Урок "Евглена зелена, амеба, — одноклітинні тварини (середовище існування процеси життєдіяльності, будова, роль у природі)
Біологія 6 клас
Тема: Евглена зелена, амеба, — одноклітинні тварини (середовище існування процеси життєдіяльності, будова, роль у природі)
Мета:
Навчальна: сформувати знання про особливості будови, життєдіяльності, середовища
життя, роль у природі прісноводних одноклітинних тварин: амеби, евглени зеленої; сформувати знання про одноклітинний організм як цілісний організм, його основні життєві функції;
Розвиваюча: розвивати логічне мислення, уміння встановлювати
ознаки подібності та відмінності між організмами; удосконалювати вміння працювати з
мікроскопом, спостерігати за живими найпростішими на тимчасових препаратах;
Виховна: виховувати наполегливість, працелюбність, культуру спілкування.
Очікувані результати: учні описують будову одноклітинних тварин, результати
власних спостережень; характеризують пристосування одноклітинних тварин до
середовища; розпізнають одноклітинних тварин; дотримуються правил роботи з
мікроскопом та лабораторним обладнанням.
Обладнання та матеріали: таблиці «Найпростіші», електронні засоби, презентація.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Чарівний прилад Левенгука Слайд 1, 2
Поверхню дослідив води,
Щоб вивчила нова наука
Життя незнанного сліди
М. Заболодський
План уроку
- Найпростіші як група одноклітинних тварин.
- Особливості будови та життєдіяльності амеби звичайної
- Особливості будови та життєдіяльності евглени зеленої
- Роль у природі і житті людини одноклітинних організмів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Добрий день, діти, ми продовжуємо вивчати дивовижний мікроскопічний світ живих істот. І на порядку денному у нас одноклітинні твариноподібні організми: амеба, евглена зелена та інфузорія-туфелька. Вивчати ми будемо їх на двох уроках. Тому що крім теоретичної частини урока, буде і практична частина, на якій ми будемо працювати з мікроскопами. І це буде на слідуючому уроці.
1. Нам відомо, що тіла живих організмів складаються з клітин, і
розділяються на одно- і багатоклітинні.
Як ви думаєте, чи дійсно будова клітини найпростіших організмів така вже проста?
Спробуємо це проблемне питання розв’язати впродовж нашого уроку.
II. Мотивація навчальної діяльності
Рольова гра «У краплині – дивосвіт»
Автор. Шестикласник Василько гуляв у парку біля озера і пригадував урок біології, де вчителька захоплено розповідала про чарівних одноклітинних істот, яких можна побачити у краплині стоячої води.
Василько. Невже насправді, там є щось живе? А що, як я перевірю? Мені ж дядько Сергій ще минулого року подарував «Набір юного біолога» з мікроскопом і скельцями.
Автор. Хлопчик узяв пластикову пляшку і зачерпнув води з озера, а прийшовши додому налаштував мікроскоп. Але раптом почув … Слайд 5
Краплина. Вітаю. Я – краплинка. А ти думав, що я мізерна і нежива?
Запрошую тебе у мій дивосвіт, тільки візьми окуляр більшої сили.
Автор. Коли після зміни окуляра Василько знову заглянув у мікроскоп, у нього вихопилось … Слайд 6 відео
Василько. Ой! Це що за мультфільм? Щось волохате схоже на підошву, крутиться і бігає вперед-назад, якась «зелена ракета» пливе за своєю тонкою ниткою, велика мінлива хмара перекочується повільно, наче повзе.
Інфузорія. І чого це краплина щоразу нами хизується?
Автор. Мовила «підошва», дуже швидко кружляючи навколо великої хмароподібної клітини – амеби.
Евглена. А чому ж нами не пишатися? Адже ми такі кралечки, дарма що маленькі.
Автор. Швидко торохтіла евглена зелена, поправляючи свій джгутик і виблискуючи яскраво червоним вічком.
Інфузорія. А-а, це ти, зелена «топ-модель». Добре тобі, що вмієш собі утворювати поживу, а мені весь день за бактеріями доводиться гасати і заганяти силоміць до рота крилами-війками.
Евглена. Це вони тебе остерігаються, бо до твого рота як втрапиш – уже не повернешся, ти ж ненажерлива хижачка.
Автор. Евглена відпливла подалі, поки не наштовхнулася на амебу.
Амеба. Дивись, куди пливеш бо в мить усередині моєї травної вакуолі опинишся. І я не подивлюся, що ми з тобою родичі. Голод – не тітка, у ліс не проситься, ось з’їм тебе, начувайся.
Евглена. Ну що це за сестри: одна війками заганяє, інша ложноніжками захоплює.
Інфузорія. Для роботи моїх війок енергія потрібна, а я все вже поз’їдала в цій краплині. Хоч бери та цистою вкривайся і спати лягай.
Амеба. Нумо пливти до іншої краплини.
Автор. Одноклітинні перестрибнули в іншу краплину і зникли з поля зору мікроскопа …
Вчитель. Що це за організми? Яку вони мають будову? Як живуть та розмножуються? Яка їхня роль у природі? На всі ці запитання ми дамо відповіді на сьогоднішньому уроці
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку
IІІ. Вивчення нового матеріалу
- Найпростіші як група одноклітинних тварин
Найпростіші, або одноклітинні тварини найбільш стародавні організми на нашій планеті. Почнемо с того, що всі одноклітинні – мікроскопічні. Вивчати їх без
спеціального обладнання не представляється можливим. Слайд 8
Існування їх було встановлено в 70-і роки ХVІІ ст. голландським натуралістом Антоні ван Левенгуком, коли він сконструював свій мікроскоп. Вперше термін «найпростіші» з’явився у дослідах Гольфуса (1617). Обов’язковою умовою для життя найпростіших є наявність рідинного середовища. Поширені ці істоти в морях океанах , прісних водоймах, у грунті. Біля 3 тис. видів – паразити тварин або людини.
- Особливості будови та життєдіяльності амеби звичайної Амебу — мікроскопічну тварину можна знайти в невеликих ставках або проточних
канавах з мулистим дном. Вона схожа на маленьку (0,2–0,5 мм), ледве помітну неозброєним оком безбарвну драглисту грудочку, що постійно змінює свою форму. Назва «амеба» з’явилася тільки в 1822 році, в перекладі з грецької воно означає «зміна» або «мінливість». Це — всеїдна тварина. До її раціону входять водорості, джгутикові, інфузорії.
Тіло амеби складається з напіпрідкої цитоплазми, яка вкрита тонесенькою мембраною, що здатна порушуватися. Оця відсутність щільної стабільнеої оболонки обумовлює змінність форми тіла і дає можливість утворювати ложноніжки. Цитоплазма перебуває в постійному русі. Коли вона спрямовується до однієї якоїсь точки поверхні амеби, мембрана на цьому місті випинається. Дедалі збільшуючись, випин перетворюється на виріст тіла – ложноніжку. Сюди перетікає цитоплазма, і амеба таким чином пересувається. (форма тіла амеби постійно змінюється, псевдоподії утворюються в тих місцях клітини, де рух цитоплазми спрямований назовні.) Амеба рухається дуже повільно, за 1 хв. долає відстань 0,2 мм. Звичайно вона щільно прилипає до предмету, по якому рухається. Ці тимчасові структури служать не тільки для пересування, а й для захоплення їжі. Захоплення їжі ложноніжками відбувається на любій ділянці клітини. Коли амеба наштовхується на поживні частинки, її псевдоподії нібито обтікають («огортають») об’єкт живлення з усіх боків. Таким чином утворюється травна вакуоля, до неї із цитоплазми надходять травні ферменти, які перетравлюють їжу.Такий спосіб живлення називається фагоцитозом. (Фагоцитоз /від. грец. «фаген» - їсти, «цитос» - клітина/ - спосіб живлення клітини шляхом активного захоплення часток їжі з подальшим їх перетравленням у цитоплазмі. Саме фагоцитоз називають тваринним способом живлення). Неперетравлені рештки їжі виводяться з клітини у будь –якому місці мембрани, до якого підходить травна вакуоля.
Амеба дихає розчиненим у воді киснем, який проникає в її цитоплазму через усю поверхню тіла. У амеби під мікроскопом можна розпізнати скоротливу вакуолю. Скоротливі вакуолі характерні найпростішим – мешканцям прісних водойм. Це пов’язано з тим, що концентрація солей у прісній воді значно нижча, ніж у цитоплазмі клітин найпростіших, тому за фізичними законами, вода з навколишнього середовища постійно надходить до клітини, підвищуючи внутрішньоклітинний тиск. Щоб клітина не зруйнувалася (луснула), скоротлива вакуоля періодично скорочується, виштовхуючи зайву воду (разом з водою виводяться розчинені в ній продукти обміну речовин). Частота скорочення вакуолей залежить від концентрації солей в оточуючому середовищі: чим чим вона нижча, тим частіше скорочення. У амеби ми бачемо одне ядро.
Нестатеве розмноження амеби здійснюється шляхом поділу клітини навпіл. При температурі 20-25 градусів амеба ділиться 1 раз на добу.
В амеби немає спеціалізованих сенсорних органел, але вона реагує на багато подразників. Реакції у відповідь на подразники у найпростіших, що проявляються у формі руху називаються таксисами. (таксис – рухові реакції у одноклітинних у відповідь на зовнішні подразнення) Рух за напрямком до джерела подразнення – позитивний таксис, від джерела подразнення – негативний таксис.Наприклад, вона може розпізнавати різні види їжі, «тікає» від яскравого світла у затінок, високих концентрацій різних речовин у середовищі й постійного механічного подразнення. Якщо діє дуже сильний подразник, амеба втягує всі псевдоніжки та якийсь час залишається без руху.
Давайте, ще раз подивимося на рисунок і назвемо всі органели амеби.
- Особливості будови та життєдіяльності евглени зеленої Евглена зелена — вільноіснуючий організм, який мешкає, як і амеба в ставках із забрудненою водою, у калюжах і в будь-яких водоймищах із стоячою водою. Тіло евглени має довжину 0,05 мм. Форма його овальна; передній кінець тупий, задній загострений. На передньому кінці розташований джгутик — виріст цитоплазми, який є органелою руху. Він виходить із заглибини, яку називають глоткою. Евглена ніби «угвинчується» у воду і пересувається досить швидко. Евглена зелена є організмом з ознаками рослини і тварини. На світлі вона здійснює автотрофне живлення завдяки наявності хлоропластів. Є в її організмі і зернятка, де накопичується запасна речовина, за складом подібна до крохмалю (параміл). Проте, коли цей організм тривалий час перебуває в темряві, хлорофіл у хлоропластах зникає і евглена стає безбарвною. Але евглена не залишається голодною: вона починає споживати розчинені у воді органічні речовини, що утворюються внаслідок розкладання різних відмерлих організмів (поглинає їх через мембрану клітини). Переходить до сапротрофного способу живлення.Таким чином, для евглени зеленої характерний змішаний тип живлення (міксотрофний): на світлі її живлення забезпечується за допомогою фотосинтезу, що притаманно рослинам, а за відсутності освітлення вона живиться гетеротрофно, що властиво тваринам. Тому про евглену можна сказати, що вона існує ніби на межі царств Рослини і Тварини, виявляючи ознаки як тварини, так і рослини.
Дихання й виділення продуктів обміну відбувається так само, як в амеби. У евглени зеленої є декілька скоротливих вакуолей, які прилягають до глотки, вони виплескують у неї зайву воду, що постійно надходить у клітину через мембрану. Таким чином, глотка не лише не приймає участі у живленні, а навпаки, здійснює функцію виділення, оскільки з водою за допомогою скоротливих вакуоль клітина позбавляється шкідливих продуктів життєдіяльності. (Скоротлива вакуоля, розташована на передньому кінці тіла, здійснює виведення рідких продуктів обміну). На передньому кінці її тіла розташовується світлочутливе вічко яскраво-червоного кольору, завдяки якому евглена завжди пересувається у бік освітленої частини водоймища де умови для фотосинтезу найсприятливіші. Рух у напрямку освітлення називається позитивним фототаксисом.
Евглена розмножується нестатевим шляхом — поздовжнім поділом навпіл.
При настанні несприятливих умов (похолодання або пересихання водойми) евглена припиняє живитися, джгутик відкидається, клітина округляється, покривається щільною оболонкою, і утворюється циста. Цисту утворює і амеба, і інфузорія, всі найпростіші. Цисти не тільки захищають найпростіших від несприятливих умов, а й сприяють їхньому розселенню. Давайте, ще раз поглянемо на рисунок і назвемо всі органели евглени.
А тепер з’ясємо, як ви знаєте будову амеби і евглени.
Завдання 1 «Намалюй мене»
На дошці зображено коло і веретено. Домалюйте органели, які мають ці організми і назвіть їх. В зошитах малюємо і підписуємо органели. І так, хто хоче бути художником на дошці?
4. Роль у природі і житті людини одноклітинних організмів.
Ми сьогодні познайомилися з малесенькими організмами, які поширені по всій Земній кулі. А для чого вони потрібні?
- Слугують їжею для багатьох тварин, особливо тих, що мешкають у воді. Тобто є ланкою ланцюга живлення.
- Приймають участь в колообігі речовин на планеті.
- Поїдаючи частки органічних речовин, забезпечують процес вамоочищення водойм.
- Утворення осадових порід.Рештки загиблих одноклітинних, що мешкали в океані десятки мільйонів років тому, утворили чимало різних осадових порід, які зараз використовують люди. (звичайна шкільна крейда – це залишки черепашок форамініфер.)
- Деякі з них здатні викликати тяжкі хвороби людей і тварин (дизентерія, малярія, сонна хвороба).
- Приймають участь у грунтоутворенні.
9. Крім того, їх використовують для визначення санітарного стану
водойм, тому що різні види одноклітинних організмів надають
перевагу воді з певним ступенем забруднення.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Давайте узагальнемо свої знання, які ви отримали на уроці, для цього виконаємо декілька вправ.
Завдання 1
Заповнення таблиці
Давайте пригадаємо будову процеси життєдіяльності амеби і евглени зеленої.
Порівняльна характеристика прісноводних найпростіших
Завдання 2 «Коло ідей».
— Амеб помістили у дві колби: в одну — із джерельною водою, а в іншу — з кип’яченою.
В одній з колб через деякий час амеби загинули.
У якій колбі, на вашу думку, загинули тваринки і чому?
Завдання 3 «Відгадай загадку»
Давайте на жартівливі загадки дамо відповаідь
Мікроскопічні є тварини Про тварин одноклітинних
Назва їх одноклітинні З’ясуємо питання:
Хто здогадається Які є в них органели
Чому так називається Для пересування
Є в тварин одноклітинних
У клітинах порожнини,
Що мембрану власну мають
Рідину в собі тримають.
Клітини ж інших тварин
Цих не мають порожнин
Хто здогадається,
Як називається?
А тепер давайте повернемося до проблемного питання
Проблемне питання: «Як ви думаєте, чи дійсно будова клітини найпростіших
організмів така вже проста? Тож які ваші думки?»
У найпростіших усі функції живого організму виконує одна клітина.
Окрема клітина одноклітинних організмів – це цілісний організм, якому
притаманні всі прояви життя: дихання, живлення, переміщення, ріст,
розмноження, та інші властивості живого.
Найпростіші є одноклітинними організмами. Ті функції, що в багатоклітинних тварин виконують різні клітини, у найпростіших виконується однією. Тому будова цієї клітини зазвичай складніша, у ній є спеціальні органели, які відсутні у клітинах багатоклітинних (скоротлива вакуоля, травна вакуоля, вічко)
V. Підбиття підсумків уроку
РЕФЛЕКСІЯ
Учні закінчують речення
На цьому уроці я дізнався.....
Для чого ми це вивчаємо….
Мені сподобалося.......
VІ. Домашнє завдання
Відповідний параграф підручника
Індивідуальні та творчі завдання
міні -твір «Природа без найпростіших»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку