Урок "Другорядні члени речення. Означення узгоджене і неузгоджене"

Тема. Другорядні члени речення. Означення узгоджене і неузгоджене

Мета: поглибити знання учнів про означення як другорядний член речення; сформувати поняття про узгоджене і неузгоджене означення; розвивати вміння визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та навпаки; удосконалити навички доречно використовувати означення як в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти формуванню культури мовлення; виховувати повагу до рідної землі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: картки для індивідуальної роботи, таблиця, картки із завданнями, опорна схема.

Кожному мила своя сторона.

Г.Сковорода

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Міні - інтерв̒ю

-          Добрий день! Даю чітку інструкцію: інтерв’ю за 1 хвилину. Відповідаємо прикметниками.

-          Яким був попередній урок? – важким, цікавим.

-          Якою була перерва?- весела, коротка.

-          З яким настроєм ви прийшли на урок? – гарним, сумним.

-          А яка зараз повинна бути обстановка на уроці, щоб ви змогли засвоїти нову тему? - робоча

-          Отже, давайте створимо таку робочу атмосферу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з картками

1. Підкресліть граматичну основу речення. Визначте непоширені та поширені речення.

Київ  розкинувся. Київ — найстаріше і найвідоміше українське місто. Воно побудоване дуже давно. Про Київ згадують у своїх книжках греки. Грецькі купці колись приїздили на береги Дніпра торгувати. Живуть козаки.

2. Підкресліть граматичну основу речення. Визначте непоширені та поширені речення.

Спливли літа. На правому березі Десни розкинулося стародавнє місто Чернігів. Засноване воно у сьомому столітті. Чернігівці та гості міста милуються його Спаським і Борисоглібським соборами. Ми бережемо. Молодь відновлює рідну культуру.

 

2. Перевірка домашнього завдання
3. «Ти - мені, а я - тобі»

-          Дома ви готували запитання з теми, що вже вивчалась. Будь ласка,поставте один одному запитання.

4. Відгадай шаради

Можете взяти ручку і чорновик

  Префікс слова ознайомити; корінь слова значити; суфікс слова побачення; закінчення слова моря.  Означення

  Префікс слова додому;корінь слова дати; суфікс слів зшитий, садок.  Додаток

5. Відгадати ребус                                                     ^на

ОБ 100’^а И

-         Як називаються ці відгадані слова?

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

 

-         Отже, сьогодні на уроці ми поглибимо ваші знання про другорядний член речення, який називається означенням. Познайомимося із новими поняттями узгоджене та неузгоджене означення. Будемо вчитися визначати їх у реченні.

-         А епіграфом на уроці будуть слова  Г.Сковороди: «Кожному мила своя сторона».

-         Як розумієте цей вислів?

-         Давайте створимо асоціативний кущ до слів рідний край.

ІV. Сприймання й засвоєння учнями нового матеріалу

1. Мовне спостереження

Рідний край я не забуду ніколи!      записати речення на дошці

-         Визначимо граматичну основу.

-         Знайдіть означення. На що вказує означення?

-         На яке питання відповідає означення в цьому реченні? А ще на які питання відповідає?

-         З яким членом речення означення пов’язане за змістом? (додаток). Якою частиною мови виражений додаток? Отже, означення залежить від члена речення, вираженого іменником.

-         Якою частиною мови найчастіше буває означення?

2. Робота з підручником ст..

-         Звіримо свої висновки із правилами.

3. Працюємо з опорною схемою

 ОЗНАЧЕННЯ

 

                                  

 

  

 

 

 

    У кожного з нас є  Я тримала гілку (яку?) калини.

    маленька батьківщина.

-         Означення бувають узгоджені та неузгоджені.

-         Узгоджені означення стоять у формі того ж роду, числа, відмінка, що й означуване слово. Вони виражаються прикметниками, дієприкметниками, займенниками, порядковими числівниками.

-          Неузгоджені означення можуть виражатися: іменником у непрямих відмінках, присвійним займенником, неозначеною формою дієслова, прислівником, словосполученням.

4. Спіймай пропущений матеріал

-         Уважно прочитайте матеріал підручника на ст. 102-103. І скажіть, який навчальний матеріал я пропустила, не пояснила вам. ( дієприкм. звороти)

 

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

1. Вправа 137 усно

Ланцюжком читаємо речення. Визначаємо означення. Називаємо слово пов’язане з означенням за змістом. Ставимо питання до означення.

ФІЗХВИЛИНКА

2. «Визбирувач» .

-         Яку культурну пам’ятку має Новобузька сторона?

-         Прочитайте текст. Випишіть 4 означення  із означуваним словом.

      Визначна  пам’ятка нашого краю – Свято-Михайлівський (Пелагеївський) жіночий монастир у селі Пелагеївка. Понад сто років він височіє над річкою Інгул, схожий на велетенську свічку, і розташувався далеко від шумних трас та мегаполісів, серед степу та первозданної природи. Саме це місце вибрав у 60-і роки ХІХ століття купець першої гільдії Сидір Дурилін, аби влаштуватися тут разом із своєю молодою дружиною Пелагеєю. Для слабкого здоров’я жінки вкрай потрібними були цілюще степове повітря, затишок та спокій. Іменем дружини назвав Сидір село, а після її смерті – храм. З того часу історія Дуриліних нерозривно пов’язана з приінгульським краєм. Виконавши духовний заповіт батька, заклали церкву брати Андрій та Михайло Дуриліни в пам’ять про трагічну долю своєї матері Пелагеї.

 

3. Дослідження-моделювання

-         Змоделювати прислів’я і приказки, дібравши їхні закінчення з другої колонки. Записати їх, ставлячи означення в потрібній формі.

1. (Поганий) синові…                                  а … а (чужий) країна, як домовина.
2.  (Козацький) роду…                                 б …батьківщина не в моду.
3. Краще не (свій) стороні кістьми              в…(свій) гніздо знає.

лягти…                                                       г …ніж на чужині слави натягти.

4. Свій край, як рай…                                  ґ …і ворона мила
5. (Усякий) пташка…                                   д …нема переводу.
6. З (рідна) землі…

Відповідь: 1б, 2д, 3г, 4а, 5в, 6

-         З’ясувати тематику народних висловів. Можливо, хтось знає народні приказки та прислів’я про рідний край.

4. Робота в парах. Творче конструювання

-         З поданих словосполучень скласти речення так, щоб прикметники виконували роль означення та іменної частини складеного присудка.

Багатий край, сивий туман, дощовий ранок, глибока річка, радісний настрій, дзеркальна вода.

Зразок: В українські степи прийшла пізня осінь. В українських степах осінь була пізньою. - зразок.

5. Подані  словосполучення потрібно  замінити на  узгоджені означення та неузгоджені

ЗРАЗОК. Глиняний глечик - глечик із глини.

Бальна сукня, вулиці села, бутербродне масло, захисний одяг, подруга по школі, братова книга, людська пам'ять, робітник без досвіду, оливкова олія, ваза з кришталю, осінній день, експонат музею, міська вулиця, вода з моря, яблуневий цвіт, сонячне проміння, автобус для школи, ключ журавлів.

6. Робота в групах. Дослідження – трансформація.

-         Переписати прислів’я, виділені неузгоджені означення замінюючи на узгоджені

-         І гр.. -1,2 речення.     ІІ - 3, 4 реч.,  ІІІ – 5,6 реч..

-         Кожній групі  по 2 речення. Завдання навпаки: узгоджені означення замінити на неузгоджені.

І група -  Сад на гірському схилі творили яблуні. На лісових стежках її вабили сонячні зайчики.

ІІ група -  Тополя світиться пташиними піснями. Каштанові листки та суцвіття прикрашають місто.

ІІІ група -  Таємниця жила в тополиній душі. Сільські майстри змальовували квіти, ягоди й плоди.

-         Одне речення розберіть синтаксично. За зразком на ст..102

7. «Хто швидше!»

-         Хто швидко і правильно випише з тексту якнайбільше означень?

На жаль, гарні традиції потроху забуваються. Ми швидше висадимо ранній персик, скоростиглий абрикос, утішатимемося хатнім лимоном, але забуваємо озеленити околицю молодим дубком чи кущем калини. А був же у нас в Україні прекрасний звичай: народився син - висаджували два жолуді, з'являлася донька - висівали калинове зерня. У цьому мудрому обряді глибокий символ - красивого й корисного. Бо жодне весілля не обходилося без калини, якою прикрашали коровай та вінець молодої, а дубки символізували, що юній родині потрібні в прямому й переносному значенні підвалини для нової оселі. Чи не звідси таке поетичне весільне побажання: «Дарую два кущі калиноньки, щоб мати дві дівчиноньки, а ще два дубочки - на синочки!»? (За В. Скуратівським)

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання

Рефлексія

-         Про що говорили на уроці?

-         Що нового дізналися на уроці?

-         Чого навчилися?

-         Що було найцікавішим?

-         Можливо, щось не сподобалося?

Оцінювання

-         Оцініть свою діяльність на уроці, використовуючи таблицю.

Я ПРЦЮВАВ(-ЛА)

Без ініціативи	Активно
Старанно	Незадовільно
Погано	Повільно
Достойно	Творчо

Отже, Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх господарів життя. Ви потрібні їй мудрі, умілі, дбайливі і людяні. Тож хай вам щастить

VІІ. Домашнє завдання

На вибір:

• Виконати вправу.
• Виписати із худ. літ. вірш або 6 речень із узгодженими та неузгодженими означеннями.
• Скласти твір-роздум «Люби і знай свій рідний край», використовуючи узгоджені і неузгоджені означення.