Урок для 10 класу на тему "Початок Першої світової війни"

Урок 6 

Тема : Початок Першої світової війни 
Мета:  навчити описувати процес створення Троїстого блоку та Антанти;  визначати стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників; пояснювати процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід s початок Першої свiтової війни;  показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914 р.; 
Основні поняття і терміни: «військово-політичний блок», «гонка озброєнь», «мілітаризм», «шовінізм», «Антанта», «Троїстий союз». 

Хід уроку 
І. Організаційна частина уроку 
ІІ . Вивчення нового матеріалу 
Троїстий союз — військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879–1882 рр. і був спрямований проти Франції і Росії. 

Започаткував утворення союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 1879 р., який передбачав спільні дії обох країн у разі нападу Росії на одну з них. Цей двосторонній союз 20 травня 1882 р. був доповнений договором між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією. Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися надавати всіма засобами допомогу Італії у випадку нападу на неї Франції, водночас Італія взяла на себе зобов’язання допомогти Німеччині, якщо та стане жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж держави. Австро-Угорщина звільнялась від допомоги Німеччині у разі військових дій проти Франції — їй відводилась роль резерву на випадок втручання у конфлікт Росії. 

Окремі статті договору стосувались великих держав і передбачали, що у випадку нападу двох або кількох великих держав на одного з членів Троїстого союзу у війну з ними вступають усі учасники договору. У разі нападу однієї з великих держав дві інші зобов’язувались зберігати сприятливий нейтралітет. Виняток передбачався лише для Франції: у разі її нападу на одну з країн союзу, всі інші вступали у спільну боротьбу проти неї. 

Договір трьох держав згодом поновлювався: 

• 20 лютого 1887 р. у Берліні підписано другий союзний договір; 6 травня 1891 р. — третій союзний договір; 

• 28 червня 1902 р. — було укладено четвертий союзний договір. 

Тексти цих договорів переважно повторювали положення документа 1882 р. і містили лише окремі додаткові угоди. 

Договір 1887 р. містив австро-італійську угоду про збереження статусу-кво на Балканах, а у разі якщо це виявилося б неможливим, сторони передбачали узгоджувати свої дії, що свідчило про зародження суперечностей між цими країнами на Балканах. 

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Італія почала переорієнтовувати зовнішньополітичний курс і поступово відходити від своїх союзників. Різке загострення англо-німецьких відносин, збитки від митної війни, яку з 1880-х рр. повела Франція проти Італії, примусили останню шукати зближення із Францією та Англією. Суттєво послабила позиції Троїстого союзу франко-італійська угода, підписана 1 листопада 1902 р., за якою Італія зобов’язувалася зберігати нейтралітет у разі нападу Німеччини на Францію. У наступні роки Італія, залишаючись формально членом Троїстого союзу, поступово зближувалася з Францією та Великою Британією. 

Антанта (від фр. еntente — згода, початок виразу фр. Entente cordiale — сердечна угода) — військово-політичне угрупування, основними членами якого були Велика Британія, Франція та Росія. Домінувала у міжнародних відносинах перших десятиліть ХХ ст. Виникла у відповідь на створення 1882 р. і подовження 1891 р. Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Веде початок від франко-російського союзу 1891–1893 рр., оформилася як глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 р. врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 р. — з Російською імперією в Азії (Конвенція про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті). Колоніальна експансія та мілітаризація Німеччини, її прагнення покінчити з пануванням Англії на морях спонукали Лондон відійти від попередньої політики «блискучої ізоляції», вступити у союзницькі взаємини з континентальними державами, зберігаючи провідну роль у світових міжнародних відносинах.
 

Основні причини початку Першої світової війни: 
1. Небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу в економічній, військовій та колоніальній сферах. Особливо гостре економічне суперництво виникло між Великою Британією та Німеччиною, яка наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. випередила Велику Британію за темпами індустріалізації, а її частка у світовому промисловому виробництві перевищила частку Британії. Між ними також існувало гостре військово- морське суперництво. Тоннаж військових кораблів Німеччини збільшився з 1880 р. по 1914 р. у 15 разів, а Великої Британії — в 4 рази. Німецький флот за всіма показниками став другим у світі після британського, і різниця між ними постійно скорочувалась. 
2. Почалася гонка озброєнь, на яких наживалися військові корпорації. Водночас відбувалася мілітаризація економіки та свідомості величезних мас людей. 
3. Прагнення правлячих кіл провідних країн світу подолати внутрішньополітичні кризи, наростання революційного і національно- визвольного рухів у радикальний спосіб — шляхом готування до війни. 
Основні поняття уроку 
Учні записують ознаки термінів і понять. 
Шовінізм — найбільш одіозна форма націоналізму, пропагування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті. 
Мілітаризація — перенесення форм і методів воєнної організації в галузь цивільних відносин; воєнізація промисловості. 
Гонка озброєнь — політичне протистояння двох чи декількох держав у галузі збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін виробляє величезні запаси зброї, прагнучи встановити паритет або випередити супротивника. 
Військово-політичний блок — закріплене відповідним міжнародним договором об’єднання держав, статутні документи якого передбачають спільні дії військового характеру, зокрема для підтримання міжнародного миру і приборкування актів агресії протии його членів. 

 

Завдання 
За наведеною схемою поясніть характер взаємовідносин між європейськими країнами. 

Приводом до війни стало вбивство 28 червня 1914 р. 19-річним сербським студентом Гаврилою Принципом у столиці Боснії Сараєві наступника австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда, який був відомий своєю ворожістю до Сербії. 
Відень скористався підтримкою Берліна та 23 липня поставив Сербії ультиматум (вимога, пов’язана з обмеженням часу, данного на її виконання, а також із загрозою щодо серйозних наслідків у разі її невиконання; демонстрацією небажання будь-якого роду переговорів). 

Питання про вступ європейських країн у війну вивчається шляхом складання хронологічного ланцюжка. Цей вид роботи супроводжується коментуванням подій з боку вчителя. 

 

Робота зі складання таблиці 

Учні опрацьовують відповідний пункт параграфа у підручнику та фрагмент історичного джерела, після чого заповнюють таблицю «Стратегічні плани противників». 

ІV. Узагальнення та систематизація знань 
Бесіда 
1. Назвіть головних учасників Першої світової війни. 
2. Які вони мали стратегічні плани у війні? 
3. Назвіть 3 причини Першої світової війни. 
4. Що стало приводом до Першої світової війни? 

V. Домашнє завдання 
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 
2. Позначити на контурній карті. 
а) країни-члени Антанти і Троїстого союзу; 
б) нанести лінії Західного і Східного фронтів у 1914 р.; 
в) позначити дати і місця основних битв у 1914–1915 рр.