Урок. "Дисидентський рух: течії, форми і методи боротьби."

Про матеріал

Урок сприяє опануванню учнями обсягу знань з напрямів дисидентського руху, методів боротьби влади з інакодумцями; оцінювати мету і завдання правозахисного руху, його здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР.

Перегляд файлу

Урок із історії України

Юрій МАКОЇД, викладач історії Олешківського професійного ліцею

Тема уроку: Дисидентський рух: течії, форми і методи боротьби.

Мета:

Компетентності, що формуються:

Ключові: спілкування державною мовою (реагувати мовними засобами на соціальні й культурні явища); інформаційно-цифрова компетентність (виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень медіа); уміння вчитися впродовж життя (критично аналізувати та узагальнювати здобуті відомості й досвід);

Предметні: хронологічна компетентність (встановлювати близькі та далекі причинно-наслідкові зв’язки); інформаційна компетентність (систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, різні типи планів);

просторова компетентність (характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості); логічна компетентність (показати тенденції опозиційного руху в період «застою»); аксіологічна компетентність (осмислювати зв’язки між історією та сучасним життям).

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності:

- знати напрями дисидентського руху, методи боротьби влади з інакодумцями;

- розуміти мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х на початку 1970-х років і репресій щодо учасників УГГ;

- уміти встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають розгортання течій дисидентського, кримськотатарського рухів; оцінювати мету і завдання правозахисного руху, його здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР.

Тип уроку: Урок формування компетентностей.

Форми роботи: індивідуальна, фронтальна, робота в групах.

Методи навчання, прийоми: Пояснення вчителя з елементами бесіди та

проблемними питаннями, усні та письмові вправи, завдання за підручником, робота з таблицею, робота в малих групах, демонстрація відеофрагментів.

Основні терміни і поняття: дисиденти, самвидав, опозиційний рух.

Основні дати та події: серпень 1965 року – перша хвиля арештів української інтелігенції в Києві, Львові, Луцьку та інших містах; 1965 рік – вихід у самвидаві праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»; 1970 рік – вихід першого номера «Українського вісника» - поза цензурного часопису, який нелегально видавався в Україні; 1972 рік – друга хвиля арештів українських дисидентів; 1976 рік – заснування в Києві Української громадської групи сприяння виконанню гельсінських угод.

Історичні постаті: В’ячеслав Чорновол, Петро Григоренко, Мустафа Джемілєв, Іван Дзюба, Микола Руденко, Василь Стус, Йосип Тереля.

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Українська література. Тема: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Поети шістдесятники. 11 клас. Українська література. Тема: Олесь Гончар “Собор”. 11 клас. Українська література. Тема: Василь Симоненко. Громадянська лірика.

Наочність: Підручник В. Власов, С. Кульчицький «Історія України.11клас. (Рівень стандарту), портрети дисидентів, історичні джерела, магнітна дошка.

Технічні засоби навчання: Мультимедійний проектор, комп’ютер, відеофрагмент: «Дисиденти» https://www.youtube.com/watch?v=cqfm8YfCoqw

Хід уроку

І. Організаційний момент

Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на роботу.

ІІ. Мотивація освітньої діяльності.

Вступне слово вчителя:

"Україно, ну що ж ти за мати
Чи я долю твою не осяг,
Що ти здатна синів убивати,
І підносить убитих на стяг?"

В. Забаштанний

Українське дисидентство вирізняється тим, що воно піднімало крім правозахисних питань та релігійних ще і національні, що хвилювали українську національну еліту.

ІІІ. Актуалізація базових компетентностей.

Ми вже згадували про дисидентський рух у попередньому розділі.

Повторення вивченого методом "Мікрофон"

Пригадайте визначення поняття «дисидентство».
На який період припадає зародження опозиційного руху в Україні?
Які причини зародження дисидентського руху? Якими були передумови опозиційного руху?

Які ми можемо визначити особливості дисидентства в Україні?

Узагальнення вчителя:

Дисиденти з’явились у 50 – 60 рр. XX ст. у СРСР. Дисиденти – це люди, які виступали з критикою існуючого режиму, їх називали інакодумцями. А на Україні дисидентство виникає як різновид опозиції, що піднімала теми національних питань.

ІV. Засвоєння нових знань та формування компетентностей.

Формулювання теми, мети й завдань уроку.

Тема уроку: Дисидентський рух: течії, форми і методи боротьби.

План вивчення нового матеріалу.

1. Причини активізації опозиційного руху в другій половині 1960-х - на початку 1970-х років.

2. Форми діяльності дисидентів.

3. Діяльність Української гельсінської групи.

4. Кримськотатарський національний рух.

5. Форми переслідувань дисидентів.

6. Значення дисидентського руху.

За допомогою вправи «Мозкова атака» учні визначають, що внутрішніми передумовами активізації опозиційного руху були:

практично бездержавний статус України;
панування партійно-радянської бюрократії;
утиски національного культурно-духовного життя;
цілеспрямована русифікація корінного населення;
відверте ігнорування прав людини;
непослідовна за своїм змістом хрущовська «відлига».

В ході роботи з документом (Додаток 1)учні визначають зовнішні фактори активізації дисидентського руху:

антикомуністичні виступи у країнах «соціалістичного табору» (Угорщині, Польщі, Чехословаччині);
розгортання світового правозахисного руху, стимульованого прийнятою у 1948р. та розповсюдженою з 1963 р. в Україні «Загальною Декларацією прав людини».

Узагальнення вчителя:

Суперечливе, динамічне «хрущовське» десятиріччя підштовхувало процеси оновлення суспільної свідомості. Цей імпульс був настільки сильним, що під його впливом у ІІ половині 1960-х – на початку 1970-х рр. така форма духовної опозиції як дисидентство зміцнюється та активізується.

Свідченням активізації опозиційного руху в Україні в ІІ пол.1960-хрр. стала подія, що відбувалась 4 вересня 1965 року в Києві в кінотеатрі Україна під час прем’єрного показу фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». (Демонстрація фрагменту документального фільму «Дисиденти», спогади

І. Дзюби.) https://www.youtube.com/watch?v=cqfm8YfCoqw

Робота з документом .

Із спогадів режисера Ю. Іллєнка про скандал на прем'єрі кінофільму "Тіні забутих предків"

Вчитель:

Проти чого виступили учасники акції протесту? Що відчували люди в залі? Уявіть себе учасником цих подій: чи встали б ви на заклик В. Стуса ? Чому?

Доповнення вчителя:

Згортання десталінізації, спроби брежнєвського керівництва обмежити «вільнодумство», яке поширилось під впливом «хрущовської відлиги», викликали протест найсміливіших представників інтелігенції. Інтелігенція, для якої «хрущовська відлига» була наче ковток свіжого повітря, уже не могла мовчки терпіти новий наступ тоталітаризму. Але активізація опозиційного руху викликала занепокоєння Кремля. Наприкінці серпня-на початку вересня 1965р. було заарештовано 25 осіб

(І. Світличний, Б. Горинь, О. Заливаха , В. Мороз).

Саме ця перша хвиля арештів і зумовила активізацію руху дисидентів.

Робота в парах.

Завдання учням: на основі діаграм та історичного джерела визначити склад та географію дисидентського руху (Додаток2), (Додаток 3).

Аналіз схеми «Течії дисидентського руху» (Додаток 4)

Завдання учням: ознайомтесь зі схемою, визначте основні течії дисидентського руху та назвіть найвідоміших їх представників.

Презентація результатів дослідження групи «Відомі дисиденти» -виступи учнів з короткими повідомленнями про В. Мороза, В. Чорновола, Й. Терелю, В. Стуса. Супроводжується демонстрацією портретів діячів.

Презентація результатів дослідження групи «Форми діяльності дисидентів» - виступи учнів з короткими повідомленнями, в ході яких учні заповнюють схему (Додаток 5)

Завдання учням: Які з форм діяльності дисидентів, на вашу думку, є найбільш ефективними?

Міні-лекція вчителя: « Діяльність Української гельсінської групи»

В ході розповіді учителя учні заповнюють таблицю «Загальна характеристика Української Гельсінської групи» (Додаток 7)

Після підписання Радянським Союзом у серпні 1975 р. заключного документа Декларації прав людини в Гельсінкі у країні активно поширюється правозахисний рух. Повіривши в лібералізацію радянського ладу, дисиденти почали організовувати легальні групи й об’єднання, які мали наглядати за дотриманням прав людини в СРСР. Перший Гельсінський комітет було засновано в Москві у травні 1976 р. незабаром з’явились аналогічні організації в Литві, Грузії, Вірменії. Між різними дисидентськими групами встановились тісні зв’язки. У липні 1976 р. члени московської групи Олександр і Валентин Гінзбурги приїхали до Львова, щоб відвідати сім’ю українського політв’язня Івана Геля. Під час перебування на Західній Україні вони обговорювали з українськими дисидентами можливість створення організації для контролю за дотриманням прав людини в Україні. 9 листопада 1976 р. М. Руденко, О. Бердник, Л. Лук’яненко, І. Кандиба, О. Тихий проголосили створення Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). Через два дні до групи приєднався колишній генерал-майор, захисник прав кримських татар П. Григоренко.

УГГ ставила завдання ознайомити широке коло української громадськості з декларацією прав людини, домогтися акредитування в Україні представників зарубіжної преси, інформування світової громадськості про факти порушень на теренах України прав людини. За час існування УГГ нараховувала 37 членів. За 1976-1980 роки вона оприлюднила 30 офіційних заяв, видала 18 меморандумів і 10 бюлетнів. Ні поміркованість УГГ, ні вимоги Заходу дотримуватися прав людини не перешкодили радянським органам розгромити її. До 1980 р. три чверті членів УГГ були ув'язнені

Вчитель:

Невід’ємною складовою правозахисного руху середини 1960-х—середини 1980-х рр. є кримськотатарський національний рух.

За допомогою вправи «Мозкова атака» учні визначають причини виникнення та основні завдання кримськотатарського національного руху.

Виступ учня з випереджувальним завданням про особливості розгортання національного руху кримських татар середини 1960-х — середини 1980-х рр. та його лідера М. Джемілева .

Презентація результатів дослідження «домашньої» групи «Методи боротьби з дисидентами» . Метод «Випереджувальне навчання» (учні класу поділяються на три групи, представники «домашньої» групи навчають учнів кожної групи. Результат роботи – заповнення учнями схеми «Методи боротьби з дисидентами». (Додаток 6)

Значення дисидентського руху визначається за допомогою вправи «Прес»:

свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі. Сприяв поширенню й утвердженню в народі демократичних ідеалів;
продовжив традиції національно-визвольної боротьби;
відкрив Україну світові;
набутий дисидентами досвід були використані в період здобуття Україною незалежності;
із середовища дисидентів вийшла когорта політиків незалежної України;
дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури.

V. Систематизація та узагальнення нових знань, вмінь та навичок учнів.

Слово вчителя:

Опозиційний рух в Україні в ІІ пол. 60-серед. 80 рр.- це важлива сторінка в історії України. Подивіться на портрети цих людей – всім їм була приготовлена нелегка, часто трагічна доля… Заглушити голос українського дисидентства влада так і не спромоглася. Українські правозахисники і патріоти вірили, що їхнє життя і діяльність в історії не будуть забуті.

Як підсумок нашої роботи, пропоную вам взяти участь у створенні колективного творчого проекту «Закінчи речення», де кожен виходячи з власних думок продовжує речення «Я вважаю, що дисиденти в Україні… ».

VІ. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

Оцінювання.

Оцініть свою роботу на уроці та висловіть своє враження:

Матеріал теми зрозумів повністю…

Не вдалось все зрозуміти, але було цікаво…

Мені сподобалась (атмосфера уроку, настрій, працювати командою, тощо…)

На уроці було нецікаво…

Матеріал знадобиться у житті…

Я навчився…

Тепер я можу…

VІ. Інформація-інструктаж домашнього завдання.

Диференційоване домашнє завдання.

Обов`язкова частина: Опрацювати &13, вивчити дати і терміни, відповідати на запитання підручника (ст.117).

Творче завдання (за вибором): написати статтю-роздум «Хто ж переміг: влада чи дисиденти?», "Чому у суспільстві виникає опозиція?"; скласти ребуси або кросворд за вивченим матеріалом.

ДОДАТКИ

Додаток 1

З листа редактора видавництва «Молодь України» М. Малаша до брата

токаря Дніпропетровського заводу металургійного устаткування.

Березень, 1968р.

…Цікаві справи в Чехословаччині. Наші газети в основному мовчать, але там є чималого нового. Чехословацькі газети в Києві теж не продаються, хоч раніше були завжди. Правда, газета «Нове життя», що виходить у Чехословаччині українською мовою, прийшла Кореневичу, який її передплачує. Спочатку-без укладки, а тепер уже повністю. Будемо вірити, що й у нас скоро буде якась буча. Коли б швидше, а то далі так жити не можна. Імперія розпадається, і буде добре, якщо й Україна скаже своє слово проти неї…

Додаток 2

Склад дисидентського руху