23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Урок ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В СУСПІЛЬСТВІ ТА РІВЕНЬ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ

Про матеріал

Мета: - розкрити причини морального занепаду радянського суспільства у 70-х – на початку 80-х років;

- розвивати навички критичного мислення учнів;

- виховувати повагу до людської гідності.

Перегляд файлу

Буланов Юрій Іванович, методист Зачепилівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості (сел. Зачепилівка, Харківська обл.)

 

ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В СУСПІЛЬСТВІ

ТА РІВЕНЬ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ

Мета: - розкрити причини морального занепаду радянського суспільства у 70-х – на початку 80-х років;

- розвивати навички критичного мислення учнів;

- виховувати повагу до людської гідності.

Після цього уроку учні зможуть (завдання):

- описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов’язані з кризовими процесами у суспільстві періоду «застою»;

- висловлювати і аргументувати власну точку зору щодо кризи суспільної свідомості та початку формування подвійної моралі радянського суспільства;

Обладнання: мультимедійний проектор для демонстрації кадрів партійного з’їзду та повсякденного життя радянського населення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «мікрофон»: Назвіть основні ознаки брежнєвського «застою».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Ознайомлення з темою та завданнями уроку.

Учитель узагальнює відповіді учнів, оголошує тему уроку та націлює їх на її опанування. Пропонує переглянути фрагменти із засідання ХХV з’їзду КПРС та кадри із життя пересічних громадян СРСР.

Учитель:  Чиновники і простий народ жили різним життям, мешкаючи в одній країні. Існувало дві моралі: офіційна й реальна. Реальне життя люди висвітлювали через «народні ЗМІ» - анекдоти.

 

Якийсь чоловік постійно приходив і переглядав в газеті «Правда» першу сторінку, але не купуючи газету, віддалявся.

Продавець не витримав і при зустрічі запитав його, що він там шукає.

- Я очікую некролога.

- Але ж некрологи друкують на останній сторінці.

- Той, якого чекаю я, буде на першій.

 

Політичні анекдоти є спробою показати абсурдність реальності, вони демонструють той підтекст офіційної політики, який не наважуються розкрити навіть опозиційні ЗМІ. Неофіційність і неконтрольованість анекдотів дозволяє говорити про створення тексту з адекватною референцією, тоді як медіатекст створює віртуальну реальність, формує відповідний образ світу, потрібний відповідним політичним силам. Така особливість анекдотів пояснює високий ступінь довіри до поданої в них інформації – навіть у перекрученому вигляді.

 

ІV. Формування знань, умінь, навичок.

1-й етап: Робота з підручником: Учитель об’єднує учнів класу у групи, кожна з яких за поданим текстом анекдоту знаходить пояснення його у підручнику:

 

Брежнєв дає прес-конференцію.

- Леонід Ілліч, чому в СРСР не вистачає м'яса?

- Справа в тому, що ми йдемо до комунізму семимильними кроками, тому худоба за нами, природно, не встигає!

 

Соціологічне опитування робітників і службовців: Як живете? Що читаєте?
Один відповідає:

- Читаю газети і журнали. Інакше звідки я б знав, що добре живу?

 

У магазині чисто, немає черги. Продавець:

- Що б ви хотіли?

- Загорніть мені, будь ласка, два кіло свинини і кіло печінки!

- Неодмінно, загорну, а ви м'ясо з собою принесли?

 

Плакат біля обкому: «Хто у нас не працює, той не їсть!»

Мати Брежнєва приїхала в Москву відвідати сина. Як побачила його апартаменти, повні дорогих речей, прислуги, його гаражі, розплакалася:

- Ой, Льонечку, синочку! Якщо червоні знову прийдуть, що з нами буде?!

 

Перед робітниками на заводі виступає Брежнєв:

- У майбутньої п'ятирічці, коли ми подолаємо всі труднощі, у нас буде все!

Робочий із залу запитує:

- І у нас?

 

- Що буде в СРСР після виконання Продовольчої програми?

- Загальний перепис населення, яке залишиться.


- Яке зараз найпоширеніше блюдо в СРСР?

- Вирізка з Продовольчої програми.


- Як буде організовано постачання радянського народу продуктами харчування після Продовольчої програми?

- Швидко, чітко і оперативно: вранці - замовлення по телефону, ввечері - показ по телевізору.

 

Іноземний кореспондент запитує Брежнєва:

- Як ви вирішуєте проблему постачання такої величезної країни ?

- Через її централізацію. Ми все звозимо до Москви, а вже з Москви населення саме розбирає.


Учитель пропонує презентувати свої напрацювання у групах, висловивши своє ставлення до зазначеної проблеми.

 

2-й етап: Учитель пропонує учням дати пояснення наступного анекдоту:

Шість парадоксів радянської системи:

1-й: Немає безробіття, але ніхто не працює.

2-й: Ніхто не працює, але росте продуктивність праці.

3-й: Росте продуктивність праці, але в магазинах порожньо.

4-й: У магазинах порожньо, але в домах щось є.

5-й: У домах щось є, але всі незадоволені.

6-й: Усі незадоволені, але одноголосно голосують «за».

 

3-й етап: Учитель запрошує учнів до імпровізованого ток-шоу: Чому саме анекдоти набули великої популярності у тоталітарному радянському суспільстві періоду «застою»?

Як підсумок короткої дискусії учитель пропонує увазі учнів ще один анекдот:

- Леонід Ілліч, у вас є хобі? Яке?

- Я збираю анекдоти про себе.

- І багато вам вдалося зібрати?

- Два з половиною табори.


V. Рефлексія.

Учитель та учні працюють у режимі «співавторства»: Учитель називає проблеми, що існували у радянському суспільстві періоду брежнєвського «застою», а учні вказують заходи, що здійснювалися партійним керівництвом:

- Зросло соціальне напруження, зумовлене погіршенням матеріального становища значної частини населення, виникнення стійкої нестачі («дефіциту») товарів, житла, послуг.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Кризові явища в соціальних відносинах піддавались критиці в засобах масової інформації, але глибокий аналіз їх причин блокувався.

- В умовах дефіциту товарів, житла, послуг гостро ставилися проблеми «чесного» (тобто рівного у відповідності з комуністичною ідеологією) розподілу. Розподіл благ стає дестабілізуючим соціальним фактором.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Здійснювались намагання відрегулювати розподіл дефіцитних товарів через спеціальні черги («за записом», розподіляти на підприємствах з урахуванням думки трудового колективу тощо).

- Зріс розрив в рівні життя жителів міста і села, робітників і інтелігенції, народу і номенклатури, представників тіньової економіки.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Періодично підвищувалась заробітна платня всім категоріям працюючих.

- Номенклатура, яка користувалася привілеями при розподілі матеріальних благ, поступово перетворюється в особливу соціальну групу, що викликала ненависть основної маси населення.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Привілеї номенклатури приховувались; якщо інформація про них і попадала в засоби масової інформації, то не в повному обсязі.

- Замість обіцяного суспільства рівності керівництво країни і партії створило суспільство з яскраво вираженою нерівністю; засадами успіху особи в ньому були не наполеглива праця або яскравий талант, а приналежність до привілейованої групи населення.

Заходи щодо усунення кризових явищ: Партія і уряд, органи державної влади обіцяли зробити все належне для подолання негативних явищ в соціальній сфері.

 

VІ. Підсумок уроку.

Рівень життя населення

Досягнення

Кризові явища

- зростання життєвого рівня населення України;

- збільшення мінімальної та середньомісячної заробітної платні, пенсій, стипендій;

- введення в експлуатацію великої кількості житлових будинків, шкіл, будинків культури;

- низькі ціни на житло та комунальні послуги;

- безкоштовні медицина та навчання;

- призначення грошової допомоги малозабезпеченим сім’ям із неповнолітніми дітьми;

- можливість безкоштовного користування підручниками у середній школі;

- поліпшення транспортного обслуговування населення (дешевий проїзд, нові маршрути, відкриття метрополітену у Харкові тощо). 

- відставання за якістю життя від сусідніх європейських країн;

- невідповідність обсягів виробництва та реалізації товарів народного споживання потребам населення; дефіцит споживчої продукції;

- недостатні розміри пенсій навіть після їх підвищення;

- неспроможність ефективно вирішити житлову проблему: низька якість житла, великі черги на його отримання, хибна практика розподілу квартир в умовах відсутності дійсного громадського контролю;

- великий розрив між рівнями соціального забезпечення села та міста;

- залишковий принцип фінансування соціальної сфери;

- низька якість медичних послуг, нестача медикаментів та обладнання;

- прихована інфляція;

- зростання розриву між життєвими рівнями звичайних громадян та «номенклатури»;

- уповільнення темпів зростання прибутків населення.

 

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати текст підручника на с. 162-179 (теми 21-22 «Етносоціальні процеси в суспільстві та рівень життя людей»); скласти текст інтерв’ю з кимось із своїх близьких або знайомих, хто жив і працював в епоху «застою» на тему: «Життя пересічної людини у 70-х – на початку 80-х років ХХ століття у Радянському Союзі» (підібрати 5-6 запитань до респондента).

 

Підручник:

Історія України: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень /О.І. Пометун, Н.М. Гупан. – К.: Освіта, 2011. – 336 с.: іл.

 

Використана література:

1. Сучасні підходи до історичної освіти. Методичний додаток до навчального посібника «Історія епохи очима людини. Україна та Європа в 1900-1939 рр.»/Уклад. І. Костюк, П. Кендзьор. – Львів: НВФ «Українські технології», 2004. – 128 с.

2. Марченко О.С., Скирда І.М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 10-11 кл. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 112 с.

3. Дубовский М. История СССР в анекдотах (1917-1991). – Рига: Эверест, 1991. – 319 с.

doc
Додано
16 січня 2018
Переглядів
615
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку