Урок-дослідження Тема уроку: Т.Г.Шевченко «Заповіт».

Про матеріал
Ознайомити учнів із твором Т.Г.Шевченка «Заповіт», історією написання твору; зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; розвивати в учнів навики виразного читання, культури зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани до рідного краю, народу, інтерес до результатів власної праці;прищеплювати пунктуальність, стійкість, наполегливість.
Перегляд файлу

Урок-дослідження

Тема уроку: Т.Г.Шевченко «Заповіт». Мрія про щасливе майбутнє нашого народу. «Заповіт», що єднає минуле, теперішнє, майбутнє.

Мета уроку: Ознайомити учнів із твором  Т.Г.Шевченка «Заповіт», історією написання твору; зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; розвивати в учнів навики виразного читання, культури зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани до рідного краю, народу, інтерес до результатів власної праці;прищеплювати пунктуальність, стійкість, наполегливість.

Тип уроку: дослідження. Засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, підручник, картини, мультимедійна дошка, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки)

Хід уроку

І. Організаційний момент

Слово вчителя:

  • Діти, у нас сьогодні незвичайний урок. Тож побажаємо собі творчих праці, доброго настрою, відмінних успіхів. Працюємо! І так, ми вивчаємо творчість Т.Г.Шевченка. Давайте пригадаємо все, що ми знаємо про нашого Кобзаря.

Мозковий штурм

  1. То хто ж такий Т.Г.Шевченко. Відповідь дайте у формі «Доміно».

      (Т.Г.Шевченко – поет – прозаїк – драматург – художник – перекладач)

  1. Який регіон є батьківщиною Шевченка? (Черкащина)
  2. Найрідніше село? (с. Моринці)
  3. А  Кирилівка?  ( Родина переїхала в Кирилівку, коли Тарасові виповнилось два роки)
  4. Змалку в Тараса проявилися здібності до…(малювання)
  5. Де він здобув освіту, щоб стати художником (у Петербурзі в Академії мистецтв)
  6. Будучи студентом він зумів видати свою  першу віршовану збірку. Коли вона видана, яка її назва? Чому Кобзар? (1840 рік)
  7. Скільки років Шевченко був на засланні і за що царський уряд так жорстоко його покарав? ( 10 років за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, за вільнодумну поему «Сон»)
  8. Коли помер Шевченко? Де похований? (10 березня 1861 року, поховано в м. Каневі на Чернечій горі.

(Оцінювання)

Продовжуємо урок.

(Лунає мелодія пісні «На високій дуже кручі». На екрані - м. Канів. Могила Шевченка.)

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

(Тема і мета уроку на мультимедійній дошці)

ІІІ. Дослідження.

Розповідь вчителя

       Людина смертна. Настає час і обривається нитка земного життя (існування). Але народ не може і не хоче розлучатися з тими, чиє слово живить у нас добрі почуття, плекає у нас добре, світле, пробуджує бажання бути серед кращих. Серед таких окремі наші письменники. Вони завжди живі, скільки б не минуло років, десятиліть, епох. До них найперше належить наш Т.Г.Шевченко. Вічно живий. І твори його вічні.

    Сьогодні ми продовжуємо вивчати їх. Отже, «Заповіт».

Яке лексичне значення цього слова? (Учні дають своє визначення)

Звернімося до тлумачного словника. Яке роз’яснення дає нам він? (Учні відкривають словники і зачитують)

     Напевне, в багатьох з вас виникла думка, що «Заповіт» Т.Г.Шевченко створив в останні роки свого життя. Бо такі твори пишуться на схилі літ. Але зараз ми дослідимо, що хрестоматійні рядки «Як умру, то поховайте..» з’явилися у розквіті творчих сил напередодні заслання поета в Оренбурзькі степи. Тарас Григорович написав його…

       А втім спробуйте підрахувати самі. Для організації дослідницько-пошукової роботи ми розділимося на три групи: біографи, літературознавці і музикознавці. Кожна група одержала своє домашнє завдання. Тож запрошуємо до слова біографів.

   Учень 1: У серпні 1845 року за завданням археологічної комісії Шевченко приїздить до Переяслава, щоб змалювати історичні та археологічні пам’ятки  давнього і багатого на події міста. Оскільки тут мешкав приятель Андрій Осипович Козачковський, то він зупинився в нього. З Андрієм Осиповичем Шевченко познайомився 1841 року в Петербурзі, коли той навчався в медико-хірургічній академії. Почуття земляцтва переросли в дружні відносини.

Портрет (на екрані хата Козачковського)

    Учень 2: Оселившись наприкінці 1845 року в селі В’юнище (саме ремонтувався будинок Козачковського), Шевченко занедужав. Козачковський згадує: «У жовтні того ж таки року Шевченко приїхав да мене знов хворий і прожив у мене близько двох місяців»

     Учень 3: У хворого почалося двостороннє запалення легень. Становище було майже безнадійним. У будиночку лікаря Козачковського було завжди людно, проводився прийом хворих. Цей шум не заважав поету. Він продовжував працювати. У таких умовах були написані поеми «Наймичка», «Кавказ», «Єретик».

Учень 4: Напередодні Різдвяних свят здоров’я поета знову  погіршилось. Він майже не виходив зі своєї кімнати. Родина Козачковського робила все, щоб якось допомогти гостеві.

      Ледве підводячись, Тарас Григорович при храмуючи присідав на краю ліжка, пересував стільця і щось швидко записував. Надвечір 25 грудня 1845 року гість покликав Козачковського.

(на екрані «Заповіт» (рукопис) і портрети Шевченка і Козачкоського)

(Діалог між Шевченком і Козачковським. Фрагмент фільму)

 Учень 5: Ось так, за таких обставин, Як засвідчують сучасники, і народився «Заповіт», котрий завершив збірку «Три літа». Нині «Заповіт « перекладено 10 мовами світу. Послухаймо цей геніальний твір кількома мовами.

-Українською.

-Білоруською.

-Німецькою.

-Англійською.

   Вчитель: Уважно перечитайте твір, бо літературознавці зараз будуть робити ідейно-художній аналіз твору. Можливо, хтось захоче доповнити.

      В доповнення хочу повідомити, що твір народився без назви, це вже пізніше народ дав йому назву «Заповіт». Дуже вдячна групі дослідників за таку змістовну дослідницьку роботу.

  Послухаємо, що підготували для нас літературознавці.

 Учень 1 : За формою «Заповіт»  - монолог. Складається з шести строф.

 Тема твору: Заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

Ідея твору: віра поета у світле майбутнє України.

Жанр: громадянська лірика.

Основна думка:Змінити соціальний устрій можна тільки шляхом боротьби.

        За допомогою  яскравих художніх засобів у перших рядках поет малює поетичний образ України. Але в наступних рядках мова поета стає  уривчастою. Про ворогів Вітчизни поет не може говорити спокійно:

                         «Як понесе з України у синєє море

                          кров ворожу, отоді я і лани, і гори –

                          все покину»

 Далі – кульмінація твору і вибух пристрастей поета:

                                         «Вставайте,

                                           кайдани порвіте.

                                          І вражою, злою кров’ю волю окропіте»

Учень 2: Всі дієслова (поховайте, вставайте, порвіте, окропіте) вжито в наказовому способі. Цим висловлюється упевненість в тому, що все збудеться, що народ повстане і порве кайдани. У кінці вірша – звернення до грядущих поколінь, в якому звучить віра в перемогу, у те, що Україна буде вільною.

    Учень №: Поезія написана 14-складовим віршем. Під час аналізу ми зауважили такі художні засоби:

    а) яскраві епітети – «серед степу широкого», «на Вкраїні милій», «лани широкополі» - передають любов ліричного героя до рідного краю.

    б) епітети  «вража, зла кров» вказують, що йдеться про гнобителів, ненависть до них.

    в) метафори «кайдани порвіте», «кров’ю волю окропіте» образно малюють картину народної розплати.

    г) тавтологію «реве ревучий» використано, щоб надати образу сильного звучання.

  Вчитель:  А тепер давайте подивимось, як подає підручник ідейно-художній аналіз твору.

   Робота з підручником.

Запрошуємо до слова музикознавців.

Учень1.: Одним з перших, хто написав музику до «Заповіту», був Микола Лисенко. Історія цього твору цікава. У 1868 році група прогресивних діячів Західної України задумала відзначити роковини смерті геніального поета. Галичани замовили М.Лисенку написати музику до вірша «Заповіт». Композтор погодився. Нова пісня прозвучала в лютневому Львові. Писав музику і М,Вербицький.

Учень 2:А в 70-их роках з’явилась нова мелодія до «Заповіту», що швидко витіснила всі інші і стала справді народною. Написав її полтавський учитель музики Гордій Павлович Гладкий. Не маючи більше ніякого інструменту, усі створені пісні він програвав на гітарі. Чоловічий хор, яким керував Гордій Гладкий, був першим виконавцем «Заповіту». Цей твір дуже сподобався Миколі Лисенку,який зробив кілька поправок і пісня полетіла в світ. Цей «Заповіт» ми співаємо ісьогодні.

Учень 3: Сила «Заповіту» - незмірна. Тому і виникло прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ». На слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музичних творів.

                               Слухання пісні «Заповіт»

Вчитель: Чудове дослідження. Добре попрацювали.

ІV. Закріплення.

Вчитель: Ваші міркування, яким є ключове слово, навколо якого може об’єднатися тема, ідея «Заповіту»?

  • Сім’я велика
  • Не забудьте пом’янути!
  • Воля!
  • Чому воля? Бо кожен народ хоче бути вільним, незалежним. До цього слова складемо інформаційне гроно. Що означала воля для Тараса Шевченка?
  • Воля – скасування кріпацтва.
  • Воля – можливість вчитися, бути незалежним.
  • Воля – бачити свій народ щасливим.
  • Воля – скасування гніту людини людиною
  • Воля – захист культури.
  • Воля – дотримання звичаїв і традицій своїх батьків.

(Перевірка та оцінювання  інформаційного грона)

 – У кожного на парті є тести. Виконуємо.

V. Підсумок уроку.

  Перегляд кінофільму за участю Богдана Ступки «Заповіт батька»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

      

 

 

docx
До підручника
Українська література 9 клас (Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.)
Додано
8 березня 2023
Переглядів
363
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку