Урок формування компетентностей у 5 класі НУШ

   Тема. Зарубіжні поети про природу. Джон Кітс  «Про коника  та цвіркуна». Поетизація природи, утвердження зв’язку природи й людини; утілення любові та дбайливого ставлення до довкілля

   Мета: формувати   ключові  компетентності:

розуміння краси  навколишньої природи, усвідомлення  взаємозв’язку людини і природи та відповідальності за свої вчинки;  вміння  проявляти ініціативність, захищати особистісну позицію; формувати естетичні смаки і творчі здібності; виховувати вдумливого читача;

формувати предметні компетентності: познайомити учнів з творчістю відомого англійського письменника Джона Кітса; розвивати вміння виразного читання  та початкового аналізу поезії; акцентувати увагу на окремих деталях, коментувати, інтерпретувати, дати визначення понять «пейзаж», «епітет», «метафора»; розвивати  вміння               вирізняти їх у тексті.

Очікувані результати: знає цікаві факти з життя і творчості Джона Кітса, визначає особливості ідейно-художнього змісту його поезії, читає виразно і усвідомлено  поезію, орієнтується в прочитаному, висловлює в усній формі почуття, враження, викликані прочитаним; відповідає на запитання за змістом, акцентує увагу на окремих деталях, коментує, інтерпретує, учиться складати та висловлює власне висловлювання, розуміє символічний зміст назви поезії; характеризує образи, розуміє сенс понять доброта, щирість.

Тип уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: підручник О.Ніколенко, портрет Д.Кітса,  фото коника, цвіркуна, запис   їх  співу.

    Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те саме». 
Луцій Сенека

                                                      Хід уроку

І. Орієнтація, мотивація діяльності. 

     1. Інтерактивна вправа «Пароль». (Кожен учень називає, не повторюючись,  прикметник або іменник до слова «Природа» – своєрідний пароль. Наприклад: сонце, листя, вітер, дощ, осінь, весела зима і т.п.)

 2.  Вправа «Мікрофон»

- Що таке природа?

      - Чи згодні ви з твердженням Луція Сенеки, який взятий епіграфом до нашого уроку? Аргументуйте.                                                                          

      Учитель. Філософ Сенека стверджував, що «жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне і те саме». (Людина і природа – одне ціле, рівнозначні частинки Всесвіту, лише у гармонії вони почуватимуться щасливими). Дивовижна, чарівна, світла, пісенна, мудра незбагненна… Якими тільки епітетапи не описували природу! Адже вона – явище унікальне, яке було і є буде незмінними супутником людини.

ІІ. Цілепокладання.

1. Повідомлення теми,мети, завдань уроку.

- Продовжіть речення і визначте завдання уроку :

• Потрібно зрозуміти…
• Необхідно навчитися…
• Слід познайомитися…
• Знайти…
• Проаналізувати…

2. Визначення очікуваних результатів.

Знання:

• Дізнатися…

                 Уміння та навички:

• Навчитися…

                 Ставлення:

• Визначити своє ставлення до…

3. Мотивація навчальної діяльності.

- Використання мотиваційних питань  :

• Наскільки тема уроку важлива конкретно для мене?
• Що потрібно робити на уроці, щоб навчитися?
• Де я зможу застосувати знання, що отримаю на уроці?

•   «Незакінчене речення»

• Думаю, що сьогоднішній урок буде цікавим, тому що…

ІІІ. Цілереалізація.

1. Вступне слово.

    Нас оточує природа: тварини, птахи, дерева, кущі, трави, квіти. Ми інколи просто не помічаємо навколишньої краси, не відчуваємо болю травинки, на яку наступили, не чуємо зойку  зламаної гілки. Проте, на щастя, є незвичайні люди- поети, художники, для яких  природа – не просто довкілля, для них вся природа- жива, неповторна , вона  - частина Всесвіту, і це відчуття  митці передають нам у своїх віршах.

    Пропоную вам сьогодні поринути в чарівний світ природи через поезію. Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Поезія відображає те, що відбувається в душі людини. Людина й природа гармонійні, бо їх настрої тісно переплітаються, змінюються від радісного очікування до світлого суму.  

2. Актуалізація й корекція опорних знань практичного досвіду учнів.

-         Чим, на вашу думку, відрізняється поезія від прози? (Твори, написані віршованою мовою, передають  почуття, враження, роздуми ліричного героя).

3. Поглиблення навчального  матеріалу.

-         Вправа «Асоціативний ряд» до слова «поезія» (неповторність, краса, чарівність, вірші, мистецтво, ритм…)

-         Словникова робота

Поезія — сукупність віршованих творів, особливість художнього мовлення.

• Читання «Ланцюжком» статті підручника про Джона Кітса (стор.121- 122).
• Осмислення прочитаного:

-         Що  вас  найбільше  вразило  в  біографії  поета?

-         Які  факти  з  біографії  викликали  співчуття?

-         Що написано на надгробку Джона Кітса?

• Вікторина «Так чи ні?» (письмово).

      - Поміркуйте, чи правильними є подані твердження і запишіть відповідно + чи - .

1) Джон Кітс — англійський поет. (+)

2) Народився Джон Кітс в сім'ї колишнього конюха. (+)

3) Дж. Кітс вилікувався в Італії від страшної хвороби. (-)

4) Кітс присвятив себе медичній кар'єрі. (-)

5) Джон почав писати вірші у зрілому віці? (-)

6) Джозеф Северн – це друг поета? (+)

• Словникова робота.

     Вірш – цілісний текст – віршований твір.

• Ознайомлення з ознаками вірша (стор. 122). Читання мовчки.

1. Вираження людського «Я» (почуттів, настроїв, думок).
2. Довколишній світ постає крізь призму людського «Я» як його глибоке переживання
3. Події у вірші — відображення не тільки зовнішніх змін, а передовсім порухів у глибині особистості — її думок, почуттів, емоцій.
4. Невеликий або середній обсяг.
5. Особлива організація (рядків, пауз тощо).
6. Ритм (завдяки чергуванню, упорядкованому рухові складів, суголоссю звуків).
7. Єдність і неподільність змісту (неможливо сприйняти будь-яку частину вірша без цілого).

• Словникова робота. Ознайомлення  з поняттям «Пейзаж» та видами пейзажів (стор. 122).
• Словникова робота.        

Стодола — будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння та ін.

Сіножать, сінокіс — сільськогосподарське угіддя, яке постійно використовують для заготівлі сіна.

Коник — комаха з родини прямокрилих комах, яка здатна стрибати.

Цвіркун — польова комаха з довгими ниткоподібними вусиками, не вміє літати.

• Виразне читання вірша вчителем (переклад В. Мисика, стор. 124).

      - Які ваші враження від вірша?

- Які звуки ви почули?

- Які почуття викликав цей вірш?

- Якби ви були художником, які б намалювали картини?

• Розповідь про історію створення вірша «Про коника та цвіркуна».

 Цікава історія появи вірша «Про коника  та цвіркуна». Його було написано під час поетичного змагання. Кітс написав поезію експромтом у поетичному змаганні з поетом Лі  Хантом за 18 хвилин.

4. Фізкультхвилинка

5. Первинні застосування знань (пробні вправи).

• Виразне читання учнями вірша  «Про коника та цвіркуна».
• Словникова робота.

Піктограма - це певний невеличкий малюнок або знак, зображення якого нагадує автору слово (тезу), яке (яку) необхідно було запам’ятати, вивчити.

Емодзі - (emoji) – особлива мова піктограм і смайлів, що широко використовуються в електронних повідомленнях і на сторінках сайтів. Основне призначення цих знаків – спростити зміст повідомлення, надати вашому тексту емоційності, яскравості, образності. Емодзі можна назвати новою писемністю цифрової епохи.

• Прийом "Юні дослідники".

Завдання: познайомитися з піктограмою, поєднати рядки вірша з емодзі, пояснити, чому зробили такий вибір.

- Що допомогло виконати завдання?

(Емодзі  до вірша Джона Кітса "Про коника та цвіркуна". Автор Сергієнко М.В. Створено за допомогою  генератора текстів iemoji.com (https://www.iemoji.com)

• Словесне малювання.

Завдання для учнів: заплющити очі і уявити картини, описані автором.

(Гай, гори, долини, стерня на полях, коник в траві, стодола, зима, тепла хата з каміном, цвіркун, трава і сіножать)

-  Які картини природи ви уявляєте, прочитавши першу  строфу?    (літо, сінокіс, полудень, все стихло, і тільки коник сюрчить і веде танок)

-  Яка картина виникає у вашій  уяві після другої строфи (засніжені поля, хата, дрова палають, пісня цвіркуна).

6. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок .

• Аналіз розуміння змісту вірша. Бесіда.

- Перечитайте мовчки ще раз вірш.

- На скільки частин ми можемо умовно поділити вірш? Чому? (На дві: картини літа у першій частині і зими – у другій)

- Доведіть, що у першій частині показано картину спекотного літнього полудня («опівдні», навіть «птахи мовчать серед гілок», коник ховається «у затінку стебла або стодоли).

- Який образ у перших двох строфах виступає па передній план? Аргументуйте відповідь (Це образ коника, чий голос лунає навіть тоді, коли усе живе завмерло, втомившись від спеки; своїм співом він немов нагадує, що життя не припиняється ні на мить).

- Доведіть рядками із тексту, що у другій частині показана картина суворої зими («…зима в мовчання крижане усе заковує».)

- Хто не кориться зимі? Про що він нагадує? (цвіркун своєю піснею нагадує про коника і тепле літечко).

Учитель. Поет, змальовуючи красу природи, використовує антитезу – протиставляє спеку- морозу; коника – цвіркуну; літо –зимі; день –ніч. Поет утверджує думку про те, що поезія землі не вмре ніколи. Адже поезія землі – це життя!

  Основна ідея сонета – краса і життя на землі вічні.

- В яких рядках звучить ця думка? («поезія землі не вмре ніколи», «поезія землі не оніміє»). Тому й настрій вірша урочистий, світлий, емоційно піднесений, оптимістичний.

- Чи протиставляється чомусь  пісня  цвіркуна? (Ні, лише нагадує пісню коника)

- А  яке ваше ставлення до оточуючої природи?

•        Короткий  аналіз  художніх  засобів  вірша.

Вчитель. Мова поетичного твору особлива. В ній є художні   тропи – засоби творення. Це епітети, метафори. За допомогою художніх засобів створюються неповторні образи природи, мова  автора стає  незвичайною, мальовничою, а читач яскравіше уявляє картини та образи, створені митцем. Враження залишаються незабутніми.

• Ознайомлення з інформацією.

- Епітет – це особливе художнє означення, яке на­дає означуваним словам

Особливої художньої забарвленості й наповненості: «невтомний голосок, мовчання крижане». Епітети виражають авторське ставлення до зображуваного.

- Метафора (перенесення) — один з основних тропів поетичного мовлення. В мета­форі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю: «мовчать серед гілок птахи»; «коник поймає гори й доли»; «коник веде танок»; «поезія не оніміє»; «зима в мовчання крижане поля заковує»; «цвіркун у хаті заводить пісню». За допомогою метафор автор оживляє природу: вона  може говорити, відчувати, діяти, думати.

- Учні відшукують художні засоби, визначають тему та ідею вірша. (Учитель при потребі допомагає).

7.Творче перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови з метою формування умінь

Учитель. Зверніть увагу на вислів «поезія землі» у вірші. Поезія – це мистецтво, а земля – це природа. Але для Джона Кітса вони нерозривні і перебувають у постійній гармонії. У цьому сонеті автор надзвичайно повно і виразно передав своє світле сприйняття вічного руху життя і краси природи. Він дає живу картину літнього дня, яку відчуваєш так само реально, як і затишок натопленої кімнати взимку, коли в полях бушують заметілі. Звукові, зорові, дотикові враження зливаються в єдине ціле. Поет розкриває в малому велике, бачить прекрасне в звичайнісінькому.

• Робота в групах (можна обрати завдання, які більше підійдуть для певного класу і рівня підготовки учнів):

1. група: знайдіть у тексті вірша зoрoві oбрази.
2. група: знайдіть у тексті вірша звукові образи.
3. група:  складіть слoвничoк настрoю ліричнoгo герoя.
4. група:  складіть слoвничoк пoчуттів ліричнoгo герoя.
5. група : опишіть (усно) або намалюйте і прокоментуйте ваш улюблений пейзаж.
6. група: випишіть із хмари слів ті, що характеризують персонажів вірша.

(Хмару слів підготувала вчителька Базильська Надія Михайлівна у сервісі WordArt.com).

IV. Рефлексивно- оцінюючий.

1. Підбиття підсумків уроку.
2. Повідомлення домашнього завдання та інструктаж  щодо його виконання.

Завдання для всіх:

Виразно читати вірш «Про коника та цвіркуна».

Завдання на вибір (диференційовано):

1. Намалювати ілюстрації до вірша Джона Кітса «Про коника та цвіркуна».
2. За допомогою інтернету знайдіть інформацію про комах (коників і цвіркунів), які згадані у творі. Підготуйте стисле повідомлення про їхній спосіб життя, користь чи шкідливість для людей.
3. Спробуйте скласти власний вірш про природу. 

3. Рефлексія.

•        Вправа « Інтерв’ю”.

-    Чого навчились ви на уроці?

-    Чи було вам важко? Якщо так, то в чому?

-    Що не залишило вас байдужими під час уроку?

-    Продовжіть речення: «Тепер я знаю, що…», «Тепер я вмію…»

-    Що ви та ваші друзі або рідні робите для збереження природи? Наведіть приклади. (Ми частина природи, тому: бережімо природу, піклуймось про неї, саджаймо дерева, квіти, не смітімо навколо себе, зменшуймо негативний вплив на екологію).

4.  Цінування, оцінювання.

•        Вправа «Емодзі».

Оцініть свою роботу на уроці:

-    Щасливе обличчя – Я все знаю та вмію;

-    Думаюче обличчя – Я не все розумію;

-    Заплаканий смайлик – Мені потрібні додаткові пояснення.