Урок "Духовна культура давніх слов'ян"

Тема: Духовна культура давніх слов’ян

Мета:

• розглянути формування вірувань давніх народів в нашому краї та зробити аналіз  їх впливу на розвиток релігійній свідомості українського народу; 
• визначити особливості української міфології;
• охарактеризувати та порівняти вірування давніх слов'ян;
• розглянути різні шляхи в розвитку релігійної свідомості давніх слов'ян;
• використовувати диференційний та індивідуальний підхід;
• розвивати міркування, уміння порівняння, узагальнення, робити висновки;
• виховувати повагу та толерантне ставлення до культурної та релігійної спадщині нашого народу

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь

Форма уроку: інтерактивний з використанням мультимедійних засобів

•                  характеризувати особливості української міфології;
•                  давати власну оцінку релігійної свідомості давніх слов'ян;
•                  порівнювати вірування давніх слов'ян

Хід уроку

Структура уроку:

1.  Організаційний момент - 5 хв.

Повідомлення теми та мети уроку

2.  Актуалізація опорних знань і умінь учнів - 5 хв.

Мандрівник, що вивчав життя відсталих народів, писав: «Вони бояться негоди, голоду, хвороб, мертвих людей, злиднів – всього, чого вони не знають» (на дошці)

• чи можна на підставі цього висловлювання визначити причини появи у людей релігійних вірувань?
• В які надприродні сили вірили давні народи нашого краю?

3.  Вивчення нового матеріалу – 30 хв.

Самостійна робота у групах

Учні об’єднаються у 5 груп:

1. з допомогою тексту у підручнику та додаткового матеріалу заповнити таблицю:

Вірування мали великий вплив на повсякденне життя людини, вони регулювали та контролювали всі сфери життя. Язичництво минуло складний багатовікової шлях від архаїчних, примітивних вірувань давньої людини до державної "княжої" релігії Київської Русі IX століття. До цього часу язичництво збагатилося складними обрядами, чіткою ієрархією божеств (створення пантеону) і мало величезний вплив на культуру та побут давніх слов'ян. Воно отримало назву політеїзму.

Зробити висновок

2. З допомогою тексту у підручнику та додаткового матеріалу напишіть, як народний календар пов’язаний зі обрядовими святами давніх слов’ян.

Давні уявлення, релігійні культи та язичницька міфологія зумовили формування календарно-обрядової творчості, що ґрунтувалися на особливостях природної циклічності, на різних етапах сільськогосподарської праці. Слов'яни намагалися задобрити сили природи. Яскравий приклад – календарно-обрядові пісні, відповідно до чотирьох пір року, періодів у хліборобстві. Кожний цикл має центральне свято, обрядові дійства та мають релігійне, поминальне, хліборобське та родинне значення. Наприклад, колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, маївки, Русальні та Купальські пісні; зажинкові, жнивні, обжинкові пісні.

Зробити висновок

3. З допомогою тексту у підручнику та додаткового матеріалу скласти розповідь про тотемізм:

Разом з вшануванням дуба  слов'яни, наприклад, поклонялися священним тваринам - диким кабанам-вепрам.  Народна культура знає тотемізм в основному у формі пережитків, ритуальних заборон. Відлуння тотемізму збереглися в обрядовому фольклорі, пов'язаному з шануванням і величанням дерев, птахів, звірів, а також у казках, особливо тварин. Традиційні образи - символи звірів і птахів несуть на собі сліди тотемізму. Народна творчість не тільки зберігає усні образи тотемів, а й «уречевлює» їх у вигляді ковзанів і півників на даху, утицу-сільничок, оленів на рушниках і сорочках та тотемний образ сокола дуже давнього походження; до незапам'ятних часів походить уявлення про сонце як про сокола.

4.  З допомогою тексту у підручнику та додаткового матеріалу скласти розповідь про фетишизм та магію:

Язичницький культ вирушав у спеціально влаштованих капищах, де містився ідол.

     Щодо обрядів стародавніх слов'ян, то практично всі з найвідоміших масових народних дійств дістали відображення пізніше й збереглися до сьогодні. Найвідоміші язичницькі обряди пов'язані з основними виробничими моментами землеробського року слов'ян. Ці аграрні свята супроводжувалися ігрищами, що мали магічний характер. Метою таких магічних дій було забезпечення добробуту роду, общини і, врешті-решт, полегшення повсякденного життя людини. Не всі обряди мали мирний характер. Наприклад, під час голоду через неврожай волхви вважали, що нещастя спіткало людей через «стару гадь» — тобто тих, хто ховав врожай та погано впливав на худобу. Таких людей зазвичай вбивали, приносячи в жертву богам, або виганяли з общини, спочатку розоривши їх.

       Отже, на відміну від греків культ природи не звільнив давніх слов'ян від страху перед природою, перед її таємничими силами. Давній слов'янин не перейнявся вірою у неосяжні сили людини. Тому побут і мистецтво наших далеких предків відбивають водночас і любов до природи, відчуття краси навколишнього світу, і страх перед природою, силам якої протистояли не особисті сили людини, а магія. Тому слов'яни носили на собі велику кількість оберегів— дерев'яних, металевих або кістяних фігурок.

    Оберегів в українського народу існувало дуже багато. Одні були пов 'язані з конкретними життєвими ситуаціями, обрядами, ритуалами (як, скажімо, різноманітні атрибути весілля, хрестин тощо). Інші супроводжували людину постійно —  від народження чи, принаймні, від певного часу в її житті (ініціації, вступу в шлюб) і до смерті. Усі ці речі, на перший погляд, такі несхожі між: собою, об'єднувала віра наших предків у їх доброчинну магічну силу. Оберегами прийнято називати магічні засоби, які охороняють людину та її найближче довкілля (дім, худобу, врожай тощо) від усілякої небезпеки: нечистої сили, чарів, хвороб, хижого звіра тощо.

Суть оберегу — в тому, щоб створити магічну перешкоду між об'єктом, який перебуває під опікою, і навислою загрозою, чудодійним чином сховати, заступити людину чи річ, зробити її невидимою, нейтралізувати згубну силу або знищити її, відігнати небезпеку, наділити опікуваний об'єкт захисними властивостями і здатністю протистояти злу. Як обереги, використовували спеціальні ритуальні предмети або їх рештки. Найпоширенішими оберегами, до яких вдавалися в будь-якій ситуації, були тексти, предмети і дії з християнською символікою (молитва, хрест, освячена вода тощо).

5. З допомогою тексту у підручнику та додаткового матеріалу скласти розповідь про анімізм:

Світ, що оточував давнього слов'янина, був «населений» невидимими духами - душами предків і родичів, двійниками фетішізіруемих предметів і явищ, об'єктами тотемистического культу. Вже не сам предмет є об'єктом шанування, а живе в ньому дух, демон, який надає позитивний або негативний вплив на перебіг подій у світі і на долі людей.

З плином часу духи починають розрізнятися:

а) за місцем проживання розрізняються демони сфери «поза домом» (ліс, поле, болото і т.п.), сфери «будинок», сфери «під землею» і «вище за землю»;

б) за певного періоду часу (полудница, захід і ін)

Відрізняються духи і ставленням до людини: злі і добрі.

У давнину, коли людина обожнювала стихійні явища й сили природи, в її уяві виникли духи річок, лісів, рослин... Із прийняттям християнства колишні боги-духи в міфологічному мисленні перетворилися на бісів — різного роду нечисту силу (лісовики, домовики, водяники, польовики, русалки, берегині, упирі, вовкулаки тощо).

У деяких народів існує чіткий розподіл духів на злих та добрих. В українській міфології існує відносна байдужість до такого розподілу, адже добро і зло, які несуть духи, визначаються не стільки природою самих духів, скільки їх роллю в даній ситуації. Тому наші предки приносили жертви різним духам, що могли нести зло, аби задобрити їх, відвернути від себе небажані випадки та явища. Навіть після прийняття християнства, як і в старі часи, так і через тисячі років, українець завжди ладен діяти по принципу: "Бога люби, але і черта не гневи".

Групи презентують свої роботи, обговорення.

Загальне завдання – з допомогою презентації заповнити таблицю:

Староруське язичництво було настільки поширене, що Стародавня Русь і після ухвалення християнства в світоглядному сприйнятті і в практичних діях являла собою язичницьке суспільство з формальним існуванням в нім елементів християнської віри і культу. Більшість язичницьких вірувань і звичаїв продовжували дотримуватися, при цьому до них було внесено незначну частку християнських норм.

Православ'я, в тій формі, в якій воно існує в Україні, є тепер своєрідним релігійним синтезом язичницьких вірувань і традицій з одного боку, а з іншого - християнством, яке прийняла Русь тисячу років тому. У цьому і полягає справжнє відміну духовного світу української людини, що ввібрав у себе, нехай несвідомо, через старовинні оповіді і билини, те, що існувало дуже давно, але було витіснене християнством.

У ХІ-ХІІ ст. у район Харківщини проникло християнство. Є відомості, що християнство сповідувала навіть частина половецького населення. Цікаві знахідки (хрестики, іконки, зокрема ікона св. Федора Тирона) знайдені в Ніахському та Мереф’янському городищах. Під час спорудження будинку харківського вокзалу (1898 р.) на глибині більш ніж 1 м будо знайдено барельєфне зображення ікони Спаса Нерукотворного (ХІІ-ХІІІ ст.), вирізьблене на брилі самородного гіпсу.

IV. Закріплення нових знань і умінь учнів - 2хв.

Визначте, про яку форму релігійних уявлень ідеться у наведених прикладах:

А) Орнамент на посуді, вишивка на рушнику – все це речі, яким людина приписувала захисні властивості. Для захисту від злих чар на тіло колись наносили татуювання, а обличчя розмальовували. Так виникла традиція наносити на обличчя косметику (фетишизм, магія).           

Б) Якось під час спекотного літа водойма, в якій жили черепахи, висохла. Тоді черепахи вирішили знайти собі нове місце для житла й вирушили в путь. Найтовстіша черепаха, щоб полегшити собі дорогу, зняла панцир. Так і йшла без панцира доти, доки не перетворилася на людину – предка роду Черепахи (тотемізм).

В) Майже всі місця на світі – небо, повітря, земля, гори і ліси – населені, за уявленням роду, різними духами, яких бояться і поважають (анімізм).

Гра «Оплески»

Учитель називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або термін використовувались на уроці. Учні підтверджують це оплесками, якщо ні – мовчать.

«Малюнкове письмо», «азбука», «петрогліфи», «фетишизм», «ієрогліфи», «анімізм», «буддизм», «ідол», «релігія», «тотемізм», «жерці», «магія».

 З допомогою схеми укажіть, як ви засвоїли матеріал:

Політеїзм  Тотемізм     Фетишизм       Магія            Анімізм         Християнство

5. Підсумок уроку – 2хв.

6.  Домашнє завдання – 1хв.

Опрацювати текст параграфа, вивчити поняття