"Використання сучасних методичних прийомів на уроках української мови та літератури"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інноваційній підхід едьютеймент – це трансформація звичайного

урока у новітній

 

 

 

 

Матеріали підготувала

Філологиня Хотинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5

Тетяна Миронець

 

 

ВСТУП

 

 

Про сучасних школярів кажуть, що вони з’явилися на світ «із мишкою в руці». Діти, народжені в ХХІ столітті, змалку оточені комп’ютерами, ноутбуками, планшетами, смартфонами та ігровими приставками. Наші учні не ставлять зайвих запитань – вони «гуглять». Вони не запитують дорогу у перехожих — вони шукають потрібне місце за допомогою навігатора. Для Z-покоління підлітків візуалізація та медіаоснова уроку є обов’язковими вимогами, а не лише актуально-модними цікавинками.

Не варто сперечатись із потребами часу, необхідно застосувати сучасні пристрої на користь навчання.

 

Тому на своїй практиці я пропоную використовувати інноваційний підхід до навчання нових дітей на уроках української мови та літератури – едьютеймент.

  Етимологію слова «едьютейнмент» легко простежити, адже воно походить від злиття двох англійських іменників: education — освіта й entertainment — розвага. До речі, це слово з’явилося ще в 1948 році в студії Уолта Діснея для позначення формату захопливого документального серіалу.

Психологи стверджують, що інформація, яка пропонується учневі в ігровій формі, швидше і краще запам’ятовується. Навчання стає грою, виграти в якій означає чогось навчитися.

Одним із елементів едьютейнмента є метод кроссенса.

Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко. Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок. Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс – знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками

Що таке «кросенс»?

Кросенс – це стандартне поле з дев’яти квадратів, у які розміщено певні зображення – асоціації. Читати його потрібно зверху вниз і зліва направо, далі рухатися тільки вперед та закінчувати на центральному квадраті з номером п’ять чи дев’ять – усе залежить від того, в якому порядку буде пронумеровано квадрати (рис. 1). Так утворюється умовний ланцюжок, загорнутий «равликом».

Рис. 1. Стандартне поле кросенса

Її можна використати на уроці засвоєння нових знань, формування умінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок, узагальнення та систематизації знань, перевірки й корекції знань, умінь і навичок, комбінованому (змішаному) уроці, як окремий урок, в основі якого метод виступатиме вже як окрема технологія, а також у вигляді творчої самостійної роботи.

Алгоритм складання кроссенса:

1. Визначити тематику, загальну ідею.

2. Дібрати зображення, що ілюструють елементи.

3. Виділити 9 елементів зображень, що стосуються ідеї, теми.

4. Знайти зв’язок між елементами, визначити послідовність.

5. Сконцентрувати всі зображення в одному елементі (квадраті № 5).

6. Виділити риси, особливості кожного елемента.

Не варто випускати з уваги й величезний виховний потенціал кросенсів. Їх можна складати на тему виховної години, святкового заходу, ювілейної дати, він може стати способом організації колективної творчої справи. Майте на увазі, що в цьому випадку кросенс учня буде кориснішим, ніж той, який створив викладач, бо він:

– відображає глибину розуміння учнем запропонованої теми;

– сприяє розвитку логічного й образного мислення;

– підвищує мотивацію;

– розвиває здатність учня до самореалізації.

Переваги і недоліки, труднощі та перспективи використання

Метод кросенса розвиває логічне мислення учнів на основі діяльнісного підходу, сприяє формуванню креативності, співпраці, комунікації та критичного мислення учнівської молоді. На цьому етапі уроку він допомагає викладачу не тільки самостійно сформулювати тему, а й уникнути нудного монологу під час її розкриття. Застосування методу під час пояснення включає в роботу зорову пам’ять учнів, оскільки кожен етап життєвого і творчого шляху письменника підкріплюється асоціативним зображенням, а також логічне мислення, бо ілюстрації пов’язані між собою за змістом.

На квадратах можуть бути й написи, але яскраві картинки цікавіші учням. Добору зображень, які асоціюватимуться з матеріалом теми уроку та її визначенням, надають багато уваги. На етапі рефлексії пропонують учням самостійно скласти кросенс і пояснити взаємозв’язок між його елементами.

Практичне застосування методу показало, що в учнів першого курсу труднощі в навчанні виникають через:

– занижену оцінку власних можливостей, тоді її необхідно підвищувати;

– відсутність мотивації в досягненні мети, тоді учня необхідно зацікавити;

– негативний особистий досвід у минулому, тоді необхідно сприяти формуванню позитивного досвіду.

Такі питання легко вирішують навчанням через ігрову діяльність, «едьютейнмент» із застосуванням методу кросенса. Не можу сказати, що метод кросенса не має жодних проблем. Вони є, всі стосуються прочитання зображень. Окремі з них можуть бути не дуже зрозумілими або надто загадковими. У такому випадку викладачу чи автору кросенса варто надати коротку текстову підказку (кого або що зображено на кожній картинці, а завдання – знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кросенсу, відшукавши єдиний ланцюжок асоціацій тощо).

Предметні кросенси, зрозуміло, розгадувати простіше. Ще простіше, на мій погляд, їх складати. Потрібно лише зрозуміти сенс і знати алгоритм створення асоціативної головоломки.

Отже, досвід показує, що генератором розвитку мислення є логічна гра, а використання «едьютейнмента» із застосуванням методу кросенса на уроках української мови й літератури створює умови для ініціативи учнів, підвищує їх мотивацію, спонукає до самостійного пошуку, допомагає знайти віру в себе, що поступово призводить до відчуття успіху.

Переваги

Формуються такі компетентності:

вміння спілкуватися

державною мовою, математична компетентність, соціальна (робота в

групах і всім класом), інформаційно-цифрова (особливо якщо кроссенс

створюється на комп'ютері, ініціативність і підприємливість, обізнаність

та самовираження у сфері культури.

Недоліки

Віддалені асоціації, їх поліваріативність, неоднозначність прочитання можуть заплутати учнів, відбити бажання рухатись далі у своєму пошуку відповіді.

Розважальні медіа ресурси – це телебачення, кіно,

комп’ютерні ігри, соціальні мережі, що незмінно пов’язані з життям наших учнів та захоплюють їх. Чому б не скористатися цим?

Соцмережі – нові можливості для навчання/викладання.

 

Як створити фейсбук сторінку письменника та літературного героя?

Соціальні мережі –  не тільки гарна можливість презентувати себе, а й інструмент спілкування, активний засіб згуртування людей за інтересами.

Майже кожна відома особа має свою сторінку у Фейсбук.

Фейсбук сторінка письменника  допоможе урізноманітнити навчальний процес.

Її можна редагувати, змінювати, додавати нові складові або ж просто скористатися вже готовим шаблоном.

Заповнюючи сторінку, діти можуть висловити своє ставлення до письменника, знайти цікаву інформацію, можуть навіть сперечатися, дискутувати, але за допомогою вчителя прийдуть до спільного висновку.

Також створюють такі сторінки для характеристики образів твору: потрібно не тільки розповісти про героя, а й висловити особисте ставлення до нього, проаналізувати вчинки, зовнішність, записати влучні цитати.

Соціальні мережі, як відомо, – популярний майданчик для презентації себе, інструмент спілкування, активний засіб згуртування людей за інтересами. Майже кожна відома особистість має свою соціальну сторінку у найбільш відомій мережі Фейсбук.

Скажемо учням: уявіть, що письменник-класик, якого ми вивчаємо, живе в наш час і має свою соціальну сторінку. Пофантазуйте, якою б могла бути ця сторінка.

Далі об’єднуємо учнів у групи.

На кожну групу роздаємо:

– аркуш А3 (або пів-аркуша ватману);

– набір фотографій письменника, якого вивчаємо;

– фотографії з обкладинками відомих творів нашого автора;

– клей;

– кольорові маркери/фломастери.

Завдання: створити соціальну сторінку письменника

Чим можна наповнювати аркуш?

1. Наклеїти фото, підписати їх.

2. Подумати, під яким ім’ям автор захотів би себе презентувати світові. (Наприклад, сторінку Тараса Шевченка учні підписували «Дармограй», «Пророк», «Тарас Тарик», «U Tarasa». Сторінку Лесі Українки – «Мавка», «Полісяночка», «Одержима», «Бояриня». Іван Франко – «Український Мойсей», «Франик», «Каменяр». ).

Як відомо, більшість учнів користуються соціальними мережами. Тому викликає захоплення завдання на створення у даних програмах сторінки письменника чи героя. Добираючи фотографію на аватар, завантажуючи фото із життя у спеціальні альбоми, заповнюючи особисті дані, добираючи відео чи аудіо, додаючи текстові документи з віршами чи прозою, учні не лише виконують об’ємну пошуково-дослідницьку роботу, а й проявляють креативність і творчість. Після подібного завдання на «Фейсбуці» з’явилися сторінки Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Пантелеймона Куліша.

Цікавим є досвід перегляду у соціальних мережах реальних сторінок письменників-сучасників. Можливість поглянути на письменника як на реальну людину надає сторінка на «Фейсбуці» Емми Андієвської, Ліни Костенко, Сергія Жадана. Комунікація без обмежень – пріоритет новітнього хмарного середовища.

Фактично, зайшовши на профіль у соцмережі, можна побачити чим захоплюється людина та що відбувається у її житті. Зважаючи на це, пропонуємо використати цей близький для школярів спосіб спілкування, як інструмент для проведення творчих уроків!

Що це:

Instagram – це популярний та швидкий спосіб редагування світлин з можливістю ділитися ними з друзями. За допомогою цієї соціальної мережі можна розвивати у школярів візуальне мислення.

Приклад контенту, який міг би бути у профілі Тараса Шевченка

Twitter та Facebook – популярні соціальні мережі, з використанням яких можна обмінюватись повідомленнями, відмічати геолокацію, додавати текстовий, аудіо, фото, відео та графічний контент.

Приклад завдання на уроці:

Вивчаючи історію чи літературу ХХ ст. чи ще більш раннього періоду, інколи може виникнути відчуття відчуженості, академічності і надзвичайній далекості тих подій від реального життя, наче тоді жили інші люди, і зрозуміти їх майже неможливо. Щоб це відчуття в учнів не виникло, пропонуємо осучаснити історію, подібно проекту «1917. Вільна історія», в межах якого історичні відомості подаються у формі коротеньких постів у соціальних мережах.

Приклад, як би міг виглядати профіль Івана Франка в Instagram

Запропонуйте учням, залучивши, наприклад, Instagram, спробувати за допомогою всього однієї світлини передати сенс певного вірша чи частини прозаїчного твору. Нехай вони ставлять хештеги, діляться проектами з друзями. Це не лише стимулює більш детально ознайомитися з поезією, вдуматися у зміст, а також дозволить залучити творчі здібності у звичному віртуальному просторі.

Приклад, як би міг виглядати профіль Лесі Українки в Instagram

Вивчаючи творчість певного письменника, політичного чи культурного діяча, запропонуйте школярам опанувати його біографію за допомогою соціальних мереж. Наприклад, якими б думками чи подіями він ділився у постах Twitter, які б світлини з друзями виставляв, як би міг виглядати його профіль на Facebook, як би змінювалась його геолокація час від часу та які б тексти були у його блозі.

3. Придумати соціальний статус письменника, гасло. (На сторінці Тараса Шевченка: «Караюсь, мучусь, але не каюсь».)

4. Написати відомості про автора: рік і місце народження, де навчався, яку освіту здобув. (Вказане дітьми місце проживання Григорія Сковороди, для прикладу, – «Всесвіт».)

5. Перелічити друзів письменника: реальні друзі, хто жив в один час з автором, і вигадані персонажі, хтось із сучасних політиків, письменників. (Учні в друзях можуть написати «Вова зі Львова», «Андрій Садовий», «Володимир Зеленський», «Славка Вакарчук», «Ліна Костенко». На сторінці Оскара Вайльда зазначено: «Дурнів у друзі не додаю».)

6. Придумати, на які групи/сторінки підписаний наш автор. (Леся Українка може бути підписана на сторінки «Рух «За мову», «Дивослово», «Клуб перекладачів», «Підслухано в Колодяжному», «Старовинна вишивка».)

 

 

 

7. Наклеїти фото з творами, проанонсувати їх.

8. Вказати кількість лайків.

9. Написати новини від письменника і коментарі відвідувачів сторінки.

Аби створити соціальну сторінку письменника, учням доведеться заглянути в біографію автора, пошукати його відомих сучасників-друзів, відрекомендувати твори. А отже, ефект запам’ятовування відомостей з біографії письменника-класика буде високим.

Це надзвичайно захопливий вид створення тексту «нової природи», зрозумілого сучасним дітям.