Урок-екскурсія "Річка Ірпінь - у моєму серці й у творчості поетів"

Річка Ірпінь – у моєму серці й у творчості поетів

Урок-екскурсія

(інтегрований урок  географії та української літератури)

Підготувала вчитель біології

вищої категорії, вчитель-методист

 Корнинського ліцею

Опанасюк Галина Йосипівна

Мета: ознайомити учнів з річкою Ірпінь та показати як вона відображена в творчості поетів різних часів; формувати відчуття своєї приналежності до України, усвідомлення себе українцем, бажання глибше пізнати історію свого селища; розвивати здібності та вміння декламувати, виховувати любов до поетичного слова.

Обладнання:

Епіграф: … Яке то диво-дивне влітку річка.

                       Краса безмежна, в вербах береги.

                       Прозора й тепла, лагідна водичка

                       І стільки в цьому радості й снаги…

                                           (Надія Красоткіна)

Хід заняття

Вступне слово вчителя. Краса Ірпеня завжди привертала увагу відпочиваючих та надихала поетів і письменників, літописців і мандрівників. Пропонуємо вам невелику подорож у часі: відчуйте, як виглядав Ірпінь у минулі віки, які почуття викликав та яку гігантську силу має він.

Ведучий 1.    За часів Київської Русі в Приірпінні пролягав кордон між двома східнослов'янськими союзами племен — полянами та деревлянами. Землі навколо річки були серцевиною Київської Русі і літописи не раз згадували про цю річку у зв'язку з певними історичними подіями. Однією з них була Битва на річці Ірпінь у 1321 році, в результаті якої Київ і суміжні землі потрапили під панування Великого Князівства Литовського. Місцеве населення брало участь у національній революції (1648—1676), у народному повстанні під проводом Семена Палія.

Ведучий 2.    У XVIII столітті річкою Ірпінь пролягав кордон між Російською імперією та Польщею, встановлений після укладення між цими державами 26 квітня 1686 року «Вічного миру». Лівобережжя Ірпеня, де розташовані сучасні Буча, Ворзель, Гостомель, відійшло до Польщі.

У 1941 році річкою Ірпінь радянською армією була створена перша лінія оборони Києва від німецько-фашистських військ, зокрема 13-ї танкової дивізії, що наступала на столицю.

Російсько-українська війна

Читець 1. Під час російської навали в 2022 році річка знову відіграла роль природної перепони загарбникам і допомогла врятувати Київ – вибити окупантів з Мощуна.

Читець 2. Уже на другий день початку повномасштабного вторгнення з північного напряму, 25 лютого 2022 року українські військові були вимушені підірвати мости (через річку Ірпінь) на Новоірпінській трасі , мостовий перехід у Гостомелі по Варшавській трасі  та у Демидові по автодорозі.

Читець 1. Першого дня вторгнення командувачу оборони Києва Олександрові Сирському запропонували пустити воду з Київського водосховища через греблю в Козаровичах назад у річку Ірпінь. Проте перший підрив був невдалий. Внаслідок вибуху близько 500 кг вибухівки утворився отвір діаметром всього близько метра-півтора. Та на заваді став шлюз навпроти села Червоне урочища Шевелівка.

Читець 2. Тоді ж у Мощуні та поблизу шлюзу вже точились запеклі бої, ані підняти, ані зруйнувати його не вдалось. Тому було вирішено підірвати греблю в Козаровичах вдруге. Цього разу вже під ворожим вогнем була закладена тонна вибухівки. Аби прискорити надходження води в заплаву Ірпеня були відкриті шлюзи вище за течією, також Вишгородська ГЕС подбала про підвищення рівня води в Київському водосховищі. Греблі в Корнинському водосховищі також були відкриті і потужна вода з обох боків виконала свою роботу.

Читець 1. Завдяки стрімкому зростанні рівня річки наведені росіянами три понтонні переправи в районі Мощуна виявились непридатними до використання, підходи до них залило, в полях зав'язала і тонула російська військова техніка. Вода з річки затоплювала окопи росіян, що вже встигли закріпитись на лівому березі, їм доводилось рити нові окопи, переносити свої речі, зброю, боєприпаси, що робило їх уразливими для української артилерії.

Вчитель.    На річці Ірпінь в Корнині побудоване водосховище «Корнинське», яке складається з двох частин.

Рік спорудження -1951​

Площа водосховища -115,0 га​

Зарегульований об’єм  -  3,8 млн. м³

Довжина греблі – 122,5 м, висота – 11,0 м​

Пропускна спроможність водоскидної споруди-113,5м³/с​

Ведучий1. Від Давньоанглійської Ірпінь “іер” значить озеро або земля, а “фенн” – болото. У заплавах річки Ірпеня та Бучі і досі знаходять численні кістки мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів та іншої так званої мамонтової фауни.​

Ведучий 2. Існує декілька легенд, пов'язаних з виникненням назви Ірпінь. Зокрема, одна з них розповідає, що після хрещення Русі князівська донька Ярина втекла і молилася до Дажбога біля великого дуба. Але дружинники зрубали дуба, тільки пень залишився. Нібито на цьому місці й постало місто Ірпінь.​ Можливо і назва річки походить за цією легендою…

Ведучий 1. Проте, є інша легенда, яка розповідає, що в пана була донька Ірина, яка нагнулася до пенька, що був поруч з водою і впала у річку…

Читець.       Весна

О весна, я не знаю такої пори,

Щоб так серце мені хвилювала!

За рікою Ірпінь одгули трактори,

Там, де хмар багряніють овали…

І здається: спинилась закохана мить,

Небо зорями в душу загляне…

У розкрите вікно сад вечірній шумить,

Сходить місяць, як серце багряне.

Володимир Сосюра

Відео про річку Ірпінь.

Вчитель. Наша річка багата флорою і фауною. Її мальовничі береги приваблюють туристів і відпочивальників. А також, вона є місцем зустрічі з природою талановитих людей нашого краю.

Читець1.      …А над рікою – небеса

                        Та білих хмар казкові вежі,

                         І ця незаймана краса

                         Щораз по-новому бентежить.

Нестримно йдуть весняні дні,

Короткий вік зими згасає.

Скресає лід на Ірпені - 

І щось в душі моїй скресає…

Читець 2.  Цілує ніченька застиглі води,

                    Що сплять під вербами у комишах.

                    Все снить довкола, і цей світ природи

                    Чарує зір, тут живиться душа…

Вчитель. Ці чудові поетичні рядки, які щойно прозвучали, рими про наш Корнин і нашу річку Ірпінь написані нашими земляками, подружжям поетів Савенців. Радо вітаємо Миколу Макаровича й Людмилу Анатоліївну на нашому заході і запрошуємо до слова.

Вчитель. Якими б складними не були обставини й часи, як би ворог не намагався загарбати наші землі, ми все здолаємо. Українці – міцний і нескоримий, незалежний народ і перемога буде точно за нами!

Читець1.

Борітеся — поборете!

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Вчитель. У посланні «І мертвим, і живим, і ненародженим» Шевченко дає нам абсолютний рецепт успіху:

Читець 2.

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

Вчитель. Ми сьогодні обійнялися, Тарасе. Об’єдналися так, як ніколи досі. Хтось захищає нашу свободу зі зброєю в руках, хтось веде інформаційну війну, хтось дбає про біженців, купує їм необхідні речі та їжу, хтось переказує гроші та закуповує необхідне, евакуює, рятує з-під завалів, хтось дбає про своїх близьких і вже будує план відновлення. Усі важливі і потрібні. І надалі тримаймося таких загальнонаціональних обіймів, аби разом побачити нашу Перемогу й відновити державу. Усе буде Україна! Слава Україні!