Урок "Святі чуття, закладені в молитву..." (Гуманістичні мотиви поезій Т.Шевченка "Молитва" та Є.Маланюка "Молитва": спроба зіставлення)

Голик О.В.

«СВЯТІ ЧУТТЯ, ЗАКЛАДЕНІ В МОЛИТВУ…»

 

Тема. Гуманістичні мотиви поезій Т. Шевченка «Молитва» та Є. Маланюка «Молитва»: спроба зіставлення.

Мета: поглибити знання учнів про творчість Т. Шевченка й Є. Маланюка; розвивати вміння та навички зіставляти, аналізувати тексти, знаходити спільне та відмінне; навчати учнів виразно читати поезію, розуміти її; розглянути особливості мови української віршованої молитви, зосередити увагу на молитвотворчості митців; виховувати почуття патріотизму, віру в кращу долю своєї землі, народу, бажання жити і працювати для неї.

Наочність, обладнання: тлумачні та літературознавчі словники, портрети Є. Маланюка й 

Т. Шевченка, збірки поезій.

Тип уроку: урок позакласного читання з елементами компаративного аналізу..

Форма уроку: урок-молитва.

Форми, методи й прийоми роботи: словникова робота, «Розминка», робота з епіграфом, «Це цікаво!», проблемне запитання, «Цитата для роздумів», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Опитування-інтерв’ю», «П’ятихвилинне есе».

Міжпредметні зв’язки: українська мова (церковнослов’янізми, евфонія), музичне мистецтво (муз. М. Лисенка, сл. О. Кониського. «Молитва за Україну»), релігієзнавство (молитва, християнська мораль), історія України (поет і влада).

Теорія літератури: риторичне звертання, антитеза, повтор, інвектива, евфонія, афоризм, молитва, медитація, цикл, релігійна лірика, пафос, неоромантизм, триптих.

Епіграф:

Була буря – хилилися.

 Було лихо – молилися.

Молилися.

Хилилися, та й не впали.

Молилися – волі ждали.

П. Куліш

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

«Розминка».

• Коли нам важко, тривожно на серці, до кого ми звертаємося? (До Бога).
• Яким чином, за допомогою чого ми звертаємося до Всевишнього? (Зі словами молитви).

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 Установлюючи свої стосунки з Богом, людина шукає шляхів і формул осягнення Неба. У християнській традиції говорити з Богом мовою молитви – природно.

Словникова робота.

Молитва – це слово небайдужої людини, слово, яке може сказати кожен бажаючий, її емоційно-духовна інвектива зберігається і в літературних текстах.

Теорія літератури.

Інвектива – різке висміювання чи звинувачення в чомусь, гнівний виступ проти чогось дуже негативного і суспільно шкідливого.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

•            За час свого існування людина не знайшла досконалішої, ніж молитва, форми, у якій можна було б виповісти найпотаємніше, зважитися на відвертість, щирість і безпосередність самовираження. У цьому – одне з таїнств вічності молитви, таїнство особистісного перевтілення й облагородження, яке можна відчути тільки в духовному єднанні з Абсолютом.

Очевидно, саме це мали на увазі поети, твори яких ми сьогодні вивчатимемо на  уроці  – Тарас Григорович Шевченко та Євген Филимонович Маланюк. Тож пропоную звернутися не до богословського жанру молитви, а до молитви як власне літературного поняття.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

 Одним із основоположників нової української віршованої молитви беззаперечно був Т.Г.Шевченко, оскільки саме він у новій українській літературі найбільше створив високохудожніх зразків цього жанру. Зрештою, «фактично весь «Кобзар» - бесіда із Всевишнім».

Виразне читання поезії Т. Шевченка «Молитва».

•            Саме в молитві людина виражає свої сокровенні мрії та бажання. Найзаповітніше в Шевченка збіглося з основною заповіддю Ісуса Христа – заповіддю любові. Тому так переконливо звучить кредо поета, висловлене на схилі віку.

«Це цікаво!»

«Молитва» написана 24 травня 1860 року.

Теорія літератури.

Молитва – ліричний жанр, що має форму звертання до Бога з проханням про заступництво і відвернення зла.

•            Чому Т. Шевченко назвав свій твір саме так? (Поет був людиною глибоко релігійною. Своєю творчістю він утверджував християнську мораль, закумульовану в десяти Божих заповідях).
• У чому полягає своєрідність композиції вірша?
•            Це цикл чи триптих?

Теорія літератури.

Цикл – сукупність взаємозв'язаних явищ, процесів, що створюють закінчене коло розвитку протягом якогось проміжку часу.

Триптих – (від грец. τρίπτυχος — складений втричі) — витвір мистецтва, який складається з трьох картин, барельєфів та ін., об'єднаних спільною ідеєю.

• Назвіть жанр твору. (Жанр – медитація).

Медитація –  (лат. meditatio — роздум) — жанр ліричної поезії, в якому автор розмірковує над проблемами онтологічного, екзистенціального і т.п.

• До якого виду лірики належить вірш Т. Шевченка? (До релігійної лірики).

Теорія літератури.

Релігійна лірика – поетичне звернення до Бога, вираження релігійних почуттів і переживань.

• Які три ідейно-тематичні частини містить кожен вірш «Молитви» Т. Шевченка?
• Якими фінальними словами вони об’єднані?
•          Як можна пояснити зміну настрою, молитовного прохання ліричного героя у поезії (у І та ІІ частинах: «Царів, всесвітніх шинкарів, / У пута кутії окуй, / В степу глибокім замуруй»; у ІІІ частині: «Злоначинающих спини, / У пута кутії не куй, / В склепи глибокі не муруй»? (Усвідомленням Т. Шевченком недоцільної жорстокої кривавої помсти навіть панам).
• Який  мотив твору? (Мотив – гуманістичний).
• Яка роль контрасту у творі?
• Про що поет просить у вірші «Молитва»? («раю небесного» та любові між людьми).
• До чого закликає? (До «єдиномислія» і «братолюбія»).
•              Які два провідні мотиви, характерні для творчості Т. Шевченка, поєднуються у творі? (Народолюбство та цареборство).

Проблемне запитання.

•            Чи є важливим значення «єдиномислія» серед народу в часи Т. Шевченка й тепер? (Міркування учнів).
• Яку ритмічну особливість цієї поезії ви помітили? (Відсутність наголосу у третій стопі).
• Наведіть приклади. («Царям, всесвітнім шинкарям»).
• Що підкреслює така ритмічна будова вірша? (Виразність кінцевої частини рядка).
• Чому сприяє? (Мелодійному звучанню твору).
•            Назвіть мовні засоби поетичної молитви як складової частини християнського культу. (Старослов’янізми, постійні образи-звертання).
•            З’ясуйте значення художніх засобів. Заповніть таблицю.

Риторичні звертання
Риторичні повтори
Засоби евфонії
Церковнослов’янізми

• Поясніть, у чому афористичність мови поезії?

Теорія літератури.

Афоризм – це короткий вислів, закінчена думка одного автора, що володіє глибоким змістом і проробленою формою.

«Цитата для роздумів».

 Пізнати правду і висловити правду – це, можна сказати, прагнення усіх великих поетів усіх часів. А молитву діяти – це вже Шевченкове. Бо хто ще свою творчість міг назвати молитвою?

Є. Сверстюк

 - Шевченкова молитва – це молитва за цілу націю, за покривджених людей, за окремих осіб, і також – хоч доволі рідко, за себе.

Слово вчителя.

•            Погляди Є.Маланюка на минуле України перегукуються з Шевченковими. Як і Тарас Шевченко, Євген Маланюк бачить підвалини, на яких стоятиме майбутня Українська держава, у козацькій республіці. За цю державу він готовий воювати на фронтах громадянської війни, за цю державу – його «Молитва».

Виразне читання поезії Є. Маланюка «Молитва».

• Яким пафосом пройнята поезія Є.Маланюка «Молитва»? (Неоромантичним).

Теорія літератури.

Неоромантизм – стильова течія модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою «новоромантизмом».

Пафос –   почуття особливого піднесення, великого захоплення.

• Якого звучання надав Є.Маланюк своїй «Молитві»? (Гострого соціального й національного).
• До кого звертається поет? (До Бога й України, щоб благословили його на творчість).

Проблемне запитання.

• Це тихе, принижене благання чи вибух емоцій?
•            Що проглядається за ними? (Картини тисячолітнього поневолення народу, вулканічний вибух енергії, спроможний спалити напасників).
•            Чого  бажає митець? (Аби його перо стало батогом, нагайкою, пострілом, набоєм).
•            Для чого це йому потрібно? (Щоб вибити з душ українців покору, рабську терплячість перед поневолювачами).
•            Кого Є. Маланюк з презирством висміює у другій строфі? (Малоросійське прислужництво).
•            Зачитайте з тексту. («Хай безсоромні очі їсть / Тих, що живуть без сліз і честі, / Хто скинув і любов і злість, / Бо не під силу було нести»).
•            Чим виразно підсилюються пристрасті митця? (Антитезними парами).

Теорія літератури.

Антитеза – це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.

•            Чи випадково за епіграф узято слова Т. Шевченка «Уродило руту… руту - / Волі нашої отруту» із вірша «Чигрине, Чигрине»? (Ні).
•              Обгрунтуйте своє твердження.  (Поет прагнув у такий спосіб нагадати читачам про героїчні й водночас трагічні сторінки української історії).
•            Чим для Є. Маланюка є поетичне слово? (Дієвим засобом, що творить волелюбний дух нації, підпорядковується завданням майбутнього відродження України).

Порівняльна характеристика поезій «Молитва» Є. Маланюка й Т. Шевченка.

Проблемне запитання.

• Що споріднює Т. Шевченка і Є. Маланюка?
• Що об’єднує твори («Молитви»)? (Україна).
• Якою її зображують митці? (У добу національно-визвольних змагань).
• Про що нагадують? (Про героїчні й жертовні піки української державності).

«Займи позицію».

• Чи можна стверджувати, що поезія Т. Шевченка та Є. Маланюка є «пристрасним свідченням про драматизм історичної долі України» (Іван Дзюба)?
• Поміркуйте, як митці відгукнулися б на здобуту Україною незалежність.
• Чи можна вважати тексти цих поезій високопатріотичними?
• У чому виявляється патріотизм їхніх авторів? (Міркування учнів).
• Дайте оцінку вивченим творам поетів. (Вони світлі, щирі, мудрі, філософсько-сповідальні,  релігійні, психологічні…).
• Заповнити табличку.

Спільне

В художній картині світу поетів на вершині піраміди перебуває Бог, вища правда й справедливість, а поет – це обранець Божий, який несе слово Господа українцям.

• Що повинна, на вашу думку, акумулювати літературна молитва? (Духовну напругу).

«Незакінчене речення».

«Молитви» Т. Шевченка й Є. Маланюка – це … (неперевершені зразки світової літератури).

Проблемні запитання.

• Чи можна Слово Тараса Шевченка й Євгена Маланюка назвати молитвою? Чому?
• То чи ж не пора уже не тільки читати її вголос, а й сповідувати?

«Цитати для роздумів».

 Молитва – мати усіх чеснот.

Ігнатій Брянчанинов

 Шукайте Бога у своєму власному серці, ви не знайдете Його більше ніде.

Східна мудрість

Слово вчителя.

З’явившись на зорі художньої творчості людства, молитва поступово набула величезних змістових можливостей у передачі емоційно-психологічного стану суб’єкта, органічно вписуючись у канони різноманітних мистецьких стилів і до сьогодні залишаючись одним із найпродуктивніших та наймобільніших ліричних жанрів. Як образно висловився Я.Гоян, «молитва, як сонце, вічна: раз зійшла на нашому небозводі – і буде сходити щодня й довіку, як нам являється світило і дарує день. Молитва, як сонце, сяє у небі, будить землю, зігріває душу і наповнює її сяйвом віри. І святості її не потьмарити, як не згасити німба довкола голови Святого».

Ми повинні повернутися до своїх витоків і національних цінностей. Сіймо добро – і пожнемо добро, сіймо людяність – і пожнемо її, сіймо найкращі людські якості – й пожнемо їх. Сіймо єдність, згуртованість і братолюбіє. Не сіймо ворожнечі й розбрату. Тоді й воля зміцніє наша і дух звеличиться наш.

(Звучить музика М. Лисенка, слова О. Кониського. «Молитва за Україну»).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Робота з епіграфом.

• Чому, на вашу думку, саме ці рядки стали епіграфом до нашого уроку?

«П’ятихвилинне есе».

•            Напишіть про найважливіше в темі та сформулюйте одне запитання, яке на уроці залишилося без відповіді.

VI. РЕФЛЕКСІЯ

«Опитування-інтерв’ю».

На уроці мені найбільше сподобалося…

VI. ОЦІНЮВАННЯ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

1. Порівняти «Молитви» Т. Шевченка й Є. Маланюка з «Молитвою» О. Кониського.
2. Вивчити напам’ять один із віршів (на вибір).
3. Намалювати ілюстрації до творів.

За бажанням:

1. Дослідити проблему «Становлення жанру молитви в українській літературі».
2. Написати письмовий твір на одну з тем:

«Це тихе сяйво над моєю долею…»

Моральні уроки для сучасників.

Розмова з Богом.

Вершина поетичного духу.

Гуманістичні мотиви поезії Т. Шевченка і Є. Маланюка.

Україна – центральний образ лірики Т. Шевченка і Є. Маланюка.

Т.Шевченко – «Медіатор між Небом і Землею».

3. Виписати старослов’янізми з поезії Т. Шевченка «Молитва» та з’ясувати їхню стилістичну роль.
4. Установити частотність уживання дієслів та іменників у поезіях Т. Шевченка «Молитва» та

Є. Маланюка «Молитва». Пояснити, чим вона зумовлена.

5. Дослідити спільне та відмінне молитви з псалмом і посланням.
6. Дослідити композицію вірша, афористичність мови, роль прийомів контрасту, риторичних звертань і повторів, засобів евфонії, церковнослов’янізмів у розкритті ідеї твору.
7. Осмислити значення поняття «єдиномислія» в часи Т. Шевченка і тепер.
8. Дослідити молитвотворчість І. Франка і Лесі Українки.
9. Дослідити вплив Т.Шевченка на українське молитвотворення другої половини ХІХ-ХХ століття.

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Баран Г. «Стою. Молюсь. Так тихо-тихо скрізь…». / Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №4-5, 2006. - С. 161-168.

2. Сверстюк Є. Шевченко і час / Є. Сверстюк. – К.: Воскресіння, 1996. – С.128.

3. Семенюк Григорій. Українська література: Підруч. для 11 кл. загальнооосв. навч. закл. /

Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, О. Г. Ковальчук, За заг. ред. Г. Ф. Семенюка. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2005. – С.194-195.

4.  Мавроді В. «Мені ж, мій Боже, на землі подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай». – Дивослово. - №5, 2003. – С.48.

5.    Антофійчук В. «Молитва, як сонце вічна…». Жанр молитви в українській літературі. / «Святі чуття, закладені в молитву…»: Антологія української молитви: У 2 кн. – Кн. 1. – Чернівці: Рута, 1996.

6. Бовсунівська Н. Молитва як літературний жанр: Роль Т. Шевченка в романтичному жанротворенні // Дивослово. – 2003. - №7. – С.3-8.

7.  Хрестоматія з української літератури: Для учнів 8-9 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Упоряд.

     Н. В. Левчик, О. А. Камінчук. – К.: «ЛДЛ», 1999. – С.375.

8. Шевченко Т.Г. Кобзар / Передм. П. Мовчана. / - К.: Вид. центр «Просвіта», 2011. – С.9.

9. Шевченко Т.Г. Кобзар / Передм. П. Мовчана. / - К.: Вид. центр «Просвіта», 2011. – С.630-631.

10. Пахаренко В. Тарас Шевченко (1814-1861); Сторінки нового підручника з української літератури для 9-го класу. // Українська мова та література. – 2004. Ч.2-4. – С.6.

11. Александрова В. Національне свято в незалежній Україні. – Українська мова й література в школах України. -  №3, 2014. – С.68-71.

12. Гребінь Л. «Свою Україну любіть…» / Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – №3, 2009. – С. 37.