Урок-диспут: "Іван Мазепа: зрадник чи патріот?"

Дата ___________________

Тема: Іван Мазепа: зрадник чи патріот?

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів з постаттю великого гетьмана України Івана Мазепи; висвітлити яскраві та негативні сторінки його життя.
• розвиваюча: розвивати в учнів уміння на основі аналізу джерел інформації давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити висновки й узагальнення, висловлювати власну точку зору та аргументувати її;
• виховна: на прикладах діяльності І. Мазепи виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, відданості своїй справі.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• визначити головні причини повстання Мазепи проти царської влади;
• аналізувати зміст українсько – шведського договору та історичні джерела;
• визначити наслідки Полтавської битви для України;
• характеризувати політичне становище в Україні після Полтавської битви.

Тип уроку: урок застосування нових знань

Форма уроку: урок-диспут

Навчально-методичне забезпечення:

1. Бурнейко І.О., Наумчук О.В. Історія України: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Тернопіль: Астон, 2016. – 296 с.
2. Портрет Івана Мазепи, картки з документами та ілюстраціями.
3. Карта «Українська держава за гетьмана І. Мазепи»
4. Навчальний буклет «Іван Мазепа: зрадник чи герой».
5. Роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання з класом

Вступне слово вчителя: Сьогодні на уроці мова піде про людину, життя якої овіяне легендами, людину, що більше як три століття багатьох цікавить і захоплює, людину, що стала героєм  творів провідних письменників світу: Дж. Байрона,  В. Гюго, Р. Готтшаля, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Дж. Говарда, Й. Фріча, окремих українських. Мова піде про найвідомішого гетьмана Івана Мазепу, особу досить складну і суперечливу, адже йому довелося випити гірку чашу поразок і невдач, щоб Україна стала вільною та незалежною. Він прожив  70 на Україні і в неславі покинув земне життя на чужині. Особистість українського гетьмана Івана Мазепи протягом довгого часу викликала неоднозначне ставлення. Починаючи з переходу гетьмана на бік шведського короля, в Україні його вважали зрадником,  відкрито ненавиділи, читали анафему (прокляття) у церквах.

         Але настав час відродження української свідомості, переосмислення історії,  і змінилося ставлення до І. С. Мазепи. Його називають патріотом, мудрим керманичем. Після Богдана Хмельницького він найдовше тримав булаву…

        Тому сьогоднішній урок, я сподіваюсь, допоможе вам краще зрозуміти особистість гетьмана, поглибити відомості про нього.

Отже, запишіть будь ласка тему нашого сьогоднішнього уроку-диспуту.

Іван Мазепа: зрадник чи патріот? (слайд 1)

На уроці ми будемо з вами працювати за таким планом:  (слайд 2)

1. Відносини Івана Мазепи з Петром І.
2. Подальше бачення Мазепою долі України.
3. Іван Мазепа: зрадник чи патріот.

Сьогоднішній урок ми з вами проведемо у формі уроку-диспуту, зокрема на уроці ми будемо з вами аналізувати різні історичні джерела, аргументовано висловлювати свою думку з приводу проблемного питання. І переконувати ваших співрозмовників у правильності саме вашої думки.

Тому для того, щоб у нас не виникало жодних непорозумінь, під час нашої, я сподіваюсь, плідної роботи зверніть будь ласка увагу на екран де зображені правила роботи на сьогоднішньому уроці-диспуті. Уважно їх прочитайте, дотримуйтесь їх під час всього уроку.

Правила роботи на уроці-диспуті (слайд 3).

Дозволяється:

• Висловлюватися по черзі;
• дотримуватися теми;
• бути активним;
• виявляти доброзичливість;
• висловлювати свої думки чітко, лаконічно;

Не дозволяється:

• пліткувати;
•  насміхатися над невпевненими;
• бути пасивним;
• не дотримуватися теми;

• бути неуважним.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перш ніж перейти до з’ясування найголовнішого питання нашого уроку, давайте ми з вами пригадаємо деякі факти з біографії Івана Мазепи.

Евристична бесіда:

1. За яких обставин Іван Мазепа став гетьманом?
2. Коли було підписано Коломацькі статті і про що в них йшлося?
3. Між якими державами відбувалась Північна війна і кого підтримувала Гетьманщина на початку війни?
4. Яку підтримку надавало населення Гетьманщини Московії в період Північної  війни?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Здавна в народі говорять «Не май сто рублів, а май сто друзів»: То чи ж мав друзів Мазепа і чи був для нього справжнім другом московський цар Петро І ? І чому в найвідповідальніший момент Іван Мазепа зраджує Петра І, переходить на бік шведів і надовго стає зрадником не тільки для Московської держави, а й для України в цілому. Саме це ми і спробуємо зрозуміти на нашому уроці.

Проблемне запитання уроку звучить так:

«Іван Мазепа: зрадник чи мудрий керманич? (слайд 4)

ІV. Основна частина уроку.

Вчитель: Перш ніж перейти до вирішення нашого дискусійного питання нам потрібно зрозуміти, чи дійсно у Мазепи з Петром І були дружні відносини? Чи можливо хтось з них вдавав, що є вірним другом.

Декому з учнів  були дані випереджаючі завдання. Про стосунки Мазепи з Петром І готувала (прізвище та ім’я дитини)., тому пропоную всім послухати доповідь і визначити, які стосунки пов’язували Мазепу з Петром І?

Доповідь: «Відносини Івана Мазепи і Петра І» (3 хв). (слайд 5)

Вчитель: Але Іванові Мазепі приписують не лише зраду своєму ніби-то «вірному другові» Петру І. Але й зраду взагалі Україні. І говорять, що він лише хотів збагатитися, а не дбав про автономію Гетьманщини. Відповідь на це питання шукала у додатковій літературі ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­(Прізвище та ім’я дитини).

Доповідь: «Цілі та завдання Івана Мазепи щодо Гетьманщини». ( 3 хв). (слайд 6).

Вчитель: Ми з вами почули про відносини Івана Мазепи з Петром І і його бачення подальшої долі України. Тож тепер давайте спробуємо з’ясувати, чи був він зрадником чи вірним сином України.

Для цього давайте ознайомимось з уривком праці  історика В.Сарбея та В.Смолія, які так характеризували гетьмана: «Гетьман І.Мазепа – безпринципна та дуже хитра людина. Все своє життя він переходив від більш слабкого до більш сильного покровителя, обманним шляхом входив у довіру і водночас плів підступні тенета змов». (слайд 7).

У кого є які думки з цього приводу. Хто підтримує таку думку і зможе навести аргументи на користь цього висловлювання.

Орієнтовна відповідь учнів:

Учень 1: Введення переговорів одночасно з Москвою, Польщею та Швецією. Отримавши у 1687р. гетьманську булаву Мазепа увійшов у довіру до Петра І. Але разом з тим гетьман таємно вів переговори із польською шляхтою, яка хотіла повернути собі втрачені володіння на Лівобережжі, що суперечить тому, що гетьман добивався незалежності. Діяв у власних інтересах. Він приймав щедрі дари від царя і завдяки цьому він накопичує близько 20 тисяч маєтків і стає одним з найбагатших феодалів Європи.

Учень 2: Але в той самий час він багато своїх коштів віддавав на підтримку освіти та культури. За його підтримки було розбудовано Києво-Могилянську академію, Києво-Печерську Лавру. І за межами України він теж проводив благодій політику на підтримку православної церкви. Тому я не погоджуюсь. Можливо він і збагачувався, але ці гроші він не витрачав на себе.

Запитання для дискусії:

1.А як ви думаєте: хто кого зрадив першим: Мазепа Петра І чи навпаки?

Орієнтовна відповідь: Петро І Мазепу. Тому що ще до переходу Мазепи на бік шведів Петро І порушував неодноразово угоду між Гетьманщиною та Московією.

2.Але ж і Мазепа у свою чергу не був святим. Він досить часто підкупляв старшину, брехав, вів жорстоку боротьбу. Хіба це не свідчення його як людини хитрої.

Орієнтовна відповідь: Але він це робив з доброю метою, щоб Україна не втратила своєї державності. Але з іншої сторони, дійсно. Будучи вже доволі старим він все одно не полишав гетьманської влади, що була, як мені здається, засобом до його збагачення.

Але можливо він просто розумів, якщо він втратить владу, то Гетьманщина може втратити й без того примарну автономію.

5.Якщо Мазепа був гарним керівником, то чому багато сучасників називали його «вітчимом» України, а Запорізька Січ взагалі була в опозиції до влади гетьмана.

6. Можливо, якраз з метою досягнення головної мети  – самостійність України (Гетьманщини) Мазепа й підписав угоду з  шведським королем Карлом XIIст. Що ми про неї знаємо?

5.Як ви оцінюєте змову з Карлом XІІ іти на Московію? А як це оцінив народ?

Вчитель: Інсценізація «Мазепа з полковниками обговорює подальшу долю України».

(Заздалегідь оберіть у вашому класі найактивніших учнів, які будуть грати полковників та самого Мазепу. Підберіть відповіді костюми).

Текст інсценізацї:

Данило Апостол: Очі всього народу звернені до тебе, гетьмане. Цей нарід вірить у тебе. Нехай Господь береже тебе перед смертю, щоби ти не залишив нас у неволі.

Полковник Горленко: Як ми щодня молимось за спокій душі Хмельницького і звеличуємо його ім'я за те, що визволив Україну з лядського ярма, так і, навпаки, проклинатимемо ми й наші діти довіки тебе й твої кості, коли ти нас за свого гетьманування після смерті своєї у такій неволі залишиш.

Іван Мазепа: Ми стоїмо, браття, між двома безоднями, які готові нас пожерти, якщо не оберемо шляху для себе надійного, щоб їх обійти. Скрізь проливаємо свою кров — у Лівонії, Польщі, Литві, в Криму, Туреччині. Й навіщо? Вся ваша нагорода — це образи, приниження, а тепер хотять нам ще забрати останки нашої свободи... Господи, змилуйся над нами, не дай їм виконати наміченого плану «Боже, визволь нас від Москви!»

Моя думка є такою: якщо король шведський здолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче будемо прилучені до Польщі і віддані у рабство польське... А якщо допустимо царю російському стати переможцем, то лихий час прийде до нас від самого царя... Звідси залишається нам, браття, із отого лиха обирати найменше, щоб нащадки наші прокльонами нас не докоряли. «Всевишнього Бога взиваю на свідка і присягаю, що я не для приватної своєї користі, не для вищих почестей, не для збагачення себе або для яких-небудь інших химер, а тільки для вас усіх, хто є під моєю владою і під регіментом стоять, для жінок і дітей ваших, ради загальною добра неньки нашої бідної України. Проклятий був би я і зовсім без совісті, якби видавав вам зло за добро і зрадив йому за свої інтереси. Наш час настав! Прийшов час скинути ярмо і зробити Україну вільною, незалежною державою». Гетьман поцілував хрест із часточкою животворящого древа.

Вчитель: Після цієї промови фактично Мазепа й уклав таємний договір із Карлом ХІІ. Але у відповідь, як ми бачимо не пролунало жодного слова. Козаки мовчки розходились, а коли настала ніч почали тікати по домівках.

На ваших партах лежать інформаційні листки, де історики висловлюють думку, чому козаки не підтримали Мазепу у його намірах. Прочитайте будь-ласка історичний документ.

«Народ у своїй масі не  підтримав наміру Мазепи здобути Україні державну незалежність з допомогою Швеції. Сподівання на об'єднавчу силу національної  ідеї виявилися марними.  Надто  далеко, відірвався лівобережний  гетьман від народу, його життєвих потреб. Козаки, селяни й міщани  більше дбали про захист  власних економічних інтересів, ніж про  державну незалежність від Московії. До того ж головного винуватця у погіршенні свого становища прості виробники вбачали у козацькій  старшині, насамперед у гетьмані та його оточенні. А далекий  російський цар в очах багатьох з них продовжував залишатися  справедливим суддею й захисником усіх неімущих».

Володимир Борисенко

Запитання до класу:

1.Прокоментуйте, про що йдеться в тексті?

2.Кого прості козаки вважали зрадником: Мазепу чи Петра І?

Для того, щоб все таки зрозуміти чи був Мазепа зрадник чи мудрий керманич і патріот і дати відповідь на головне питання нашого уроку-диспуту ми використаємо метод «Фішбоун».

В чому він полягає. Зверніть увагу на екран. (слайд 8).

Проблема: Чому гетьман зраджує Петра І?

Причини:

1.В концепцію Російської імперії автономія Гетьманщини не входила. Багаті українські міста були принадною перспективою для збагачення.

2.Автономний статус Гетьманщини заважав царю грабувати її ресурси, що були йому необхідні для введення війни.

3.1707 року Петро І ініціював і провів багатосторонню реформу управління Українським гетьманством, яка обмежувала повноваження гетьманської влади.

4. Зверхнє ставлення прибічників царя до особи гетьмана.

5. пунктом повернення став указ Петра перетворити Стародубський полк на «спалений край».

Наслідки:

1.4 листопада 1708 року – перехід І.Мазепи на бік Карла ХІІ.

2.13 листопада – зруйнування російськими військами гетьманської столиці Батурина.

3. 19 травня 1709 р. – зруйнування за наказом Петра І Запорозької Січі.

4. 21 вересня 1709 р. – смерть Івана Мазепи.

Висновки: До і після трагічного переходу до шведів Мазепа активно намагався знайти найбільш зручну політичну комбінацію, яка б дала змогу зберегти автономію Українського гетьманства й водночас запобігла її руйнуванню у ході Північної війни. Зробити це в умовах, що склалися, було надзвичайно тяжко і навіть напевно неможливо.

Слово вчителя. Діти ми дійшли з вами до кульмінаційного моменту  коли вам потрібно зробити вибір хто для вас є Іван Мазепа – Патріот чи зрадник ?

Діти роблять вибір. Учитель просити аргументувати їх свій вибір. Я пропоную озвучити ваші позиції, продовживши фрази:

«Іван Мазепа - зрадник, тому що ...»;

«Іван Мазепа - патріот України, тому що ...»

Діти на хвіст рибини вішають слова ПАТРІОТ  чи  ЗРАДНИК ,таким чином роблять свій вибір.

V. Підсумок уроку

Учитель. Завдяки вашій праці, дорогі школярі, ми глибше осягнули постать Івана Мазепи, але, звичайно, це далеко не все. Про Мазепу не тільки пишуть історики, науковці. Йому присвячено ціла низка творів, віршів і поем, як українських так і зарубіжних авторів. Тож давайте звернемось до літератури і з’ясуємо, яку роль відводили письменники Івану Мазепі. (Можна заздалегідь роздати вірші учням, щоб на уроці вони їх продекламували).

«Я всю віддав би Україну,

Щоб пережить таку хвилину.

І знову ніжним пажем буть -

Отим щасливим паничем

Із ніжним серцем та мечем…»

          Дж. Байрон

Постать гетьмана Мазепи як сюжет для літератури

можна поставити у ряд таких постатей,

як Прометей, Мойсей, Фауст. Серед українських

героїв у світі він не мав собі рівних.

                 В.Сосюра

«А за віру хоч умріте

І вольностей бороніте,

Нехай вічна буде слава,

Же през шаблі маєм права»

          І. Мазепа «Дума»

Завдання для учнів:

А тепер уявіть собі, що до нас приїхав гість із-за кордону, якому ви повинні дати роз’яснення (вчитель проводить методом інтерв’ю):

У чому заслуга Івана Мазепи перед українським народом?

Вчитель: Період Гетьманщини І. Мазепи міг стати переломним.  Але   під  шаленим тиском об'єктивних і суб'єктивних причин а саме те  що гетьман зі старшиною  дбали насамперед про особистості  інтереси і лише потім за всеукраїнські; антимосковське повстання  було погано підготовлене і, найголовніше, не мало підтримки в  широких народних масах, Мазепа діяв нерішуче, втратив головний  свій козир  -  раптовість і повністю віддав ініціативу до рук  свого  супротивника - царя Петра І.  Нащадкам і спадкоємцям героїчної козацької доби, треба знати,  вивчати і враховувати на майбутнє. Іван Мазепа заслуговує на  пам'ять  і повагу  співвітчизників  українського Олімпу, мав

багатство, повагу,шану і все, що заманеться. Якщо молодість  потребує дії вчинку, то старість - затишку і спокою, але коли в його  житті настав момент істини - бути чи не бути Україні, Іван Мазепа  на межі буття-небуття зробив вибір. 

Тому  наостанок  наведемо політичний заповіт гетьмана Івана Мазепи сучасникам і нащадкам: (теж декламує один з учнів класу).

Гей, панове - єнерали,

Чому ж єсте так оспали?

І ви, панство - полковники.

Без жадної політики

Озметеся всі за руки -

Не допустіть гіркой муки

Матці своїй більш терпіти,

Нуте врагів, нуте бити.

Самопали набивайте!

Острих шабель добувайте,

А за віру хоч умріте

І вольностей бороніте.

Нехай вічна буде слава,

Же през шаблю маєм права.

VІ. Подача домашнього завдання. (слайд 9)

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти історичний портрет І. Мазепи.