Урок-дослідження у 10 класі Повість «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської – незрівнянна епопея кохання

О.М. Кизименко, учитель української мови

та літератури, ЗОШ № 142, м. Харків

Урок-дослідження у 10 класі

 Повість «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської – незрівнянна епопея кохання

Мета: ознайомити учнів зі  змістом та історією написання повісті «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської; формувати вміння цілісного ідейно-художнього аналізу епічного твору, аналізувати художні образи; розвивати інтелектуальні здібності, багатство й образність мислення, пам’ять, увагу, уяву, мовлення, навички аналізу й синтезу прочитаного, самостійного добору інформації, презентації в цікавій формі; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; розвивати образне та логічне мислення, творчі здібності учнів; виховувати гуманізм, почуття власної гідності, смак художнього слова.

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання:  текст повісті «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської, підручники, портрет письменниці, презентації учнів, відеофільм про О. Кобилянську,  пісня «Ой не ходи, Грицю», фрагменти вистави «У неділю рано зілля копала».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Ольга Кобилянська була великою письменницею, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх у нашому народі, приніс їх у новий світ такими ж великими, самобутніми і неповторними, якими вони були зразу ж після своєї появи.

В. Земляк

Слово учителя

Сьогодні ми будемо говорити про один із найцікавіших у сюжетному та художньому плані з творів Ольги Кобилянської – повість «У неділю рано зілля копала». Вона посідає особливе місце в життєвій і творчій біографії письменниці. У цьому році твору виповнюється 110 років. Повість «У неділю рано зілля копала» – не просто переспів народної пісні, не просто розповідь про трагічне кохання хлопця до двох дівчат, а й глибоко філософський роздум про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки.

Наш  урок не зовсім звичайний, це – урок-дослідження. Для того, щоб розглянути тему уроку повніше, творчі групи повинні були провести дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями:

1. Дослідження історії написання повісті.
2. Дослідження особливостей назви повісті.
3. Дослідження жанру твору.
4. Дослідження сюжету повісті.
5. Дослідження проблематики повісті.
6. Дослідження образів повісті.
7. Сценічна історія повісті.

Протягом уроку ви будете оцінювати роботу груп і виставляти оцінки. Будьте уважні! Ви маєте змогу дещо занотовувати, усі питання можете поставити після закінчення доповідей.

ІІІ. Захист творчих проектів

Виступ І творчої групи «Дослідження історії написання повісті».

Одним із видатних творів письменниці є повість реалістичного звучання «У неділю рано зілля копала», в основу якої покладено мотив романтичної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Твір з’явився друком у 1909 році в журналі «Літературно-науковий вісник». Певний поштовх до його написання дав болгарський письменник П. Тодоров, оповідання якого містять художні інтерпретації народнопоетичних образів і мотивів і який, за словами О. Кобилянської, звернув її увагу на народні пісні, їх багатство і свіжість. Звернення до народнопоетичного джерела збагатило художню палітру письменниці, музикальні, ліричні інтонації її прози. У повісті органічно поєдналися два начала – реалістичне й романтичне. «Особи – це типи з дійсного життя, які я пізнала в горах: циганку Мавру, старого Андронаті, її батька, Гриця, одного молодого знаного мені одинака-гуцула, а решту домалювала фантазія», – пише О. Кобилянська в автобіографії «Про себе саму».

В українській літературі ХІХ-ХХ ст. історія Марусі Чурай – легендарної піснетворки XVII ст. – та її найвідоміший твір «Ой не ходи, Грицю…» стали підґрунтям для написання багатьох творів.

Звучить пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

Уся повість пройнята романтичною стихією. І саме це поєднує повість «У неділю рано зілля копала» з пізніше написаною драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня» та з гуцульською поемою-піснею в прозі Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Виступ ІІ творчої групи «Дослідження особливостей назви повісті».

Назва повісті – «У неділю рано зілля копала» взята з пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Марусі Чурай. Особливим мотивом у творі є мотив зілля, до якого персонажі звертаються в драматично напружених, кульмінаційних моментах твору, як до єдиного способу вирішення проблеми. Зілля – різноманітні, здебільшого запашні трав’янисті рослини; культовий предмет; образ українського фольклору. У народі зілля шанували віддавна, бо вважали, що воно має чарівну, «приворотну» силу.

У повісті Тетяна, обурена звісткою про одруження Гриця з Насткою, вирішує стратити зрадливого коханого, щоб він не дістався нікому. Трагічна розв’язка настає в кінці твору: зраджена Тетяна викликає коханого з весільного свята та отруює зіллям.

Виступ ІІІ творчої групи «Дослідження жанру твору».

Свій твір О. Кобилянська визначила як оповідання, але розповідь вийшла далеко за межі невеличкого твору і визначається як повість. Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

На структуру тексту повісті простежується вплив баладної поетики. Головним джерелом, яке послужило фундаментом для написання твору «У неділю рано зілля копала» є народна пісня-балада «Ой не ходи, Грицю…». Тому деякі дослідники вважають твір повістю-баладою.

Повість Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» також позначена рисами неоромантизму, і навіть деякими дослідниками за типом організації художнього тексту прочитується як казка. У творі в одне гармонійне ціле переплітаються народні уявлення про дівочу долю, красу, природу жінки і концепція модерної особистості – гордої, незалежної, пристрасної, злитої з природою, яка весь час балансує між власними пристрастями, інстинктом та громадськими приписами.

Виступ ІV творчої групи «Дослідження сюжету повісті».

Сюжет твору розгортається двома взаємозв’язаними лініями: перша, реалістична – трагічна доля циганки Маври, яка карається за подружню зраду, поневіряння її батька, музики Андронаті, який покинув табір; друга, романтична – кохання Гриця, сина Маври, до Тетяни й Настки, засноване на мотиві відомої народної пісні. О. Кобилянська уникла мелодраматизму, створивши життєво переконливі образи циган і мешканців гуцульського села. Авторка уникає притаманної їй мелодраматичності, вимальовує характери персонажів правдиво й емоційно. Вони наділені яскравими індивідуальними рисами характеру. Так, Грицько, талановитий і пристрасний, не має цільної натури, через що й робить нещасними двох дівчат, через що й карається сам. Твір починається народною піснею «Ой не ходи, Грицю», що є своєрідним прологом, готує читача до сприйняття сюжетної колізії.

Уся повість побудована на одній глибинній основі – відчуття провини і кари за неї. Покарана циганка, що зрадила свій рід і покохала чужака. Покараний і її син, що перейняв підсвідомо гріхи свого роду. У самій зовнішності Гриця немов закладена роздвоєність натури: він має блакитні очі і чорне волосся, тобто взаємовиключні риси зовнішності. Таким чином, синьоока Настка і чорноброва Тетяна-Туркиня немов символізують дві сторони Грицевої душі. В образі Туркині Гриця приваблює відчуття внутрішньої свободи, розкутості, «широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там, в долах». Туркиня поєднала в собі таємничість навколишньої природи з пристрастями людської натури, з гордістю справжньої особистості, і тому зацікавила Гриця, якого тягне підсвідомо у вічні мандри, бо за народженням він циган. Саме тоді, коли Гриць вирушає в дорогу в пошуку незвіданого, він зустрічає Туркиню – своє палке й пристрасне кохання, ніби втрачену половинку себе самого, тому що дівчина повертає його до власних коренів, вчить бути самим собою, розуміти свою натуру. Зв’язок же Гриця з Насткою зовсім інакший, позбавлений високого польоту, дуже приземлений. Настка є втіленням звичайного сільського способу життя, яке чуже для Грицевої душі. Гриць неспроможний обрати для себе якийсь спосіб життя, як неспроможний він обрати якусь одну дівчину.

Здається, в розгортанні сюжету письменниця іде за народною піснею, однак ми помічаємо одну суттєву відмінність: Тетяна труїть Гриця не випадково, а з бажання боротися за своє кохання, із бажання помститися, щоб коханий не дістався суперниці. Тетяна не може примиритися з втратою коханого, душа її обійнята нестримним шалом, дівчина не схильна скорятися, як зробила б інша, оскільки Мавра виховала її циганкою, хоч і не була вона циганкою народжена. У такому стані Тетяна здатна на будь-що, ні перед чим не зупиниться. Своїми руками руйнує вона себе, коханого, весь цей світ, що став для неї незатишним, світ, перейнятий зрадою.

Усі лінії сюжету замикаються на Маврі, почавшись від неї. І сюжет замикається вже після смерті Гриця, коли Андронаті просить дочку повернутися назад до циган. Коло завершилося, почавшись в той момент, коли молода циганка пішла від свого племені, і закінчившись тоді, коли стара вже жінка після багатьох втрат знову повертається до рідних людей.

Виступ V творчої групи «Дослідження проблематики повісті».

Основні проблеми, які порушує письменниця у повісті:

• «любовного трикутника»;
• гріха та покути;
• кохання та зради;
• проблему долі;
• проблему внутрішнього роздвоєння людини.

Виступ VІ творчої групи «Дослідження  образів повісті».

Галерея образів повісті  порівняно невелика, але надзвичайно цікава. Це колоритні образи циган: скрипаль Андронаті, його донька Мавра, що зрадила свого чоловіка Раду;  поміркована, чесна, безкомпромісна й набожна Іваниха Дубиха, її донька, чиста душею красуня Тетяна, поміркована й розсудлива Настка, Грицева наречена, а також Гриць, що й став у силу своєї «подвійної душі» причиною конфлікту твору. Кожен з персонажів твору наділений індивідуальними рисами характеру: Гриць – пристрасний, але хисткий і роздвоєний у своїх почуттях, Настка – м’яка, лірична натура, Тетяна – горда, одчайдушна, як і її любов, що «ваги не знає». У кожного з них по-своєму трагічно складається життя, над ними всіма тяжить «гріх» Маври, яку звабив угорський шляхтич, а потім кинув на поталу циганського табору. Трагічна доля Маври тяжіє над Грицем, який виріс у чужих людей, не зазнав материнської ласки.

Мавра – приклад знедоленої, виснаженої поневіряннями жінки. Вона – циганка, що зобов’язана беззаперечно підкорятися чоловікові і постійно закривати очі на його немилосердя, жорстокість, принижуюче ставлення до себе. Мавра скоїла помилку та мала зректися честі, гордості, можливості існування у звичному оточенні.

Кобилянська, змальовуючи трагічні долі своїх персонажів, не раз ставить питання: хто винен? І хоч чіткої відповіді вона не дає, але підводить до думки, що винне те зло, та соціальна нерівність, які роблять нещасливими Мавру та Андронаті, без вини винен і Гриць, який, всупереч народній моралі, кохає двох дівчат. Безперечно, одну з головних причин роздвоєності натури Гриця О. Кобилянська вбачає в циганській «душі». Роздвоєність Гриця пояснюється й умовами життя, виховання. Не пестунчиком зріс хлопець, бо «господиня-мати», хоч і любила його, все-таки нерідко лаяла і докоряла йому. Гриць боляче відчував, що він чужий для батьків. Тому шукав розради біля ласкавої і люблячої Настки. Гриць – палка, лірична натура, яка прагне «душі, подібної собі». Він знайшов таку душу в особі Тетяни.

Волелюбна Тетяна, що не знала ніякого примусу, полонила Гриця своєю гордістю, красою та щирістю, і він відірвався від берега сірої буденщини. Та Грицеві зрозуміти духовний світ Тетяни важко. Батьківські повчання занадто глибоко пустили коріння у його душу. Тому він так легко погодився на умовляння Настки, яка завжди «його назад до розуму приведе, до праці нажене». Отже, при творенні образу Гриця О. Кобилянська психологічно вмотивовує і логічно пояснює його вчинки, маючи на увазі циганське походження персонажа (звідси його непостійність) і ті умови, в яких він зростав. О. Кобилянська наділила Тетяну рисами жінки, мрії якої виходять далеко поза звичну сімейну ідилію, буденне благополуччя.

Якщо Тетяна віддається почуттю так самозабутньо, відрікаючись від існуючої дійсності, то друга дівчина, що міцно стримує волю Гриця, Настка, витрачає сили на прогресивну діяльність, що полягає у привласнюванні усіх бажань Гриця. Настка є типовим прикладом жінки, яка здатна керувати діями чоловіка. Вона – талановитий координатор дій Гриця. Почуття Гриця до Настки, котрі зародилися ще в далекому дитинстві, пояснюються неоднозначністю, частковістю: вони то яскраво виражаються, то зникають. Настка є прикладом ідеальної господині. Практичними вчинками вона вправно виражає своє кохання до Гриця. Тетяна ж є повним протиставленням Настці.

«Тетяна кохає Гриця – Гриць кохає Настку – Настка кохає Гриця – Гриць кохає Тетяну» – так умовно можна пояснити зв’язок між центральними персонажами твору.

Виступ VІІ творчої групи «Сценічна історія повісті».

О. Кобилянська мріяла про сценічне втілення повісті. На її прохання Леся Українка погодилася інсценувати повість і склала план п’єси, але написати її вже не встигла. Значно пізніше  за мотивами цієї повісті було поставлено вистави Чернівецьким театром ім. О. Кобилянської та Московським циганським  театром «Ромен».

У 1950 році відомий український актор і режисер В. Василько створив п’єсу, яка стала активом у репертуарах театрів.    

У 1966 році оперу «У неділю рано» було успішно поставлено на сцені Львівського оперного театру.

У 2004 році у Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Т.Г. Шевченка відбулася прем’єра вистави «У неділю рано зілля копала» за однойменною повістю                      О. Кобилянської, якою театр розпочинав свій новий, 79-й театральний сезон.

У 2014 р. опера була знов втілена на сцені Національної Музичної Академії України ім П.І. Чайковського.

Вистава «У неділю рано зілля копала» не сходить зі сцен театрів, радуючи глядачів своєю неповторністю.

Перегляд уривків з вистави.

ІV. Рефлексія. Закріплення нових знань

1.               Зроблені плакати-схеми лідери груп закріплюють на дошці. Учням дається 5 хвилин на складання узагальнюючої таблиці «Що я знаю про повість «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської».
2.               Перевірка знання тексту твору з допомогою відеовікторини (учні переглядають кадри вистави «У неділю рано зілля копала» й відповідають на питання: «Яку подію сюжету висвітлено?»)

V. Підбиття підсумків

1) Вправа  «Вільний мікрофон»

1.               Я сьогодні…
2.               Більш за все мені сьогодні запам’яталося…
3.               Найбільше мене вразило…
4.               Мені здається, що такі твори навчають нас…
5.               Написавши цю повість, О. Кобилянська виявила себе як…

2) Оцінювання роботи учнів (учитель і учні оцінюють роботу кожної групи, відповідно виставляються оцінки за урок).

VІ. Домашнє завдання

-​ Написати свою кінцівку твору;

-​ Написати твір «Чим мене схвилювала повість «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської»;

- Створити буктрейлер повісті.

Підсумкове слово учителя

«У неділю рано зілля копала...» – один з найпоетичніших і найліричніших творів О. Кобилянської, хоч він і сповнений глибокого драматизму. Ліричного характеру значною мірою йому надають одухотворені письменницею картини природи, якими вона досягає великого емоційно-художнього впливу на читача, поетичні інтонації її мови. Вражає талант О. Кобилянської писати просто, різко, переконливо. 110 років повість «У неділю рано зілля копала» не може не зачепити серця вдумливого й вихованого читача, зачаровує своїм яскравим народнопоетичним струменем, фольклорною поетикою, силою образів, взятих із самої гущавини народного життя.

Література

1.               Вознюк В.О. Ольга Кобилянська. – К.: Укрвидавполіграфія, 2012. –  152 с.
2.               Головецька Н. «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі». Урок позакласного читання за повістю О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала». 10 клас // Українська література в загальноосвітній  школі. – 2005. – № 1. – С. 33-35.
3.               Голубчук Т.О. Любов, яка вбиває: за повістю О. Кобилянської «У неділю рано зілля копала» // Вивчаємо українську мову та літературу. –  2013. – № 14. – С. 21-25.
4.               Демченко І.А. Особливості поетики Ольги Кобилянської. – К.: Твім-Інтер, 2001. – 208 с.
5.               Жижченко Л.  Жанрові модифікації в українській літертурі початку ХХ століття (на прикладі повісті-балади О.Кобилянської «В неділю рано зілля копала») // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: зб. наук. праць. – Ужгород, 2011. – Вип. 15. – С. 101-103.
6.               Кобилянська О.Ю. Вибрані твори. – Київ: Дніпро, 1977. – 684 с.
7.               Кирилюк С.Д. Ольга Кобилянська і світова література. – Чернівці: Рута, 2002. – 174 с.
8.               Починок Л.І. Ольга Кобилянська. Знайома постать у новому ракурсі: навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2005. –   192 с.  
9.               Приходько І. Актуальні акценти в осмисленні творчості Ольги Кобилянської (1863–1942) // Педагогічна думка. – 2017. – № 2. – С. 7-11.
10.          Рудницька О.Б. Гуманістичний пафос малої прози М. Коцюбинського та О. Кобилянської // Бібліотечка «Дивослова». – 2010. – № 11-12. – С. 21-22.
11.          Марків Р. Текст у тексті: міфологеми у повісті-баладі О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала» // Фольклористика. – 2006. – № 3. – С. 42-29.
12.          Монахова Н. Фольклорні моделі в повісті О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала» (на прикладі міфологеми «доля») // Літературознавчі студії. – 2000. – № 4. – С. 11-20.
13.          Якименко О. Трансформація міфу про вічне повернення у повісті Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала» // Дивослово. – 2008. –    № 6. – С. 43-46.
14.          http://zodub.uz.ua/vydav/download/slovo_zavorushenogo_sercja.pdf
15.          http://naub.org.ua/?p=1041
16.          https://uk.wikipedia.org/wiki/У_неділю_рано…
17.          http://h.ua/story/13574/
18.          http://sites.utoronto.ca/elul/Kobylianska/Vnediliu/vnediliu07.pdf
19.          https://www.google.com/search?q=кобилянська+у+неділю+рано+зілля+копала&ei=eoOzWvaLIceusAHc9pfYCw&start=10&sa=N&biw=1192&bih=645
20.          https://history.vn.ua/compendium/ekzamen_ukraine/47.html