Урок "Добір спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови. Спільнокореневі слова і слова, близькі за значенням."

Тема. Добір спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови.    Спільнокореневі слова і слова, близькі за значенням.

Мета. Вчити дітей відрізняти слова, близькі за значенням, від спільнокоренсвих; закріпити уміння добирати споріднені слова, які належать до різних частин мови; розвивати увагу учнів до лексичного значення слова; розвивати логічне мислення ; формувати вміння робити висновки за допомогою логічних прийомів;  виховувати патріотичні почуття та вміння працювати в команді.

   Обладнання: малюнки із зображенням калини, тополі, верби; пшениці; плакат із віршем "Що такеБатьківщина?", поданим за допомогою піктограм, дитячі роботи, малюнки "Моя Батьківщина"; фізична карта України, картинки зі словами, квіточка-семицвіточка, на пелюстках якої надруковано тлумачення слів.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку. Привітання.

Продзвенів дзвінок. Починаємо урок за традицією із висловлювання про рідну мову. Цього разу це вірш поета О.Підсухи "Мова". Погляньте на дошку. Це початок вірша, а наприкінці уроку прозвучить його закінчення.

          На дошці записаний початок вірша.

                                             Мова

                  Ой яка чудова українська мова!

                 Де береться все це, звідкіля і як?

                 Є в ній ліс - лісок -лісочок, пуща, гай,

                 діброва,бір, перелісок, чорноліс.

                 І ще й байрак.

 Діти читають уголос

ІІ. Інтелектуальна розминка. Гра "Квіточка-семицвіточка".

       - Чому українську мову названо чудовою у цьому вірші?

       (Є багато різноманітних слів, пов'язаних із словом ліс; одне і те ж саме поняття можна називати багатьма словами).

        -  А чи всі слова вам знайомі? Перевірмо себе і пограймо у гру "Квіточка-семицвіточка".

        На пелюстках квітки є тлумачення значень цих слів.

         Учні беруть по черзі пелюстки і вгадують за поданим тлумаченням слово.

       1.  Гай - невеликий, переважно листяний, ліс.

        2.  Діброва - листяний ліс, у якому ростуть переважно дуби.

        3.  Бір — сосновий або інший хвойний ліс; мішаний ліс із переважанням соснових дерев.

         4.  Перелісок - невеликий, рідкий ліс, який легко подолати, пройти.

         5. Чорноліс — густий, темний, непрохідний ліс, в якому ростуть переважно старі дерева.

         6.  Байрак - яр, що поріс деревами, чагарниками або ліс у яру, в долині.

         7.  Пуща — великий, густий дрімучий ліс; хащі. За кожну правильну відповідь у цій грі і в інших

завданнях на уроці ви будете отримувати бали .

            III.  Оголошення теми уроку "Таємничий вхід".

       - У гущавині лісу дерева ростуть близько одне від одного і тому там легко заблукати. У "таємничому лісі" нашої мови теж можна заблукати, якщо не вміти розпізнавати слова. На дошці записано тему уроку, але слова в ній розмістилися дуже близько, як дерева в гущавині.

        Спробуйте зрозуміти і прочитати це словосполучення.

       Учні читають "Спільнокореневі слова" і записують тему уроку в зошиті.

    Сьогодні ми продовжимо роботу над вивченням розділу "Корінь.      Спільнокореневі слова". Ваші завдання: навчитися добирати спільнокореневі слова, які належать до різних частин мови, та відрізняти близькі за значенням слова (синоніми) від спільнокореневих.

         IV.  Пізнання теми.

Запишіть цю групу слів у свої зошити.

• Яке слово є головним? (Ліс).
• Виділіть корінь у цих словах.
• На яке питання вони відповідають? (Що?)
• До якої частини мови належать? (Іменники).
• Подивіться на круг А. Знайдіть слово, що належить до іншої частини мови (Лісовий).

        Висновок. Спільнокореневі слова можуть належати до різних частин мови.

           V. Закріплення теми.

    1.     Колективна робота з підручником, с. 31, впр. 66. Виконати на дошці. До поданих слів — назв предметів допишіть спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови.

      Що?                                    Що  робити?                                            Яке?

  Розповідь                                  розповідати                                         розповідне

   Питання   

 Спонукання

     -  З яким іменником можна сполучити всі три назви ознак? (Речення).

     -  Придумайте і запишіть із словом ліс розповідне, питальне, спонукальне речення.

              За правильно складені і записані речення учні отримують бали.

         Наприклад:

       Я був у лісі. Ми збирали у лісі гриби. Хто живе у лісі? Чи росте у лісі сосна? Бережіть ліс! Охороняйте ліси від пожеж.

  2.  Виконання завдання логічного характеру (усно).

     —  Яке з речень є твердженням? ( розповідне).

     — Чи можна визначити істинність твердження? (Ні).

     —  Перетворіть твердження на істинні судження. Наприклад: У лісі ростуть гриби.

       VI.  Фізкультхвилинка — релаксація

   Сядьте вільно, розслабтеся. Заплющіть очі. Уявіть широкий простір. Яскраво світить сонце, повільно пливуть хмарки. Вітер повільно колише трави. Раптом ви бачите самотню тополю із пожовклим листям і вам хочеться у неї запитати...    Далі вчитель читає вірш Олександра Олеся "На чужині".

       Вихід із хвилинки релаксації.

    —  Яке почуття викликало у вас це самотнє дерево? (Сум, жаль, переживання, стурбованість).

    —  Доберіть заспокійливі слова для підтримки тополі. (Мила тополенько, не сумуй...).

        VII.  Закріплення теми.

      1.  Виконання вправи 68 (усно), с. 32.

       а)  самостійне читання вірша учнями;

        б)  перевірка сприймання вірша:

       —  Де росла тополя? (На чужині).

    З чого видно, що тополі тяжко жилося в чужому краю?

       в)  — Чи є у цьому вірші судження? (Ні, немає розповідних речень).

           —  Як називає тополя рідну землю? (Мила Україночка).

          2.  Каліграфічна хвилинка. Уу Іі їн кр а Україна

        —  Утворіть слово із поданих букв (Україна).

        — Доберіть до нього спільнокореневі слова (Україна, українка, український).

         —  Визначте корінь. Якими частинами мови є ці слова?

        VIII.  Формування творчих умінь і навичок учнів.

         1.  Робота з прислів'ями, впр. 69, с. 33.

        —  Діти! Ви знаєте, що в прислів'ях та приказках захована народна мудрість багатьох поколінь. Дізнаймося, що наші предки говорили про свою рідну землю, про Батьківщину. Прочитайте прислів'я, спишіть їх.

         —  Як ви розумієте ці прислів'я?

         2.    Перевірка запам'ятовування уривка з  вірша Д.Павличка "Виростай, дитино..." (впр. 70, с, 33) за допомогою піктограм.

      —  Діти, на минулому уроці ви отримали творче завдання намалювати малюнок "Моя Батьківщина" та створити піктограми до вірша Д.Павличка з впр. 70, за допомогою них вивчити його. Розкажіть його.

          —   Запишіть слово, у якому пропущено букву, доберіть до нього спільнокореневі слова, які належать до різних частин мови. (Дитина, дитинка, дитячий).

         —  Визначте корінь у цих словах.

         —  Як названо у вірші нашу Батьківщину? (Найкращий край).

     —  Які ще слова, близькі за значенням, ми могли б дібрати до слова Батьківщина. Учні називають їх, учитель фіксує на дошці.

          Рідний край

          Рідна земля

          Вітчизна

          Україна

    - Запишімо їх.

    3. Виконання впр. 71, с. 33, добір спільнокореневих слів до слова Батьківщина.

       а)  — На Землі живе багато народів, і у кожного своя Батьківщина. Вимовляючи це слово, кожний пригадує щось своє. Для африканця - це пустелі, зелені оазиси, слони, леви та крокодили; для мешканців далекої півночі - це вічні сніги, північне сяйво, білі ведмеді, сани, запряжені оленями чи собаками; для австралійців — зелені рівнини, отари овець, кенгуру, страуси.

         -  А що згадуємо ми, українці, коли чуємо слово Батьківщина?

       Поет П.Бондарчук написав про це вірш "Що таке Батьківщина";

       б)  читання вірша;

        в)  бесіда за змістом прочитаного.

           -  Що уявляє поет?

           -  Як ви думаєте, де він народився - у місті чи в селі?

          г)  Виконання завдання.

      - Подумайте, від якого слова утворилося слово Батьківщина?

        -   Які спільнокореневі слова можна дібрати до нього? Запишіть їх (учитель фіксує на дошці).

(батько батечко Батьківщина батьківський батькувати.)

       д )Виконання 4 завдання.

        -  Виберіть з вірша слова — назви рослин (калина, тополя, верба, пшениця).

          Демонстрація предметних малюнків.

          -  Це символи України. Запам'ятайте їх. Запишіть, склавши речення, добираючи до кожного слово-означення: символи України — червона калина, висока тополя, зелена верба, золота пшениця.

д)Запам'ятовування вірша за допомогою піктограм (див. додаток).

     1  ет а п - малюють піктограми;

      2  е т а п - зчитування інформації з листка;

      3  ет а п - зчитування інформації з пам'яті.

         є) Гра "Істинне — хибне".

      Вчитель читає судження, якщо судження істинне, діти плещуть у долоні.

         1.  Наша Батьківщина — Україна.

         2.  Полтава — столиця України.

         3.  Найбільша річка України - Дніпро.

         4.  Київ не розташований на берегах Дніпра.

         5.  Клен - народний символ України.

         6.  Червона калина — символ України.

         7.  В Україні є гори Карпати.

         8.  В Україні є тільки гори Карпати.

         9.  В Україні багато лісів.

     10.  В Україні багато пустель.

          IX. Підсумок уроку. Експрес-опитування.

        — Діти, завершується урок. Як я і обіцяла, наприкінці уроку ви почуєте закінчення вірша про красу і багатство нашої мови.

          Вчитель читає закінчення вірша О.Підсухи "Мова".

  І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

 Можна '"звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".

 Є у ній хурделиця, віхола, завія,

 завірюха, хуртовина, хуга, заметіль....

 Та не в тому справа, що така багата.

 Помагало слово нам у боротьбі.

 Кликало на битву проти супостата,

 то звучало сміхом на полях плаката,

  і за все це, мово, дякуєм тобі.

          Останній рядок вірша записаний на дошці.

        -   За що ми можемо подякувати нашій мові? (За красу, багатство, неповторність, розмаїття слів...)

          -  Що нового дізналися на уроці?

          -  Що сподобалось?

          -  Що не сподобалось?

          -  Які є запитання? Побажання?

          -  Оцініть свою роботу на уроці за табличкою: Червоний — старанно.

Жовтий - із задоволенням. Фіолетовий - з неохотою. Зелений - було важко.

      А зараз  підрахуємо,  скільки  балів  отримала кожна команда.

              Що таке Батьківщина?

             Що таке Батьківщина?

             За віконцем калина,

              тиха казка бабусі,

             ніжна пісня матусі,

             дужі руки у тата,

             під тополями хата,

             під вербою криниця,

             в чистім полі пшениця.

                                  Петро Бондарчук