Урок "Другорядні члени речення. Додаток"

Тема.  Другорядні члени речення.  Додаток.

Мета: формування  компетентного мовця,  національно свідомої, духовно багатої особистості.

Очікувані результати навчально – пізнавальної діяльності здобувачів освіти:

Знаннєва складова: розуміє  другорядні члени речення;  формулює визначення додатка,

Діяльнісна складова: розрізняє додатки,  визначає їх у реченні; будує речення, поширюючи їх  додатками, складає речення з урахуванням мети й ситуації спілкування; використовує виражальні можливості другорядних членів речення у своєму мовленні.

Ціннісна складова: усвідомлює багатство виражальних засобів української мови;  робить висновки щодо значення будови речення для точності висловлення думки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування практичних умінь  і навичок на основі набутих знань.

Обладнання: підручник, картинки різних пір року, презентація, інформаційні картки, роздатковий матеріал, аудіозапис  «Звуки весни»

                                           Перебіг уроку

І. Організація уроку

Вітаю всіх присутніх на уроці. Урок розпочинаю словами Василя Олександровича Сухомлинського, відомий  видатний український радянський педагог, публіцист, письменник, поет.

 Краса природи – це одне з джерел, що живить доброту, сердечність і любов.

                                                                                         В. О. Сухомлинський

1. Ранкове повідомлення. «Хвилинка спостереження»

Хочу послухати ваші спостереження. Чи знаєте ви, яке сьогодні число? (учні записують число в зошити).  Що ви помітили, коли йшли до школи? З яким настроєм прийшли?

2.  Вправа «Подаруй посмішку»

Я також хочу поділитися зі своїм чудовим настроєм. (Учитель роздає дітям веселого смайлика). Діти виконують вправу «Подаруй посмішку».

  - Поверніться один до одного і подаруйте посмішку.

3. Створення емоційного настрою.

А ще хотілося б , щоб звуки, які почуєте, також вплинули позитивно на ваш настрій. (Учні слухають звуки весни)

   - З якою порою року асоціюються звуки?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Природу не можна застати неохайною і напівроздягненою, вона завжди прекрасна. Вона подобається нам і притягує до себе тому, що їй немає рівних у красі і неповторності, загадковості, мудрості і гармонії. Вона спонукає шукати відповіді на одвічні запитання, адже саме в цьому її найбільша сила і слабкість. Сьогодні на уроці спробуємо частково уявити, відчути  красу весни. Яка завітає на наш урок з української мови. Існує  багато прислів’їв і приказок про звичаї гостинності. Наприклад, Чим хата багата, тим і гостям рада. Що хата має, тим і приймає. А ми весну прийматимемо з гарним настроєм, теплом наших посмішок, знаннями рідної, материнської мови, активністю.

1.     Укладіть сенкан до слова весна

Перше наше завдання, яке спонукатиме вас до активності, креативності.

    Структура

Іменник                                  Весна

Два прикметники              Зеленокоса, мрійлива

Три дієслова                      Дзвенить,  співає, квітне

Коротке речення               Весною все квітне, оживає

Синонім                              Початок життя

2. Поетична хвилинка

Один із найцікавіших звичаїв українського народу -  закликання весни. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу.

  Деякі веснянки прослухаємо  (учні читають веснянки)

Ой весна, весна днем красна,

Що ж ти, весно, принесла?

Принесла я вам лiтечко,

Ще й рожевую квiточку

 

—  Ой  ти  весна,  ти  весна,

 Ти  чого  до  нас  прийшла?

 —  Я  прийшла  до  вас  з  теплом,

 Із  зеленим  житечком

Ти,  зозуленько  сива,

 Ти  нас  розвеселила,

 Як  почала  кувати  —

 Повиходили  з  хати

      Ось ми й запросили Весну

• Що ж весна принесла, з чим прийшла? Запишіть у зошити речення.

Принесла я вам лiтечко, ще й рожевую квiточку. Я  прийшла  до  вас  з  теплом,

із  зеленим  житечком. 

ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

  Тож весняними стежками помандруємо здобувати знання.

 -  Запитання для учнів -  «Незакінчене речення»

1. Розділ науки, який вивчаємо називається … (синтаксис)
2. Синтаксис вивчає  …  (будову речення і словосполучення
3. Речення – це … ( змістове та інтонаційне об’єднання слів, що є засобом вираження думки).
4. Граматична основа складається з … (підмета і присудка)
5. Підмет – це … (головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні і відповідає на питання хто? що?)
6. Присудок – це … (головний член речення, який означає дію підмета та вказує, що діється з підметом і відповідає на питання:  що робить підмет? що з ним діється?  що він є?  який він є?)
7. У записаних реченнях виділіть підмети і присудки.

• У реченнях крім підмета і присудка є інші члени речення. Їх ми називаємо другорядні. Це можуть бути додатки, означення, обставини.

ІV.  Оголошення теми, мети, завдань уроку.  Актуалізація опорних знань.

Другорядні члени речення.  Додаток. (Учні записують у зошити). Тож сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про додаток як другорядний член речення та способи його вираження.  Умітимете  виділяти їх в реченні, відрізняти від інших другорядних  членів, поширювати речення додатками.  Для цього згадаймо питання непрямих відмінків Р.в. кого? чого? Д. в. кому? чому?  З. в. кого? що?  О. в. ким? чим? М. в. кому? чому?

  -  Зверніть увагу на виділені слова, записаних реченнях. Поставте до них питання. До яких частин мови вони відносяться? (Принесла я вам лiтечко, ще й рожевую квiточку. Я  прийшла  до  вас  з  теплом, із  зеленим  житечком). 

Вам – кому?; Літечко – що? (кого?); квіточку - що? (кого?); вас – до кого?; з теплом – з чим?;  із житечком – із чим? -  це додатки, підкреслюються  --------- (Діти підкреслюють додатки в реченнях)

• Який висновок можна  зробити? Що ж таке додатки? (На що вказують? На які питання відповідають? Якою частиною мови виражаються?)

  V.  Опрацювання матеріалу уроку. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу

1. Робота з підручником.

Про поняття додатка і способи вираження дізнаєтеся, опрацювавши матеріал підручника (параграф 51.  С. 150).

2. Підсумки прочитаного самостійно теоретичного матеріалу.

Отже,  додаток – другорядний член речення, що указує на предмет, який є учасником дії, процесу, але не виконавець дії чи процесу); відповідає на питання непрямих відмінків. Виражається найчастіше іменником або займенником.

VІ.  Фізкультхвилинка.

   Ваші очі стомились. Виконаймо горизонтальні  рухи очей: направо – наліво. Рухи очними яблуками вертикально: вгору – вниз. (4 – 5 разів)

VІІ. Завдання - практикум

Закличні обряди за своєю суттю складаються ще й з дійств по закликанню птахів з теплого краю. Птиця — це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця.  Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються.

• Назвіть весняні місяці

1. Робота в групах. Учні об’єднуються в групи за місяцями весни.

Група Березенята. Рухаючись за напрямком стрілок, прочитай про прикмети, пов’язані з прильотом птахів. Назвати додатки, якими частинами мови виражені. (Додаток А)

 

 

 

 

 

 

 

         весна                            Побачив 

 

                                шпака –

                                            біля          

       знай                                         порога

 

2.  Група. Прочитати текст. Що дізналися нового? Назвати додатки з питаннями непрямих відмінків.

Шпак є, мабуть, одним із найвідоміших птахів у помірних широтах. Птах розміром з дрозда з довгим і прямим дзьобом з трохи сплюсненим кінчиком. Має довжину від 19 до 22 см, вагу від 60 до 90 грамів. Розмах крил шпака сягає 42 см. Покриття блискучо-чорне, ґлянцево-малинове або зелене з білими цяточками, які найпомітніші взимку.

• Діти, а чи всі птахи відлітають у вирій?

Вчитель.  Зима – один із найскладніших періодів для птахів. Значна частина корму, такого необхідного для життя пернатих друзів, схована під снігом. У період нестачі корму найбільш уразливими стають дрібні садові птахи., які часто гинуть у цей час. Ось чому так життєво необхідно підгодовувати птахів узимку. Діти ознайомлять із  інформаційною пам’яткою , як допомогти зимуючим птахам.

3. Група.  Про що ви б хотіли проінформувати присутніх. Доповнити речення додатками, використавши іменники із пам’ятки.

Щоб не нашкодити птахам, потрібно уважно поставитися до підбору …  Продуктів, які добре підходять для підгодовування птахів, досить багато.  Чимало птахів прилетять поласувати … Підготуйте суміш з … .

3. Робота з підручником

Вправа ___  письмово

VІІІ.  Підсумки уроку. Домашнє завдання.

1. Мозковий штурм

• Хто у нас на уроці був у гостинах?
• Про які весняні звичаї говорили на уроці?
• Що ви дізналися про них?
• Яка тема уроку?
• Що дізналися про додаток?
• Яка роль додатків у мові

  Отже, ще раз хочу звернутися до слів О. В. Сухомлинського  Краса природи – це одне з джерел, що живить доброту, сердечність і любов. І сьогоднішній урок нехай буде для вас одним із джерел, що живитиме вашу доброту, сердечність і любов до всього, що вас оточує.

2. Домашнє завдання.

• Вивчити  матеріал матеріал підручника
• Виписати 5 прислів’їв про весняні звичаї .  Підкреслити додатки
• Творче завдання. Одним реченням описати весну.