Урок "Фізіологічні механізми та гігієна сну. Біологічні ритми людини"

Про матеріал
Матеріал уроку допоможе розкрити поняття про основний ритм життя людини, встановити фази сну і їх фізіологічне значення, допомогти учням визначити індивідуальний добовий ритм «сон-бадьорість»
Перегляд файлу

Біологія, 9кл.     Урок №52     Дата _________

Тема: Фізіологічні механізми та гігієна сну. Біологічні ритми людини.

Мета: дати поняття про основний ритм життя людини, встановити фази сну і їх фізіологічне значення, допомогти учням визначити індивідуальний добовий ритм «сон-бадьорість»; продовжити розвивати вміння працювати з додатковою літературою, підручником; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я та гігієнічну необхідність здорового сну, пізнавальний інтерес до теми;

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок – телепередача.

Обладнання: презентація, роздатковий матеріал, підручник.

Епіграф: "Сон – джерело всіх сил, бальзам для хворої душі" (Шекспір) Слайд№2

ХІД  УРОКУ

І Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра "Біологічне доміно" Слайд№3

ПОЧАТОК

Вчений, який довів, що емоції спричиняють збудження симпатичної вегетативної нервової системи.

Уолтер Кеннон

Суб'єктивний стан людини, що виникає у відповідь на дію внутрішнього або зовнішнього подразників

Емоції

Український хірург, який у XIXст. Досліджував явище впливу позитивних емоцій на загоювання ран.

Микола Пирогов

 

Подив, цікавість відносяться до емоцій…

 

Нейтральні

 

Радість, захоплення, задоволення – це емоції…

 

Позитивні

 

Страх, огида, жах, сором відносяться до емоцій…

 

Негативні

Рідка сполучна тканина, що циркулює замкненою системою кровоносних судин.

Кров

Дрібні клітини крові, які в процесі дозрівання втрачають ядро й мають форму двоввігнутих дисків.

Еритроцити

Унікальна хімічна сполука, яку містять еритроцити…

Гемоглобін

Хвороба, що спричиняє кисневе голодування всіх органів та тканин організму.

Анемія

 

Безбарвні клітини крові…

 

Лейкоцити

Процес поглинання та перетравлювання лейкоцитами сторонніх часток

Фагоцитоз

Вчений, який відкрив явище фагоцитозу і був удостоєний у 1908 році Нобелівської премії

Ілля Мечников

 

Щільний кров'яний згусток

 

Тромб

 

Найдрібніші без'ядерні формені елементи крові

 

Тромбоцити

Хвороба, що проявляється не згортанням крові у людини

Гемофілія

Один з вчених, який довів, що в людей існують чотири основні групи крові

Карл Ландштейнер

 

Людина, якій переливають кров виступає…

 

Реципієнт

 

Процес склеювання еритроцитів та їх руйнування

 

Аглютинація

Люди, які дають свою кров для порятунку життя хворих

Донор

ЗАКІНЧЕННЯ

 

ІІІ Мотивація навчальної діяльності. Слайд№4

Ви вже переконалися, що вся наша свідома і підсвідома діяльність пов’язана з мозком. Ніякі інші дива не можуть порівнятися із здібностями мозку. Він народжує геніїв науки і мистецтва.

Народна мудрість стверджує, що в світі найбагатша – земля,  наймудріша – думка, а наймиліший – сон. Саме сьогодні ми і поговоримо про сон. І я запрошую вас сьогодні до участі у програмі "Здоров’я".

 Ми починаємо розмову про важливий ритм життя людини "сон – бадьорість" по-перше тому, що велика кількість людей страждає безсонням, а ще тому, що хочемо, щоб ви гарно спали. Адже хороший сон – запорука гарного самопочуття.

 Прийом "Мозковий штурм"

  • Що таке сон?

Сон – це життєво необхідний функціональний стан мозку та всього організму, що настає періодично та характеризується гальмуванням активної взаємодії організму з навколишнім середовищем і тимчасовим припиненням свідомої психічної діяльності.

Чи відомо вам, що людина проводить уві сні фактично третину свого життя. Норма сну для повноцінного відпочинку становить 7-8 годин на добу, проте дітям потрібен довготривалий сон (близько 10 годин), а от у старості ця цифра скорочується до 6 годин. Під час сну тіло людини майже паралізовано. Це відбувається так, для того щоб наші тіла не повторювали рухів, що відбуваються з нами уві сні.

ІV Вивчення нового матеріалу.

Хочу розпочати нашу програму із того, як сплять тварини – наші менші друзі. Про це нам розповість учень – зоолог. Адже погляньте на цих милих тваринок, погляньте як мило вони виглядають уві сні.

Виступ учня-зоолога Слайд№5

Сон у тварин як показали багаточисленні останні дослідження пов’язані із циркадними ритмами. В організмі живої істоти існує спеціальний "біологічний годинник", але їх циферблат менше, або більше 24 годин, цей час і складає циркадний цикл. Цей годинник "заводиться" спеціальними фітозалежними білками. Циркадний цикл налаштований на довготу світлового дня.

Цікаво, що часові гени мушки дрозофіли і ссавців дуже схожі. Це свідчить про те, що цикли сну і бадьорості дуже древні. Але наскільки вони древні покажуть тільки генетичні дослідження циркадних циклів. Не виключено, що буде доведено, що і мікроби сплять, а поки, що стало сенсацією відкриття генів короткого сну у дрозофіл, які дуже схожі на гени короткого сну у людини. Ці дослідження можуть дуже допомогти ученим при досліджені  короткого сну у людини.

Особливе значення мають циркадні ритми, до складу яких належать ритми 24-годинні, тобто добові. Вони відіграють особливу роль у часовій організації живих систем. Відомо, що кожна клітина, тканина, органи та їх системи характеризуються своїми ритмами, які дістали назву робочих ритмів. Наприклад, робочий ритм серця має близько 60-80 циклів за хвилину, легень близько 15-18 циклів за хвилину тощо.

Розповідь вчителя Слайд№6

Проте і серце, і дихальний апарат разом із тим підпорядковані і добовому ритму: уночі частота серцевих скорочень і дихання нижче, ніж удень (те саме властиве і всім іншим тканинам й органам). Інакше кажучи, циркадний добовий ритм ніби пронизує загальну ритмічну тканину організму, виконує роль своєрідного "диригента" численних внутрішніх робочих ритмів.

У житті подібно до морських припливів і відпливів, царює великий ритм. І головним ритмом у людини є ритм активності і спокою, сну і бадьорості. Невпинно обертається колесо 24-годинної доби. Ось прийшла межа, коли вам, згідно з внутрішнім станом належить склепити повіки. Ви героїчно впираєтесь, але вам це не вдається.

"Сон – не більше, як погана звичка" – заявляв Наполеон. Дві доби він пробував довести це власним прикладом, та на третю мусив покласти свою войовничу голову на подушку… Людина без сну може обходитись куди менше, ніж без їжі.

  • Скільки ж часу потрібно людині для сну? Про це нам розповість учень-дослідник біоритмів.

Виступ учня-біоенергетика

Для хорошого міцного сну необхідно від 6 до 10 годин часу. Тривалість сну може мінятися для конкретної людини, багатьом відомим людям було досить від декількох хвилин до декількох годин сну на добу, щоб відновити сили.

Відомі люди, хто мало спав і добре висипався – Наполеон, Олександр Гумбольт, Ейнштейн, Рудольф Вірхов, Петро I, Альберт Ейнштейн говорив: "Я провожу уві сні третину життя, і не найгіршу". Черчилль спав по 6 годин на добу і ще година протягом дня. Наполеон не дозволяв собі відпочивати більше 4 годин. Як стверджують багато істориків, саме від недоліку сну він здійснював свої основні стратегічні помилки. Томас Едісон спав від 2 до 4 годин на добу, а недолік сну компенсував множинними короткими паузами відпочинку протягом дня. Едісон вважав тривалий сон даремною звичкою і спадщиною неписьменних жителів трущоб. А Шопенгауер і Гете спали навпаки більше звичайного, і цілком могли витратити на сон 24 години підряд.

Розповідь вчителя Слайд№7

 Існує велика кількість різних біологічних ритмів. Серед них виділяють уроджені та набуті.

Набуті біологічні ритми пов'язані із соціальною сутністю людей, зокрема з навчальною або трудовою діяльністю, і ґрунтуються на умовних рефлексах. Таким, наприклад, є щотижневий (7-денний) ритм. Помічено, що людина продуктивніше працює в середині тижня, аніж на його початку або в кінці. Переконливих даних про існування вроджених 7-денних ритмів учені не отримали. Найімовірніше, це звичка, що сформувалася в людства ще з давніх часів.

Уроджені біологічні ритми для людини є основними, бо вони закріплені в спадкових механізмах.

Виступ учня1-невролога

Кожній людині притаманні добові коливання працездатності.

Жайворонки – мають високу працездатність протягом першої половини дня. Зазвичай уранці краще працювали письменники Л. Толстой, А. Чехов, Е. Хемінгуей.

Голуби – ними є більшість людей, які працездатні в години найвищої працездатності, а саме  в межах між 8-13-ю та 16-18-ю годинами.

Сови – засинають пізно, уранці важко прокидаються, найпрацездатніші вони протягом другої половини дня або пізно ввечері чи навіть уночі. Так, часто вночі працювали Д. Менделєєв та О. де Бальзак.

Індивідуальні особливості добових ритмів по можливості треба враховувати в режимі праці та відпочинку, щоб ефективніше навчатися й працювати.

Розповідь вчителя

Високої працездатності та хорошого самопочуття можна досягнути тільки за умови, коли ритм життя (режим) людини збігається з властивим її організму ритмом фізіологічних функцій. Уночі працездатність знижується, особливо в інтервалі від 1-ї до 3-ї год. Робота в цей час є несприятливою для організму. Тому кожна людина повинна вміти розумно організовувати режим праці та відпочинку, суворо дотримуватися сталого розпорядку дня, лягати спати та прокидатися в один і той самий час. Так само, в одні й ті ж години, треба вживати їжу.

Існує поняття сезонна ритмічність. Восени лікарі спостерігають більшу схильність людей до стресових реакцій, хвороб серцево-судинної, травної та дихальної систем, а в грудні-січні – найменшу кількість нервових і психічних хвороб. Весняні місяці спричиняють підвищення життєдіяльності, приплив сил, поліпшення самопочуття та гарний, оптимістичний настрій.

 Виступ учня2-невролога Слайд№8

Усі фізіологічні показники людини підпорядковані добовому ритму. Дуже важливим, на думку вчених, є періодичне надходження в кров певних гормонів, особливо адреналіну. Найбільші відмінності у фізіологічних показниках спостерігаються в денні та нічні години. Особливо це стосується всіх видів обміну речовин та енергії.

Температура тіла – наочний приклад цього. Так, уночі людина має найнижчий рівень обміну речовин і найнижчу температуру тіла, яка підвищується до ранку й досягає максимуму в другій половині дня. Уважають, що це регулює гіпоталамус.

Обмін речовин  і температурні ритми повторюють усі інші фізіологічні системи організму: удень зростає частота серцевих скорочень, частішає дихання, підвищується артеріальний тиск.

Щодня до моменту пробудження, начебто передбачаючи зростання активності організму, активізується симпатична нервова система (учені вважають, що вона «прокидається» ще до пробудження людини), і в крові зростає рівень адреналіну. Так заздалегідь формуються адаптаційні реакції для здійснення денної активної праці: частішають серцеві скорочення й дихання, трохи підвищується артеріальний тиск.

Розповідь вчителя

До вечора концентрація адреналіну в крові зменшується й активність усіх фізіологічних систем організму знижується. Зменшення концентрації адреналіну у вечірні години обов'язкова умова сну. Якщо вона не знижується, виникають безсоння й тривога.

 Безсоння – це порушення нічного сну: утруднене засинання, надто раннє пробудження, часті прокидання серед ночі чи повне зникнення нічного сну.

Безсоння виснажує людину. Через сонливість удень вона не може повноцінно навчатися або працювати, бо порушується увага, пам'ять, зменшуються навіть фізичні сили. У такому стані людина психічно надто вразлива, постійно роздратована, незадоволена собою, людьми чи обставинами життя. Усе це веде до розвитку неврозу.

Виступ учня1-сомнолога Слайд№9

Вченими не виявлено в мозку центру сну, але вони зробили висновок, що існує ціла функціональна система, яка забезпечує взаємодію процесів сну й активності. Так регуляцію сну і активності забезпечують гіпоталамус та ретикулярна формація.

Стало відомо, що сигнали, які надходять із периферичних частин аналізаторів через ці структури в кору півкуль головного мозку, активізують її й підтримують стан активності. Зменшення інтенсивності цих сигналів. Що настає періодично в певний час доби, спричиняє сон.

У регуляції сну важливу роль відіграють нейрохімічні процеси. Нейромедіатори, взаємодіючи між собою забезпечують певний стан організму. Активність підтримує нейромедіатор – адреналін, а сон – серотонін.  Мало хто знає, що ми засинаємо завдяки мелатоніну. Цей гормон виробляється в мозку з настанням темноти. Розрізняють дві фази сну: повільний і швидко хвильовий.

Під час повільного сну організм відпочиває. Проходить 15-20 хвилин і наступає фаза швидкого сну при якому очні яблука рухаються, людина може піднімати руки, говорити, мозок активно працює, але людина продовжує спати. Під час швидкого сну відбувається дуже сильна психічна діяльність. Якщо людину розбудити під час цієї фази сну, то у 80% вона розповість, що бачила сон, сновидіння, як прояви психічної діяльності. Вважається, що швидкий сон асоціюється із засвоєнням інформації, переробкою інформації, побудовою вірогідного прогнозу на майбутнє.

Говорять, що саме під час швидкого сну Менделєєв придумав періодичну систему.

Розповідь вчителя

Цікавий момент сну це – сновидіння.

Сновидіння – образні уявлення, нерідко дуже яскраві, фантастичні, емоційно забарвлені, виникають під час швидкого сну через те, що різні ділянки кори головного мозку гальмуються неоднаково. Під час сновидінь можуть активізуватися сліди довготривалої пам'яті, пов'язані навіть із випадковими враженнями далекого минулого. Саме тому вві сні людина може розв'язати складне завдання або пригадати місцезнаходження потрібної речі, про що давно забула.

Характер снів залежить від ступеня емоційності людини, а також від того, яке мислення – образне чи абстрактне – у неї переважає.

Отже, всі ми бачимо сновидіння. Чи вірити ви у них?

Виступ учня2-сомнолога

Сновидіння носять переважно зоровий характер і на їх характер впливає: професійна діяльність; інтелектуальний рівень, стать, вік, емоції, переживання в стані бадьорості.

І.М. Сєченов назвав сновидіння "небувалими комбінаціями минулих вражень" вони бувають компактними в часі: за лічені секунди людині може наснитися значний проміжок життя з безліччю яскравих подій. Саме тому вчені доводять, що у сліпих немає снів.

Через гальмування певних зон кори головного мозку інші зони можуть стати чутливішими, аніж удень. Наприклад, людині, яка ніби добре себе почувала, уночі може наснитися сон про якусь хворобу. Це явище спричиняють слабкі імпульси від хворого органа, які вдень заглушені безліччю сильніших. Під час сну вони вільно, без перешкод потрапляють до певних центрів головного мозку. На такі сни необхідно звертати увагу.

 Метод "Інтерв'ю" Слайд№10

1. Коли ж краще всього прокидатись, у фазу повільного сну, чи фази швидкого сну?

(Легше всього прокидатись у фазу швидкого сну, тоді немає такого ефекту, який називається сонним сп’янінням)

2. Як правильно засипати? Як правильно це робити?

(По-перше в спальній кімнаті повинно бути комфортне оточення, тобто не повинно бути зайвого шуму, зайвого освітлення, не повинно бути надто душно і надто жарко.

По-друге – діяльність, збуджуюча перед сном не показана. До цієї діяльності відноситься перегляд телевізора в спальні, читання книги в ліжку. Вважається, коли людина лягає в ліжко, у неї повинно відбуватися внутрішнє переключення на стан сну)

3. Що ви можете сказати про годинник? Який його вплив на сон?

(Годинник – це ворог сну. Сам факт погляду на годинник заставляє мозок працювати)

4. У сучасному світі мобільний телефон замінив більшості людей звичайний годинник. Який його вплив на сон?

(Це ще гірше. Людина включила телефон, потік яскравого світла вдарив її в очі, тоді вже важко заснути. При попаданні яскравого світла на сітківку ока в мозку миттєво припиняється вироблення гормону сну мелатоніну. В результаті ми не можемо довго заснути)

5. Люди, які страждають безсонням, яких правил повинні дотримуватися?

(Тому людям, які страждають безсонням, ні в якому разі не включати лампу, мобільний телефон і не дивитись на годинник. Крім того прийміть із спальні телевізор і перед сном провітрюйте кімнату)

Розповідь вчителя

В ефірі наша рубрика "Секрети краси". Сьогодні у нас на уроці присутній косметолог. Як на вашу думку, залежить краса від сну?

Виступ учня-косметолога

У косметології навіть існує поняття – "косметичний сон". Деякі відомі красуні, наприклад, Клаудія Шиффер, вважають – щоб зберегти свою красу, спати потрібно не менше 12 годин. Можливо, для когось це занадто, але у чомусь топ-модель має рацію. Адже наслідки недосипання відчутно відбиваються як на фізичному стані людини, так і на зовнішньому вигляді, у першу чергу – на обличчі.

В теорії все так, але на практиці далеко не завжди виходить дотримуватися правильного режиму. Час від часу нам бракує дня для завершення всіх робочих питань або домашніх справ, і ми жертвуємо годинкою-двома нічного відпочинку. Якщо це повторюється регулярно, то не може не призвести до сумних наслідків. Шкіра тьмяніє, з'являються темні кола під очима – найперші ознаки недосипання. Дзеркало більше не зустрічає нас свіжим та яскравим відображенням.

Розповідь вчителя

Шведські науковці довели, що після гарного сну людина виглядає краще, ніж після недосипання. Психологи з Каролінгського інституту у Стокгольмі провели експеримент, сфотографувавши 23 молодих людей у віці від 18 до 31 року.

Знімки робили зранку упродовж двох днів. Перед першою "фотосесією" піддослідні мали можливість добре виспатися, перед другою ті ж самі учасники експерименту провели безсонну ніч. Умови для фотографування, а також освітлення були в обох випадках ідентичними. Після цього вчені запропонували іншим людям оцінити показники краси піддослідних та здорового вигляду за спеціальною шкалою.

В результаті усі спостерігачі, подивившись на фотографії осіб, що гарно виспалися, назвали  їх значно привабливішими і здоровішими.

Мета нашої програми інформувати, запобігати та надавати поради. Сьогодні ми інформуємо вас про порушення сну. Для цього серед нас є учень-гігієніст.

Виступ учня-гігієніста

Порушеннями сну є безсоння і підвищена сонливість, мікросон, летаргічний сон.

Мікросон наступає після тривалого неспання або недосипання, під час якого людина спить 1-3 секунди. Такий сон дуже небезпечний для водіїв під час руху автомобілів, який може призвести до автокатастрофи.

Летаргія – хворобливий стан, схожий на сон. Характеризується повною відсутністю зовнішньої реакції, майже нечутним диханням, слабким пульсом і кров'яним тиском. Приступи летаргії тривають, як правило від декількох годин до кількох тижнів, а в деяких випадках місяців і років. У минулому хворі у летаргічному стані, без ознак життєдіяльності, та серцебиття помилково визнавалися мертвими. Один з найвідоміших хворих на летаргію був письменник Микола Гоголь.

Розповідь вчителя

Перебування у летаргічному сні може тривати роками: Фізіолог Павлов описував пацієнта, котрий перебував у стані летаргічного сну протягом 20 років. Під час летаргічного сну, процес старіння хворих уповільнюється, однак після прокинення процес старіння прискорюється.

У США підрахували, що проблеми зі сном варті суспільству щорічно близько 50млрд. доларів. Ці гроші витрачаються на лікування захворювань, на розв’язання конфліктів у сім'ї та на роботі, на ліквідації наслідків аварій, що виникли у людей внаслідок порушення сну. Тому дотримання правил здорового сну є не лише запорука здоров’я і щастя людини, а й умовою економічного процвітання країни.

Згідно із статистикою 40% мешканців великих міст страждають порушенням сну. Чому на вашу думку?   (Напружений ритм життя; психологічне перевантаження)

Продовжуємо нашу роботу на програмі "Здоров’я".

V. Закріплення вивченого матеріалу.

А зараз наша остання рубрика "Вустами дітей". Давайте поспілкуватись на тему "Сон" і ви спробуєте дати відповіді на найпростіші запитання.

  •     Ви любите спати?
  •     Як почуваєтесь коли не висипаєтесь?
  •     Які причини вашого недосипання?
  •     Як гадаєте, коли потрібно лягати спати?
  •     Чи дотримуєтесь ви режиму сну?
  •     Щоб ви могли побажати  нашим глядачам?

Оскільки основне завдання нашого уроку – це формування та засвоєння правил здорового сну. Давайте разом спробуємо скласти правила гігієни сну. Це і будуть побажання для наших глядачів.

 

 

Правила гігієни сну

 

- лягати спати в один і той же час;

- легка вечеря за 2 години до сну;

- не пити на ніч кави та міцного чаю;

- уникати активної  збудливої діяльності за 1-2 години до сну;

- прогулянки перед сном на свіжому повітрі;

- тепла ванна або душ;

- не включати яскраве освітлення, мобільний телефон і не дивитись на годинник;

- кімнату перед сном добре провітрити.

 

 

У разі порушення сну можна пити відвари глоду, валеріани, кропиви собачої, меліси, тепле молоко з медом. Якщо ці засоби не допомагають, треба звернутись до лікаря.

VІ Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

VІ. Домашнє завдання.

1. Прочитати §54.

2. Скласти кросворд (§48-54)

3. Дати відповідь на запитання:

  • Чому люди позіхають? Пояснити фізіологічний механізм позіхання.

1

 

doc
Додав(-ла)
Стельмах Ольга
Додано
23 вересня 2019
Переглядів
828
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку