Урок дослідження "Культура взаємин у колективі"

Урок 12.

Тема: культура взаємин у колективі.

Мета: показати учням важливість прагнення досягти поваги і авторитету в колективі на основі етичних і моральних норм.

Тип заняття: узагальнення знань.

Форма уроку: урок дослідження.

Обладнання: ватман, стікери.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Напередодні учнів поділено на 4 групи, кожна з яких отримала завдання.

1 група - науковці відшукують поняття, які будуть використані на уроці.

2 група - дослідники знаходять інформацію про етапи розвитку колективу.

3 група - філологи добирають вислови видатних людей про дружбу і колективізм.

4 група - етнографи відшукують прислів’я та приказки про товариськість.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Тема нашого сьогоднішнього уроку є надзвичайно важлива і актуальна. Тому ми проведемо дослідження. Зберемо необхідну інформацію для подальшого випуску стінгазети.

ІІІ. Узагальнення знань.

Слово вчителя.

Мати репутацію симпатичної людини, відчувати любов, повагу, прихильне ставлення людей до себе – законне прагнення кожного. Але як цього досягти?

В.О. Сухомлинський казав: «Умій відчувати поряд з собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ – радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. Умій підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе. Умій виховати себе так, щоб ти не «сипав сіль» на чужі, болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там, де треба тихенько, на пальчиках, зайти в двері, затамувати подих, щоб не сміятися тоді, коли всім сумно».

Стати такою людиною він бажав кожній людині. І я бажаю вам стати ввічливими, вихованими і культурними людьми. Бо тільки таку людину поважають оточуючі. Культурна людина бажана в будь – якому колективі. Вона успішна в бізнесі, на будь – якій посаді.

Група науковців

1-й учень дає характеристику понять дружба та товаришування. Як і коли виникає товаришування. Товаришування, дружба - взаємини між людьми, які народжуються, міцніють на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити - лише з одним чи кількома. Друзів пов'язує велика повага один до одного, принциповість у взаєминах, симпатія, взаємодопомога.

2-й учень виступає з питанням: «Моральні правила товаришування». Дружба не може бути міцною, якщо в ній немає місця чесності, взаємоповазі, принциповості. Друг завжди допоможе в біді, захистить, підтримає, але він же перший скаже прямо про недоліки, запропонує їх виправити. Товариськість, дружба - важливі показники вихованості. У колективі треба бути скромним. Легко, радісно жити пліч-о-пліч з тими, хто не акцентує уваги на невдачах інших. Не хизуйся своїми успіхами, а найгірше - авторитетом, службовим становищем батьків. Не вихваляйся престижними речами.

3-й учень дає визначення поняття «колектив», чому важливо пишатися своїм колективом. Колектив – це складне утворення, в якому не завжди все проходить гладко і без проблемно. Тому нерідко в колективах можуть виникати певні проблеми між особистісних стосунків. Найбільш яскравим проявом такої проблеми є різні форми конфлікту в колективі. Культуру взаємин у колективі характеризує скромність, доброзичливе ставлення до членів колективу, сумлінне, точне, своєчасне виконання доручень, нетерпимість до тих, хто порушує вимоги колективу.

Взаємоповага, чуйність, ввічливість - неодмінні ознаки дружного колективу. Неприпустимі в класі образливі прізвиська, непристойні жарти (як правило, їх допускають ті учні, які самі не вміють дружити, товаришувати), неповага, грубість у взаєминах. Ще побутує грубе звертання учнів один до одного: «Ей, ти», «Олька», «Петька» та інше. Така форма звертання свідчить про некультурність, невихованість, зверхнє ставлення до інших. Важливо виявляти доброту, чуйність, повагу у повсякденних взаєминах із товаришами.

4-й учень пояснює поняття «Авторитет - справжній і вигаданий».

Група дослідників

Про етапи розвитку колективу за А.М.Лутошкіним. За основний критерій взяв рівень його згуртованості).

І етап – «піщані розсипи» – кожен у групі сам по собі, наче піщинка в купі піску: подме вітер – рознесе піщинки в різні боки;

II етап – «м’яка глина» – у групі вже виникають внутрішні зв’язки між вихованцями, але для спільної діяльності їм потрібна підтримка, підказка, допомога педагога;

III етап – «блимаючий маяк» – у групі виділяється актив, знаходяться спільні цілі, у деяких випадках учні діють як колектив, є бажання бувати разом, допомагати один одному; але для справжніх справ ще не вистачає волі, наполегливості у досягненні мети, уміння підкорюватися колективним вимогам, не вистачає взаєморозуміння; активність виявляється сплесками – як світло маяка;

IV етап – «червоне вітрило» – у колективі діти живуть за принципом «Один за всіх і всі за одного»; товариські взаємини поєднуються із взаємною вимогливістю, але прийти на допомогу іншим колективам ще не готові;

V етап – «палаючий смолоскип» – колектив не задовольняється власним благополуччям, прагне принести користь іншим, поспішає на допомогу, високо піднявши смолоскип, який освітлює їм дорогу.

 Визначте на якому етапі знаходиться ваш колектив. (Учні пишуть на стікерах і приклеюють на стінгазету).

Група філологів

Вислови видатних людей (зачитують, коментують і приклеюють на стінгазету)

Василь Сухомлинський писав: «Діти живуть своїми уявленнями про добро та зло, честь та безчестя, достоїнства людини; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу...»

«Дружба - це, насамперед, щирість, це критика помилок товариша. Друзі повинні першими дати жорстку критику для того, щоб товариш міг виправити свої помилки». М. О. Островський

Кожна людина може помилятися, але не визнавати помилки може лише нерозумний. Людині властиво помилятись, але лише нерозумна людина буде настоювати на своїй помилці. (Цицерон)

Авторитет, побудований швидкісним методом, може бути блискучим, але не довготривалим. (Вільде І.)

Ніхто не може оцінювати іншого, поки не навчиться оцінювати самого себе.

Поведінка – дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя. (Гете В.)

Група етнографів (українські народні прислів’я і приказки, зачитують, коментують і приклеюють на стінгазету)

• Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.
• Добрі починання спонукають до добрих справ.
• Добрі бажання живуть у душі того, хто вміє віддавати сили своєї душі іншим людям.
• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
• При добрій годині всі друзі й побратими.
• У товаристві лад - усяк тому рад.
• Добре братство миліше, ніж багатство.
• Одна головешка і в печі гасне, а дві і в полі горять.
• Єдність і братерство – велика сила.
• Одна бджола мало меду наносить.
• Гуртом і батька легко бити.
• Близький сусід кращий від далекого брата.

Вчитель пропонує послухати оповідання В.Сухомлинського «Найважливіше - примусити себе відчувати»

Вчився в одній школі Геннадій. Яке б запитання не поставила вчителька, він одразу ж піднімає руку, дає повну відповідь і одержує п’ятірку. Писав Геннадій краще за всіх, розв’язував задачі швидше від усіх. Але не любили товариші Геннадія: занадто вже виставляв напоказ свій розум. Відповість на запитання вчительки і так подивиться на клас, неначе каже: «Я - найрозумніший».

Напровесні клас зібрався у похід. Раділи діти - скільки задоволення принесуть їм мандрівка та ночівля в лісі!

Думали-гадали, які речі у похід брати, як обід варити, як на нічліг лаштуватись. І вирішили: потрібно брати одну ковдру, одну миску на двох. Швидко розібрались за парами. А з Геннадієм ніхто не хоче ні ковдри однієї брати, ні з одної миски їсти. Заплакав хлопець, підійшов до вчительки, та й каже:

- Я ж нікому й слова поганого не сказав... За що мене незлюбили?

- Не легка справа - примусити себе говорити, - відповіла вчителька.

- Ще важче - примусити себе мовчати. Іще важче - примусити себе думати. А найважливіше - примусити себе відчувати.

- Як же мені примусити себе відчувати?

- Треба бачити людей іншими очима. Ти радієш, що ти розумніший за всіх. А треба сумувати, що нема розумнішого за тебе. Тому що кожний, хто вважає себе най-най... стає врешті-решт, самотнім.

- Дякую за науку, - сказав Геннадій. - А в похід мені як же йти - з товаришами чи ні?

- Йди. Бери свою ковдру, свою миску і починай нове життя. Відкривай очі на людей і вчись їх бачити по-іншому.

Обговорення оповідання.

1. Чому Геннадій не мав поваги в колективі?

2. Що б ви порадили Геннадію?

3. Як ви вважаєте, чи зміниться поведінка Геннадія?

ІV. Підведення підсумків

Золоте правило моралі: Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе.

Рефлексія

• Як на вашу думку досягти поваги в колективі?

(Кожен учень записує відповідь на стікер, приклеює на стінгазету з коментуванням).