ТЕМА: Діти об’єднують Україну
МЕТА: розширити знання учнів про свою рідну державу, формувати і розвивати патріотичні почуття в учнів, створити атмосферу доброти, єдності, взаєморозуміння, виховувати почуття доброзичливості, гордості за рідну землю.
Хід уроку
Вчитель: Діти! Я дуже довго чекала цього дня. Думала, мріяла, які учні до мене прийдуть 1 вересня 2018 року. І ось зараз я бачу перед собою веселих, культурних, розумних, усміхнених хлопчиків і дівчаток. Я сподіваюсь, що ми з вами подружимось. Але спочатку давайте познайомимося. Хто вже знає, як мене звати? Чудово! Я рада, що ви запам’ятали, що мене звати Ірина Григорівна. А тепер всі разом голосно назвіть своє ім’я. Що ви побачили?
Правильно! Так, нічого не зрозуміло. Отже, перше правило, яке ви повинні запам’ятати – не перекрикувати один одного, а говорити спокійно і по черзі.
Отже! Зараз кожен з вас візьме сердечко жовтого або синього кольору, вийде на середину класу, голосно назве своє ім’я та прізвище и прикріпить сердечко на цей білий аркуш. Жовті внизу, сині вгорі.
(Діти по черзі підходять до дошки, називають себе і кріплять стікер на біле полотно у вигляді України).
Вчитель: Хто вже здогадався, чому ми кріпили стікери в такому порядку? На що схоже зображення і колір на цьому зображені?
(Діти за допомогою учителя визначають, що вийшла карта України, а зафарбована кольорами національного прапора жовтим і синім)
Вчитель: Діти, я навмисно запропонувала вам цю вправу, бо говоритимемо ми сьогодні про вас, дітей і про нашу Україну. Тема нашого уроку «Діти об’єднують Україну».
Вчитель: Послухайте одну легенду. Ця легенда про дівчину-Україну.
Легенда
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами.
Французам вибрав елегантність і красу. Угорським дітям – любов до господарства. Німці отримали порядок і дисципліну. Поляки – здатність до торгівлі. А італійці одержали хист до музики.
Обрадувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону, і побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, коса переплетена стрічкою.
Дівчина хотіла вже йти та Господь Бог, піднявши праву руку, зупинив її.
Узяла Дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця.
Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
(Діти слухають запис української народної пісні).
Вчитель: Діти, я знаю, що і серед вас є талановиті. Зараз Межанова Насті порадує нас піснею.
(Межанова Н. виконує пісню «Осінь»).
Вчитель: Україна. В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і для вуха чужинців бринить ціла музика. Україна – країна смутку, радості, краси, де найбільше люблять волю. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, шумні міста і працьовиті села, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки. Україна - це розкішний вінок із маків, барвінку, чорнобривців і ромашок, що над ним світять золоті зорі. Діти, давайте разом з вами сплетемо для нашої України віночок. Прикрасимо її, як дівчину.
(Діти виходять і прикріплюють квіти у вигляді вінка навколо карти України).
Вчитель:А тепер давайте послухаємо вірші, які підготували ваші товарищі.
Учень 1 :
Моя Україна – широкі простори,
Поля і левади, долини і гори.
Молитва і пісня,
І слово натхнення,
Наш труд і талант,
Україно, для тебе.
Учень 2 :
Тут мамина пісня
Лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
Учень 3 :
Водограй, плів розмай,
Зелен гай, ліщина.
Все це – рідний, любий край,
Моя Україна.
Учень 4 :
Памятай, не забувай
Батьківську стежину.
Прикрашай, шануй свій край,
Дім свій, Україну.
Звучить Сонячна пісенька
Ой, високе небо і чисте,
А у небі човник золотистий.
А у човнику Сонечко сяє,
Пісеньку веселу співає.
Пісенька у Сонечка гарна,
Про високе небо безхмарне
Та про землю щедру та багату –
Добру, як мамуся і тато.
Ллється, ллється пісня в блакиті,
Що найкраща у цілому світі.
Зветься ця земля тополина
Сонячним ім'ям – Україна.
Вчитель: Діти, а чому карту ми зафарбували синім і жовтим кольором.
(Відповідь дітей)
Вчитель:Правильно, бо це кольори національного прапора – державного символа. А ще до державних символів відносяться герб – тризуб і Гімн – урочиста пісня. Докладніше про державні символи я вам розповім на іншому уроці. А зараз послухайте вірші про ці речі у виконанні наших учнів.
Учень 1 :
Прапор нашої Вкраїни
Має колір жовто-синій.
І повинен кожен знати
Як два кольори єднати.
Учень 2 :
Наш герб-тризуб,
У ньому сила
Отця небесного і сина.
Уважно подивись на нього –
На духа схожий він святого,
Що голубом злетів з небес,
І у людських серцях воскрес.
Учень 3 :
Слова високі,
Мелодія врочиста –
Державний Гімн
Ми знаємо усі.
Нехай почують друзі й вороги,
Що Україна вічна як граніт.
Це наша клятва, це наш оберіг –
Від неї ясне світло навкруги.
Вчитель: А тепер, діти, я пропоную вам пограти у гру. Уявіть собі, що ви поети – це люди, які складають вірші. Я буду читати вірші, а ви додасте в кінці потрібне слово.
Моя Україна – найкраща (у світі).
Безмежні степи і холодні (озерця).
Маленькі струмочки і ріки (глибокі).
Моя Україна – це пісня (весела).
Найкраща у світі – моя (Україна).
Вчитель: Діти, перед вами лежать альбоми і олівці. Намалюйте прапор нашої Батьківщини.
(Діти малюють).
Вчитель. Покажіть свій малюнок товаришу зліва і справа а тепер підніміть вгору і покажіть його мені. Молодці!
Всі діти Вкраїни,
Єднайтеся в коло,
Щоб дружно
Ми в світі жили.
Вчитель: Діти, давайте станемо в коло, візьмемося за ручки, бо в єдності наша сила. Коли ми дружні, разом нас ніхто не здолає.
Вчитель:
Вчитель:Ось цей м’ячик я даватиму кожному. І в кого в руках він опиниться, той говорить одне речення про Україну.
Вчитель:Діти, який у вас настрій? Візьміть на парті дзвіночки. Якщо вам на уроці було весело і цікаво – опустіть у яскраву скриньку, а якщо сумно і нецікаво – у сіру.
( На фоні звучить пісня про Україну).