Плаг-конспект уроку "Мандрівка життєвими шляхами співця України за повістю Івана Пільгука “Грозовий ранок"

Тема. Мандрівка життєвими  шляхами співця України за повістю

 Івана Пільгука “Грозовий ранок”.

 

Мета. Познайомити учнів з особистістю та творчим доробком письменника-земляка

І. Пільгука, поповнити знання  з біографії І.П. Котляревського; розвивати в учнів уміння ідейно-художнього аналізу твору, творчого мислення; виховувати любов до історичного минулого свого народу, гордість за славетних земляків.

 

Обладнання. Географічна карта України, історична карта Російсько-турецької війни.

 

Тип уроку. Урок-екскурсія.

Будеш, батьку, панувати,

 Поки живуть люди;

 Поки сонце з неба сяє,

 Тебе не забудуть!

Т.Г. Шевченко

Перебіг уроку

 

І. Актуалізація опорних знань.

    Літературний диктант за біографією І.П. Котляревського

 

ІІ. Оголошення теми, мети і епіграфу уроку.

ІІІ. Опрацювання теми уроку.

 

1. Вступне сло вчителя.

На минулому уроці ми з вами опрацювали біографію І.П. Котляревського, а сьогодні познайомимося із романом Івана Пільгука “Грозовий ранок”, твором, який розкриє перед нами двері у найпотаємніші куточки душі письменника, нашого славного земляка. Ми разом із ним помандруємо у широкий світ його життя, разом будемо переживати успіхи і невдачі, перемоги і поразки, разом будемо гніватися і обурюватися, плакати і сміятися. Я хочу, щоб ви зрозуміли, як нелегко буває в житті долати труднощі і переконалися, що людина тільки тоді заслуговує на повагу і вічну пам'ять, коли вона вершить добрі діла.

 

2. Повідомлення учня про Івана Пільгука.

Іван Іванович Пільгук народився 20 грудня 1899 року в селі Решетилівці на Полтавщині в селянській родині. Освіту здобув у початковій та вищепочатковій школах, у 1917 році закінчив педагогічні курси в Полтаві. Брав активну участь у громадянській війні, в партизанському загоні боровся з німецькими окупантами та з денікінцями. Згодом — учителював, співробітничав у газетах, почав писати художні твори.

Набутком читацького загалу стали історико-біографічні твори Івана Пільгука «Грозовий ранок», «Повій, вітре!», «Дуби шумлять», «Григорій Сковорода», «Пісню снує Черемош», «Іван Карпенко-Карий», «Марія Заньковецька

За час від перших публікацій до видання історико-біографічних повістей Іван Пільгук виховав не одне покоління педагогів. Колишній сільський учитель став професором, доктором філологічних наук, опублікував понад триста наукових праць, серед яких відомі монографічні дослідження «Т. Г. Шевченко — основоположник нової української літератури» (1954, 1963), «Степан Руданський» (1956), «Традиції Т. Г. Шевченка в українській літературі. Дожовтневий період» (1963), «Традиції Т. Г. Шевченка в українській радянській літературі» (1965), створив багато підручників із української літератури для середніх і вищих шкіл. Якось у розмові Іван Іванович напівжартома зауважив: «Якби мені судилося працювати мулярем, то я за все своє життя, навіть при допомозі найновітнішої техніки, не міг би покласти таку кількість цеглин у будови, скількома примірниками моїх підручників протягом сорока років користувалися учні середніх шкіл та студенти. Писались ті підручники або самостійно, або у співавторстві

 

3. Екскурсія дорогами життєвого шляху І.П. Котляревського

(в ході бесіди учні збирають гроно Характеристика І.П. Котляревського)

Перша зупинка  Решетилівка.

 

Потомлені коні зупинилися біля корчми, що причаїлася під крутим горбом на березі річки Говтви край битого Полтавського шляху.

— Кого це ти, Микито, везеш? — запитав босий.

— Та то ж пан Сухопень...

Решетилівські гультяї-бурлаки придивлялися до юнака зі скрипкою, який сидів на возі. У руках він тримав скрипку.Коли вони попросили заграти, то Іван Котляревський, а це був саме він, не відмовив.Полилася мелодія скрипки.

Спохмурніло похилились бурлацькі голови. Стрепенула їхні душі пісня

 

На вежі палацу герб власника і число “1786”. То рік, коли цариця Катерина “пожалувала” село Решетилівку із степами й лугами своєму фавориту, сподвижникові князя Потьомкіна вельможному Попову Василю Степановичу, закріпостивши 1800 душ козацького населення. душевна, таємнича розмова, скрипка пісня викликала приязнь до подорожнього. А він думав:Це ж жива історія народу. Вона вся в пісні... Думкою обіймався з героями Вергілієвої “Енеїди”. Наче вичитував на її сторінках, як колись у семінарії, про славні походи троянців.

• Яку характеристику прості люди дали І.П. Котляревському? (Щира душа).
• Що автор розповідає про сім’ю Сухопеня?

Друга зупинка  Золотоноша.

•  Будинок, у який потрапив Котляревський, стояв недалеко від Золотоноші на пригорбі серед лугів, що стелилися низиною до Дніпра. Господар після подорожі в Полтаву почав заводити нові порядки. Вимагав, щоб усі дворові величали його “вашим сіятельством”,

 

• Де було улюблене місце прогулянок Івана Петровича? (дуб Івана Сірка).
• Яка ідея не дає спокою учителю? (написати  власну“Енеїду”).

Коли почало вечоріти, Котляревський, переодягнений у парубоцьке вбрання, пішов на вулицю. Молодь збиралася віддаля од села аж на березі Дніпра, під старезним крислатим дубом, який здавна звався дубом Івана Сірка.

І знову в збудженій уяві поставали герої добре вивченої в семінарії поеми мудрого Вергілія. Помандрували вони світами після руйнування Трої шукати пристановища на новій землі. Описи тих мандрівок перелицьовували наступні поети різних народів. Земними просторами пішов безстрашний Еней, якого зустрічали всюди в країнах, де шанувалася лицарська відвага, сміливість і духовна дужість. Прибуває він з своєю ватагою троянців і до Дніпрових берегів, а звідси вирушає і за Дунай та на Кубань.

• Пізно повертався Іван Петрович до двору. Ще довго не спав. Брався читати книгу, яку придбав на ярмарку в Кременчуці. “Вергилиева Энеида, вывороченная наизнанку” Осипова. Уява обгортала прочитане. Заглиблювався в нерозгадані таємниці народного життя і вів за собою в думках ватагу моторного козака Енея в далекі мандрівки по широкому світу. Здавалося, ніби янтарними зорями ніч освітлювала їх безмежну путь
• Яке доручення отримав Котляревський від Сухопеня? Як він його виконав?

 

• Як після цього змінилося ставлення пана до учителя?
• Яка розмова відбулася у Івана Петровича з паном? Як вона вплинула на подальшу долю учителя?

 

 

•  Розповіді сіяли в уяві поетичні домисли. Під їх враженням малювалися картини святкових розваг, ігрищ, танків, пісень.
• А найбільше думки снувалися навколо дотепних розповідей про пекло і грішників у ньому. Ці роздуми нанизувалися рядками:
• Панів за те там мордовали
• І жарили зо всіх боків,
• Що людям льготи не давали
• І ставили їх за скотів.
• За те вони дрова возили,
• В болотах очерет косили,
• Носили в пекло на підпал.
• Чорти за ними приглядали,
• Залізним пруттям підганяли,
• Коли який з них приставав.
• Хай палахкотить пекельна смола, хай пече заклятих і породжує сміх. Сміючись, поет складає гімн вольності, розуму, людяності!
• Які відносини склалися між Іваном Петровичем  і Наталкою?(Відео про Марію)

 (Інсценізація уривку прощання І.П. Котляревського і Наталки).

 

Третя  зупинка Кременчук.

 

Розділи 9 -10

 

• Де і ким служить Іван Петрович? Як складаються його стосунки з офіцерами?
• Про що дізнався Котляревський від  Микити?
• Що трапилося під час зустрічі офіцерів? Як це характеризує Котляревського?
• Як поводить себе Котляревський на прийомі у полковника?

Інсценізація уривку у кабінеті  полковника.?????? — наказую завтра о десятій годині прибути в штаб на розмову зі мною! Що? Що говорить прапорщик Котляревський? За це знаєте куди потрапляють такі розумні? На Сибір!

— Вітчизна велика...

— Що? Вітчизна? Яка вітчизна? Прапорщику треба знати, що по регламентації імператора слово “вітчизна” заборонено! Нема вітчизни, а є держава, імперія! Розумієте — держава, імперія і ніяких вільнодумних слів! За це на гауптвахту! — І до генерала Дотішампа: — Ваше превосходительство, як вважаєте? Прапорщика Котляревського на гауптвахту і суворо судити...

 

 

• Як далі складається доля Котляревського?
• Що в цей час відбувається у Чернігівському жіночому монастирі?

 

Четверта зупинка.  Шляхами російсько-турецької війни.

(Розділ13

Служба ад'ютантом у генерала Дотішампа не дуже подобалась Івану Петровичу

 

Найцікавішою, бажаною подорожжю для Котляревського був приїзд у Полтаву 1804 року. Відбулась задушевна зустріч з давнім другом Стебліним-Камінським. Разом з ним узяв участь у влаштуванні традиційного вертепу на Новий рік.

Присутній на святі Василь Васильович Капніст, . генеральний суддя Полтавської губернії, обраний дворянством на цю посаду

— То це ви Котляревський? — запитав Капніст. Каразін задоволене всміхався.

— Прийміть мою прихильність до себе за вашу сміливість. Прошу завітати в мій дім, — тиснув Івану Петровичу руку Капніст.

 

 

• Яка місія була у Котляревського під час війни?Розділ 15-16

(переговори з воєводою буджацьких татар. Це складна місія.

— Радий виконати доручення! — відповів Котляревський.)

• Як виконав цю місію Котляревський? Які риси вдачі героя ми тут спостерігаємо? Важко дихаючи, Котляревський опустив шаблю. Татарський воїн брязнув об землю обрубком своєї шаблі. Минула хвилина напруженої мовчанки. Котляревський ступив крок уперед, тримаючи обома руками розпечене лезо шаблі, де красувались викарбувані слова: “Добув перемогу — поверни переможеному”. Ще крок — і шаблю підніс воєводі Агаси.
• Тремтячими руками воєвода взяв шаблю. У нього загорілись очі, бо пізнав у шаблі якісь дорогі для татарина ознаки. Це несподівано вразило Агаси, і він знову запросив офіцерів сісти. Ще оглянув шаблю, і на устах промайнула задоволена усмішка. Тепер він змінив тон своєї розмови. 

 

• Як дипломатичні місії, зустрічі і переговори впливали на поетичну творчість Котляревського? Розділ 19

 

Часто відвідував січовиків Котляревський, маючи доручення від штабу корпусу тримати з ними зв'язки. При таких зустрічах відбувалися задушевні розмови. Навколо вогнища сідали січові діди, гуторили билиці, а Семен Битий розповідав про свої мандри, пригоди.

А Іван Петрович слухав дотепні розмови, і складалися рядки поеми:

Латин старий був не рубака

І воюватись не любив,

Од слова смерть він, неборака,

Був без душі і мов не жив.

Він стичку тілько мав на ліжку...

Слухав Іван Петрович розмови, наповнені жартами, дотепами, легендами, і від цього несходимий світ здавався ще ширшим, просторішим, ще далі сягав зір за плином води, що ринула в широке безмір'я.

Кожна зустріч Котляревського з задунайськими січовиками була для поета наче святом.

• Чому Іван Петрович був переведений у Псковський драгунський полк? Якою була його  подальша кар’єра?  Розділ 21

 

П’ята зупинка.  Петербург.

• З ким зустрівся Іван Петрович у Петербурзі?

Інсценізація уривку на прийомі у помічника графа Аракчеєва.

• Як поводить себе Котляревський під час розмови? Як це його характеризує?

 

Шоста зупинка.   Полтава. Розділи 25-26

• З якими думками їхав Котляревський на Полтавщину?
• Яку пропозицію отримав від Капніста?
• Про кого із своїх учнів Іван Петрович особливо любив розповідати? Чому?

Діалог Котляревський-Остроградський.

• Чому у М ишка Остроградського були конфлікти зі священником? Як на це реагує Котляревський, чому?
• Та цим не закінчилося покарання Мишка Остроградського. Законоучитель поскаржився на нього наглядачеві Івану Петровичу.
• — Закону божого не вчить... Богохульствує, творя гординю во храмі божім...
• Іван Петрович покликав Остроградського до себе в кабінет.
• — Розкажи, Мишко, чим ти провинився і на уроках математики, і на уроках закону божого?
• — Математику я дуже люблю. Хочеться робити більші обчислення і розв'язувати складніші задачі.
• — А закон божий? Чим ти розгнівив панотця?
• — Розгнівив тим, що відповідав про святу Марію та про сорок святих так, як вони намальовані у нашій церкві, у Говтві.
• Іван Петрович зацікавився розповіддю Мишка.
• — Приїхали б до нас та подивилися, як запорожці порозмальовували... Люди моляться до тих ікон і завжди свічки до них ставлять.
• — Це дуже цікаво. При нагоді приїду.
• — Ото добре... А панотця я більше не дратуватиму. Хай він сказиться... Бачите оце в синцях вухо? То він мене так сповідав перед самим престолом божим.
• Іван Петрович подивився на синці, поклав руку на голову хлопця, по-батьківському провів по світлій чуприні.
• — З тебе. Мишко, люди будуть... А в твою Говтву я колись поїду подивитися на ті картини, що про них розповідаєш.
• Чому саме Котляревському було доручено сформувати козачий полк для боротьби з Наполеоном?

Діалог Котляревський-Аракчеєв.

• Як ви гадаєте, що переживав Іван Петрович, слухаючи Аракчеєва?
• Яку роль у творчості Котляревського зіграв М.М. Новиков?
• Чому саме такий сюжет обрав Іван Петрович для “Наталки Полтавки”?

Зустріч із Щепкіним.

В роздумах актора-кріпака Іван Петрович відчував свіжий голос, в якому артистичність сполучалася з народними поняттями краси.

— Нових нам п'єс треба! Нових героїв!

Довго на самоті думав Іван Петрович. Поставала в уяві проста дівчина-полтавка, щира, добра, що любить матір.. Батька нема... Коханий давно пішов на заробітки, обіцяє повернутися... Сватається заможний пан... Мати вагається... І все це переплітається народними піснями. В таких роздумах відсуваються десь на другий план виплекані раніше образи козаків-троянців, їх заступає постать сердечної, ніжної, як пісня, Наталки Полтавки. Очевидно, так треба і назвати задуману п'єсу — “Наталка Полтавка”.

• Інсценізація або перегляд уривку з вистави “Наталка Полтавка”.  Можна з відео у закладках
• Як оцінив час, проведений у товаристві Котляревського актор Щепкін?
• Як ставиться Котляревський до своїх підопічних у лікарнях, притулках?
• Розкажіть історію зустрічі Котляревського з Наталкою.
• Про що говорить той факт, що, ставши видатним математиком, Остроградський приїхав навідати Котляревського?
• Розкажіть про відвідини Котляревського з Тетяною Преженковською  та Ізмаїлом Срезневським.
• Кому заповідав Котляревський подарувати Наталчин рушник.

Шоста зупинка.  Петербург.

• Хто і з якого приводу зібрався у Є. Гребінки?Слайд-картина
• Що говорить про Котляревського Остроградський і Срезневський? (Це був справжній учитель)

 

ІV.Підсумково-рефлексивний етап.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слово учителя.

    Ми перегорнули передостанню сторінку роману, дозбирали гроно.

• Яким же постав перед вами І.П. Котляревський? Чи змінилися ваші думки про нього?

Учитель. Ми вкотре переконалися, що письменник – це перш за все людина. Але людина незвичайна, яку Бог наділив чистим, прекрасним внутрішнім світом і  талантом бачити і розуміти людську душу.  Саме ці якості надихають письменників на творчість, ведуть їх нелегким творчим шляхом і приносять митцям вічну славу. 

• Що написав Т.Г. Шевченко?

Виразне читання вірша ‘На вічну пам'ять Котляревському”.

Учитель.

   Зверніть увагу на епіграф нашого уроку. Чи стали слова  великого Кобзаря пророчими?

•    Чому роман називається “Грозовий ранок”? (Гроза – символ неспокою, вічного пошуку, а ранок – символ початку , оновлення. Все життя І.П. Котляревського складалося із грозових ранків, бо йому доводилося боротися, приносити оновлення як у літературу, так і в людські долі. Своїм життям, своїм неспокоєм він заслужив те вічне панування, яке напророчив йому Т.Г. Шевченко).