. Шевченка.

 Буцький каньйон розташований  в Черкаській області на річці Гірський Тікич, являє собою оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, висотою близько 30 метрів. Довжина каньйону біля 2,5 км, ширина – 80 м. З травня 1975 року цей об’єкт – державна комплексна пам’ятка природи місцевого значення. Вік скель цього каньйону оцінюється у 2 мільярди років.

Озеро Синевір. Озеро вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку "Синевир" і є однією з візитних карток Українських Карпат.

За однією з легенд, це озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Легенда гарна, але є й справжні свідчення того, що насправді воно утворилося близько 10 тисяч років тому унаслідок потужного зсуву від землетрусу.

Унікальність озера в тому, що вода в ньому ніколи не виходить з берегів, навіть під час найбільших паводків, а все тому, що на його дні є отвір, який є природним регулятором рівня води в ньому. 

Водоспад Шипіт – один з наймальовничіших в Україні. Знаходиться він в ущелині річки Пилипець, Міжгірський район, Закарпатської області. Висота скелі, з якої бере свій початок водоспад, – 14 метрів. Кількома каскадами він потужно зривається донизу, розсіюючи при цьому тисячі крапель.