Розробка уроку з інтегрованого курсу "Я досліджую світ" для 1 класу.
Тема тижня: «Світ солодощів».
Тема дня : «Де і як використовують цукор?»
Інтегрований урок
Я досліджую світ
1 клас
Тема тижня: «Світ солодощів»
Тема дня : «Де і як використовують цукор?»
Мета:
Обладнання: клубок із нитками; сушені плоди фініків; презентація «Як з’явилися цукерки?»; картки зі словами для гри «Шифрувальники»; малюнки для розфарбовування; картки для складання прикладів, для роботи над порівнянням кількості предметів; пластилін, стеки; м’яч.
Зміст занять протягом дня
І частина
І. Створення емоційного фону заняття. Ранкова зустріч.
1. Вітання. Діти та вчитель стають у коло.
Руку другу простягни,
Посмішку усім пошли.
Добрий ранок! Добрий день!
Нашу зустріч розпочнем!
2. Вправа «Очікування»
- Чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття?
- Яким, на вашу думку, воно повинно бути?
- А якими на занятті мають бути діти?
- Отже, сподіваюся, що ваші очікування справдяться, наше заняття дійсно буде цікаве, повчальне, кожен із вас відкриє для себе щось нове.
3. Щоденні новини. Гра «Павутинка»
Діти передають клубок з нитками один одному і називають відомі їм назви цукерок. Утворюється «павутинка».
ІІ. Оголошення теми і мети заняття
ІІІ. З’ясування досвіду учнів з теми
ІV. Розширення уявлень учнів про солодощі
Як з’явилися цукерки?
Ці ласощі з’явилися на світ у результаті…випадковості! Більш ніж 3 тисячі років тому древні єгиптяни випадково змішали мед, інжир та горіхи – так з’явилися перші у світі цукерки. Під час розкопок у Єгипті археологи знайшли малюнки та записи з відомостями про те, як виглядали цукерки та як їх готували. Цукру в той час ще не було, тому замість нього єгиптяни використовували фініки та мед.
2. Ознайомлення з природними солодощами. Бесіда.
Робота в групах. Аналітико – синтетичні вправи. На партах лежать малюнки плодів рослин (абрикос, персик, слива, фінік, яблуко)
Дегустація найсолодших плодів – фініків.
3. Руханка
Ми усіх діток кличемо сюди:
Ти, і ти, і ти, не сиди!
Пострибали разом, раз і два,
Вище, вище, повтори, як я!
Приспів:
Ручками ось так,
Ніжками ось так,
Права, ліва - і крок назад! | (2)
Це все просто, руки догори,
Раз і два, і ти так роби!
Подивись на право, раз і два,
Не лінуйся, а роби, як я!
Хто ще не з нами, ось так роби,
Ти і ти, і ти, не сиди!
Покрутились разом, раз і два,
Все чудово, повтори, як я!
Приспів.
Ти до підлоги руки опусти,
Раз і два, і ти так роби!
Повтори за мною, раз і два,
Нижче, нижче, ти роби, як я!
Ми всі з вами робимо ось так,
Раз і два, і весело як!
Вправи ми завершили! – Молодці!
І "До зустрічі!" я кажу тобі!
4. Солодощі зі світовим ім’ям. Списування з друкованого тексту.
Робота в групах. Гра «Шифрувальники».
- Перед вами картки із словами, у яких букви стоять не по порядку. Це назви солодощів. Відгадайте їх. Запишіть їх.
хлапава (пахлава) чикпон (пончик) фліва (вафлі)
Пахлава має походження із Туреччини. Крім того, вона виготовляється в Азербайджані, Вірменії, Ірані, Ізраїлі, Палестині, Лівані, Греції, у Криму.
Рецепт пончиків виник приблизно у XVI столітті у Перу. Сьогодні пончики – найпопулярніша вулична їжа, зазвичай одна порція складається з трьох пончиків.
А вафлі відомі людству з давніх часів. Їх батьківщиною вважають Бельгію.
ІІ частина
V. Розвиток уміння давати усну зв’язну відповідь на поставлене запитання.
1. Слухання та обговорення казки.
Карамелькіно
Марина Кірносова
Андрійко дуже любив солодощі, а найбільш всього цукерки. Він міг з’їсти штук десять за раз, навіть забувши поділитися з іншими.
— Цукерки — це добре, Андрійко, але ж, потрібно їсти і супчик, і котлетки, і овочі, і фрукти, і, звичайно, кашку. Саме вони надають тобі здоров’я і багато сил, — говорила мама.
Андрійко їв не досить добре, в тарілці завжди залишалася половина їжі.
— Я більше не можу… Нічого не лізе… — промовляв зі стогоном Андрійко.
Та тільки вставав зі стола біг за цукеркою. Вазочку з ними вже почали ховати по різних шафах, але для Андрія це було навіть цікавіше — він вигадав, що грає в пошук скарбів.
А ще, він просив бабусю та дідуся, щоб вони завжди привозили солодощі. Та вони вже боялися приходити до внука без гостинців!
Та на вулиці у друзів можна випросити цукерки… Так і знаходила мама Андрія у нього під подушкою та в шафі обгортки від солодощів.
— Звідки ж вони беруться! — охала вона.
Одного разу, Андрійко знайшов на верхній полці маминої шафи величезну коробку з шоколадними цукерками. Вона була новенька, мама її купила для святкового столу на Новий рік. Андрійко дивився на коробку, і тримався цілих 10 хвилин! Але потім рука сама потягнула целофанову обгортку…
— Ай-яй-яй! Як не соромно! — почув хлопчик якийсь тонкий голосок.
— Хто це? — злякався він.
— Я житель країни Карамелькіно! Навіщо тобі цей шоколад? Ми його взагалі не їмо. У нас все із карамелі.
— Ого! Я ж найбільш всього люблю карамель! — Андрійко озирнувся по сторонам і примітив на комоді малесенького чоловічка в жовтому костюмі з блискучими карамельними ґудзиками.
— Якщо бажаєш, я покажу тобі свою країну. До речі, звати мене Льодяником, — маленький чоловік зробив ввічливий уклон.
— А я Андрій! Ну давай же скоріше до твоєї країни!!! — голосно промовив хлопчик.
— Може спочатку покладеш коробку на місце? А то мама засмутиться.
— Ну добре, добре, — нетерпляче промовив Андрійко.
Тут він відчув як стає все меншим, раптом все закрутилося і через мить він опинився посеред вулиці незнайомого міста. Все навколо — і будинки, і рослини, і навіть люди з тваринами, були злегка прозорими.
— Так, тут все з карамелі. Спробуй, — Льодяник підвів хлопчика до величезного дерева.
Андрій відламав маленьку гілочку з трьома листочками.
— Смачно!
— А ось там клумба з квіточками різноманітних кольорів. Всі різного смаку. І лимонні, і апельсинові, і м’ятні, абрикосові, вишневі… Всього двадцять п’ять варіантів.
— Хочу скуштувати всі!
— Ну, залишайся з нами. Тут є пустий будиночок недалеко. В нас стільки карамелі, що ми робимо з неї будинки, дитячі майданчики, навіть автомобілі у нас карамельні.
— Мені подобається! Я залишаюсь, покажи мені мій будинок, — скомандував хлопчик. Він так зрадів, що, навіть, забув подякувати Льодянику.
Перший день пройшов швидко та дуже цікаво. Андрійко їв карамель та гуляв по місту, катався в карамельних ковзанах по карамельному катку, грав на карамельному дитячому майданчику, залазив на карамельні дерева.
Проте вже через три дні Андрію стало дуже сумно, та ще й животик почав боліти. Він пригадував мамин супчик, гречану кашку і картопляне пюре… Хлопчику дуже захотілося додому та він почав плакати сидячі біля фонтану, з повільно текучою карамеллю.
— Що трапилося? Чого ревеш? Я йду кататися на карамельному катері, пішли разом? — почув Андрій Льодяника.
— Не хочу ні катера, ні карамелі, додому хочу…
— А хочеш я полечу на карамельному літаку з тобою в країну Шоколаднію ?
— Ні хочу більше нічого солодкого… Я тепер хочу інших смаків…
— Інших смаків? — Льодяник скривився. — Як цього взагалі можна бажати? Я зараз же відправлю тебе додому, раз тобі не подобається більше у нас! — Льодяник ображено насупився.
Хлопчик почав збільшуватися, а все навколо крутитися, доки не злилось в усі кольори веселки. Андрійко стояв біля шафи у себе дома. Він почув голоси батьків на кухні.
— Мама я хочу їсти! — хлопчик прибіг до мами. — Що у нас сьогодні на обід?
— Червоний борщ та вареники з картоплею.
— Як смачно пахне! Я піду мити руки та буду через мить. З’їм усе, що ти мені покладеш. Це правда, от побачиш!
— Це точно наш син? — посміхнувся батько.
— Цікаво, як він обіцянку виконає, — недовірливо відповіла мати.
— А от зараз і побачимо, ти йому побільше поклади, — веселився тато.
Андрій швидко з’їв все, що йому дали, та ще й подякував мамі. З того разу він полюбив їсти корисну їжу, помітно зріс і став сильнішим.
Бесіда за змістом прочитаного.
- Що понад усе любив Андійко?
- Яку гру вигадав хлопчик?
- Як він потрапив до країни Карамелькіно?
- Чому на третій день Андрійкові захотілося додому?
- Як хлопчик обідав, коли повернувся додому?
- Який висновок зробив Андрійко?
- Чи погоджуєтеся ви з ним? Чому?
VІ. Розвиток мовних умінь.
- До якої країни потрапив хлопчик Андрійко?
- Який звук чуєте на початку цього слова?
- Вимовте цей звук.
- Дайте йому характеристику (приголосний твердий)
- У яких словах ми чуємо цей звук на початку слова? Усередині? У кінці?
2. Написання складів, буквосполучень, слів з літерою К.
ка, ку, ки, ке, кл, кр
- У яких словах будуть писатися ці буквосполучення? (Запис слів)
VІІ. Виконання творчого завдання.
- Що зображено на малюнку?
- Відтворіть форму зображених предметів різнокольоровими олівцями.
2. Гімнастика для пальчиків «Торт».
Тісто ручками помнемо, (стискаємо-розтискаємо пальчики)
Солодкий тортик спечемо. (Наче мнем тісто)
Сеpединку змажемо джемом, (кpугові рухи долоньками по столу)
А верхівку – солодким кpемом (кругові рухи долоньками один об одного)
І кокосовою стружкою ми присиплемо торт трошки (сиплемо «стружку» пальчиками обох рук)
А потім заваpимо чай
– В гості один одного запрошуй! (Одна рука зачіпає іншу)
VІІІ. Розвиток математичних умінь.
1. Лічба предметів. (Малюнки солодощів)
2. Порівняння кількості предметів.
3. Складання прикладів на додавання та віднімання за малюнками. Запис їх у зошити.
ІІІ частина
ІХ. Розвиток соціальних компетентностей.
1. Рольова гра «Покупець – продавець».
- Уявіть, що ви прийшли купити свої улюблені солодощі. Побудуйте діалог з продавцем. Не забувайте використовувати ввічливі слова.
Діти розігрують ситуацію перед класом (3-4 пари).
2.Обмін враженнями від перегляду.
- Хто справився із завданням краще, на вашу думку? Обґрунтуйте свою відповідь.
Х. Творча робота в групах.
1. Бесіда
- Які «солодкі» заклади ви знаєте? (Кафе, кондитерська, музей солодощів, тощо).
- Обговоріть у групах, який «солодкий» заклад ви мрієте побачити у нашому місті.
2. Повторення правил безпеки при роботі з пластиліном.
3. Практична робота. Створення колективної композиції «Кондитерська нашої мрії».
4. Виставка робіт. Обмін враженнями.
5. Представлення робіт класу.
6. Прибирання робочих місць.
ХІ. Активний відпочинок.
Гра «Солодке – не солодке».
Для цієї гри візьміть м'яч. Нехай діти стануть в рядок або сядуть на лавку. Ведучий починає кидати м'яч кожному гравцеві, називаючи солодкий або не солодкий предмет. Якщо названий предмет солодкий – діти ловлять м'яч, якщо ні – відкидають назад ведучому.
ХІІ. Підбиття підсумків. Рефлексія.
- Чи справдилися ваші очікування?
- Чого навчилися на занятті?
- Про що розповісте своїм рідним удома?
- З яким настроєм завершуєте заняття?