Тема. Фантастичне і реальне в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу

Мета навчальна: продовжити роботу з повістю З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»; з’ясувати , що є фантастичного та реального у творі; визначити важливість знань історичного минулого в житті людини; удосконалювати вміння переказувати    прозовий    твір,    давати    оцінку     прочитаному; розвивальна: розвивати усне мовлення, логічне і критичне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість;              виховна:

виховувати в учнів інтерес до історичного минулого рідного народу, моральні цінності, патріотизм.              Тип

уроку: засвоєння нового навчального матеріалу та формування практичних умінь та навичок.              Обладнання:

мультимедійна презентація (Історичне минуле у повісті “Таємниця козацької шаблі”), карта України, картка-схема, портрет Зірки Мензатюк, портрет козака.

Предметні компетентності: переказує найяскравіші фрагменти твору; характеризує образи головних героїв.

Ключові компетентності: дискутувати про значення історичного минулого для сучасної людини; аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо проблем, порушених у творі; створювати презентацію і карту про місця подорожі головних героїв; створювати ілюстрації.

Епіграф до уроку: Історія

– це в першу чергу література, й без талановитого стилю вона ніщо. Джордж Тревельян

Зміст уроку

І. Актуалізація опорних знань

1.    Фронтальне опитування

1.       * Справжнє ім᾽я письменниці, яка написала повість «Таємниця козацької шаблі»? (Зірка Захаріївна Мензатюк, у неї нема псевдоніма)
2.       Де і коли народилася Зірка Мензатюк? ( народилася 21 жовтня 1954,

c. Мамаївці, Кіцманський район, Чернівецька область )

3.       Де й на кого вчилась Зірка Мензатюк? ( закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені І. Франка)
4.       Чи знаєте ви де працювала майбутня письменниця, які вела рубрики? ( Працювала кореспондентом у багатьох газетах газетах, вела в дитячому журналі «Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України»,

«Щоденник мандрівника»)

2.    Літературна вікторина “Я — кращий знавець повісті”

Давайте згадаємо про що повість Зірки Мензатюк “Таємниця козацької шаблі” і проведемо літературну вікторину .

1. Назвіть прізвище головних героїв повісті. ( Родина Руснаків)
2.   Хто така Машка ? Опишіть її. ( Машина кольору «корида» вітчизняного виробника, стара, пошарпана)
3.   Навіщо родина Руснаків купила автомобіль? ( Планували у відпустку на власному авто поїхати до моря)              4.

Що вам відомо про пана Богдана? ( друг родини, історик, мандрівник, вельми цікава людина)              5.

З яким проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків? ( Знайти і врятувати історичну              реліквію,              старовинну              річ)

6. Про що дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись з привидом, патріотично

настроєним?        (        Історичною        реліквією        є        козацька        шабля)

7. Чому Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко? ( Привид дав підказку, де шукати шаблю – перевернутий хрест. Руснаки вирішили, що йдеться про Козацькі Могили)              8.

Як Наталочка познайомилася з Антипком? ( Під час подорожі на бензоколонці до нею         підійшов         хлопчик,         який         також         шукав         шаблю)

9. Хто такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю? ( Антип – чортик, зла сила, яка не хотіла, щоб козацька шабля потрапила в добрі руки)              10.

Хто допомагав Руснакам в пошуках козацької шаблі? ( Пластуни зі Львова Северин і Василь)              11.

Яких пригод зазнала родина під час подорожі? ( перегони, погоня, заїзд на дерево, падіння Наталочки в річку,потім у колодязь, звинувачення у крадіжці картини з музею тощо)              12.

Чи вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю? (Так, врятували. Шаблю передали державі, реліквію використовували під час спектаклів про козаків)

3.   Коментар учителя Ви

добре засвоїли зміст повісті. Це нам дуже допоможе у подальшій роботі, аби розкрити тему нашого сьогоднішнього уроку.

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

1.                                                                  Прогнозування за епіграфом Зверніть, будь ласка, увагу на дошку, Ксеніє, прочитай епіграф нашого уроку. На вашу думку, що означає цей вислів? (Він означає те, що історію цікаво вивчати, коли ми читаємо прозові твори або вірші, які пов'язані з історією нашого народу, адже письменники реально та яскраво змальовують історичні події, постатей, які мали значний вплив на розвиток та процвітання України)

2.   Слово вчителя Сьогодні

на уроці ми продовжуємо працювати над пригодницькою повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». В творі історичні події переплітаються з детективними пригодами, минуле – з сучасним. Наявне реальне і фантастичне, добро і зло. Погодьтеся, читаючи вдома повість, ви не замислювалися над проблемами, порушеними в ньому. А наша письменниця вважає, що читання літературних творів вчить дитину пізнавати навколишній світ, себе у світі. Протягом уроку ми з вами будемо вчитися переказувати твір, висловлювати власні думки щодо прочитаного, з’ясуємо, що є реального та фантастичного в повісті, здійснимо віртуальну подорож історичними місцями України, виховуючи повагу      до      минулого      нашого      народу.      (Слайд      №1       ) Розгорніть зошити, запишіть дату і тему уроку.

ІІІ.  Сприймання     та  засвоєння  нового  навчального  матеріалу

1.   Слово вчителя У

повісті «Таємниця козацької шаблі» присутнє фантастичне і реальне.

Скажіть, який твір усної народної творчості поєднує в собі фантастичне і реальне? (казка)

2.   Методичний прийом “Сім капелюхів” Зараз ми з вами проведемо невелику гру, яка називається “Сім капелюхів”. У кого є бажання пограти? Виходьте, будь ласка, до дошки, я зараз вам поясню правила і дам кожному капелюшки. Кожен з вас має підтвердити свою думку цитатою з твору. Отже:

Білий    –    розповідає    коротко    про    події    у    творі    Зірки    Мензатюк.

Червоний – висловлює своє ставлення до персонажів та враження від прочитаного. Жовтий

•                                            виявляє реальні події у творі.

Синій — досліджує фантастичний світ у повісті.

Різнокольоровий – узагальнює сказане, робить висновки, визначає важливість знань про історичне минуле українського народу на основі прочитаного.

Чи сподобалась вам гра? (так\ні, обгрунтовують свою думку)

2.    Слово вчителя

Зараз ми з вами узагальнимо те, що сказали і складемо асоціативне гроно до

РЕАЛЬНОГО та ФАНТАСТИЧНОГО у повісті. (робота на дошці та в зошиті)

3.    Виразне читання в особах

1.    Слово вчителя

Відкрийте сторінку підручника № 160, ми з вами прочитаємо третій розділ, у якому з'являється елегантний незнайомець і спробуємо скласти маршрут подорожі родини Руснаків. (Додаток №3) Хто має бажання читати? Будь ласка.У нас в цьому розділі є: автор, Наталочка, тато, незнайомець).

(Після того як учні прочитали розділ, переглядаємо презентацію, зачитуємо інформаю про історичні пам'ятки та міста, які згадуються у творі та створюємо маршрут подорожі). (Слайд №2-11, Додаток №1)

Маршрут родини Руснаків: Київ – Дубно ( Дубенський замок)- с.Тараканів (Тараканівський форт) – Берестечко (Козацькі Могили) – Підгірці (Підгорецький замок) – Олесько (Олеський замок) – Кам’янець- Подільський ( Кам’янець – Подільська фортеця) – Хотин (Хотинська фортеця). (Слайд №12)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу 4.1.

Слово вчителя

Козацтво – то світла сторінка у книзі, Що наші діди написали шаблями.

Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами, Та світлом Христа засіяла над нами.

Зверніть, будь ласка, увагу на дошку, хто зображений на картинці? (козак) Про козаків та козацькі часи написано чимало. Про них складали пісні, легенди, перекази, вірші. Козаки були хоробрими, сміливими, завзятими. Вороги вважали, що козакам допомагала нечиста сила . Та насправді козаки просто любили Україну, свій народ, прагнули волі, щастя, незалежності. (Дотакок №2 , Слайд

№13)

4.2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

•    Як називають людей, які шанують історичне минуле рідного краю, ставляться з повагою до реліквій, мають гордість за своїх предків та державу? (Патріотами)
•   Чи вважаєте ви себе патріотами? (Відповіді учнів)

•       У чому сила українського народу? ( В єдності, повазі один до одного, готовності прийти на допомогу людям та своїй країні)

V. Підведення підсумків уроку. Оцінювання

1.    Слово вчителя

Наш з вами урок вже закінчується, тому я пропоную вам невелику інтерактивну вправу, яка має назву «Мікрофон», я вам зараз кажу речення, а ви маєте його продовжити:

Наприкінці уроку я прийшла до таких висновків..... (потрібно вчити історію свого народу та країни, треба бути добрим, сміливим, розсудливим)

2.   Коментар вчителя. Сьогодні на уроці ми з вами плідно працювали, тому всі отримають заслужені оцінки. Після того як запишете домашнє завдання

підносьте свої щоденники.

VІ. Оголошення та коментар домашнбого завдання

1. Дочитати повість “Таємниця козацької шаблі”.

2. Зробити письмову характеристику родини Руснаків.

Додаток 1

Берестечко – село в Україні ( Демидівський район Рівненська обл.). Увійшло в історію України як місце безмежної хоробрості та слави запорізького козацтва. Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого. Завершення битви увійшло в історію. Три сотні козаків, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови, але кожне з цих життів коштувало полякам десятків убитих. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську.

Дубенський замок (замок князів Острозьких — Любомирських) — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам’ятка історії, культури та архітектури України. Розташований на одному з мисів річки Іква. Звів його князь Костянтин Острозьки у 1492р. Впродовж кількох століть цей замок жодного разу не було захоплено. На території замку розташовані два палаци: з південного боку

— палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських. Ім’я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури.

Тараканівський форт (Дубенський форт) – оборонна споруда, архітектурна памятка ХІХ ст. Розташований неподалік с. Тараканів (Рівненська обл.). Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль пройшов кордон між Російською та Габсбурзькою (з 1804 року Австрійською) імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський

уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт. Форт має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. В центрі форма є казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, та церква, що зберігає дух старовини. Сьогодні від фортеці залишилися одні руїни.

Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько- волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р. Ліберція. Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають. Зі стану руїни замок вивела ґрунтовна реставрація і створення музею. В 1989 році отримав статус музею –заповідника.

Кам’янець – Подільська фортеця — фортеця у місті Кам’янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793– 1924 років ). Є складовою частиною Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України». Перші згадки про фортецю датовані ХІІ ст. До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію. Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. Власне,

її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ. Папська башта відома тим, що саме у ній свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк. Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи.

Хотинська фортеця — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико – архітектурним заповідником, одним з семи чудес України. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню. Найвідоміша історична подія, пов’язана з Хотинською фортецею – Хотинська битва 1621р. Війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, яка завершилася 4-тижневою битвою об’єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти османсько- татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою османів. Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення. Вона примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. Як зазначає Петро «…на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації».

Козак ІВАН СІРКО