Урок "Душа болить за рідну Україну". Образи українських митців у поезії Євгена Маланюка («Шевченко», «Сучасники», «Пам’яті Т.Осьмачки»).

Про матеріал

Урок-роздум допоможе вчителеві ознайомити учнів із творчістю Є.Маланюка; викликати інтерес до її вивчення; навчати робити аналіз поезій митця; розвивати вміння висловлювати власну думку, аргументувати її; виховувати високі естетичні смаки учнів, почуття любові та відповідальності за державу.

Перегляд файлу

Голик О.В.

«ДУША БОЛИТЬ ЗА РІДНУ УКРАЇНУ»

 

Тема. Образи українських митців у поезії Євгена Маланюка («Шевченко», «Сучасники», «Пам’яті Т.Осьмачки»).

Мета: ознайомити учнів із творчістю Є.Маланюка; викликати інтерес до її вивчення; навчати робити аналіз поезій митця; розвивати вміння висловлювати власну думку, аргументувати її; виховувати високі естетичні смаки учнів, почуття любові та відповідальності за державу.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

Форма уроку: урок-роздум.

Наочність, обладнання: портрети Є.Маланюка, Т.Осьмачки, Т.Шевченка, П.Тичини, М.Рильського, збірки поезій Є.Маланюка, епіграф, «Кобзар» Т.Шевченка.

Форми, методи та прийоми навчання: «Цитати для роздумів», робота в групах, «Це цікаво!», повідомлення учня, «Народознавча хвилинка», «Займи позицію», бесіда, робота з епіграфом, «Художня галерея», «Незакінчене речення», «Довідка».

Міжпредметні зв’язки: історія України (роль митця у державі, еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття), філософія (роздуми про сенс життя), психологія (внутрішній світ людини), музичне мистецтво («Симфонія №5» Л.Бетховена, пісня «Молитва за Україну»), українська мова (числівник), усна народна творчість (символіка).

Теорія літератури: сонет, диптих, перифраз, уособлення, історіософія, контраст, символ, епітафія, монолог, послання (епістола), посвята, сарказм.

Епіграф:

Як в нації вождя нема,

Тоді вожді її – поети.

Є.Маланюк

Хід уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ  УРОКУ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Бесіда.

  • Як ви думаєте, про що йтиметься на уроці?
  • Самостійно сформулюйте власну тему уроку і запишіть у зошити.

IV. ФОРМУВАННЯ ОЧІКУВАНЬ

«Незакінчене речення».

  • Від цього уроку я очікую…

V. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

(Звучить аудіозапис «Симфонії №5» Л.Бетховена).

Слово вчителя.

  •              Євген Маланюк з малих літ був свідком, як у родині шанували національні святині. В домашній бібліотеці, ще будучи 13-14-літнім хлопчиком, письменник знайомився з празьким виданням Шевченкового «Кобзаря». Митець «боготворив Шевченка», присвятив йому кілька спеціальних розвідок: «Ранній Шевченко» (1933), «Три літа» (1935), «До справжнього Шевченка» (Вступне слово на академії Української Студентської Громади у Варшаві 1937-го року), «Репліка» (1927), «Шевченко живий» (18.ІІІ. 1961). Є.Маланюк завжди вважав Т.Шевченка поетом національним, «духовним Мойсеєм нашої нації».

Виразне читання поезії Є.Маланюка «Шевченко».

Довідка.

  • Вірш увійшов до збірки «Земля й залізо» (1930 р.).

Робота в групах.

І група.

  • У якій формі написаний вірш? (Шекспірівського сонета).

Теорія літератури.

Сонет – (з італ. sonettoзвучати) – віршова тверда строфа з 14 рядків 5-стопного ямба.

  •            Які визначення використовує Є.Маланюк для визначення Т.Шевченка? («трибун», «Кобзар Тарас», «поет», «ким зайнялось і запалало»).
  •            Чи достатні такі означення для Т.Шевченка, на думку Є.Маланюка? (Ні).
  •            Чому? (Шевченко – поет національний, особистість, пророк).
  •            Чому поет присвятив вірш саме Шевченкові? (Хотів підкреслити величезну роль Шевченкового слова в боротьбі за волю).

«Цитати для роздумів».

  •            Чи погоджуєтеся ви із твердженням Є.Маланюка: «…надто рідко знайдемо таку повну і довершену національну особистість, як Шевченко»?
  •              А із думкою П.Терпила: «Визначити місце Шевченка в нашій літературі мусимо в першу чергу ми Українці, бо для нас він найближчий, найбільш зрозумілий»? (Роздуми учнів).
  •              Над чим міркує автор? (Над сутністю творчості великого Кобзаря, виявлення її основної антитези – полум’яна любов до своєї знедоленої нації і пристрасний протест проти її гнобителів).
  •              У якому поетичному жанрі написаний вірш? (Послання).

Теорія літератури.

Послання – різновид епістоли, полемічний тракт, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.

  •              Доведіть свою думку.
  •              Хто з українських письменників звертався до жанру послання? (Т.Шевченко, І.Вишенський тощо).
  •              Яким постає поет з вірша?
  •              Які елементи біографії і творчості Кобзаря простежуються в поезії?
  •              Який основний прийом використав Є.Маланюк, змальовуючи Шевченка? (Заперечення).
  •              Наведіть приклади. («не поет», «не трибун», «не Кобзар Шевченко»).
  •              Які ще тропи використовує автор?

«Займи позицію».

  •              Чи погоджуєтеся ви із твердженням Євгена Маланюка, що «дійсними творцями життя є мислителі, апостоли ідеї. Справжніми пророками історичних подій є Митці і, в першу чергу – поети»?
  •              Чим вражає вірш «Шевченко»? (Глибиною осмислення постаті генія, експресивно-емоційною лексикою, суворо-піднесеним тоном, прийомом різкого контрасту, оригінальною формою).
  •              Чи звернули ви увагу на елементи експресіонізму у вірші?

Теорія літератури.

Експресіонізм – (від фр. expression – вираження) – літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, художня течія в межах модернізму, яка сформувалася в перші десятиліття ХХ століття.

  •            Назвіть поняття, які мають негативний відтінок. («бунт», «полум’я», «вибух крові», «кара», «лютий звір»).
  •            Як їх використовує поет стосовно Шевченка? (Перетворює у позитив).
  •            Яким  Кобзаря побачив Є.Маланюк? (Шевченка-пророка, виразника гніву свого народу, його волі і мрії).
  •            Що відчув? (Заклик до національного прозріння, прометеїв дух поета).

«Цитата для роздумів».

 Приходиться ще і ще раз повторити те, що протягом десятків літ доводилося повторяти, а саме, що Шевченко – явище єдине й неповторне, що то виняток, а не «правило», що то згусток затисненого єства народу, що то вибух вулкана, якого нелегко вбгати в сякий-такий

 

«літературний процес…».

Є.Маланюк

Виразне читання поезії Є.Маланюка «Сучасники».

Довідка.

Поезія увійшла до збірки «Стилет і стилос».

  • Яка будова твору? (Він складається з двох частин).
  • Назвіть їх.

І частина

ІІ частина

Присвячена М.Рильському

Присвячена П.Тичині

Написана в січні 1923 року по прочитанні збірки поезій «Синя далечінь» - четвертої книги поезій М.Рильського (1922 року). Це була своєрідна рецензія еміграційного поета на збірку М.Рильського. Вона легко здолала кордони й виразно прозвучала в Україні.

 

Написана в листопаді 1924 року.

  • Як називається  вірш, який складається з двох частин? (Диптих).

Теорія літератури.

Диптих – об’єднані однією темою та ідеєю два поетичні твори.

  • Як ще можна назвати цей твір? (Вірш-посвята).

Теорія літератури.

Посвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір.

  • Охарактеризуйте кожну з частин твору.

ІІ група – характеристика І частини поезії, присвяченої М.Рильському.

  • Яку описову вказівку на М.Рильського подає Є.Маланюк? («Краси веселий кондотьєре…»).
  • Як ви можете пояснити ці слова?

Словникова робота.

Кондотьєр -  ватажок військових загонів у середньовічній Італії..

  • Як називається такий художній засіб? (Перифраз).

Теорія літератури.

Перифраз – (від гр. periphrasis  - окільне мовлення) – описовий зворот, ужитий замість прямої номінації (назви) предмета, особи чи явища.

  • Як Є.Маланюк називає М.Рильського? («Алхіміком мудрих слів»).
  • Чому? (Він карбує «в коштовних ямбах вічний біль»).

Словникова робота.

Алхімія – це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використовують хімічні сполуки, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин.

  •              Яке ставлення поета до автора «Синьої далечини»? (Маланюк захоплюється внутрішньою культурою й шляхетністю поезій).
  •              Як поет називає М.Рильського? («Ви – еллін, схимник і Гоген).

Словникова робота.

Елліни – стародавні греки. У цій країні жило сміливе, енергійне і працьовите населення. Воно називало себе еллінами, а свою країну – Елладою.

Схимник – монах, посвячений в схиму.

Схима – вищий ступінь чернецтва, приписував усамітнення і дотримання суворих правил.

Гоген Поль (1848-1903) – французький художник, один з представників постімпресіонізму, близький до символізму.

  • За що поет-неокласик веде боротьбу? (За високе мистецтво).
  • Що мав на увазі поет, говорячи: «Навколо хащі й печеніги»?

ІІІ група – характеристика ІІ частини.

  • Кому Маланюк проголошує хвалу у ІІ частині твору? (П.Тичині).
  • Чи згадується прізвище поета? (Ні).
  • Звертається особисто до нього чи до всіх сучасників? (Ім’я вгадується).
  •            Що ріднило Є.Маланюка з П.Тичиною? (Євген Филимонович в царині поетики – симфоніст. Він вільно оперує художніми засобами і класичної поетичної мови, й найсучаснішими образними версифікаційними трансформаціями її. Виваженість і, сказати б, наукова точність слова в історіософській поезії поєднується з гранично вираженою емоційністю, просто – бурею пристрасті. Саме це і ріднило його з П.Тичиною).
  •            Чому саме йому присвятив ІІ частину вірша? (Першою справжньою любов’ю серед поетів для Є.Маланюка став П.Тичина – такий близький сотникові армії УНР автор «Золотого гомону», «Скорбної Матері», «О панно Інно» та інших поезій «Сонячних кларнетів», оскільки «Вибухла революція і спалила обручі імперії», і  «Сонячні кларнети» П.Тичини так захотілося вважати за похідну сурму архангела, за гімн життя над трупом смерті»).

«Цитата для роздумів».

 Тичина – це як перше кохання. Цього забути не можна.

Є.Маланюк

  • Чому «хотілося вважати»? (Бо далі йде наголос: «Але помах крил зависає у повітрі»).
  • Яке уособлення використовує митець? (Слово – сурма архангела).

Теорія літератури.

Уособлення – різновид метафори, який ґрунтується на прийомі перенесення якості істот на предмети, явища природи чи абстрактні поняття.

  • Яка його місія? (Воскресити український народ).
  •            Якими параметрами вимірює Маланюк національного генія України? (Неземними, космічними).
  •              Зачитайте з тексту. («Так зродився ти з хвиль золото-синіх космічних вібрацій, / Метеором огнистим ударив в дніпровські степи  / І, здавалося,  - вріс»).
  •              Які візії П.Тичини захоплюють Є.Маланюка? (Історіософські).

Теорія літератури.

Історіософія – релігійно-філософські чи філософсько-ірраціонально-містичні уявлення про історичний процес та відповідні теоретичні схеми розвитку такого процесу і відповідні способи теорезування.

  • Назвіть їх.

Історіософські візії П.Тичини.

  • Мудрість історії.
  • Осмислення історії нащадками.
  • Яким Є.Маланюк «побачив» П.Тичину?

Колективне складання схеми.

національний геній   борець

 

поет  П.Тичина очима      герой

Є.Маланюка

 

Українець, «душа якого клекотіла гнівом»

 

  • Який тон викладу? (Лагідний, сердечний).
  • Який плин віршованих рядків? (М’який).
  • Назвіть віршований розмір твору. (Чотиристопний ямб).
  • Чи рівнозначні частини поезії між собою? (Ні).
  • Чому? (Вони контрастні).

Теорія літератури.

Контраст – (фр. contraste  - протилежність) – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ.

  •            Обґрунтуйте своє твердження. (Автор гнівно засуджує П.Тичину за схилення перед диктатом партії: «Від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась…»).
  •            Чому митець змінив свою думку про улюбленого поета? Чому розчарувався в ньому? (Закоханість у його ренесансну, сонценосну поезію переросла згодом у найнищівніші присуди. Автор «Сонячних кларнетів» почав писати на замовлення влади. Є.Маланюк нікому не прощав роздвоєності).

Проблемне запитання.

  •            Чи мав він на це право? (Роздуми учнів).
  •            Який, на вашу думку, був присуд? (Безкомпромісний і суворо-правдивий).
  •            З’ясуйте, який настрій передають у поезії Є.Маланюка «Сучасники (Павлові Тичині)» словосполучення «окривавлений Жовтень», «дикий вітер», «замогильний спів», «мертвий місяць»?
  •            Поясніть, як ви розумієте символічність цих та інших образів.
  •            Дайте загальну характеристику образів-символів. (Це – символи руїни України, співцем якої був П.Тичина).

Теорія літератури.

Символ – (від грец. symbolon  - умовний знак, прикмета) – предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось явища.

  •            Якими словами завершується твір? Зачитайте.
  •            Чи знаєте ви інші поезії Є.Маланюка, посвячені П.Тичині? Так. «Портрет», «Демон мистецтва»).
  •            Що відчувається між двома частинами вірша? (Повна гармонія між урочистим та болючо-гнівним звучанням довгих рядків п’ятистопного анапеста).
  •            Що проголошується в І частині поезії? («Культ» поета-лірика, висловлення щирого захоплення творами , надання їм статусу безсмертя).
  •            А в ІІ частині? (Сумовито-болючий осуд ілюстративності пізніших творів, написаних в умовах тоталітарного режиму, примітивізм форми. Високий пієтет поступається гіркому сарказмові).

Теорія літератури.

Сарказм – художній засіб творення комічного, побудований на їдкій, викривальній, особливо дошкульній насмішці, сповнений крайньої ненависті та гнівного презирства.

Пієтет – глибока повага до кого-небудь.

IV група.

Виразне читання поезії Є.Маланюка «Пам’яті Т.Осьмачки».

Довідка. 

Збірка «Серпень» - остання прижиттєва збірка Є.Маланюка. Опублікована в Нью-Йорку 1964 року.

  • Визначте жанр поезії. (Вірш-епітафія).

Теорія літератури.

Епітафія – короткий текст на честь померлого, що написаний на надгробній плиті; твір, що написаний у зв’язку зі смертю чи втратою кого-небудь.

  • Чи знаєте ви історію походження цього жанру?
  •            Що автор висловлює у вірші, що відчуває? (Сум, жаль за Т.Осьмачкою, який помер 7 вересня 1962 року, особисте горе, силу переживань, пекучий біль).

«Це цікаво!»

  • Вірш «Пам’яті Т.Осьмачки» з’явився через два дні після смерті митця.
  • Чим він викликаний? (Передчасною смертю талановитого поета, вірного сина України, замученого в катівнях більшовицької інквізиції).
  • Хто ж такий Тодось Осьмачка?

Коротке повідомлення учня.

  Тодось Осьмачка – найпроблемніша постать в історії української літератури ХХ століття. Як національно свідома особистість, він трагічно пережив революційну епоху першої половини ХХ ст., унаслідок якої до влади в Україні прийшла комуністична диктатура. У своїх творах прозаїк подав селянське свідчення трагічного для України процесу формування нової влади.

 Його світоглядне формування збіглося з комуністичною революцією 1917 року та Визвольними змаганнями українського народу 1917-1921 рр. Він болісно реагував на більшовицький етноцид, спрямований на знищення селянства – основи української нації.

Словникова робота.

Етноцид – різновид етнонаціональної політики (політичної поведінки), скерованої на знищення ідентичності й культури конкретного народу.

 У 1920-х рр.. виходять три поетичні збірки Т.Осьмачки: «Круча», «Скитські вогні», «Клекіт», у яких комуністична влада показана як форма новітнього апокаліпсу. Совєтська критика кваліфікувала поета як ворога нової держави, у 1930 р. його книжки були вилучені з бібліотек і знищені. Тому Т.Осьмачку залічують до покоління «Розстріляного відродження». Однак вільнолюбному поетові вдалося втекти з більшовицької України на Захід: спочатку до Галичини, потім – у Німеччину, згодом – у США.

  • Який настрій вірша? (Схвильований).
  • На що схожа поезія? (На монолог).

Теорія літератури.

Монолог – (від фр. monologos, із monos – один і logos – слово, мова) – роздуми персонажа вголос, розмова.

  • Який він? (Експресивно виразний).
  •            Обґрунтуйте свої твердження, посилаючись на текст твору. («Не хочу – ні! – цих похорон, Прости. / Хай тільки ворон тричі десь прокряче…»).
  •            Чому Є.Маланюк вводить образ народнопісенного чорного ворона?

«Народознавча хвилинка».

Чорний ворон - символ смерті, горя. Т.Осьмачку поховано на чужині.

  • Чому ворон у творі Є.Маланюка прокряче тричі в українському степу?
  • Поясніть символіку числівника «три».

Три – магічне число, є сакральним у християнстві. Відповідає ідеї трьох світів і трьох стихій. Це основа життя і мислення. Грецький філософ і математик Піфагор вважав це число досконалим, бо воно виражає початок, середину і кінець.

  • Як автор звертається до Т.Осьмачки? (Як до живого).
  • Як саме? («Осьмаче-символе»).
  •            Що стверджує? (Митцеві бездержавного народу на терновому шляху довелося зазнати чимало горя, поневірянь, страждань).
  •            Що Т.Осьмачка залишив нащадкам? («Вогненний дух»).
  •            Як Є.Маланюк називає життя поета? (Подвигом).
  •            У що вірить митець? (У безсмертя Т.Осьмачки).
  •            У що переростає образ поета? (У символ нескореності, духовної незламності всієї нації).
  •            Про що думки Є.Маланюка? (Про неминуче утвердження й оновлення українського народу в прийдешніх поколіннях).
  •            У чому воно полягатиме? (Нащадки «Посадять дуб. І, щоб з землею злить, / Чебрець розстелять килимом духмяним. / Внизу Дніпро котитиме блакить, / А в Києві шумітимуть каштани»).
  • Які образи-символи ви  помітили у цих рядках?
  • Поясніть їхнє значення.

Образи-символи.

Дуб – сильний козак, мужня людина.

Чебрець – дух степу, запах рідної землі.

Дніпро – воля, простір, Україна.

Каштани – символи Києва.

  • Чи справдилися очікування Є.Маланюка? (Роздуми учнів).
  • Чому автор упевнений, що український народ ніколи не забуде свого співця?
  • Яка ідея твору?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда.

  • Що зближує Т.Шевченка і Є.Маланюка?
  •            Чи погоджуєтеся ви з оцінкою письменника-земляка творчості М.Рильського й П.Тичини у диптиху «Сучасники»? Обгрунтуйте свою думку. (Суворо оцінює він Тичину, а Рильському пише: «Ви – син самої серцевини слабої нації»).

«Займи позицію».

  •            Чи погоджуєтеся ви із твердженням Є.Маланюка, що «український митець не може, не сміє не бути воїном!»? (Міркування учнів).
  •            Що закидає митець поетам Радянської України? (Їхню пасивність).
  •            У чому полягає місія поета? (Впливати на свідомість народу, на державотворення).

«Художня галерея».

  • Розгляньте портрети названих поетів.
  • Чи зуміли митці виконати місію,  покладену на них життям, історією?
  • Чи виправдали сподівання українського народу? (Міркування учнів).
  •            Чи залишилися актуальними питання, які ставив Євген Маланюк собі й світові в історіософській поезії, ліричних стражданнях, які пронизали його душу? (Так).

Робота з епіграфом.

  • Як Є.Маланюк трактує роль митця в суспільстві?
  • Прокоментуйте його рядки:

Як в нації вождя нема,

Тоді вожді її – поети.

  •            Назвіть тему уроку, яку ви визначили самостійно і записали у зошити. (Найвдаліший варіант записується на дошці).

Заключне слово вчителя.

Є.Маланюк вважав, що відповідальність за долю нації є внутрішньою потребою митця, котра «толерантно визнає за художньою діяльністю незалежний простір, тобто трактує літературу в її високих естетичних принципах, де панує не рабський дух, а внутрішній чин».

 Хочеться закінчити урок словами поезії Ліни Костенко:

Памятайте, що на цій планеті,

Відколи створив її пан Бог,

Ще не було епохи для поетів,

Але були поети для епох.

(Звучить пісня «Молитва за Україну»).

VII. РЕФЛЕКСІЯ

  1. Чи досягли ми поставлених цілей?
  2. Що нового ви дізналися на уроці?
  3. Над чим замислилися?

VIII. ОЦІНЮВАННЯ

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

  1. Написати письмовий твір на одну з тем:

Вольовий характер ліричного героя творів Є.Маланюка.

Україна як міф у творчості митця.

Художнє осмислення трагічної історії України у збірках найвидатнішого письменника української діаспори Є.Маланюка «Стилет і стилос», «Земна мадонна».

Особливості індивідуального стилю Є.Маланюка.

Роздуми над долею українських письменників у вірші «Сучасники» Є.Маланюка.

«Душа болить за рідну Україну».

«На тернистих шляхах нації».

«На хресті слова розіп’ятий Цвяхами літер…»

  1. Підготуватися до аналізу поезії Євгена Маланюка «Пам’яті Куліша».

За бажанням:

  1. Написати невеликий вірш, у якому відобразити власне осмислення образу Т.Шевченка.
  2. Відтворити своє бачення образу Кобзаря у живописі.
  3. Дати розгорнуту відповідь на запитання: «Євген Маланюк – патріот своєї Вітчизни чи українофоб?»
  4. Дібрати матеріал для літературної гри «Впізнай автора за стилем».
  5. Виписати незрозумілі слова і пояснити їх значення за словником.
  6. Дослідити точки дотику художніх світів Є.Маланюка та М.Гоголя.
  7. Переглянути відеофільм «Невідомий голос поета. Євген Маланюк». Написати відгук.
  8. Порівняти поезії Є.Маланюка «Під чужим небом» і Ю.Дарагана «Під чужими зорями»: спільне й відмінне.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Шевченко З. Вивчення творчості Є.Маланюка у профільних гуманітарних класах. / Дивослово. - №11, 1998. – С. 43-47.
  2. Маланюк Є.Ф. Невичерпальність: Поезії. Статті: Для ст. шк. віку / Упоряд., передм. та приміт. Л.В.Куценка; Худ. оформл. М.С.Пшінки. – К.: Веселка, 1997. – С. 5-6.
  3. Зборовська Н. Від «Старшого боярина» до «Нареченого»: психосоціальна проблематика повістей Тодося Осьмачки. – Дивослово. - №5, 2010. – С.50.
  4. Микитюк О. Числівник. – Дивослово. - №3, 2003. – С.27.
  5. Маланюк Є. До Шевченкових роковин / Є.Маланюк // Маланюк Є. Книга спостережень. – К.: Дніпро, 1997.
  6. Семенюк Григорій. Українська література: Підруч. для 11 класу загальноосвіт. навч. закл. / Г.Ф. Семенюк, М.П.Ткачук, О.Г.Ковальчук; За заг. ред. Г.Ф.Семенюка. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2005. – С. 193-196.
  7. Філіпчук З. Літературна Шевченкіана міжвоєнної Праги. – Українська мова й література в середній школі, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №6, 2010. – С. 116-117.
  8. Українська література. Тексти. 5-12 класи: Посібник / Автори-укладачі: Бернадська Н.І., Усатенко Г.О. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 336 с.
  9. Маланюк Є. Думки про мистецтво // Українське літературознавство. – 1995. – Вип. 61. – С.128.
  10. Маланюк Є. М.Рильський в п’ятдесятиліття // Маланюк Є. Книга спостережень: Проза:

В 2 т. – Торонто; Онт. Канада: Гомін України, 1962. – Т.І. – С.302.

  1. Слабошпицький М. 25 українських поетів на вигнанні. – К.: «Ярославів Вал», 2012. – С.81.

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
21 лютого 2018
Переглядів
2096
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку