Філософсько – моральний конфлікт драми Педро Кальдерона

 «Життя – це сон»

 

                             La vida es sueсo

 

 

Мета: допомогти учням з’ясувати філософсько – моральний конфлікт драми; поглибити навички аналізу драматичного твору, виразного читання; розвивати логічне мислення, уміння синтезувати матеріал, аргументувати власну думку, зв’язне мовлення; сприяти вихованню активної життєвої позиції.

 

 

 

 

                                                  Хід уроку

 

 

1.         Слово вчителя                                                                     Слайд № 1

 

Дар напрасный, дар случайный,
Жизнь, зачем ты мне дана?
Иль зачем судьбою тайной
Ты на казнь осуждена?
Кто меня враждебной властью
Из ничтожества воззвал,
Душу мне наполнил страстью,
Ум сомненьем взволновал? (Олександр Пушкін)

 

Хто ми? Звідки? Куди йдемо? Що є життя? Чи є у ньому сенс? Цей ряд питань можна продовжувати. Ці питання вічні. В залежності від історико – культурного часу людство отримувало різні відповіді, проте жодна  не була досконалою, беззаперечною. Відповідь шукають і сьогодні, хоча ніби чого шукати, адже всі розуміють, що щастя і сенс людського буття лежить не в матеріальній площині , а в духовній. Згадуються слова: « Бедный человек: в молодости мучают страсти, а в старости немощи».

Хочу вам розповісти одну притчу. Мені здається, що вона допоможе вам з’ясувати деякі питання, які ми будемо розглядати сьогодні на уроці.

Жив собі один чоловік. Піклувався лише про те, щоб життя приносило йому насолоду. Йшли роки. Одного разу, залишившись на самоті, він збагнув, що у нього ніби все є , проте нема задоволення від прожитих років. Вирішив він усамітнитися високо у горах, молитися Богу та шукати відповідь, у чому ж сенс людського життя. Минали роки, люди приходили до нього, щоб дізнатися, чи знайшов він відповідь. Проте Бог не приходив до нього. Так минуло 30 років. Одного разу, коли він спав, то почув від Бога відповідь на своє питання. У черговий раз прийшли до нього люди і спитали, чи знає він відповідь. Кволий, немічний старець піднявся з ліжка та гордо відповів, що знає все про сенс життя. «Розкажи і нам»,- просили гості. Відповідь самітника була дивною: «Забув».

Шукачем сенсу життя був і відомий іспанський драматург – філософ бароко Педро Кальдерон де ла Барка.                                                          Слайд №2

 

2.Тема та мета уроку. Мотивація навчальної діяльності        Слайд № 3,4

Шановні, я пропоную розглянути один з найкращих творів Кальдерона -  драму «Життя – це сон». Ми маємо з’ясувати філософсько – моральний конфлікт твору.

 

3.Актуалізація знань. Бесіда за питаннями                                   Слайд № 5

Драма Кальдерона – це яскрава перлина літератури бароко.

• У чому ж особливості світоглядних принципів бароко?

( Бароко зображує світ, який не знає спокою. Митці відкидають ренесансну ідею гармонії розуму та почуттів, вважають, що пристрасті повинні підкорятися розуму. У світовідчутті знаходять місце віра і скепсис, розсудливість і містика, індивідуалізм і мотиви соціального єднання, рівноправність високого та низького, прекрасного та жахливого, трагічного та комічного. Бароко ніби примірює середньовіччя з ренесансом)

• Які ідеї складали основу світосприйняття Кальдерона?

( Релігійні ідеї. Справжнє життя – це життя Вічне. Дійсність – ілюзія.)

• Оптимістична чи песимістична філософія драматурга?

(Песимістична)

 

Слово вчителя                                                                                 Слайд № 6

 

Відомий філософ Відродження Еразм Ротердамський у праці « Порадник християнського воїна» («Руководство христианского воина»)  пише: «Прежде всего тебе следует постоянно и всегда помнить, что человеческая жизнь есть не что иное, как непрерывная борьба, и простые люди, души которых мир – обманщик улавливает обольстительнейшими забавами, сильно заблуждаются. Они устраивают несвоевременные празднества, как если бы уже одержали победу; удивительно, с какой беспечностью они живут не иначе как в наипрочнейшем мире, с каким спокойствием они безмятежно спят, когда на нас без конца нападает закованная в броню великая армия пороков, домагается нас всяческими способами, угрожает всяческими кознями».

Драматичні твори Кальдерона є ілюстрацією такого світосприйняття.

Всесвітній хаос і людське життя уявляються драматургові то ярмарком, на якому розпродаються блага, то театром, то мандрами у темряві, кінцевий шлях – смерть.

«Жизнь, как день, мелькнет, когда из дитя                          Слайд №7

Становится старик, и уже пора умирать.

Век – что час, год – что миг один» 

4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Бесіда                                                                                        Слайд №8, 9

• Який художній засіб покладений у назву твору «Життя – це сон»?

(Це метафора. Вона наповнює філософським змістом твір і виступає у якості принципу життя, своєрідного символу)

• Що ж стверджує, на чому наполягає автор цією формулою?

Життя -  особлива форма існування матерії; фізіологічне існування людини, живого; діяльність людини, суспільства; реальна дійсність; прояв діяльності, енергії.

Сон – фізіологічний стан спокою та відпочинку, при якому частково припиняється робота свідомості.

Виберемо основні компоненти: життя – існування, діяльність, реальність.

Сон – існування, спокій, часткова бездіяльність свідомості. Тобто життя – діяльність  бездіяльності, а сон – бездіяльність діяльності.

Життя – ілюзія.

 

Колективна робота за текстом

Наведіть вислови героїв твору, які б підтверджували, що життя – це сон.

( «…в цьому світі/ Хто живе, той марить завше» (Басиліо); «…Можливо, все це тільки сновидіння…» (Клотальдо каже Сехисмундо)

Сехисмундо не чує засторог стосовно оманливого життя. («Чи це сон чи, може, яв/Те, що бачу,- я не знаю./Я не сплю, бо відчуваю, /Ким я був і ким я став». «Я вб’ю тебе й побачу/Це сон чи дійсність». (Сехисмундо – Клотальдо)Змінюється внутрішній світ принца, змінюється і його ставлення до життя. («…прокинувшись, я сплю,/Живучи вві сні позірнім». «… бо й вві сні/ слід робить добродіяння»)

Читання учнями другого монологу Сехисмундо . Порівняльний аналіз монолога Сехисмундо з монологом Гамлета . 

Висновок.

(Сехисмундо не боїться сну, бо реальність він відчуває як сон, очікує лише пробудження. Тоді як шекспірівський Гамлет боїться сну, посмертних марень, тому що вважає своє життя дійсною реальністю, хоча примиритися з нею його розум не в змозі)

                                                                                                     Слайд № 10

 

• З чого починається твір? (Вежа. У вежі знаходиться в’язень. До башти підходить Росаура  зі слугою  Кларіном)
• Чи знає в’язень , за що його заточили? (Ні)
• Чи має  Сехисмундо свободу? (Ні)                                     Слайд № 11
• Яким питанням задається герой? (Чому птахи, тварини мають свободу, а він її не має?)

«Чом, як маю більше душі,

Маю менше я свободи?»

 

«Чом із кращим почуттям

Маю менше я свободи?»

 

«Чом, як більше поривань,

Маю менше я свободи?»

 

«Чом, як маю більше знаття,

Маю менше я свободи?»

 

• Про яку свободу йде мова? (Зовнішню)
• Чи розрізняє на цьому етапі Сехисмундо зовнішню свободу від внутрішньої? (Ні)
• Чи є у творі герої, які також не розрізняють форми свободи? Обґрунтуйте відповіді.( Всі. Яскравий приклад – Басиліо та Кларін. Втекти від долі вони намагаються, змінюючи зовнішні обставини.

Кларін міркує: «Заховаюся від смерті / І дві дулі смерті дам»)

• До якого розуміння приходить Сехисмундо стосовно поняття «свобода»? ( Зовнішньої свободи не існує без внутрішньої)

Висновок

 

Конфлікт між зовнішньою формою свободи та внутрішньою приходить до злиття цих форм. Якщо у другій хорнаді Сехисмундо не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня ніщо («Я успадковую по праву/ Всю цю велич і державу / І твою в державі роль.»), то у третій – герой вчиться відокремлювати вічні цінності від миттєвих та знаходить внутрішню свободу, а у четвертій хорнаді – і зовнішню.

Зверніть увагу на те, що у постановці питання Кальдерон – послідовник гуманістів, проте у рішенні цього питання драматург виступає як носій релігійної ідеї, підкреслюючи гріховність людської природи.

 

Продовження бесіди                                                                Слайд № 12

 

• Яким чином принц опинився у в’язниці?( Басиліо дізнається з пророцтва, що його син буде тираном, що він сам загине від його руки. Король намагається уберегти себе та Полонію, тому приймає жорстоке рішення – заточити сина у вежі).
• Чому Басиліо вирішує повернути сина до палацу? (Бажає перевірити долю) 

«…Долю виправить жорстоку…»

«Хочу спробувати, чи небо,

Що обманювать не може,

В чому ми переконались,

Тут не зміниться, о Боже,

У жорстокості до нас,

Чи не зм’якшиться суворе

І той присуд не відкине,

Що несе нам тільки горе,

Бо владичить над зірками

І своїм житті людина».

• Доведіть, що у силу долі, її незмінність вірять і решта героїв.

(Росаура: « …Злісним фатумом підтята…» Клотальдо зустрічає доньку. Астольфо: « Як же рідко хибить доля/ У провіщенні лихому, / Бо вона мінлива в добрім / І така постійна в злому!» Кларін: « Хто від смерті утікає,/ Той скоріш її зазнає» Басиліо: « Ніхто не може долі відвернуть,/Бо все, як визначено, так і плине;/ Те, чому буть, того нам не минуть,/ І станеться, що статися повинне./ Жорстокий тут закон і в ньому суть:/ Хто від біди біжить – біду зустріне; / Що зберігав я, те і змарнував; / Я сам свою вітчизну зруйнував» )

•     Хто з героїв знаходить вихід? Хто знає, як можна відвернути долю? (Сехисмундо)
•     До якої істини приходить принц?

( «…хто змогти бажає/ Свою долю, той розумним / І терплячим бути має». « Перемог я жду великих/ І найбільшу, наче муку,- / Це змогти себе». Сехисмундо дає урок своєму батькові:  якщо за долею ти маєш вберегтися від звіра, то не розумно його вирощувати. «Батько мій, аби жорстокість / Відхилить мою невинну, / Обернув мене на звіра, /На страхітливу людину»)

 

Висновок

 

Доля, воля року та воля людини постійно перетинаються,  суперечать одна одній, іноді суперечать самі собі

( це обумовлено барочним жанром). Проте найголовніше, що хотів донести до читачів Кальдерон, - це те , що неможна змінити волю року, якщо  не змінив себе, рок знаходить тих, хто у горах шукає не християнське рішення

 

Слово вчителя                                                               Слайд №13

 

• У чому Сехисмундо звинувачує свого батька?
•  Що намагається з’ясувати  стосовно себе , своєї натури принц?

   (Хто він, Сехисмундо, людина чи звір?)

« …Я тут звір серед людей

І людина серед звірів…»

« Я , живий скелет, живу,

Душу втративши живу…»

Естрелья: « Ниці вчинки, слід вам знати,

                    Подобають тільки звіру…»

Басиліо: « Я рішився ув’язнити

                  Звіра, зродженого мною…»

Астольфо: « …всьому ж є міра,

                     Від людини і до звіра,

                      Від палацу і до вежі»

Сехисмундо: « Мав мене за бузувіра

                          І виховував, як звіра»

 

                        « що було моє ім’я?

                           Я не знав, та взнав, що я –

                            Це злиття людини й звіра»

Басиліо: « Смерть матусі заподіяв

                   Мов сказав несамовитий:

                  « Я людина, бо почав я

                     За добро вже злом платити»

•     Чи зміг принц подолати в собі звіра? (Так)
•     Яким чином? (Усвідомив, що людина має постійно чинити добро, що людина – це зброя Бога)
•     Які  протиріччя намагаються вирішити  герої  драми?

                ( Одвічна боротьба добра і зла у людині)                     Слайд № 14

 

Слово вчителя

 

Шановні, хочу вашу увагу звернути на такий сюжетний момент драми. Повстанці звільнили Сехисмундо з в’язниці, а він, як справжній царський спадкоємець, наказує жорстоко покарати своїх рятівників, заточивши у башту, за те, що вони посміли порушити наказ короля.

• Яку проблему підіймає Кальдерон?

(Влада – народ; закон – почуття;  влада – почуття. Клотальдо має вирішити, чи зберегти вірність підданого, чи врятувати від смерті свою доньку; Астольфо прагне унаслідувати трон, розуміючи, що у такому разі він не може одружитися з Росаурою. Зрештою, Сехисмундо карає рятівників, забирає  у них право як на зовнішню свободу, так і на внутрішню, хоча ще нещодавно він переконував і себе, і Росауру, що люди повинні вміти прощати, бути милосердними, що неможливо жити прагненням помсти)

• Отже драматург вирішує ще одне філософсько – моральне протиріччя. Яке ?

( Помста – прощення . Твір закінчується тим, що Сехисмундо долає свій егоїзм та честолюбство, читачі бачать мудру людину, яка навчилася прощати і просити прощення, яка стала на шлях саморозвитку.  Принц просить прощення у всіх, кому заподіяв боляче.  Це прощення – каяття грішника.

«…І я хочу скористаться / Щастям тим, що час дарує; /Я прошу вас, винуватий, / Помилки простити наші, / Бо шляхетно їх прощати)

Людина – Бог (Зверхність – каяття) 

 

 

Слово вчителя                                             

 

Таким чином, у філософській драмі Кальдерона знайшли відображення найбільш суперечливі настрої часу, які свідчать про складні моральні пошуки письменників в умовах іспанської дійсності. Кожен має визначитися, за думкою Педро Кальдерона, що є ціннішим – солодке земне життя чи Боже благословення та Вічність. « Хто задля земної слави / Славу жертвує небесну?» «Тож, прозрівши, / Знаю я, що насолода - / Це те полум’я яскраве, / Що на попіл обертає / Вільний вітер кучерявий, / Отже, думаймо про вічність, / Це та слава неокрая, / Де не спить велике щастя / І величчя не дрімає.»

 

5. Узагальнення. Побудова схеми «Філософсько – моральний конфлікт драми»                                                                     

                                                                                             Слайд № 15

 

6. Самостійна робота « Уроки Кальдерона »

 

( Світ непостійний, мінливий. Життя – ілюзія. Нема зовнішньої свободи без внутрішньої. Людина має чинити добро. Через пізнання себе людина може отримати духовний спокій. Долю можна змінити тільки у тому разі, коли зміниш себе. Людина грішна. У її душі постійно відбувається боротьба між добром та злом. Вічними є християнські настанови. Живучи, маємо пам’ятати про смерть. (Кальдерон на сцені під час вистави у одному куту ставив колиску, а у іншому – домовину) Людина грішна, тому має спокутувати свої гріхи) 

 

7. Робота за цитатами філософського змісту, виписаними вдома

«…для краю

Рідного король – це раб» (Басиліо)

 

«Знай, життя нема без честі»  (Клотальдо)

 

«Шанувати слід закон,

Справедливий, а не трон» (Сехисмундо)

 

«Той шляхетність виявляє

Доброчинну, хто дає,

Тим - то й той, хто дістає,

Також вдячним бути має» (Клотальдо)

 

«Що менше ми жадаєм,

То й менше мучимось, коли втрачаєм» (Сехисмундо)

 

«Копія, як все тутешнє,

Схожа так з оригіналом» (Сехисмундо)

 

« Зрадник більше не потрібний

В час, коли минула зрада» (Сехисмундо)

 

8. Творче завдання. Робота по картках

 

Художні особливості бароко

 

Метафоричність.

Декоративність. Пишність.

Динамізм.

Звернення до міфів, легенд.

Дуалізм (Визнання і безправ’я людини, і його сили. Людина має свободу волі і залежить від Бога. Герой змінюється. Можливо, це і є доля? Якщо життя певної людини лише сон, а творцем цього сну є людина, тоді твір антирелігійний, хоча проблеми, які підіймаються та вирішуються, безумовно, відповідають християнській моралі.

Антитеза, «поетика контрастів». Стрижневі антитези (людина – звір, свобода – неволя, добро – зло, башта –палац, життя – смерть, колиска – домовина, земля – небо…) Антитеза – парадокс (ти по воле неба умер до того, как родился)

Оксюморони (поєднання не поєднаного) (Живой скелет, живой склеп)  Силлогизми (пародоксальніе формули. Я челове, так как начал..)

 

9. Проблемне питання.

Ми ніби  з’ясували авторську концепцію. Проте не все так просто у майстра бароко. Чи послідовний у відповідях драматург?

• Сехисмундо повірив в те, що життя – це сон, все, що відбувалося у палаці – сон. А у що не повірив принц? ( Росаура, жінка, кохання – це не сон) Життя – ілюзія, а  кохання – реальність. Це пролом у аксіомі Кальдерона.
• Повстання – реальність. Сехисмундо – дієвий герой. Він приймає участь у повстанні. Якщо гадає, що і повстання –міраж, тоді й його нові думки, можливо, теж ілюзорні?

Сехисмундо каже, що необхідно творити добро. У яких обставинах, при яких умовах? ("Obrar bien" ("творити добро"), незалежно від того, життя – це сон чи  не сон. Тобто діяти так, ніби життя є реальністю)

             Я добро чинити маю,

Правда це чи сон - байдуже;

Якщо правда їй служити;

Якщо сон - то пробудитись

Поміж друзів, білий світе

 

• "Que toda vida  es  sueno,  //  Y  los  suenos,  suenos  son".
  «Оскільки все життя є сон, тоді і сни є снами»

     Як би ви це пояснили?

( Якщо життя – це сон, а сни є снами, ілюзія ілюзії, омана омани, то виходить, що життя не є сном)

• З іспанської мови назва перекладається ще й так: життя – мрія

Як змінюється акцент твору? Оскільки є мрія, має бути і дія.

 

 Слово вчителя.  Пародоксальність, сумніви, пошуки, блукання думки , подвійність, дуалізм – це і є вищим проявом бароко. 

 

 

9. Слово вчителя                                                         Слайд 16

 

Більше трьох століть відділяє нас від часу, коли жив і творив Педро Кальдерон. Проте цікавість до його творів не зменшується. Песимістичні погляди на людське життя були близькі О.Пушкіну,  Гете, модерністам, його твори не залишили байдужими братів Шлегель, вплинули на творчість Гуго фон Гофмансталя, Персі Біші Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера. Прблеми, які вирішує драматург бароко є актуальними і сьогодні. Чому?

 Мені здається, що ми всі знаємо, як маємо жити. А чи живемо так?

                              Жизнь - это сон                       Слайд №17

                            Вся жизнь, порой, мне чуждый сон,
Я словно лишний в ней игрок,
Я жду когда прервётся он,
Но это будет длинный срок.

И я пока играю роль,
То время, что назначит сон,
И чувства: радость, горе, боль
я приношу в свой мнимый дом.

Все люди, мысли и пути,
То лишь иллюзии во сне,
И обязательно пройти
Их нужно с ним наедине.

В то время как прервётся сон
Готов ты будешь обрести
Без всех иллюзий новый дом,
В него им больше не войти. 
 

                                                            Александр Зыкин

 

10. Перегляд уривку фільму Володимира Ракши « Сни?»  Слайд № 18

«Сон – це маленька смерть, а життя – це великий сон»

Учням пропонується висловити свої думки стосовно почутої фрази.

 

 

11. Слово вчителя                                                                         Слайд № 19

 

« Льстив, обманчив путь земной жизни: для начинающих он есть путем действительным; для совершивших его–путем самым кратким, обставленным пустыми сновиденьями. И славу, и богатство, и все прочие тленные приобретения и преимущества, на приобретения которых употребляет всю земную жизнь, все силы души и тела, ослепленный человек, он должен оставить в те минуты, в которые насильственно снимается с души одежда ее – тело.
Удел всех людей на земле, удел неизбежный ни для кого – смерть. Мы страшимся ее, как лютейшего врага, мы горько оплакиваем похищаемых ею, а проводим жизнь так, как бы смерти вовсе не было, как бы мы были вечны на земле » (Игнатий Брянчанинов)
 

 

 Завдяки сну змінюється герой драми Кальдерона. Концепція «життя – сон» допомогла принцу морально змінитися, зрозуміти, що мета, якої ти досяг шляхом насилля ,- ілюзія, міраж.  

Життя = сон  

Яка людина, такий і сон – життя.

 

12. Переказ оповідання М.Коцюбинського «Сон»

 

 

13. Підведення підсумків. Домашнє завдання

      Висловіть свої думки : «Життя - …»

 

14. Приклад виконання домашнього завдання        Слайд №20