Урок "Екскурсія до кабінету обслуговуючої праці(швейної майстерні)"

Тема: Екскурсія до кабінету обслуговуючої праці(швейної майстерні)

Мета: ознайомити учнів з творчою діяльністю дівчаток на уроках трудового навчання з обладнанням майстерень обслуговуючої праці; розвивати уважність, інтерес до творчої діяльності, працьовитість, акуратність, наполегливість при виконанні технологічних операцій; виховувати шанобливе ставлення до праці.

Хід уроку

I. Організаційний момент

1. Привітання

Стали, діти, всі рівненько, посміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли й працювати почали.

2. Перевірка готовності до уроку

3. Упорядкування робочих місць

II. Робота над новим матеріалом

1. Оголошення теми та мети уроку

- Сьогодні ми вирушаємо на екскурсію до кабінету обслуговуючої праці, де будуть навчатися дівчата після четвертого класу. Розглянемо обладнання кабінету, дитячі вироби, виставку м’яких іграшок. Слід пам’ятати, що екскурсія — це такий самий урок, як і класні заняття, тому під час екскурсії необхідно виконувати деякі вимоги, як і на уроці трудового навчання:

• уважно слухати, організовано ставити запитання, не розмовляти, дотримуватися дисципліни;

• не можна порушувати порядок, дисципліну і дорогою на екскурсію;

• у майстерні обслуговуючої праці триматися всім разом, переходити від одного робочого місця до іншого спокійно, без метушні і не штовхаючись, ставати так, щоб усім було видно.

Діти з учителем вирушають до кабінету обслуговуючої праці. За можливості займають робочі місця.

2 Вступна бесіда

— Які прислів’я про працю ви знаєте?

• Бджола мала, а й та працює.

• Землю сонце прикрашає, а людину — праця.

• Праця годує, а лінь марнує.

         Чим пахнуть ремесла

Мають ремесла свої аромати: тістом в пекарні пахне, малята.

Мимо столярні пройдете зрана — гостро запахне стружка духмяна.

Лаком і фарбою пахне маляр, цеглою — муляр, замазкою — скляр.

Куртка шоферська пахне бензином, одяг робочий — мастилом машинним.

Пахне кондитер мускатами, тминами. Лікар — аптекою і вітамінами.

А хлібороби, що ходять за плугом, пахнуть чорноземом, полем і лугом.

Морем і рибою пахне рибак... Тільки неробство не пахне ніяк.

Ледар пахтиться духами старанно, та пахне він, діти,

Усе ж препогано.         Джанні Родарі

- Кожна професія почесна та шанована. Коли ви станете дорослими, кожен з вас обере професію, яка йому подобається. А може хтось уже вирішив, ким буде? (Відповіді дітей.)

-Сьогодні ми з вами в кабінеті, де навчаються дівчатка. Роздивіться навколо. Що ви бачите? (Діти перелічують. Учитель розповідає про прилади та інструменти, які знаходяться у кабінеті.)

• Хто одежу шиє всім, і дорослим і малим,

Дружить з голкою й тканиною, строчить швейною машиною? (Швачка)

- Що робить швачка?

ЯК ЛЮДИ ШИЛИ В ДАВНИНУ?

    Шиття — це скріплення одного шматка тканини з іншим за допомогою нитки та голки. До винайдення голки тканину просто обгортали навколо тіла, утворюючи одяг. У Стародавньому Єгипті люди не тільки користувалися голками та нитками, але й вміли вишивати. А понад 3 тисячі років тому індуси вже знали, як різати тканину, розкроювати її, зшивати з неї одяг. Маленька голка — величезний винахід людства. Голка — це дуже маленький інструмент, загострений на одному кінці і з отвором на другому, який служить для того, щоб заправляти в нього нитку. Людина винайшла голку задовго до відкриття металів. Спершу її виготовляли з риб’ячих кісток, проколюючи дірочку в тупому кінці кістки. Такими голками первісна людина шила собі одяг із звіриних шкір. Знайдені давні голки були зроблені й з кісток птахів, колючок дерев та кущів, потім — з бронзи. як тільки відкрили срібло та золото, голки почали виготовляти з них. Але ці цінні метали зовсім не годились для виготовлення такого маленького інструмента. Лише в XIV ст., коли винайшли сталь, люди отримали міцну і зручну голку. Вважається, що сталеві голки, схожі на сучасні, були вперше виготовлені китайцями. До Європи їх завезли в середні віки, де довгий час голка вважалась величезним скарбом. Перші голки не мали вушка з дірочкою. Люди просто загинали кінчик голки і в той загин заправляли нитку.

Масове виробництво голок почалося тільки в XIV ст. в Нюрнберзі, а потім і в Англії. Найпершу голку за допомогою механізованого виробництва зробили в 1785 р. У нашій країні до XVII ст. сталевих голок не було. Шпичаки колючого куща чи риб’яча кістка, як і раніше, служили для бідняків засобом для шиття.

Лише в XVIII ст. наші майстри навчилися виготовляти гарні голки. У наш час в процесі виготовлення голка проходить через руки більш ніж 20 робітників.

Поради учням

• Щоб голки не падали і не розсипалися, зручніше зберігати їх

в коробці, на дні якої лежить магніт.

• Від іржі голку врятує мило. Можна намилювати кінчики голки

або зберігати її у шматочку мила, як в подушечці.

«ШВИДКИЙ ЗВІРОК»

Першу швейну машинку створили в 1755 р. Вона була недосконала, тому довго не змогла існувати. У 20-х роках XIX ст. француз Варфоломій Тімоньє створив свою швейну машинку. Але французи не оцінили винахід, бо цей «звірок», як назвали машинку, заміняв працю 20 швачок: робив пошиття одягу дешевшим, що не подобалося ремісникам, які не хотіли втрачати своїх грошей. Машинку Тімоньє просто знищили.

У 1845 р. американський винахідник Е. Хоу винайшов швейну машинку з човником. Це була дорогоцінна знахідка! І сьогодні швейні машинки працюють за цим принципом. У 1872 р. російський електротехнік В. М. Чиколев створив першу модель електричної швейної машинки, яку в наш час має майже кожна господиня.

III. Фізкультхвилинка             IV. Практична робота учнів

- Зараз ми позмагаємося. Група хлопчиків працюватиме над фартушком жовтого кольору, а група дівчат — над фартушком блакитного кольору. (На столах — аркуші ватману з наклеєним фартушком та заготовки квітів, листочків, зірочок, кульок тощо.)  Спочатку придумайте візерунок, розташуйте його на фартушку, а потім приклейте.

V. Виставка та оцінювання робіт

VI. Підсумок уроку

- Де проходив наш урок?Як треба поводитися на екскурсії?

— Про що дізналися у кабінеті обслуговуючої праці?  Що роблять швачки?