Урок "ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ЧИСЕЛ"

ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ НАТУРАЛЬНИХ ЧИСЕЛ

Нестандартний урок з математики у 5 класі

Тема. Додавання і віднімання натуральних чисел.

Мета: узагальнити знання і вміння учнів з вивченої теми. Заохотити учнів до вивчення математики. Вихо­вувати любов до звичаїв українського народу.

Тип уроку: узагальнюючий.

Обладнання: різні види намист, малюнки дукатів, на­мист; картки з індивідуальним завданням.

ХІД УРОКУ

1. Організаційна частина

Оголошується тема та завдання уроку.

2. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування. Учні за правильну від­повідь ставлять собі 1 бал до аркуша самоконтролю. Учитель зараховує по закінченні уроку і виставляє оцінку за урок (якщо учень і відповідав усно, і пра­цював письмово).

Контрольні запитання

1. Як називаються компоненти й результат дії дода­вання?
2.   Сформулюй і запиши за допомогою букв власти­вості додавання.
3.   Як називаються компоненти й результат дії від­німання?
4.    Що означає відняти від числа о число Ь1
5.   Як відняти суму від числа?
6.   Як відняти число від суми?
7.   Як перевірити дію віднімання?
8.   Які ти знаєш особливі випадки віднімання?
9.    Що називається рівнянням?
10. Що називається коренем рівняння?
11. Як знайти невідомий доданок?
12. Як знайти невідомий від'ємник?
13. Як знайти невідоме зменшуване?

Завдання на картках для індивідуальної роботи

1. варіант
   1.   Обчислити найзручнішим способом:

1) (981 + 204)+ 496.

2.    Спростити вираз:
   1.   72 + 6+94;
   2.   (х+21)+79+100.
3. Розв'язати рівняння: (х+45)-24 =50.

2. варіант
   1.   Обчислити найзручнішим способом:

1) 921 + 1024 + 79.

2.    Спростити вираз:
   1.   39+а+81;
   2.   84+(х+16)+100.
3. Розв'язати рівняння:

 (300+ х)-24 =568.

3. варіант
   1.   Обчислити найзручнішим способом:

1) (701 + 124)+ 299.

2.    Спростити вираз:
   1.   b+13 + 201;
   2.   82+(х+18) + 200.

3. Розв'язати рівняння:

273-(х-54)=136.

IV варіант

1. Обчислити найзручнішим способом:

1) 831 + (1052 + 69).

2. Спростити вираз:
   1. 17 + 204 + b;
   2. 69+(31 + x) + 200.
3. Розв'язати рівняння: 389+(x-47) = 819.

III. Узагальнення знань учнів з вивченої теми з елементами українських звичаїв

Учитель. Ми закінчили вивчення теми «Додавання і віднімання натуральних чисел».

А сьогодні підбиваємо підсумок вивченого і по­в'яжемо свій урок зі звичаями та обрядами українсь­кого народу. Тому уважно працюйте над завданнями, капітани будуть, як завжди, моїми помічниками у фіксуванні кожної відповіді.

Дізнаємося дещо про українське намисто, яке по­любляють носити українки - дівчатка, жінки, навіть бабусі.

Учні розв'язують рівняння біля дошки і по групах, знаходяться за допомогою коду відповідне слово.

Код: М (32), Н (22), У (7), 3 (8), К (5), Д (10), Р (41), А (55), У (50), І (40),     Ю (31), Ч (20), П (25).

1. (x+15)-8 = 17,

(х+15) =17+8,

х+15 = 25,

х = 10;

2. (24 + x)-21 = 10,

24 +x= 31,

x=7;

3. (45-у)+ 18 = 58,

45-y = 40,

y=5

4. (у-35) + 12 = 32,

у-35 = 20,

у = 55;

5. 56 -(x+12) = 24,

x+12 = 56-24,

x+12 = 32,

x= 20;

6. 55-(x-15) = 30,

x-15 = 25,

х= 40.

Діти, які розв'язують рівняння біля дошки, знахо­дять букву з коренем рівняння, записують біля отри­маної відповіді букву, сідають на місце і продовжу­ють працювати за партою.

Учитель. Ми отримали слово «дукачі». Дукачі — це золоті монети, що звалися дукатами. Колись в Укра­їні дівчата носили справжні золоті австрійські дука­ти, а пізніше були в ужитку й російські золоті рублі.

Показую малюнки з золотими дукатами.

Давно це було в Україні. За звичаєм народу, хреще­ний батько дарував золотий дукач своїй похресниці у першу річницю життя. Нині матеріальний стан на­селення не дозволяє підтримувати цей звичай, але я вірю, що коли Ви станете дорослі, то будете дарувати своїм дітям і похресникам дукачі.

Повторимо закони додавання і віднімання мовою ал­гебри.

1.    а + b=b+с;
2.    a+(b+с) = (a + b) + с = (а + с) + b;
3.    а+(b-с) = (а + b)-с = (а-с) + b.

(Учні коментують кожний закон.)

Знайдіть суму, різницю, вибираючи найзручніший спосіб, і ви дізнаєтесь ще про один вид намиста.

Код: А (1 593), О (7), А (250), С (4), Д (1457), X (2), Н (1 021), И (2 025), Б (949), Р (1 548), К (689), Т (2 457), М (149), У (100).

1) (457 + 705) + 295 = (705 + 295) + 457 = 1 457;

2) 385 + 548 + 615 = (385 + 615) + 548 = 1 548;

3.    937 - (137 + 793) = (937 - 137) - 793 = 7;
4.     854 + (249 - 154) = (854 - 154) + 249 = 949;
5.     554 + (46 + 1425) = (554 + 46) + 1425 = 2 025;
6.     221 +427+ 379 = (427 + 379)+ 221 = 1 021;
7.    654 + 289 - 254 = (654 - 254) + 289 = 689;
8.     (277 + 358) - (127 + 258) = (277 - 127) + (358 - 258) = 250.

Над цим завданням учні працюють самостійно і до дошки виходить той чи інший учень, який отримав відповідь найшвидше і знайшов букву з кодом відповіді. Учень записує розв'язок, відповідь, букву. Зараховується відповідь лише тоді, коли використо­вує закон додавання.

Учитель. Дробинка — це намисто виплетене у ви­гляді стрічки з дрібних кольорових намистинок — «пацьорок», здебільшого на шовковій основі. Орна­мент «дробинкової» мережі завжди геометричний, як і всі, майже, візерунки на вишиті західноукраїн­ських земель.

Дробинки й сьогодні носять дівчата на шиї, а також із захопленням виготовляють собі браслети з орна­ментом — «дробинка».

Учитель ділить клас на шість груп. Кожна група отримує завдання: заповнити відповідний стовпчик таблиці.

Яка група швидше виконає, представник тієї записує відповіді в пусті клітинки.

Код: X (35); К (18), У (10), Р (2), Н (32), А (17), Е (26), Л (23), О (14), Р (25), И (16), И (28), О (24).

Учитель. За козацьких часів були поширені справжні коралі, а в дочок козацької старшини та шляхти не бракувало й перлів. Тож дарма, що, зга­дуючи ті часи, збідніле тепер населення України каже: «Були коралі та пішли далі, були перли, та ся стерли!»

А на Закарпатті, діти, наші земляки-українці роб­лять сьогодні чудове намисто не з коралів і перлів, а з дерева та зерняток. Показую учням різні намиста закарпатців. А тепер запам'ятайте, дівчата: дівчат­кам без намиста не можна ходити. Існує повір'я, що намисто оберігає дівчину від застуди, від зглазу, а тому завжди треба мати бодай один разочок намис­та на шиї.

Проведемо математичну естафету. (Діти 5—6 клас дуже полюбляють грати, а тому я часто проводжу ма­тематичні естафети). Учням на кожен ряд пропоную приклади на 5—6 дій, дій стільки, скільки учнів має найдовший ряд. Учні одноразово відкривають аркуш де написані приклади і перші парти виконують одну дію, передають далі і т. д. Останній учень виконує і виходить до дошки, записує відповідь.

В-1, 3, 5

(2045: 5 + 867)- 1117 + 2789:4

В—2, 4, 6

(742-4 - 1579) : 3 + 1259-699

Переможці — це ті, які найшвидше отримали пра­вильний результат. Під час проведення естафети у класі панує тиша, бо тоді команда, яка порушує тишу втрачає право продовжувати гру.

Учні ряду, який найшвидше виконує приклад, під­німаються і відповідають на теоретичні питання із контрольних запитань. Якщо учень відповідає пра­вильно — отримує 11 балів, якщо відповідає непра­вильно, то оцінку не отримує. Аркуші з прикладами збираю, і перевіряю, на наступному уроці аналізую допущені учнями помилки. Така робота допомагає організувати, щоб учні більше працювали вдома са­мостійно, щоб їм менше допомагали батьки та каль­кулятори, бо на естафеті тоді такі учні, яким хтось або щось допомагає, отримують поразку.

9. Підсумок

Враховую всі правильні відповіді на контрольні за­питання, правильно розв'язані завдання, плюси капітанів, оголошую оцінки. їх за урок може бути 12 або й більше. Питаю в учнів, що нового вони дізналися? Чи сподобалися намиста українців, наші звичаї?

10.      Домашнє завдання

1. Повторити таблицю множення.
2. Скласти задачу на швидкість катера, подібну до класної, розв'язати її.