Урок "ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ"

Виготовлення Ляльки-мотанки.

 

Мета: ознайомити  учнів з символікою ляльки-мотанки в українській культурі, розвивати уміння роботи з тканиною; виховувати інтерес до праці народних умільців, естетичний смак.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки виробів,  ілюстрації із зображенням зразків,  ножиці, тканина.

 

Хід заняття

I. Організаційний момент

       Керівник гуртка перевіряє наявність в учнів необхідних ма­теріалів та інструментів. Повторює з дітьми правила техніки безпеки.

                                                         Вже дзвіночок пролунав —

Працювати час настав.

Тож і ви часу не гайте,

                                                         Працювати починайте. 

II. Актуалізація опорних знань учнів

• Чим бавилися діти в давнину?
• З яких матеріалів виготовлялися дитячі іграшки?
• Яке значення мають ляльки-мотанки?

III. Повідомлення теми та мети заняття

Сьогодні ми познайомимося з символікою ляльки-мотанки та навчимося її виготовляти.

IV. Виклад нового матеріалу

 

Стародавні іграшки виготовлялися переважно з матеріалів, що зустрічалися в природі, таких як камінь, дерево, трава. Однак є знахідки ляльок, зроблених з тканини.

Дослідник Марко Грушевський (1865-1938) зазначав, що в Україні ганчір'яні ляльки були популярні серед дівчат. Навіть після одруження молодиці везли із собою ляльки, які ховали у скринях.

Мотанки або «кукли» - вузлові ляльки. Процес виготовлення називався «крутити куклу». Ляльки майстрували з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка, бузини, пасльону тощо. Хустку, яку наповнювали ганчір'ям, мотком ниток, крупою, травою, зав'язували так, щоб виходила кругла або циліндрична голова. У вигляді мотанки робилась також кукла, загорнутий у тонке полотно розжований хліб, яку давали замість соски немовлятам.

Мотанки не мають рук, ніг і тулуба. Виразною є лише голова. Обличчя «пусте» або з хрестом, вишитим різнокольоровими нитками так, що утворювався посередині квадрат.

Такий тип ляльок найбільше поширений у Наддніпрянщині.

На думку дослідників, мотанки не ігрові ляльки. Вони були пов'язані з обрядом плодючості й продовження роду.

В Україні ляльки чоловічої статі не робилися. А в Росії, наприклад, їх просто заміняли паличкою. Використання ляльок у вигляді цурпалки відоме у різних ритуалах багатьох народів. У деяких слов'янських народів на весіллі молодятам дарували замотані у ганчір'я колодки, що були символом плодючості.

Відгомін магічних ритуалів зустрічається у колискових піснях, зокрема, у колисанці, записаній наприкінці ХІХ ст. у селищі Білокуракине (тепер Луганської області):

Одна була хустина

Та й ту вкрала дівчина,

На кукли подрала,

Кукол наробила,

Кота оженила,

Дівчат подражнила.

В печі затопили

Кукли попалили.

Дослідники пов'язують ганчір'яні ляльки з культом предків. За народними віруваннями, всередині ляльки приховується ідол, дух пращура. У сусідній з Україною Воронезькій області (Росія) ляльку наповнювали попелом. Такі ляльки дарувалися молодятам на весілля. У Мордовії, де також виготовляють зольні ляльки, попіл ерзянською мовою звучить як «кулов», померти — «куломс», покійник — «улов», що вказує на часи, коли спалювали померлих. Отже лялька, у якій містилася частина попелу, виступала посередником між двома світами.

Протягом ХХ ст. мотанка поступово втратила свої магічні функції. Зокрема, за свідченнями жінок села Матусів Шполянського району Черкаської області, після Другої світової війни мотанки робились виключно для ігор. А їх обличчя діти промальовували, щоб вони були схожі на фабричні ляльки.

V. Інструктаж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проводиться фізкультхвилинка.

VI. Практична робота

VII. Підведення підсумків уроку

Кервівник разом з вихованцями обговорює вироби, визначає найбільш удалі, оцінює якість виконаної роботи. Проводиться відбір кращих робіт для виставки. Кращі роботи залишаються на виставці.