Урок. "Екологія тварин. Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища."

                                                                                                     

                                                                                                    7 клас. Біологія      

                                             Урок № _

Тема.  Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища.  

Мета  уроку: ознайомити з наукою, яка вивчає взаємозв’язки організмів із довкіллям, сформувати уявлення про популяцію, екосистему та чинники середовища.

Розвивати в учнів аналітичне та логічне мислення, вміння робити висновки.

Виховувати цінністне ставлення до тварин, толерантность, гуманізм.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник, інструкції.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи 

 здоров’я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

                                                 Хід уроку:

І. Організаційний етап

 

II. Актуалізація опорних знань

Проблемне питання.

Що потрібно тваринному організму для життя і як впливають умови середовища на поведінку тварин ?

Поетичні рядки:

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом.

Не стопчу я навіть і трави,

А скажу їй: «Зеленій, живи!»

Коли лісом буду я іти –

Скрізь посію зерна доброти,

Побажаю деревцю і пташці,

Щоб вони жили у мирі й щасті.

                                С. Жупанин

Які середовища існування згадано у вірші?

 

Прислів’я: «Ліс сам себе чистить».

Поясніть прислів’я з точки зору екології. Як ви думаєте, чому вирубання дерев може впливати на скорочення життя людини?

 

 

 

ІІІ. Етап засвоєння нових знань

   Середовище існування

Середовище існування – це та частина природи, яка оточує живі організми і взаємодіє з ними.

Складання схеми середовище існування. (Учні називають середовища існування, які їм відомі).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічні чинники

 

Екологічні чинники (повідомлення учнів про чинники середовища та заповнення таблиці) - це умови середовища існування, що прямо чи опосередковано впливають на організм протягом його розвитку.

Розрізняють абіотичні, біотичні та антропогенні екологічні чинники.

Абіотичними називаються чинники неживої природи з їх хімічними і фізичними властивостями. Це температура, світло, вологість повітря, вітер, атмосферний тиск, іонізуюче випромінювання, рельєф місцевості, сольовий склад води, склад ґрунту тощо.

Без води, повітря й гірських порід неможливе існування живого. Так, вода є речовиною, що забезпечує перебіг таких процесів життєдіяльності, як перенесення поживних речовин у живих організмах. Цю функцію вона виконує завдяки властивостям текучості й здатності розчиняти інші речовини.

Повітря містить кисень, необхідний для дихання, і вуглекислий газ, потрібний рослинам для утворення органічних речовин.

 

 

Біотичні - це чинники живої природи, обумовлені взаємодією організмів між собою. Кожен організм відчуває на собі вплив інших живих істот, сам впливає на них, вступає у взаємозв’язки з представниками свого та інших видів.

Антропогенні чинники виникають унаслідок діяльності людини. Вони можуть спричиняти зміни середовища життя організмів або прямо впливають на них.

Екологічні чинники впливають на організми як подразники, зумовлюючи пристосувальні зміни у будові і процесах життєдіяльності організму.

Усі екологічні чинники, що забезпечують життя на Землі, тісно пов’язані між собою. Рослини не можуть існувати без сонячного тепла і світла, води, повітря, мінеральних речовин у ґрунті.

Пристосувальні властивості організмів залежать від інтенсивності впливу на них екологічних чинників. Один і той самий чинник середовища неоднаково впливає на різні організми, що співіснують разом. Наприклад, сильний вітер може завдати шкоди високим деревам, особливо тим, що ростуть на відкритому місці, і не впливає на трав’янисту рослинність.

 

Тип чинників	Характеристика чинників
Абіотичні	Чинники неживої природи — фізичні та хімічні умови середовища (температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі)
Біотичні	Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний вплив живих організмів один на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові
Антропогенні	Це чинники, зумовлені діяльністю людини (забруднення середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо)

 

  Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або ряді біоценозів.

  Екологічна структура популяції — це її стан на певний момент (кількість та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп за статтю й віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості).

 

 

 

 

Структура популяції являє собою форми адаптації до умов її існування, є своєрідним віддзеркаленням природних сил, які на неї впливають. Нинішня структура тієї чи іншої популяції відбиває водночас як минуле, так і потенційне майбутнє угруповання.

  Екосистема — це сукупність угруповань живих організмів та середовища їх існування, які пов’язані між собою численними зв’язками й утворюють єдину систему, до складу якої входять як живі, так і неживі компоненти.

Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, зокрема з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу — екологічну нішу.

  Екологічна ніша — положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування.

На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятні для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання.

 

Угруповання (біоценоз) – комплекс живих організмів, що входять до складу однієї екосистеми (сукупність видів, об’єднаних між собою певним співіснуванням, певною територією проживання і впливом комплексу умов середовища життя). Можуть розглядатися окремо рослинні угруповання та угруповання тварин.

Природні угруповання: материк, океан, луки, тайгу, ліс, степ, пустелю, ставок, озеро тощо; штучні угруповання: поля, сади, акваріуми.

 Угруповання — це жива природа, що входить до складу екосистеми.

Ознаки угруповання: певний видовий склад, наявність автотрофів та  гетеротрофів, певна тривалість у часі, просторове розміщення тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV.  Узагальнення й закріплення знань

1. Вправа «Поясни».

За містом починається мішаний ліс, його площа 120 га. У лісі живе популяція зубрів, у стаді 56 голів, серед них четверо телят, 23 самці та 39 самок. Вони кочують з лісу в сусідній ліс. Зубри живляться травою, корою, гілками, залишаючи погризи на стовбурах дерев. Зубри - конкуренти диких кабанів, яких витісняють зі своїх місць існування.

2. Вправа «Опишіть»: учні  описують тварину залежно від абіотичних факторів. Наприклад.

Борсук звичайний - нічна, теплокровна тварина, холодостійка, потребує помірної кількості вологи.

Квакша звичайна - денна, холоднокровна, вологолюбна, холодостійка тварина.

Скорпіон кримський - нічна, холоднокровна, посухостійка, теплолюбна тварина

3. Запитання на закріплення

1. Середовище існування ?

2. Екологічні чинники ?

3. Які розрізняють  екологічні чинники ?

4. Абіотичні  чинники ?

5. Біотичні  чинники  ?

6. Антропогенні  чинники ?

7. Популяція?

8. Екосистема  ?

9. Екологічна ніша ?

10. Екологічна структура популяції ?

 

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 51, конспект уроку.

Повторити § 25.

 

  VI. Підсумок  уроку

-         аналіз роботи на уроці

-         виставлення та коментар оцінок