Голик О.В.
«ДУША БОЛИТЬ ЗА РІДНУ УКРАЇНУ»
Тема. Образи українських митців у поезії Євгена Маланюка («Шевченко», «Сучасники», «Пам’яті Т.Осьмачки»).
Мета: ознайомити учнів із творчістю Є.Маланюка; викликати інтерес до її вивчення; навчати робити аналіз поезій митця; розвивати вміння висловлювати власну думку, аргументувати її; виховувати високі естетичні смаки учнів, почуття любові та відповідальності за державу.
Тип уроку: урок літератури рідного краю.
Форма уроку: урок-роздум.
Наочність, обладнання: портрети Є.Маланюка, Т.Осьмачки, Т.Шевченка, П.Тичини, М.Рильського, збірки поезій Є.Маланюка, епіграф, «Кобзар» Т.Шевченка.
Форми, методи та прийоми навчання: «Цитати для роздумів», робота в групах, «Це цікаво!», повідомлення учня, «Народознавча хвилинка», «Займи позицію», бесіда, робота з епіграфом, «Художня галерея», «Незакінчене речення», «Довідка».
Міжпредметні зв’язки: історія України (роль митця у державі, еміграція українців за кордон наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття), філософія (роздуми про сенс життя), психологія (внутрішній світ людини), музичне мистецтво («Симфонія №5» Л.Бетховена, пісня «Молитва за Україну»), українська мова (числівник), усна народна творчість (символіка).
Теорія літератури: сонет, диптих, перифраз, уособлення, історіософія, контраст, символ, епітафія, монолог, послання (епістола), посвята, сарказм.
Епіграф:
Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її – поети.
Є.Маланюк
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Бесіда.
-
Як ви думаєте, про що йтиметься на уроці?
-
Самостійно сформулюйте власну тему уроку і запишіть у зошити.
IV. ФОРМУВАННЯ ОЧІКУВАНЬ
«Незакінчене речення».
-
Від цього уроку я очікую…
V. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Система запитань і завдань.
(Звучить аудіозапис «Симфонії №5» Л.Бетховена).
Слово вчителя.
-
Євген Маланюк з малих літ був свідком, як у родині шанували національні святині. В домашній бібліотеці, ще будучи 13-14-літнім хлопчиком, письменник знайомився з празьким виданням Шевченкового «Кобзаря». Митець «боготворив Шевченка», присвятив йому кілька спеціальних розвідок: «Ранній Шевченко» (1933), «Три літа» (1935), «До справжнього Шевченка» (Вступне слово на академії Української Студентської Громади у Варшаві 1937-го року), «Репліка» (1927), «Шевченко живий» (18.ІІІ. 1961). Є.Маланюк завжди вважав Т.Шевченка поетом національним, «духовним Мойсеєм нашої нації».
Виразне читання поезії Є.Маланюка «Шевченко».
Довідка.
-
Вірш увійшов до збірки «Земля й залізо» (1930 р.).
Робота в групах.
І група.
-
У якій формі написаний вірш? (Шекспірівського сонета).
Теорія літератури.
Сонет – (з італ. sonetto – звучати) – віршова тверда строфа з 14 рядків 5-стопного ямба.
-
Які визначення використовує Є.Маланюк для визначення Т.Шевченка? («трибун», «Кобзар Тарас», «поет», «ким зайнялось і запалало»).
-
Чи достатні такі означення для Т.Шевченка, на думку Є.Маланюка? (Ні).
-
Чому? (Шевченко – поет національний, особистість, пророк).
-
Чому поет присвятив вірш саме Шевченкові? (Хотів підкреслити величезну роль Шевченкового слова в боротьбі за волю).
«Цитати для роздумів».
-
Чи погоджуєтеся ви із твердженням Є.Маланюка: «…надто рідко знайдемо таку повну і довершену національну особистість, як Шевченко»?
-
А із думкою П.Терпила: «Визначити місце Шевченка в нашій літературі мусимо в першу чергу ми Українці, бо для нас він найближчий, найбільш зрозумілий»? (Роздуми учнів).
-
Над чим міркує автор? (Над сутністю творчості великого Кобзаря, виявлення її основної антитези – полум’яна любов до своєї знедоленої нації і пристрасний протест проти її гнобителів).
-
У якому поетичному жанрі написаний вірш? (Послання).
Теорія літератури.
Послання – різновид епістоли, полемічний тракт, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.
-
Доведіть свою думку.
-
Хто з українських письменників звертався до жанру послання? (Т.Шевченко, І.Вишенський тощо).
-
Яким постає поет з вірша?
-
Які елементи біографії і творчості Кобзаря простежуються в поезії?
-
Який основний прийом використав Є.Маланюк, змальовуючи Шевченка? (Заперечення).
-
Наведіть приклади. («не поет», «не трибун», «не Кобзар Шевченко»).
-
Які ще тропи використовує автор?
«Займи позицію».
-
Чи погоджуєтеся ви із твердженням Євгена Маланюка, що «дійсними творцями життя є мислителі, апостоли ідеї. Справжніми пророками історичних подій є Митці і, в першу чергу – поети»?
-
Чим вражає вірш «Шевченко»? (Глибиною осмислення постаті генія, експресивно-емоційною лексикою, суворо-піднесеним тоном, прийомом різкого контрасту, оригінальною формою).
-
Чи звернули ви увагу на елементи експресіонізму у вірші?
Теорія літератури.
Експресіонізм – (від фр. expression – вираження) – літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, художня течія в межах модернізму, яка сформувалася в перші десятиліття ХХ століття.
-
Назвіть поняття, які мають негативний відтінок. («бунт», «полум’я», «вибух крові», «кара», «лютий звір»).
-
Як їх використовує поет стосовно Шевченка? (Перетворює у позитив).
-
Яким Кобзаря побачив Є.Маланюк? (Шевченка-пророка, виразника гніву свого народу, його волі і мрії).
-
Що відчув? (Заклик до національного прозріння, прометеїв дух поета).
«Цитата для роздумів».
Приходиться ще і ще раз повторити те, що протягом десятків літ доводилося повторяти, а саме, що Шевченко – явище єдине й неповторне, що то виняток, а не «правило», що то згусток затисненого єства народу, що то вибух вулкана, якого нелегко вбгати в сякий-такий
«літературний процес…».
Є.Маланюк
Виразне читання поезії Є.Маланюка «Сучасники».
Довідка.
Поезія увійшла до збірки «Стилет і стилос».
-
Яка будова твору? (Він складається з двох частин).
-
Назвіть їх.
І частина
|
ІІ частина
|
Присвячена М.Рильському
|
Присвячена П.Тичині
|
Написана в січні 1923 року по прочитанні збірки поезій «Синя далечінь» - четвертої книги поезій М.Рильського (1922 року). Це була своєрідна рецензія еміграційного поета на збірку М.Рильського. Вона легко здолала кордони й виразно прозвучала в Україні.
|
Написана в листопаді 1924 року.
|
-
Як називається вірш, який складається з двох частин? (Диптих).
Теорія літератури.
Диптих – об’єднані однією темою та ідеєю два поетичні твори.
-
Як ще можна назвати цей твір? (Вірш-посвята).
Теорія літератури.
Посвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір.
-
Охарактеризуйте кожну з частин твору.
ІІ група – характеристика І частини поезії, присвяченої М.Рильському.
-
Яку описову вказівку на М.Рильського подає Є.Маланюк? («Краси веселий кондотьєре…»).
-
Як ви можете пояснити ці слова?
Словникова робота.
Кондотьєр - ватажок військових загонів у середньовічній Італії..
-
Як називається такий художній засіб? (Перифраз).
Теорія літератури.
Перифраз – (від гр. periphrasis - окільне мовлення) – описовий зворот, ужитий замість прямої номінації (назви) предмета, особи чи явища.
-
Як Є.Маланюк називає М.Рильського? («Алхіміком мудрих слів»).
-
Чому? (Він карбує «в коштовних ямбах вічний біль»).
Словникова робота.
Алхімія – це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використовують хімічні сполуки, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин.
-
Яке ставлення поета до автора «Синьої далечини»? (Маланюк захоплюється внутрішньою культурою й шляхетністю поезій).
-
Як поет називає М.Рильського? («Ви – еллін, схимник і Гоген).
Словникова робота.
Елліни – стародавні греки. У цій країні жило сміливе, енергійне і працьовите населення. Воно називало себе еллінами, а свою країну – Елладою.
Схимник – монах, посвячений в схиму.
Схима – вищий ступінь чернецтва, приписував усамітнення і дотримання суворих правил.
Гоген Поль (1848-1903) – французький художник, один з представників постімпресіонізму, близький до символізму.
-
За що поет-неокласик веде боротьбу? (За високе мистецтво).
-
Що мав на увазі поет, говорячи: «Навколо хащі й печеніги»?
ІІІ група – характеристика ІІ частини.
-
Кому Маланюк проголошує хвалу у ІІ частині твору? (П.Тичині).
-
Чи згадується прізвище поета? (Ні).
-
Звертається особисто до нього чи до всіх сучасників? (Ім’я вгадується).
-
Що ріднило Є.Маланюка з П.Тичиною? (Євген Филимонович в царині поетики – симфоніст. Він вільно оперує художніми засобами і класичної поетичної мови, й найсучаснішими образними версифікаційними трансформаціями її. Виваженість і, сказати б, наукова точність слова в історіософській поезії поєднується з гранично вираженою емоційністю, просто – бурею пристрасті. Саме це і ріднило його з П.Тичиною).
-
Чому саме йому присвятив ІІ частину вірша? (Першою справжньою любов’ю серед поетів для Є.Маланюка став П.Тичина – такий близький сотникові армії УНР автор «Золотого гомону», «Скорбної Матері», «О панно Інно» та інших поезій «Сонячних кларнетів», оскільки «Вибухла революція і спалила обручі імперії», і «Сонячні кларнети» П.Тичини так захотілося вважати за похідну сурму архангела, за гімн життя над трупом смерті»).
«Цитата для роздумів».
Тичина – це як перше кохання. Цього забути не можна.
Є.Маланюк
-
Чому «хотілося вважати»? (Бо далі йде наголос: «Але помах крил зависає у повітрі»).
-
Яке уособлення використовує митець? (Слово – сурма архангела).
Теорія літератури.
Уособлення – різновид метафори, який ґрунтується на прийомі перенесення якості істот на предмети, явища природи чи абстрактні поняття.
-
Яка його місія? (Воскресити український народ).
-
Якими параметрами вимірює Маланюк національного генія України? (Неземними, космічними).
-
Зачитайте з тексту. («Так зродився ти з хвиль золото-синіх космічних вібрацій, / Метеором огнистим ударив в дніпровські степи / І, здавалося, - вріс»).
-
Які візії П.Тичини захоплюють Є.Маланюка? (Історіософські).
Теорія літератури.
Історіософія – релігійно-філософські чи філософсько-ірраціонально-містичні уявлення про історичний процес та відповідні теоретичні схеми розвитку такого процесу і відповідні способи теорезування.
Історіософські візії П.Тичини.
-
Мудрість історії.
-
Осмислення історії нащадками.
-
Яким Є.Маланюк «побачив» П.Тичину?
Колективне складання схеми.
національний геній борець
поет П.Тичина очима герой
Є.Маланюка
Українець, «душа якого клекотіла гнівом»
-
Який тон викладу? (Лагідний, сердечний).
-
Який плин віршованих рядків? (М’який).
-
Назвіть віршований розмір твору. (Чотиристопний ямб).
-
Чи рівнозначні частини поезії між собою? (Ні).
-
Чому? (Вони контрастні).
Теорія літератури.
Контраст – (фр. contraste - протилежність) – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ.
-
Обґрунтуйте своє твердження. (Автор гнівно засуджує П.Тичину за схилення перед диктатом партії: «Від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась…»).
-
Чому митець змінив свою думку про улюбленого поета? Чому розчарувався в ньому? (Закоханість у його ренесансну, сонценосну поезію переросла згодом у найнищівніші присуди. Автор «Сонячних кларнетів» почав писати на замовлення влади. Є.Маланюк нікому не прощав роздвоєності).
Проблемне запитання.
-
Чи мав він на це право? (Роздуми учнів).
-
Який, на вашу думку, був присуд? (Безкомпромісний і суворо-правдивий).
-
З’ясуйте, який настрій передають у поезії Є.Маланюка «Сучасники (Павлові Тичині)» словосполучення «окривавлений Жовтень», «дикий вітер», «замогильний спів», «мертвий місяць»?
-
Поясніть, як ви розумієте символічність цих та інших образів.
-
Дайте загальну характеристику образів-символів. (Це – символи руїни України, співцем якої був П.Тичина).
Теорія літератури.
Символ – (від грец. symbolon - умовний знак, прикмета) – предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось явища.
-
Якими словами завершується твір? Зачитайте.
-
Чи знаєте ви інші поезії Є.Маланюка, посвячені П.Тичині? Так. «Портрет», «Демон мистецтва»).
-
Що відчувається між двома частинами вірша? (Повна гармонія між урочистим та болючо-гнівним звучанням довгих рядків п’ятистопного анапеста).
-
Що проголошується в І частині поезії? («Культ» поета-лірика, висловлення щирого захоплення творами , надання їм статусу безсмертя).
-
А в ІІ частині? (Сумовито-болючий осуд ілюстративності пізніших творів, написаних в умовах тоталітарного режиму, примітивізм форми. Високий пієтет поступається гіркому сарказмові).
Теорія літератури.
Сарказм – художній засіб творення комічного, побудований на їдкій, викривальній, особливо дошкульній насмішці, сповнений крайньої ненависті та гнівного презирства.
Пієтет – глибока повага до кого-небудь.
IV група.
Виразне читання поезії Є.Маланюка «Пам’яті Т.Осьмачки».
Довідка.
Збірка «Серпень» - остання прижиттєва збірка Є.Маланюка. Опублікована в Нью-Йорку 1964 року.
-
Визначте жанр поезії. (Вірш-епітафія).
Теорія літератури.
Епітафія – короткий текст на честь померлого, що написаний на надгробній плиті; твір, що написаний у зв’язку зі смертю чи втратою кого-небудь.
-
Чи знаєте ви історію походження цього жанру?
-
Що автор висловлює у вірші, що відчуває? (Сум, жаль за Т.Осьмачкою, який помер 7 вересня 1962 року, особисте горе, силу переживань, пекучий біль).
«Це цікаво!»
-
Вірш «Пам’яті Т.Осьмачки» з’явився через два дні після смерті митця.
-
Чим він викликаний? (Передчасною смертю талановитого поета, вірного сина України, замученого в катівнях більшовицької інквізиції).
-
Хто ж такий Тодось Осьмачка?
Коротке повідомлення учня.
Тодось Осьмачка – найпроблемніша постать в історії української літератури ХХ століття. Як національно свідома особистість, він трагічно пережив революційну епоху першої половини ХХ ст., унаслідок якої до влади в Україні прийшла комуністична диктатура. У своїх творах прозаїк подав селянське свідчення трагічного для України процесу формування нової влади.
Його світоглядне формування збіглося з комуністичною революцією 1917 року та Визвольними змаганнями українського народу 1917-1921 рр. Він болісно реагував на більшовицький етноцид, спрямований на знищення селянства – основи української нації.
Словникова робота.
Етноцид – різновид етнонаціональної політики (політичної поведінки), скерованої на знищення ідентичності й культури конкретного народу.
У 1920-х рр.. виходять три поетичні збірки Т.Осьмачки: «Круча», «Скитські вогні», «Клекіт», у яких комуністична влада показана як форма новітнього апокаліпсу. Совєтська критика кваліфікувала поета як ворога нової держави, у 1930 р. його книжки були вилучені з бібліотек і знищені. Тому Т.Осьмачку залічують до покоління «Розстріляного відродження». Однак вільнолюбному поетові вдалося втекти з більшовицької України на Захід: спочатку до Галичини, потім – у Німеччину, згодом – у США.
-
Який настрій вірша? (Схвильований).
-
На що схожа поезія? (На монолог).
Теорія літератури.
Монолог – (від фр. monologos, із monos – один і logos – слово, мова) – роздуми персонажа вголос, розмова.
-
Який він? (Експресивно виразний).
-
Обґрунтуйте свої твердження, посилаючись на текст твору. («Не хочу – ні! – цих похорон, Прости. / Хай тільки ворон тричі десь прокряче…»).
-
Чому Є.Маланюк вводить образ народнопісенного чорного ворона?
«Народознавча хвилинка».
Чорний ворон - символ смерті, горя. Т.Осьмачку поховано на чужині.
-
Чому ворон у творі Є.Маланюка прокряче тричі в українському степу?
-
Поясніть символіку числівника «три».
Три – магічне число, є сакральним у християнстві. Відповідає ідеї трьох світів і трьох стихій. Це основа життя і мислення. Грецький філософ і математик Піфагор вважав це число досконалим, бо воно виражає початок, середину і кінець.
-
Як автор звертається до Т.Осьмачки? (Як до живого).
-
Як саме? («Осьмаче-символе»).
-
Що стверджує? (Митцеві бездержавного народу на терновому шляху довелося зазнати чимало горя, поневірянь, страждань).
-
Що Т.Осьмачка залишив нащадкам? («Вогненний дух»).
-
Як Є.Маланюк називає життя поета? (Подвигом).
-
У що вірить митець? (У безсмертя Т.Осьмачки).
-
У що переростає образ поета? (У символ нескореності, духовної незламності всієї нації).
-
Про що думки Є.Маланюка? (Про неминуче утвердження й оновлення українського народу в прийдешніх поколіннях).
-
У чому воно полягатиме? (Нащадки «Посадять дуб. І, щоб з землею злить, / Чебрець розстелять килимом духмяним. / Внизу Дніпро котитиме блакить, / А в Києві шумітимуть каштани»).
-
Які образи-символи ви помітили у цих рядках?
-
Поясніть їхнє значення.
Образи-символи.
Дуб – сильний козак, мужня людина.
Чебрець – дух степу, запах рідної землі.
Дніпро – воля, простір, Україна.
Каштани – символи Києва.
-
Чи справдилися очікування Є.Маланюка? (Роздуми учнів).
-
Чому автор упевнений, що український народ ніколи не забуде свого співця?
-
Яка ідея твору?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Бесіда.
-
Що зближує Т.Шевченка і Є.Маланюка?
-
Чи погоджуєтеся ви з оцінкою письменника-земляка творчості М.Рильського й П.Тичини у диптиху «Сучасники»? Обгрунтуйте свою думку. (Суворо оцінює він Тичину, а Рильському пише: «Ви – син самої серцевини слабої нації»).
«Займи позицію».
-
Чи погоджуєтеся ви із твердженням Є.Маланюка, що «український митець не може, не сміє не бути воїном!»? (Міркування учнів).
-
Що закидає митець поетам Радянської України? (Їхню пасивність).
-
У чому полягає місія поета? (Впливати на свідомість народу, на державотворення).
«Художня галерея».
-
Розгляньте портрети названих поетів.
-
Чи зуміли митці виконати місію, покладену на них життям, історією?
-
Чи виправдали сподівання українського народу? (Міркування учнів).
-
Чи залишилися актуальними питання, які ставив Євген Маланюк собі й світові в історіософській поезії, ліричних стражданнях, які пронизали його душу? (Так).
Робота з епіграфом.
-
Як Є.Маланюк трактує роль митця в суспільстві?
-
Прокоментуйте його рядки:
Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її – поети.
-
Назвіть тему уроку, яку ви визначили самостійно і записали у зошити. (Найвдаліший варіант записується на дошці).
Заключне слово вчителя.
Є.Маланюк вважав, що відповідальність за долю нації є внутрішньою потребою митця, котра «толерантно визнає за художньою діяльністю незалежний простір, тобто трактує літературу в її високих естетичних принципах, де панує не рабський дух, а внутрішній чин».
Хочеться закінчити урок словами поезії Ліни Костенко:
Пам’ятайте, що на цій планеті,
Відколи створив її пан Бог,
Ще не було епохи для поетів,
Але були поети для епох.
(Звучить пісня «Молитва за Україну»).
VII. РЕФЛЕКСІЯ
-
Чи досягли ми поставлених цілей?
-
Що нового ви дізналися на уроці?
-
Над чим замислилися?
VIII. ОЦІНЮВАННЯ
ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Обов’язкове:
-
Написати письмовий твір на одну з тем:
Вольовий характер ліричного героя творів Є.Маланюка.
Україна як міф у творчості митця.
Художнє осмислення трагічної історії України у збірках найвидатнішого письменника української діаспори Є.Маланюка «Стилет і стилос», «Земна мадонна».
Особливості індивідуального стилю Є.Маланюка.
Роздуми над долею українських письменників у вірші «Сучасники» Є.Маланюка.
«Душа болить за рідну Україну».
«На тернистих шляхах нації».
«На хресті слова розіп’ятий Цвяхами літер…»
-
Підготуватися до аналізу поезії Євгена Маланюка «Пам’яті Куліша».
За бажанням:
-
Написати невеликий вірш, у якому відобразити власне осмислення образу Т.Шевченка.
-
Відтворити своє бачення образу Кобзаря у живописі.
-
Дати розгорнуту відповідь на запитання: «Євген Маланюк – патріот своєї Вітчизни чи українофоб?»
-
Дібрати матеріал для літературної гри «Впізнай автора за стилем».
-
Виписати незрозумілі слова і пояснити їх значення за словником.
-
Дослідити точки дотику художніх світів Є.Маланюка та М.Гоголя.
-
Переглянути відеофільм «Невідомий голос поета. Євген Маланюк». Написати відгук.
-
Порівняти поезії Є.Маланюка «Під чужим небом» і Ю.Дарагана «Під чужими зорями»: спільне й відмінне.
ЛІТЕРАТУРА
-
Шевченко З. Вивчення творчості Є.Маланюка у профільних гуманітарних класах. / Дивослово. - №11, 1998. – С. 43-47.
-
Маланюк Є.Ф. Невичерпальність: Поезії. Статті: Для ст. шк. віку / Упоряд., передм. та приміт. Л.В.Куценка; Худ. оформл. М.С.Пшінки. – К.: Веселка, 1997. – С. 5-6.
-
Зборовська Н. Від «Старшого боярина» до «Нареченого»: психосоціальна проблематика повістей Тодося Осьмачки. – Дивослово. - №5, 2010. – С.50.
-
Микитюк О. Числівник. – Дивослово. - №3, 2003. – С.27.
-
Маланюк Є. До Шевченкових роковин / Є.Маланюк // Маланюк Є. Книга спостережень. – К.: Дніпро, 1997.
-
Семенюк Григорій. Українська література: Підруч. для 11 класу загальноосвіт. навч. закл. / Г.Ф. Семенюк, М.П.Ткачук, О.Г.Ковальчук; За заг. ред. Г.Ф.Семенюка. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2005. – С. 193-196.
-
Філіпчук З. Літературна Шевченкіана міжвоєнної Праги. – Українська мова й література в середній школі, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №6, 2010. – С. 116-117.
-
Українська література. Тексти. 5-12 класи: Посібник / Автори-укладачі: Бернадська Н.І., Усатенко Г.О. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 336 с.
-
Маланюк Є. Думки про мистецтво // Українське літературознавство. – 1995. – Вип. 61. – С.128.
-
Маланюк Є. М.Рильський в п’ятдесятиліття // Маланюк Є. Книга спостережень: Проза:
В 2 т. – Торонто; Онт. Канада: Гомін України, 1962. – Т.І. – С.302.
-
Слабошпицький М. 25 українських поетів на вигнанні. – К.: «Ярославів Вал», 2012. – С.81.