Урок. "Екологія тварин. Взаємозв’язок компонентів екосистеми. Співіснування організмів в угрупованнях."

                                                                                                     

                                                                                                       7 клас. Біологія      

                                             Урок № _

Тема.  Взаємозв’язок анцюги живлення та потік енергії.організми.х рибз зовнішнього середовища1111111111111111111111111111111111111111111111111111111 компонентів екосистеми. Співіснування організмів в угрупованнях. 

Мета  уроку: сформувати знання учнів про взаємозв’язок анцюги живлення та потік енергії.організми.х рибз зовнішнього середовища1111111111111111111111111111111111111111111111111111111 компонентів екосистеми, співіснування організмів в угрупованнях.

Розвивати в учнів аналітичне та логічне мислення, вміння робити висновки.

Виховувати цінністне ставлення до тварин, толерантность, гуманізм.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи 

 здоров’я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

                                                 Хід уроку:

І. Організаційний етап

 

II. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

1. Чому екосистеми потребують надходження енергії ззовні?

 2. Яка подальша доля світлової енергії, яку засвоюють автотрофні організми?

3. Що таке ланцюги живлення? Завдяки чому вони формуються?

4. Чим визначається трофічний рівень, який займають організми певного виду в ланцюзі живлення?

5. Чому кількість ланок у певному ланцюзі живлення не перевищує 3-5?

6. Сформулюйте правило екологічної піраміди. Яка її біологічна основа?

 

ІІІ. Етап засвоєння нових знань

Угруповання (біоценоз) – комплекс живих організмів, що входять до складу однієї екосистеми (сукупність видів, об’єднаних між собою певним співіснуванням, певною територією проживання і впливом комплексу умов середовища життя). Можуть розглядатися окремо рослинні угруповання та угруповання тварин.

 

 

 

Природні угруповання: материк, океан, луки, тайгу, ліс, степ, пустелю, ставок, озеро тощо; штучні угруповання: поля, сади, акваріуми.

 Угруповання — це жива природа, що входить до складу екосистеми.

Ознаки угруповання: певний видовий склад, наявність автотрофів та  гетеротрофів, певна тривалість у часі, просторове розміщення тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

  Як ми вже знаємо, основна форма взаємодії організмів в екосистемі - утворення ланцюгів живлення. Тварини в екосистемі є ланкою кругообігу речовин та енергії в природі.
Співіснування організмів екосистемах. Живі організми в екосистемі утворюють складні зв'язки.
Взаємодія і співіснування різних біологічних видів називається симбіозом.
Розрізняють такі різновиди симбіозу: паразитизм, мутуалізм, коменсалізм (квартиранство).

Паразитизм - це такий тип взаємодії між організмами різних видів, коли один організм (паразит) більш-менш тривалий час
використовує інший організм (господар) як джерело їжі та місце існування.
При цьому паразит повністю або частково перекладає регуляцію своїх взаємовідносин з навколишнім середовищем на організм господаря. Прикладами системи паразит - господар можуть бути: малярійний плазмодій - людина; печінковий сисун - велика рогата худоба; коростяний свербун - людина тощо.
 

Мутуалізм - такий тип взаємодії організмів різних видів, коли кожний з організмів, що взаємодіють, отримує від цієї взаємодії певну користь.
Приклади: бульбочкові бактерії та коренева система бобових рослин; коренева система дерев та шапкові гриби; актинія та риби - клоуни . Ці риби живуть серед жалких щупалець актинії, отримуючи від неї захист. Риби - клоуни в свою чергу

 

турбуються про актинію - вентилюють воду і тим самим видаляють неперетравлені залишки їжі.
 

Коменсалізм - такий тип взаємодії організмів різних видів, коли один з них (коменсал) використовує іншого (господаря) або його житло, як середовище існування, і може живитись залишками його їжі або продуктами життєдіяльності, не завдаючи хазяїну помітної шкоди.
Прикладами коменсалізму є леви й гієни, які підбирають залишки здобичі, що залишилась; великі акули й риби-прилипали, що супроводжують їх . Інші види взаємозв'язків між компонентами екосистем: конкуренція та хижацтво.

Конкуренція - використання певного ресурсу (їжі, води, світла тощо) будь-яким організмом, який тим самим зменшує його доступність для інших організмів.
Розрізняють конкуренцію внутрішньовидову (наприклад, конкуренція за самку між представниками одного виду тварин) та міжвидову конкуренцію (харчова конкуренція у різних видів синиць, що водяться в одній місцевості).

Хижацтво - тип відносин між біологічними попу л яці ями, при яких хижак живиться іншим організмом - жертвою.
Хижацтво приводить до взаємного пристосування хижака та його здобичі, що виявляється в фізіологічних, анатомічних пристосуваннях та особливостях поведінки тих та інших організмів, які допомагають хижаку ловити здобич, а здобичі уникати зустрічі з хижаком.

Типи взаємодії між популяціями в угрупованні можна класифікувати, установлюючи, як змінюється чисельність однієї популяції зі зростанням чисельності іншої.

 

Внутрішньовидове співіснування
Конкуренція	Конкуренція за харчові ресурси, територію, партнера, взаємне затінення рослин.
Кооперація	Родини бобрів, сім'ї бджіл, мурах, термітів, косяки риб, полювання вовчої зграї, оборонне поводження вівцебиків
Міжвидове співіснування позитивне
Коменсалізм – однобічне використання без шкоди для хазяїна (діяльність одного дає корм, житло, засіб переміщення компенсалу)	кит – транспортний засіб для риби-причепи, дерево – домівка для лишайника, гнізда птахів – домівка для кліщів, анемонові риби живуть у великих актиніях для захисту, скарабей священний отримує від копитних їжу для личинок, оселення невеликого краба - пінікса в мантійній порожнині двостулкового молюска гребінця (де він живиться залишками їжі хазяїна), рептилія гатерія на островах Нової Зеландії оселяється у гніздах альбатросів та деяких інших морських птахів (удень, коли птах , займає його нору, уночі гатерія залишає нору й виходить на полювання: живиться гатерія переважно комахами та іншими безхребетними тваринами)
Симбіоз (мутуалізм) – взаємовигідне співіснування організмів	бульбочкові бактерії на коренях бульби, мікориза гриба і дерева, лишайник – симбіоз гриба та водорості, рак-самітник та корал актинія, бактерії в кишечнику корів, буйволові шпаки чистять шкіру бегемоту й мають їжу, бегемот позбавляється паразитів, риби-чистильники чистять зяброві кришки муренам, птахи кулики єгипетські чистять ротову порожнину  крокодилам, на полюванні підвівши звіра медоїда (схожий на борсука) до бджолиного гнізда, пташка медоукажчик терпляче чекає, поки він розриє гніздо і насититься, а потім сама ласує сотами, бактерії у шлунку медоукажчика перетравлоють віск на жирні кислоти, що засвоюються організмом птаха
Кооперація – взаємовигідні дії організмів	повідомлення про небезпеку
Нейтралізм – вірогідна відсутність впливу	Жаби й тихоходи
Міжвидове співіснування негативне
Хижацтво – однобічне використання, що веде до загибелі об'єкта живлення	заєць – жертва для вовка, козуля – жертва для лева, змія – жертва для орла, карась і щука, гідра та дафнія, гусінь і рослини, жуки-сонечки і попелиці
Конкуренція – боротьба організмів за їжу, житло тощо	заєць і хом'як, окунь і карась,  корова і бик, пантера і ягуар, кондор і шакали по харчових ресурсах; довгопалий річковий рак витісняє широкопалого, сірий пацюк витісняє чорного, рудий тарган - чорного, сріблястий карась - золотого
Паразитизм – однобічне використання із заподіянням шкоди організму хазяїна	Внутрішній: котячий сисун і риба, печінковий сисун і корова, ціп'як свинячий і дика свиня, омела і дерево; зовнішній: воша і хутро ссавця, блоха і хутро ссавця
Аменсалізм – одна з популяцій страждає від впливу іншої, а для тієї ці взаємодії неважливі (одна з популяцій змінює середовище так, що воно стає непридатним для іншої)	У лісостепу біля річки на суходільних  степових ділянках живуть павуки тарантули, на річці оселяються бобри й будують греблю, підіймають рівень води, степові ділянки зникають, а з ними зникають тарантули

                                      Взаємозв'язок компонентів екосистеми.

 В структурі кожної екосистеми можна виділити чотири функціональні компоненти:

1. Абіотичне оточення, тобто весь комплекс неживої природи, звідки живі організми черпають засоби для існування і куди вони виділяють продукти обміну.

2. Автотрофні організми - продуценти, що забезпечують органічними речовинами, а отже, й енергією всі інші організми. Це продуценти органічної речовини, які асимілюють сонячну енергію (автотрофні рослини, фотосинтезуючі бактерії).

3. Гетеротрофні організми - консументи, які живуть за рахунок поживних речовин, створених продуцентами (тварини та гетеротрофні рослини).

4. Редуценти, які розкладають органічні сполуки до мінерального стану. Це - бактерії, гриби, найпростіші, а також організми, які живляться мертвими органічними речовинами.

   Між усіма чотирма ланками існує закономірний зв'язок. Взаємодія організмів в екосистемі надзвичайно складна. Взаємодія біотичних и абіотичних коопонентів системи відбувається через обмін речовини та енергії. Для кожної екосистеми характерний свій біологічний кругообіг речовин, який здійснюється завдяки існуванню в екосистемах трофічних ланцюгів (ланцюгів живлення).
Зміни в угрупованнях відбуваються під впливом змін умов середовища, живих організмів в процесі розвитку життя на Землі, під впливом людини. Діяльність людини суттєво впливає на структуру біологічних угруповань. Необмежене полювання може не тільки зменшити чисельність промислових тварин, а й призвести їх до межі вимирання. Використання хімічних засобів боротьби зі шкідниками зменшує чисельність не тільки шкідників, а й інших комах, у тому числі й ворогів шкідників. Токсичні речовини накопичуються в грунті та рослинах, що негативно впливає на саму людину. Кожен вид в угрупованні має множинні зв'язки з великою кількістю інших видів. Зникнення будь-якого виду тварин може викликати непередбачені наслідки для всього угруповання, аж до його руйнування. Саме завдяки багатогранним і численним зв'язкам між організмами і навколишнім середовищем існують види, що здатні до саморегуляції у стійкій екосистемі.
Живі організми в екосистемі вступають між собою у складні зв'язки. Взаємодія і співіснування різних біологічних видів називається симбіозом. Розрізняють
такі різновиди симбіозу: паразитизм, мутуалізм, коменсалізм. Для кожної екосистеми характерний свій біологічний кругообіг речовин, який здійснюється завдяки існуванню в екосистемах трофічних ланцюгів.                             

 

ІV.  Узагальнення й закріплення знань

1. Що таке симбіоз та які його різновиди ви знаєте?

2. Що таке коменсалізм? Наведіть приклади.

3. Чим відрізняється паразитизм від мутуалізму?

4. Які види конкуренції існують в угрупуваннях?
5. Назвіть функціональні компоненти екосистем.

 

 

6. В чому полягає зв'язок абіотичних і біотичних компонентів екосистем?

7. Яке значення для існування екосистеми мають зв'язки між організмами і довкіллям?

 

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 54, конспект уроку.

 Повторити § 26.

 

  VI. Підсумок  уроку

-         аналіз роботи на уроці

-         виставлення та коментар оцінок