26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Урок "Святі чуття, закладені в молитву..." (Гуманістичні мотиви поезій Т.Шевченка "Молитва" та Є.Маланюка "Молитва": спроба зіставлення)

Про матеріал

Конспект уроку допоможе вчителеві поглибити знання учнів про творчість Т. Шевченка й Є. Маланюка; розвивати вміння та навички зіставляти, аналізувати тексти, знаходити спільне та відмінне; навчати учнів виразно читати поезію, розуміти її; розглянути особливості мови української віршованої молитви, зосередити увагу на молитвотворчості митців; виховувати почуття патріотизму, віру в кращу долю своєї землі, народу, бажання жити і працювати для неї.

Перегляд файлу

Голик О.В.

«СВЯТІ ЧУТТЯ, ЗАКЛАДЕНІ В МОЛИТВУ…»

 

Тема. Гуманістичні мотиви поезій Т. Шевченка «Молитва» та Є. Маланюка «Молитва»: спроба зіставлення.

Мета: поглибити знання учнів про творчість Т. Шевченка й Є. Маланюка; розвивати вміння та навички зіставляти, аналізувати тексти, знаходити спільне та відмінне; навчати учнів виразно читати поезію, розуміти її; розглянути особливості мови української віршованої молитви, зосередити увагу на молитвотворчості митців; виховувати почуття патріотизму, віру в кращу долю своєї землі, народу, бажання жити і працювати для неї.

Наочність, обладнання: тлумачні та літературознавчі словники, портрети Є. Маланюка й 

Т. Шевченка, збірки поезій.

Тип уроку: урок позакласного читання з елементами компаративного аналізу..

Форма уроку: урок-молитва.

Форми, методи й прийоми роботи: словникова робота, «Розминка», робота з епіграфом, «Це цікаво!», проблемне запитання, «Цитата для роздумів», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Опитування-інтерв’ю», «П’ятихвилинне есе».

Міжпредметні зв’язки: українська мова (церковнослов’янізми, евфонія), музичне мистецтво (муз. М. Лисенка, сл. О. Кониського. «Молитва за Україну»), релігієзнавство (молитва, християнська мораль), історія України (поет і влада).

Теорія літератури: риторичне звертання, антитеза, повтор, інвектива, евфонія, афоризм, молитва, медитація, цикл, релігійна лірика, пафос, неоромантизм, триптих.

Епіграф:

Була буря – хилилися.

 Було лихо – молилися.

Молилися.

Хилилися, та й не впали.

Молилися – волі ждали.

П. Куліш

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

«Розминка».

  • Коли нам важко, тривожно на серці, до кого ми звертаємося? (До Бога).
  • Яким чином, за допомогою чого ми звертаємося до Всевишнього? (Зі словами молитви).

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 Установлюючи свої стосунки з Богом, людина шукає шляхів і формул осягнення Неба. У християнській традиції говорити з Богом мовою молитви – природно.

Словникова робота.

Молитва – це слово небайдужої людини, слово, яке може сказати кожен бажаючий, її емоційно-духовна інвектива зберігається і в літературних текстах.

Теорія літератури.

Інвектива – різке висміювання чи звинувачення в чомусь, гнівний виступ проти чогось дуже негативного і суспільно шкідливого.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

  •            За час свого існування людина не знайшла досконалішої, ніж молитва, форми, у якій можна було б виповісти найпотаємніше, зважитися на відвертість, щирість і безпосередність самовираження. У цьому – одне з таїнств вічності молитви, таїнство особистісного перевтілення й облагородження, яке можна відчути тільки в духовному єднанні з Абсолютом.

Очевидно, саме це мали на увазі поети, твори яких ми сьогодні вивчатимемо на  уроці  – Тарас Григорович Шевченко та Євген Филимонович Маланюк. Тож пропоную звернутися не до богословського жанру молитви, а до молитви як власне літературного поняття.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

 Одним із основоположників нової української віршованої молитви беззаперечно був Т.Г.Шевченко, оскільки саме він у новій українській літературі найбільше створив високохудожніх зразків цього жанру. Зрештою, «фактично весь «Кобзар» - бесіда із Всевишнім».

Виразне читання поезії Т. Шевченка «Молитва».

  •            Саме в молитві людина виражає свої сокровенні мрії та бажання. Найзаповітніше в Шевченка збіглося з основною заповіддю Ісуса Христа – заповіддю любові. Тому так переконливо звучить кредо поета, висловлене на схилі віку.

«Це цікаво!»

«Молитва» написана 24 травня 1860 року.

Теорія літератури.

Молитва – ліричний жанр, що має форму звертання до Бога з проханням про заступництво і відвернення зла.

  •            Чому Т. Шевченко назвав свій твір саме так? (Поет був людиною глибоко релігійною. Своєю творчістю він утверджував християнську мораль, закумульовану в десяти Божих заповідях).
  • У чому полягає своєрідність композиції вірша?
  •            Це цикл чи триптих?

Теорія літератури.

Цикл – сукупність взаємозв'язаних явищ, процесів, що створюють закінчене коло розвитку протягом якогось проміжку часу.

Триптих – (від грец. τρίπτυχος — складений втричі) — витвір мистецтва, який складається з трьох картин, барельєфів та ін., об'єднаних спільною ідеєю.

  • Назвіть жанр твору. (Жанр – медитація).

Медитація –  (лат. meditatio — роздум) — жанр ліричної поезії, в якому автор розмірковує над проблемами онтологічного, екзистенціального і т.п.

  • До якого виду лірики належить вірш Т. Шевченка? (До релігійної лірики).

Теорія літератури.

Релігійна лірика – поетичне звернення до Бога, вираження релігійних почуттів і переживань.

  • Які три ідейно-тематичні частини містить кожен вірш «Молитви» Т. Шевченка?
  • Якими фінальними словами вони об’єднані?
  •          Як можна пояснити зміну настрою, молитовного прохання ліричного героя у поезії (у І та ІІ частинах: «Царів, всесвітніх шинкарів, / У пута кутії окуй, / В степу глибокім замуруй»; у ІІІ частині: «Злоначинающих спини, / У пута кутії не куй, / В склепи глибокі не муруй»? (Усвідомленням Т. Шевченком недоцільної жорстокої кривавої помсти навіть панам).
  • Який  мотив твору? (Мотив – гуманістичний).
  • Яка роль контрасту у творі?
  • Про що поет просить у вірші «Молитва»? («раю небесного» та любові між людьми).
  • До чого закликає? (До «єдиномислія» і «братолюбія»).
  •              Які два провідні мотиви, характерні для творчості Т. Шевченка, поєднуються у творі? (Народолюбство та цареборство).

Проблемне запитання.

  •            Чи є важливим значення «єдиномислія» серед народу в часи Т. Шевченка й тепер? (Міркування учнів).
  • Яку ритмічну особливість цієї поезії ви помітили? (Відсутність наголосу у третій стопі).
  • Наведіть приклади. («Царям, всесвітнім шинкарям»).
  • Що підкреслює така ритмічна будова вірша? (Виразність кінцевої частини рядка).
  • Чому сприяє? (Мелодійному звучанню твору).
  •            Назвіть мовні засоби поетичної молитви як складової частини християнського культу. (Старослов’янізми, постійні образи-звертання).
  •            З’ясуйте значення художніх засобів. Заповніть таблицю.

Риторичні звертання

 

Риторичні повтори

 

Засоби евфонії

 

Церковнослов’янізми

 

  • Поясніть, у чому афористичність мови поезії?

Теорія літератури.

Афоризм – це короткий вислів, закінчена думка одного автора, що володіє глибоким змістом і проробленою формою.

«Цитата для роздумів».

 Пізнати правду і висловити правду – це, можна сказати, прагнення усіх великих поетів усіх часів. А молитву діяти – це вже Шевченкове. Бо хто ще свою творчість міг назвати молитвою?

Є. Сверстюк

 - Шевченкова молитва – це молитва за цілу націю, за покривджених людей, за окремих осіб, і також – хоч доволі рідко, за себе.

Слово вчителя.

  •            Погляди Є.Маланюка на минуле України перегукуються з Шевченковими. Як і Тарас Шевченко, Євген Маланюк бачить підвалини, на яких стоятиме майбутня Українська держава, у козацькій республіці. За цю державу він готовий воювати на фронтах громадянської війни, за цю державу – його «Молитва».

Виразне читання поезії Є. Маланюка «Молитва».

  • Яким пафосом пройнята поезія Є.Маланюка «Молитва»? (Неоромантичним).

Теорія літератури.

Неоромантизм стильова течія модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою «новоромантизмом».

Пафос –   почуття особливого піднесення, великого захоплення.

  • Якого звучання надав Є.Маланюк своїй «Молитві»? (Гострого соціального й національного).
  • До кого звертається поет? (До Бога й України, щоб благословили його на творчість).

Проблемне запитання.

  • Це тихе, принижене благання чи вибух емоцій?
  •            Що проглядається за ними? (Картини тисячолітнього поневолення народу, вулканічний вибух енергії, спроможний спалити напасників).
  •            Чого  бажає митець? (Аби його перо стало батогом, нагайкою, пострілом, набоєм).
  •            Для чого це йому потрібно? (Щоб вибити з душ українців покору, рабську терплячість перед поневолювачами).
  •            Кого Є. Маланюк з презирством висміює у другій строфі? (Малоросійське прислужництво).
  •            Зачитайте з тексту. («Хай безсоромні очі їсть / Тих, що живуть без сліз і честі, / Хто скинув і любов і злість, / Бо не під силу було нести»).
  •            Чим виразно підсилюються пристрасті митця? (Антитезними парами).

Теорія літератури.

Антитеза – це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.

  •            Чи випадково за епіграф узято слова Т. Шевченка «Уродило руту… руту - / Волі нашої отруту» із вірша «Чигрине, Чигрине»? (Ні).
  •              Обгрунтуйте своє твердження.  (Поет прагнув у такий спосіб нагадати читачам про героїчні й водночас трагічні сторінки української історії).
  •            Чим для Є. Маланюка є поетичне слово? (Дієвим засобом, що творить волелюбний дух нації, підпорядковується завданням майбутнього відродження України).

Порівняльна характеристика поезій «Молитва» Є. Маланюка й Т. Шевченка.

Проблемне запитання.

  • Що споріднює Т. Шевченка і Є. Маланюка?
  • Що об’єднує твори («Молитви»)? (Україна).
  • Якою її зображують митці? (У добу національно-визвольних змагань).
  • Про що нагадують? (Про героїчні й жертовні піки української державності).

«Займи позицію».

  • Чи можна стверджувати, що поезія Т. Шевченка та Є. Маланюка є «пристрасним свідченням про драматизм історичної долі України» (Іван Дзюба)?
  • Поміркуйте, як митці відгукнулися б на здобуту Україною незалежність.
  • Чи можна вважати тексти цих поезій високопатріотичними?
  • У чому виявляється патріотизм їхніх авторів? (Міркування учнів).
  • Дайте оцінку вивченим творам поетів. (Вони світлі, щирі, мудрі, філософсько-сповідальні,  релігійні, психологічні…).
  • Заповнити табличку.

Спільне

В художній картині світу поетів на вершині піраміди перебуває Бог, вища правда й справедливість, а поет – це обранець Божий, який несе слово Господа українцям.

  • Що повинна, на вашу думку, акумулювати літературна молитва? (Духовну напругу).

«Незакінчене речення».

«Молитви» Т. Шевченка й Є. Маланюка – це … (неперевершені зразки світової літератури).

Проблемні запитання.

  • Чи можна Слово Тараса Шевченка й Євгена Маланюка назвати молитвою? Чому?
  • То чи ж не пора уже не тільки читати її вголос, а й сповідувати?

«Цитати для роздумів».

 Молитва – мати усіх чеснот.

Ігнатій Брянчанинов

 Шукайте Бога у своєму власному серці, ви не знайдете Його більше ніде.

Східна мудрість

Слово вчителя.

З’явившись на зорі художньої творчості людства, молитва поступово набула величезних змістових можливостей у передачі емоційно-психологічного стану суб’єкта, органічно вписуючись у канони різноманітних мистецьких стилів і до сьогодні залишаючись одним із найпродуктивніших та наймобільніших ліричних жанрів. Як образно висловився Я.Гоян, «молитва, як сонце, вічна: раз зійшла на нашому небозводі – і буде сходити щодня й довіку, як нам являється світило і дарує день. Молитва, як сонце, сяє у небі, будить землю, зігріває душу і наповнює її сяйвом віри. І святості її не потьмарити, як не згасити німба довкола голови Святого».

Ми повинні повернутися до своїх витоків і національних цінностей. Сіймо добро – і пожнемо добро, сіймо людяність – і пожнемо її, сіймо найкращі людські якості – й пожнемо їх. Сіймо єдність, згуртованість і братолюбіє. Не сіймо ворожнечі й розбрату. Тоді й воля зміцніє наша і дух звеличиться наш.

(Звучить музика М. Лисенка, слова О. Кониського. «Молитва за Україну»).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Робота з епіграфом.

  • Чому, на вашу думку, саме ці рядки стали епіграфом до нашого уроку?

«П’ятихвилинне есе».

  •            Напишіть про найважливіше в темі та сформулюйте одне запитання, яке на уроці залишилося без відповіді.

VI. РЕФЛЕКСІЯ

«Опитування-інтерв’ю».

На уроці мені найбільше сподобалося…

VI. ОЦІНЮВАННЯ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

  1. Порівняти «Молитви» Т. Шевченка й Є. Маланюка з «Молитвою» О. Кониського.
  2. Вивчити напам’ять один із віршів (на вибір).
  3. Намалювати ілюстрації до творів.

За бажанням:

  1. Дослідити проблему «Становлення жанру молитви в українській літературі».
  2. Написати письмовий твір на одну з тем:

«Це тихе сяйво над моєю долею…»

Моральні уроки для сучасників.

Розмова з Богом.

Вершина поетичного духу.

Гуманістичні мотиви поезії Т. Шевченка і Є. Маланюка.

Україна – центральний образ лірики Т. Шевченка і Є. Маланюка.

Т.Шевченко – «Медіатор між Небом і Землею».

  1. Виписати старослов’янізми з поезії Т. Шевченка «Молитва» та з’ясувати їхню стилістичну роль.
  2. Установити частотність уживання дієслів та іменників у поезіях Т. Шевченка «Молитва» та

Є. Маланюка «Молитва». Пояснити, чим вона зумовлена.

  1. Дослідити спільне та відмінне молитви з псалмом і посланням.
  2. Дослідити композицію вірша, афористичність мови, роль прийомів контрасту, риторичних звертань і повторів, засобів евфонії, церковнослов’янізмів у розкритті ідеї твору.
  3. Осмислити значення поняття «єдиномислія» в часи Т. Шевченка і тепер.
  4. Дослідити молитвотворчість І. Франка і Лесі Українки.
  5. Дослідити вплив Т.Шевченка на українське молитвотворення другої половини ХІХ-ХХ століття.

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Баран Г. «Стою. Молюсь. Так тихо-тихо скрізь…». / Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №4-5, 2006. - С. 161-168.

2. Сверстюк Є. Шевченко і час / Є. Сверстюк. – К.: Воскресіння, 1996. – С.128.

3. Семенюк Григорій. Українська література: Підруч. для 11 кл. загальнооосв. навч. закл. /

Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, О. Г. Ковальчук, За заг. ред. Г. Ф. Семенюка. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2005. – С.194-195.

4.  Мавроді В. «Мені ж, мій Боже, на землі подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай». – Дивослово. - №5, 2003. – С.48.

5.    Антофійчук В. «Молитва, як сонце вічна…». Жанр молитви в українській літературі. / «Святі чуття, закладені в молитву…»: Антологія української молитви: У 2 кн. – Кн. 1. – Чернівці: Рута, 1996.

6. Бовсунівська Н. Молитва як літературний жанр: Роль Т. Шевченка в романтичному жанротворенні // Дивослово. – 2003. - №7. – С.3-8.

7.  Хрестоматія з української літератури: Для учнів 8-9 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Упоряд.

     Н. В. Левчик, О. А. Камінчук. – К.: «ЛДЛ», 1999. – С.375.

8. Шевченко Т.Г. Кобзар / Передм. П. Мовчана. / - К.: Вид. центр «Просвіта», 2011. – С.9.

9. Шевченко Т.Г. Кобзар / Передм. П. Мовчана. / - К.: Вид. центр «Просвіта», 2011. – С.630-631.

10. Пахаренко В. Тарас Шевченко (1814-1861); Сторінки нового підручника з української літератури для 9-го класу. // Українська мова та література. – 2004. Ч.2-4. – С.6.

11. Александрова В. Національне свято в незалежній Україні. – Українська мова й література в школах України. -  №3, 2014. – С.68-71.

12. Гребінь Л. «Свою Україну любіть…» / Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – №3, 2009. – С. 37.

 

doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
26 лютого 2018
Переглядів
865
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку