Презентація "Т. Шевченко "Іван Підкова". Патріотичні мотиви в поемі."

Патріотичні мотивив поемі.

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України!Т. Шевченко

Наприкінці XVI - першій третині XVII ст. козацтво стало впливовою силою, а Запорозька Січ - своєрідною державою в державі. Головною справою вважали захист свого народу від татар і турок. Українські землі були одним з основних об'єктів набігів татар Кримського ханства. На захист українського народу виступило козацтво. Козаки часто ходили походами у турецькі володіння. Найбільш прославився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. За Сагайдачного козацтво перетворилося в окремий стан і посідало важливе місце серед населення Наддніпрянщини. Партизанську ватагу перетворив в регулярне військо, яке при потребі досягало 40 тис. і мало залізну дисципліну. Екскурс в історію

Тарас Григорович Шевченко для українського народу не лише геніальний поет. Він — його сумління, совість, бунтівний розум, його ніжне щире серце, сповнене великою любов'ю і безмежним стражданням. Творчість Шевченка стала духовною основою формування сучасної української нації, тому що для українців всіх наступних поколінь Великий Кобзар став могутнім джерелом національної свідомості, символом України.. Актуальність поеми:

Іва́н Підко́ва  — козацький гетьман, молдовський господар (1577—1578 рр.). Рідний брат молдовського господаря Іоана III Воде Лютого. За переказами, немовлям був врятований від татарів; вихований козаками (згадано в народній думі «Люлі немовляті Івоні» (за Богданом Залеським)

Підко́ва Іва́н народився у 1533 р. Перше слово, почуте немовлям, було: "Ого!” – так вразив зріст новонародженого Івана. Дійсно, дорослий Підкова мав унікальний зріст – 2 м 29 см.

Іван мав рідкісну фізичну силу, запросто ламав руками підкови (за що отримав прізвисько від запорожців Підкова), міг зупинити віз, запряжений шістьма кіньми, ухопивши його за заднє колесо, волячим рогом пробивав дубові ворота. Козак-бандурист. Близько 1890. Олія. Полтавський художній музей

Історію поховання Івана Підкови Тарасові Шевченку розповів Михайло Максимович. Він стояв біля вікна, звідки було видно Чернечу гору, і показував останній шлях Підкови. За свідченням одного з ченців, Тарас Григорович, якось, сидячи на горі, сказав: “Оце тут могила Підкови, тут поховайте й мене...”

Було колись — в УкраїніРевіли гармати;Було колись — запорожціВміли пановати. Пановали, добувалиІ славу, і волю;

Які враження від прочитаного?Як побудовано поезію?- Яку цікаву минувшину розповів дід онуку?Перші враження

Твір поділяється на дві частини:сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки);минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, — битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний). Композиція “Іван Підкова”У першій частині поеми Шевченко змальовує степ, вкритий курганами, де лежать славні козаки, які боролися за незалежність. Пейзаж нагадує нащадкам про славне минуле. У другій частині бачимо чорну хмару ворогів з-за Лиману. І відважний ватажок козаків – Івана Підкова сміливо і впевнено веде козацькі чайки на бій. До перемоги.

Тема:Ідея: Основна думка: Зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками. Возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над Ворогом. Ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати. Аналізуємо

Могили ці — і свідки колись гучної слави, і водночас нагадування сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як Підкова, і зараз, напевно, є, бо дух народу незнищенний. «Минулося: осталися Могили по полю.”«Синє море звірюкою то стогне, то виє»Розбурхана стихія звеселяє серця козаків, наснажує співати пісні, піднімає дух козацький перед походом. Символічні образи

Чому “Іван Підкова” це поема? Доведітьвідображає події:передає емоційні переживання: Ліро-епічний твір. Сюжетом є відображення визвольної боротьби козаків, крім ліричного героя, яскраво зображено Івана Підкову та козаків через діалоги. захоплення мужністю козаків, іхнім дружніми стосунками, гордість за звитяжне минуле народу, жива пам’ять про наших прадідів.

Схарактеризуйте Івана Підкову(використайте цитати з поеми)

Кругом хвилі, як ті гори: Ні землі, ні неба. Серце мліє, а козакам. Того тілько й треба. Пливуть собі та співають;Рибалка літає... А попереду отаман. Веде, куди знає.

Закрутивши чорні уси,За ухо чуприну,Підняв шапку — човни стали."Нехай ворог гине!Не в Синопу, отамани,Панове-молодці,А у Царград, до султана,Поїдемо в гості!"

"Добре, батьку отамане!" —Кругом заревіло."Спасибі вам!" —Надів шапку...

Знову закипіло. Синє море; вздовж байдака. Знову походжаєПан-отаман та на хвилю. Мовчки поглядає.

Іван Підкова – відважний, рішучий, впевнений у собі, вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований. Героя називають батьком, він є прикладом для козаків. Ватажок козаків ставиться до підлеглих, як до рідних, однодумців, товаришів. Цей козарлюга змальований мужнім, відчайдушним, досвідченим, справедливим, за що побратими дуже його шанують. Отамана в поемі зображено розсудливим, мудрим керівником, що пам’ятає про свої моральні обов’язки перед рідним народом і є прикладом для січовиків. Іван Підкова – узагальнений образ національного ватажка.

«Для мене сьогодні важливим було…»«На сьогоднішньому уроці я…» «Найбільше мені запам’яталося з поеми…»«Тарас Шевченко для мене…»Вправа «Незакінчене речення»

1. Вивчити напам’ять вірш Т. Шевченка «Думка» (стор. 59) або уривок із поеми «Іван Підкова» (І частина, стор. 60).2. Усний твір-роздум на одну з тем: «Йдучи в майбутнє, не забуваймо про своє минуле»«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Домашнє завдання