Свято мови та писемностi 2-4 класи

Свято-конкурс: Мова моя барвінкова

(до дня української писемності та мови)

Мета: Розширити знання учнів про українську мову; показати її красу та багатство за допомогою слова, українського фольклору;

 розвивати пізнавальний інтерес, мовлення дітей;удосконалювати набуті навички;

Формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу

Виховувати любов до рідної землі, рідної мови, рідного слова.

Хід свята

Україна... Золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, ласкавих поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.

 В глибину століть сягає історія нашого народу. І чим більше проходить часу, тим яскравіше ми її уявляємо. Пізнати історію рідної сторони, рідної мови нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та ліричні хороводи, чарівний, фантастичний світ казок. Хай же сьогоднішнє свято відкриває перед вами розум, мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу.

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.

Це  свято  вшановує  вся  наша  держава.   Бо  мова і писемність -  життя  духовного  основа.    Суспільство  не  може  існувати  без  мови, без слова -  засобу  спілкування  між  людьми,  засобу  вираження  думки   і   передачі  досвіду  сучасникам  і наступним  поколінням.

Вчитель: Мово моя, українська,батьківська, материнська.

                 Зачаруй мене славнозвісною, українською піснею!

(звучить пісня «Це мій рідний край», діти танцюють  український танок)

Вчитель:   Різні в світі є країни, різні люди є на світі.

                   Та з усіх одна єдина найрідніша нам усім

                    Це – прекрасна Україна, нашого народу дім!

 

Віталик:  А родитись українцем – це велика честь і слава.

                 Рідний край свій полюбити – найважливіша то справа.

 

Діма:     Що в світі є іще миліше, до серця близько, близько?

              То мова рідної землі, то пісня материнська.

 

Віка:    Мова – державна перлина, нею завжди дорожіть.

             Без мови немає країни, мову, як матір любіть.

Пісня: «Наша мова»

                                           муз. М. Ведмедері          сл. В. Кленця

 Тепла, як сонячна днина, добра неначе весна,

Мова віків України,  Казка її чарівна.

 

Мова – усміхнена квітка, Радість весела, дзвінка.

Гарна, як небо улітку, Ніжна, як пісня струмка.

 

Мова – джерельна криниця, Райдужно-сонячний цвіт.

Це українська зірниця, Що зачаровує світ.

Владік:  Зі слова починається людина, із мови  починається мій рід,

                Ласкава, мамина, єдина, щебече соловейком на весь світ.

 

Оксанка: Бентежна, ясна, калинова. Не випита,не вибрана до дна.

                  Моя українська свята наша мова, бринить як бандури струна.

 

Тимоша: То ж у школі знову свято, чути музику і сміх,

                 Свято мови є в нас нині, ми вітаємо усіх.

 

Вчитель:  Ми з вами українці, наша мова українська. Хоча ми знаємо її з дитинства, ми продовжуємо її вивчати і в школі, і в вищих навчальних закладах.

А сьогодні ми перевіримо свої знання і проведемо конкурс знавців української мови.

Марина: Обіцяємо, що не буде ніхто нині сумувати

                  Всіх ми кличемо разом з нами участь в конкурсі узяти.

Артем: Визначити переможців буде в нас журі поважне

               Воно буде знаєм точно об’єктивне і уважне.

 

І команда: Мовознавці

Ми команда дуже сильна, знаєм все про мову ми.

Перемогу в боротьбі завоюємо собі.

Наш девіз:

Рідну мову треба знати, слова любити й пам´ятати!

 

ІІ команда: Всезнайки

Ми команда ще сильніша, мова для нас найсвятіше!

Проти вас ми будем грати, намагаючись обіграти.

Наш девіз:

Чим важче завдання, тим дорожча перемога!

 

І конкурс  «Докажи словечко»

Український народ збагатив свою мову прислів´ями та приказками. Побачимо як ви знаєте прислів´я. Я вам читаю початок, а ви мені кінець прислів´їв та приказок.

• Гостре словечко – коле  сердечко.
• Корінь навчання гіркий, а плід солодкий
• Праця годує, а лінь марнує.
• Краще річ нова, а дружба стара.
• Знай більше, а говори менше.
• Слово до слова – зложиться мова.
• Птицю пізнають по пір´ї, а людину по мові.
• Від теплого слова і лід розтає.
• Не кажи не знаю, а кажи навчуся
• Умій сказати, умій і промовчати.
• Книга вчить, як на світі жить

 

ІІ конкурс «одним словом»

• Попросити пробачення – вибачитись
• Сказати добрий день – привітатися.
•  Сказати до побачення – попрощатися
• ***
• Лити воду на квіти – поливати.
• Сказати дякую – подякувати
• Зняти із себе пальто – роздягнутися

 

ІІІ «Поясни значення»

• Бити байдики – бути без діла, нічого не робити.
• Світла голова – розумна людина
• Кипіти в руках – швидко все виконувати
• Позичити у Сірка очей – втратити почуття сорому.
• ***
• Пахне смаленим – загрожує небезпека
• Накивати п´ятами – втекти
• Пекти раки – червоніти

 продавати зуби -- сміятися
ІV Конкурс «Круговий диктант»

Україна — це калина у дворі, п’янкі любисток і м’ята, соняшники на струнких стеблах…

Україна — це ніжна лірична пісня, , вишитий рушник , розмальована святкова писанка, мова солов’їна…

Україна — це все, іцо навколо мене, усе, чим живу й про що мрію,

Україна — це та земля, де я народився, це — моя Батьківщина, найкраща і найрід-ніша

Сценка

Марічка:     Безмежно з дитинства кохаю, красу мого рідного краю!

Іванко:  Напевно я чую голос Марічки. Ходімо гуляти зі мною, сестричко!

Марічка: Здрастуй, братику Іванку! Ми не бачилися зранку.

Іванку: Я, Марічко, гуляв он у тому гайку. І знайшов тобі квітку, поглянь ось                       яку.

Марічка: Я вплету її у свій віночок.

Іванко: Ти сама, Марічко, як дзвіночок.

Марічка: Дивися, калини в червонім намисті, струмочок під горою гомонить,

                   І рідна мова ллється, наче пісня,

                   В ній слово ніби музика бринить!

Іванко: Українська мова справді чарівна, та хіба у світі є лише вона?

              Може десь  існує прекрасніший край, моєю вітчизною буде він нехай!

Марічка: Що я чую братику, милий мій Іванку,

                   Проміняти небо, зорі, вишиванку?

Іванко: То усе лише слова, в світі інші є дива.

               На усе це обміняю я пісні оцього краю

Доля: Ти зрікся мови рідної, тобі твоя земля родити перестане.

             Ти зрікся мови рідної, нема тепер у тебе роду ні народу

Іванко: Марічко, сестричко! Де ти озовися? Усе це мабуть мені мариться,                 сниться? Хто ти? І чому ти сувора така?

Доля: Я доля твоя, що прийшла по зірках.

           Ти зрікся і мови й Батьківщини, нема у тебе ні землі ані родини,

            Далеко наступний зустрінеш ти день. (Зникає)

Іванко: Це все не моє не зрозуміле, ой горе де ж моя домівка?

Марічка :  Мій братику любий, ой що це з тобою? Чому ти сидиш тут один самотою?

Іванко:  Моя синьоока мрійлива марічко, мені ти життя повернула сестричко!

В світі кращого немає від краси мойого краю

Марічка: В нас єдина Батьківщина, в світі кращої нема.

 

VІ. конкурс «перекладачі»

• Тучка – хмаринка
• Полотенце – рушник
• Платок – хустка
• Ковер – килим
• ***
• Страна – країна
• Город – місто
• Тетрадь—зошит
• Обувь – взуття

 

 

 

VІ конкурс “Пісенний»

Безліч пісень вміщує скарбниця українського народу. І ллються над Україною чудові слова української мови, переплітаючись із чарівною мелодією.

(Діти слухають уривки мелодій українських пісеньі відгадують їх)

• Ой єсть в лісі калина
• Ой на горі два дубки
• Жили у бабусі

***

• Із сиром пироги
• Подоляночка
• Черевички

 

VІІ.Всі ви вмієте читати, всі ви вмієте писати,

Тож не важко буде всім вам слово-ребус відгадати.

Віталик: Рідне слово всім нам любе, як батько і мати

                 Рідна мова нам дорожча за жовті дукати.

 

Діма: Рідним словом я горджуся ним говорю пишу

            Рідну мову, рідну пісню ніколи не лишу.

 

Віка: Рідним словом поговорю, рідним погорджуся

          Рідну пісню заспіваю, та й розвеселюся

 

Владік: Не мало є на світі мов, а поміж ними рідна

               В ній радість, сльози і любов і дума заповітна.

 

Оксана: Босоніж стежка пробіжить левадою в городи

                Як любо тут, як славно жить серед цієї вроди

(пісня Україна)

 

Тимоша: Люблю я край наш дорогий  що зветься Україна

                  Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином.

 

Маріна:  Присягаємо рідну віру завжди шанувати

                 По вкраїнські говорити, молитись, співати

 

Артем: Раз мені казала мати

              «Можеш мов багато знати кожну мову шанувати  

                 Та одну із мов усіх, щоб у серці я зберіг»

                В серці ніжну і погідну  збережу я мов рідну.

 

 

Разом:  Люби, шануй, піднось до зір її пісні і мову!

              Нема солодшої повір за неї пречудову!

Пісня «Рідна мова» М.Костричко

Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небі путі,

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті!

Нехай в твоїм серці любові

Не згасне священний вогонь,

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого!

 

Приспів:

Вивчайте, любіть свою мову

Як світлу Вітчизну любіть,

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить!

 

Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній що треба нам - є

А хто свою мову забуде

Той серце забуде своє!

Вона як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.