Урок "Додаткове читання. Оповідання Г.Сенкевича «Янко -музикант» "
Тема. Додаткове читання. Оповідання Г.Сенкевича «Янко -музикант»
Мета: розглянути тему «Світ дитинства в літературі» на прикладі оповідання Г.Сенкевича «Янко-музикант» та повісті В.Г. Короленка «Сліпий музикант» , формувати навички компаративного аналізу, навчати розмірковувати над проблемними питаннями уроку; сприяти розкриттю учнівських здібностей та осмисленню життєвих цінностей.
Тип уроку: урок позакласного читання з елементами компаративного аналізу.
Я маю мужність писати про речі,
яких досі ніхто не порушував.
Генрик Сенкевич
Хід уроку
Учитель
Чи знаєте ви, діти, що на світі є майстри, золоті руки яких дарують людству дивовижні музичні інструменти. Вони приваблюють своєю загадковістю, зачаровують своєю мелодійністю.
В руках віртуоза будь-який інструмент звучить неповторно і неперевершено. Своєю виконавською майстерністю він може дарувати найсолодші хвилини радості і задоволення, повноти життя, говорити без слів про кохання, лікувати душу і серце і навіть вирвати людину із лабет смерті.
- Чи не підкажете ви мені, який інструмент ви бачите на слайді і чому саме він?(слайд 1)
І. Мотивація навчання. Оголошення теми, мети уроку. (слайд 2)
Тож мої побажання – успішно попрацювати на уроці, спробувати заглибитися не тільки в тематику, а й у проблематику твору. Прислухатися до власного серця і задуматися, чим кожен з вас живе, які скриті можливості є у кожному з вас і що треба робити, щоб ці здібності приносили користь і суспільству, і особистості. А допоможе нам це зробити прекрасний твір Г.Сенкевича «Янко-музикант».
Але спочатку декілька слів про самого письменника . (слайд 3)
(Розповідь учня біографії Г.Сенкевича). Заповнення анкети письменника.
Презентація творчості Генрика Сенкевича.
«Син Польщі»
Генрик Сенкевич – найпопулярніший з польських письменників XIXстоліття, ім’я якого добре відоме не тільки польському, а й зарубіжному читачеві.
Він народився 5 травня 1846 року на Підляшші в дрібно поміщицькій родині. За бажанням батьків вступив у 1866 році на медичний факультет Варшавського університету, але вже наступного року перевівся на філологічний факультет.
Навчатись доводилось в дуже скрутних матеріальних умовах. Як свідчив згодом сам Сенкевич, нерідко траплялося «протягом двох днів не їсти без найменшої водночас надії пообідати другого чи третього дня». По закінченні Варшавського університету обрав професію журналіста.
Сенкевич в одному з листів зазначав: «Я маю мужність писати про речі, яких досі ніхто не порушував».
Помер 1916 року в Швейцарії. 1924 року його останки були перевезені на батьківщину.
«Літературна діяльність»
Визнаний майстер живописання словом, прекрасний стиліст, Сенкевич своїми творами підніс польську прозу на новий рівень. Чимало героїв його новел, повістей і романів наділені узагальненими, типовими рисами.
Він автор великих історичних романів: «Хрестоносці», «Куди йдеш?», «Трилогія» ( «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський»), романів на сучасну для нього тематику – «Без догмату», «Родина Поланецьких», численних нарисів і есе.
Найкращі твори – новели, в яких Сенкевич виступає проти національного утиску, духовного убозтва буржуазного суспільства, продажності преси й чиновництва, а також і проти польського панства, яке байдуже й безвідповідально відносилося до народних потреб, до життєвих інтересів і прагнень трудового люду.
Представників саме таких верств польського шляхетства викриває письменник в оповіданні «Янко-музикант» (1879). Винуватцем трагічної долі дітей виступають суспільні відносини. В атмосфері неуцтва, жорстокості й байдужості гине величезний талант малого сільського хлопчика.
Для новели характерна зосередженість на одній події, лаконічність оповіді.
«Нобелівський лауреат»
Класик польської літератури, майстер історичного роману і новели став лауреатом Нобелівської премії, яку отримав у 1905 році за роман «Камо грядеші?» («Куди йдеш?»). За його словами, це – «істинно християнська епопея»,найважливіша від усього, написаного ним раніше.
Нобелівська премія Генрику Сенкевичу була вручена «за видатні заслуги в галузі епосу» .На врученні зазначалося, що Сенкевич – «один із тих геніїв, котрі втілюють у собі дух нації».
Прозу Сенкевича можна порівняти з творами російських та українських письменників, де показано високі моральні якості простої людини, її багатий духовний світ, потяг до знань і краси, незважаючи на злиденне існування (І.С.Тургенєв «Муму»), тяжку долю дітей – жертв соціальної несправедливості, гноблення й самодурства (А.П.Чехов «Ванька», І.Франко «Лель і Полель», В.Короленко «Діти підземелля»).
Твори видатного польського письменника виходили в перекладах багатьма мовами світу. Серед українських перекладачів можна назвати такі імена, як С.Ковганюк, О.Лєнек, М.Пригара.
ІІ. Бесіда.
- Чим схвилювало вас прочитане оповідання?
- Що найбільше вразило, запам’яталося?
- Про що йдеться в оповіданні? Визначте його тему.
- Чи читали ви схожі за тематикою твори інших письменників? Назвіть їх, будь ласка.
- А які, на вашу думку, проблеми піднімає Г.Сенкевич у своїй новелі?
Проблемне питання: «Талант – це щастя чи кара?» (слайд 4)
ІІІ. Осмислення.
Послідовний аналіз тексту.
Проаналізуйте від початку твору до слів: «Коли його посилали на роботу – розкидати гній, то йому навіть вітер у вилах грав».
- Яким прийшло у світ дитя?
- Що було зроблено близькими людьми для матері, яка щойно народила, і для дитини?
- Знайдіть у тексті рядки, які свідчать про боротьбу дитини за життя. Зачитайте їх.
- Скільки років тривала хвороба хлопчика? Якого він був віку?
- У яких умовах жила мати з сином Яном? Які їхні права у суспільстві?
- До чого був охочий хлопчик? Як ставилася до цього захоплення мати? Чому?
- Озаглавте свою частину і запишіть у зошит. (Кволе створіння)
Проаналізуйте частину оповідання від слів: «Одного разу, коли Янко стояв з розмаяним волоссям…», до «Бідне, маленьке хлопське серце аж тремтіло від щастя на ту думку».
- Чому люди прозвали хлопця «Янко-музикант»?
- З якою метою ходив Ян під корчму? Про що це говорить?
- Яке бажання дитини було найсильніше? Чому воно було нездійсненне?
- Чи були у Яна друзі? Чому йому ніхто не допоміг?
- Доведіть рядками з тексту, що музика справді стала життям для Яна.
- Поясніть, будь ласка, слова автора: «Янко був не такий, як усі діти». Висловіть особисте ставлення до хлопчика.
- На що саме і чому спокусився Ян?
- Як ви оцінюєте вчинок дитини? Обгрунтуйте свою думку.
- Дайте назву своїй частині і запишіть у зошит. (Любов до скрипки).
Проаналізуйте третю умовну частину від слів «Одної ночі в буфетній нікого не було» до: «… маленький, худий, зляканий, замурзаний, не знаючи, де він і чого від нього хочуть».
У ч и т е л ь. Ніч… Пани за кордоном…Дім стояв пусткою, тільки лакей сидів у покоївки. Повний ясний місяць і такі ж ясні думки… Срібне сяйво місяця вело до панського будинку. Сяйво упало на скрипку…
- Де і чому опинився Ян? Опишіть його стан в цю ніч.
- Як на вашу думку, чому ще у хвилини спокуси автор називає Яна нещасною постаттю?
- Перекажіть, будь ласка, уривок під умовною назвою «Янко у буфетній». Які почуття ви переживали під час читання?
- Чи справдилися авторські передчуття? Як автор ставиться до свого героя?
- Яка розплата за любов до скрипки, за бажання грати, за те, що народився в бідності талановитим?
- Назвіть цю частину і запишіть у зошити. (Розплата).
Читання і коментар епілогу.
Акцентувати увагу дітей на словах: «Яке це щастя відшукувати там (в Італії) таланти і підтримувати їх».
- Чи дбало польське панство про народні таланти на своїй землі?
Учитель.
Нещодавно ми завершили роботу над повістю В.Г. Короленка «Сліпий музикант».
Пригадайте зміст цього твору і як склалася доля Петра Попельського – головного героя повісті
(Відповіді учнів) (слайд 5,6,7)
- Що означають інструменти, зображені на слайді? (слайд 8)
Завдання: знайти спільне і відмінне в образах Яна і Петра Попельського.
Результати записати у вигляді кіл Вена. (слайд 9)
- Подумайте, в чому головна відмінність між творами, які ми розглядали?
(Сенкевич порушує проблему талановитих, проте бідних дітей, які позбавлені можливості розвивати власну обдарованість, бо суспільство глухе до них.)
Учитель. А тепер складіть пазли і зачитайте думки великих людей про талант:
Найвидатніші таланти занапащаються неробством.
Монтень, французький філософ-гуманіст
Талант розвивається з почуття любові до справи.
Максим Горький, російський письменник
Немає заступників надійніших, ніж наші власні здібності.
Вовенарг Люк де Клап’є,французький письменник
Будь-яка музика йде від серця і мусить знову дійти до серця.
Г.Гауптман, німецький драматург
Великий талант вимагає великої працелюбності.
П.І.Чайковський, російський композитор
Умирають лише за те, в ім’я чого варто жити.
А. де Сент-Екзюпері, французький письменник
Талант – це здібність робити те, чого вас ніхто не навчав.
А.Конар, сучасний польський публіцист
Дитині має належати право на здорове зростання та розвиток. Їй має належати право на відповідне харчування, житло, розваги й медичне обслуговування.
Декларація прав дитини (1959)
Слово вчителя. Отже ці твори учать бути милосердними до оточуючих, людяними, терпимими до людського страждання та як прожити гідне і повноцінне життя.
(слайд 10)
Домашнє завдання.
Повторити вивчений матеріал.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку