Урок "екскурсія. Різноманітність природи рідного краю"

Тема. Екскурсія. Різноманітність рослин свого краю

Мета: розкрити особливості природи рідного краю; виявити характері особливості та їхнє значення в природі й житті людини; виховувати  бережливе ставлення до природи рідного краю

Обладнання: малюнки, таблиці, схеми, мультимедійна презентація

Тип уроку: формування нових знань, умінь та навичок

 

Хід уроку

І. Організаційний етап

Показ фотографій природи свого краю з музичним супроводом

Слово учителя

Я сподіваюся, що ви під час перегляду цих дивовижних пейзажів отримали велике задоволення і налаштувалися на творчу працю на уроці.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 

Тестовий контроль знань із взаємоперевіркою

1. Біологія – це наука про ..

А) рослин, Б) тварин, В) грибів, Г) живих організмів

 

2. Закінчи ланцюжок : живлення, дихання, розмноження…..
3. З перелічених об’єктів вибери живі організми

А) лід, Б) орел, В) вода, Г) верба, Д) підосичник

 

4. Дати визначення терміну ботаніка
5. Вибрати науки, які входять до розділу «Структура»:

А) Мікологія, Б) Анатомія, В) Генетика, Г) Зоологія, Д) Цитологія

 

6. Вибрати науки, які входять до розділу «Різноманітність»:

А) Медицина, Б) Ботаніка, В) Біохімія, Г) Вірусологія, Д) Анатомія

 

7. Збудником СНІДу є:

А) гриби, Б) бактерії, В) віруси, Г) рослини

 

8. Основним джерелом енергії для рослин є:

А) світло, Б) поживні речовини, В) вода

 

9. Установіть відповідність між науками та їх визначеннями:

1.  Ботаніка
2. Зоологія
3. Екологія
4. Генетика
5. Медицина

 

А) вивчає взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем

Б) вивчає спадковість та мінливість організмів

В) вивчає тваринний світ

Г) вивчає рослинний світ

Д) вивчає захворювання людей

 

10. Основною властивістю живих є:

А) ріст, Б) живлення, В) розмноження, Г) дихання, Д) обмін речовин

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Показ малюнків природи

Бесіда за питаннями:

• Що на них в основному зображено?
• Які рослини  нашого краю ви можете назвати
• Чим вони цікаві?

 

Сьогодні ми здійснимо уявну подорож до рослинного світу нашого селища. Які вони – рослини? В яких умовах проростають? Яке мають значення? Отож вирушаємо у путь.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

Слово учителя

Так, як ви діти вже підготували повідомлення про представників росли нашого краю, то для вас буде ще додатковим завданням зобразити невелику карту, де ми будемо позначати, де проростають дані види. На тому місці, де вони ростуть, ми схематично робимо малюнок ( дерево, річка, ліс, болото, озеро, поле та інше) та прикріплюємо малюнок.

( Бажано викликати до дошки такого учня, який не зміг підготувати повідомлення, але зможе схематично намалювати і прикріпити малюнок)

Характеристики рослин у Додатку 1

 

 

                                 

                         

                                                                                           

 

 

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

Розгадування загадок

Там,ж де в яр травиця бігла,

Красувалась куля біла.

Налетів жартун-вітрисько,

Щось травиці пошукав…

І знялося з кулі триста

Спілих білих парашутів ( Кульбаба)

      

 

У зеленим зіллі

Виросли дівчатка –

Вії у них білі,

Золоті очатка. (Ромашки)

 

 

Весною в біле плаття

Убравшися, стояла,

А потім плаття зникло,

Згубилося, пропало.

Лиш ґудзички тримались

На ниточках все літо,

Щоб, начебто, вуглинки,

На сонці почорніли ( Черемха)

 

Виростає шкода

На кінці города,

Хто до неї доторкнеться,

Як ужалений

Сахнеться. (Кропива)

 

Ніщо не летіло,

Ніщо не злякало,

А вся затремтіла,

А вся задрижала. (Осика)

 

Це дві сестрички рідні

Зеленими – подібні,

Такі обидві схожі,

Що й відрізнить не зможеш,

А потім щось подіється –

І сестри розподібняться:

Одна почервоніє,

А інша – почорніє. (Порічка та смородина)

 

Били мене, били

Били, молотили,

І в росі мочили,

І в теплі сушили,

І на клоччя рвали,

Опісля – чесали,

А тоді крутили

Та іще мотали,

Прали та білили

Та іще качали,

А нарешті зшили

І на стіл поклали. (Льон)

 

Сидить пані на горбку

У червонім каптурку,

Хто не пройде – спинить крок,

Щоб зірвати каптурок. (Суниця)

 

Панночка малесенька

Сховалась в холодок –

Сукенка червонесенька,

Білесенький пеньок (Малина)

 

Білі горішки на зеленій ніжці ( Конвалія)

 

З-під снігу розквітає,

Раніше всіх весну зустрічає ( Пролісок)

 

На зеленій тендітній ніжці

Вирі кульку біля доріжки.

Вітерець про шурхотів

І розвіяв цю кулю ( Кульбаба)

 

VІ. Домашнє завдання

Скласти кросворд з термінів або синкан

Додаток 1

Дереві́й звича́йний (Achillea millefolium)

Інші назви: Деревій тисячолистий, кривавник, серпоріз, маточник тощо. Латинська назва роду походить від імені міфічного героя Ахіллес, який нібито першим використав цю рослину для лікування. Видова назва утворена від грецьких слів, що в перекладі означають «тисяча листків». Українська назва, очевидно, пов'язана з наявністю в рослині дубильних речовин.

Багаторічна рослина родини складноцвітих 20-100 см заввишки. Деревій належить до рослин, які утворюють так звані «відьмині кільця». Його кореневища радіусами відходять від материнської рослини і на відстані 15—20 см дають початок новим рослинам. Після відмирання материнської рослини, яка міститься в центрі такого кола, й утворюються ці кільця.

Деревій - одна з багатьох рослин, які мають широке застосування в народній медицині. Цю непримітну на перший погляд рослину можна легко знайти. Вона переважно росте на луках і узліссях, в степу, на схилах гір. Іноді його можна зустріти на околицях полів і поблизу доріг. Деревій легко розпізнати за зовнішнім виглядом. Це багаторічна трава з пірястими і подрібненим листям, її суцвіття нагадують кошики, що складаються з дрібних білих, жовтих, рожевих або червоних квіток. Цвіте рослина протягом всього літнього періоду. Для заготівлі використовується трава, суцвіття або квіти, які збирають в період з червня по серпень.

У народній медицині ця рослина відома з давніх часів. Вперше настоями деревію почали лікувати гнійні рани, екземи, псоріаз. Навіть друга назва рослини - ахаллей - походить з Стародавньої Греції. Так в ті часи називали рослину в знак пам'яті Ахілла, найхоробрішого з героїв який використовував його зілля для лікування ран. За часів Стародавнього Риму Гален ефективно використовував деревій для лікування кровотеч і гнійних ран.

В даний час перелік рецептів і препаратів на основі деревію досить широкий, що обумовлено великою кількістю лікувальних компонентів, що входять до його складу.

 

Суни́ці (Fragária) — рід багаторічних трав'янистих рослин родинирозових (Rosaceae). Існує більш ніж 20 видів суниць та багато гібридів і культурних сортів.

Плоди цієї рослин цього роду називають суницями (окрема ягода — «суничина»).

Плоди суниць збуджують апетит, поліпшують травлення, виявляють легку сечогінну, потогінну й жовчогінну дію. Мають також бактерицидні та протизапальні властивості. Корисно вживати ягоди суниць, особливо свіжі, при діабеті та захворюваннях щитоподібної залози. Допомагають вони при підвищеному артеріальному тиску, атеросклерозі, гастритах зі зниженою кислотністю, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, колітах, поганій перистальтиці кишечнику (атонічні запори), жовчнокам'яній та сечокам'яній хворобах, подагрі. Протипоказані плоди суниць при алергії на них, нирковій коліці, хронічному апендициті та гіперацидних гастритах. Зовнішньо ягоди використовують у косметології та дерматології. З їхньою допомогою виводять плями і ластовиння, лікують лишаї та екземи. Кашку з розім'ятих плодів накладають на шкіру обличчя (маска) або використовують лосьйон — настій ягід на 40 % — ному спирті (горілці). Після цих процедур шкіра стає чистою, пружною, зникають дрібні зморшки.

 

Рома́шка лі́карська (Matricaria recutita, або Matricaria chamomilla, абоChamomilla recutita[1]) — вид із родини Айстрових. Однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом. Латинська назва роду утворена від грецького слова, що означає «мати» (очевидно, пов'язана з лікувальними властивостями саме цієї рослини).

Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулен), органічні кислоти, кумарини, мінеральні солі, глікозиди, вітаміни.

 

Гусячі лапки. Це багаторічна трав'яниста рослина, з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків. Стебла дугоподібно піднесені, 10—30 см завдовжки, вкриті так само, як черешки й квітконіжки, білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6—7 листочків, середні та верхні з 3—5 листочків. Листочки оберненояйцевидні, з вузькоклиновидною основою, на верхівці з 2—5 зубцями з кожного боку листочка; зверху голі або з досить довгими рідкими волосками, зелені, блискучі, зісподу — білоповстисті, сріблясті. Квітки з приємним запахом, трохи терпкуваті на смак, 1,5—2 см в поперечнику, жовті, на тонких квітконіжках. Плоди — тонкозморшкуваті, дрібні яйцевидні сім'янки. Цвіте в червні — вересні.

Росте на схилах, луках, пасовищах, полях, перелогах, біля жител, інколи невеликими заростями на узліссях, галявинах, у чагарниках, по узбіччях доріг.

 

Осокá (Carex) — рід трав'янистих багаторічних кореневищних (рідко утворює також столони) рослин родини осокових. Включає за різними класифікаціями від 1100 до 2000 видів, які ростуть у холодних та помірних країнах обох півкуль. Досить поширена в Україні та росте переважно у вологій місцевості (болота, річки).

Стебла зазвичай трикутні, іноді круглі. Листки базальні й стеблеві, іноді все базальні, лігули присутні. Листові пластини плоскі, рідко ниткоподібні,евольвенти або округлі, завширшки зазвичай менше 20 мм, якщо плоскі, то з виразною центральною жилкою. Суцвіття прикінцеві, складаються з колосків. Квіти одностатеві. Тичинкові квітки без луски; маточкові квіти з 1 лускою. Плоди двоопуклі, плоско-опуклі, або трикутні, рідше 4-кутові.

Всі види мають кореневища, хоча в деяких видів кореневища дуже короткі й непомітні. У деяких кореневища витягнуті, й рослини можуть утворювати великий трав'яний покрив. Кілька видів (напр., C. stricta) єкупинними, а деякі види, які зустрічаються на піщаних дюнах, мають кореневища, які можуть рости вертикально. У багатьох видів усі надземні пагони річні. В інших — окремі пагони можуть жити більш ніж один сезон.

 

 

Пші́нка весняна́ або Жовтець-пшінка[1] (Ficaria verna, synonym: Ranunculus ficaria) — отруйна трав'яниста рослина з роду Пшінка (Ficaria) родини жовтцевих (Ranunculaceae). Раніше входила до роду Жовтець (Ranunculus). Місцева назва — маслянка. Може також використовуватися як лікарська рослина.

Невелика (9-30 см заввишки) ефемероїдна ранньовесняна рослина з пучком бульбоподібно потовщених додаткових коренів при основі стебла. Стебло висхідне, тонке, просте або розгалужене у верхній частині; як і вся рослина, голе.

Соковиті листки (2-5 см у діаметрі) зверху блискучі, округло-серцеподібні, виїмчасто-зарубчасті краями; верхні кутасті або трохи лопатеві, при основі широкосерцеподібно виїмчасті, з розсунутими лопатями, що не перекривають одна одну.

На ніч і в дощову погоду квітки закриваються, щоб зберегти тепло і захистити пилок від вологи. Запилюється квітка комахами, але рано навесні їх мало, тому плоди-горішки в пшінки утворюються рідко. Розмноження відбувається переважно вегетативно за допомогою багатих на крохмаль виводкових бруньок і бульбовидно потовщених коренів.

Росте пшінка в листяних і мішаних лісах, у чагарниках. Рослина тіньовитривала. Цвіте в квітні — травні.

Поширена по всій Україні. Заготівля можлива в південних районах Полісся, в Лісостепу, подекуди в Степу. Запаси значні.

 

Всі знають квітка пролісок, фото якого є навіть у дитячому букварі. Це маленьке красиве рослина першим оживає після зими. Спочатку воно випускає пару листя, а дуже скоро зацвітає білими дзвіночками з спадають головками. Йому не страшні ні зимові морози, ні сніг. І якщо численні білі дзвіночки покривають килимом сад, це вірний знак того, що весна вже близько. Адже про наближення теплих днів нас попереджає саме квітка пролісок.

 

Точної кількості різновидів цієї рослини ніхто не називає. Настільки улюблений нами квітка пролісок, фото якого впізнають навіть діти, являє собою невисоку трав'янисту культуру з двома лінійними листям довжиною до двадцяти сантиметрів. Вони виходять відразу, одночасно з цветоносами.

Пролісок - квітка, що володіє приємним, але дуже слабким запахом. У нього округлі м'ясисті плоди у вигляді коробочки з трьома відсіками. У них і знаходяться нечисленні чорні насіння. Останні мають соковитим придатком для залучення мурашок, розтягують їх і таким чином поширюють рослини.

 

Воло́шка си́ня або Блава́т синю́к (Centaurea cyanus (All.) Dost.) — трав'яниста рослина роду Волошка родини Айстрових.

Однорічна трав'яниста рослинависотою 30—60 (100) см. Стеблопряме, гіллясте, 30—70 см заввишки.Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені.

Крайові лійковидні квітки безплідні, вони приваблюють комах, якізапилюють серединні трубчасті квітки.Стовпчик маточки знаходиться зтичинками, що зрослися в трубочку.

Цвіте в червні-липні, іноді протягом усього літа.

Крайові лійковидні квітки кошика використовують у науковій і народній медицині як сечогінний засіб, як слабкий жовчогінний чинник у поєднанні з іншими рослинами; має спазмалгічні властивості.

 

Конюши́на (Trifolium) — рід одно- чи багаторічних рослин родиниБобових, що налічує від 245 до 300 видів. Представники цього роду відомі також під місцевими назвами конячи́на, горі́шок, горі́шина, комана́,комани́ця, лу́ґер (закарпат.). Конюшини поширені в помірному поясіЄвропи, Азії та Північної Америки. На території України росте близько 10 видів. Деякі види використовують як кормові культури та декоративні культури. Листя конюшини люблять кролі, коні, корови та інші домашні тварини.

Невисокі трав'янисті рослини. Стебла висхідні або прямостоячі, рідше лежачі. Листки трійчасті, рідше складаються з 5-9 листочків, що розміщені пальчасто; прилистки більш або менш зрослися з черешками листків. Квітки зібрані в головчасті, рідше короткокитицеві або зонтикоподібні суцвіття. Чашечка дзвоникувата або більш-менш двогуба, з 5 зубцями. Трубочка з 5, 10 або 20-ма жилками. Віночок неопадний; пелюстки більш-менш зрослі між собою і тичинковою трубкою; 9 тичинок зрослися нитками у трубочку, десята тичинка вільна. Біб шкірястий, 1-3, рідше 4-6 насінний, замкнений у чашечці, рідше висувається з неї.